Президент київського «Динамо» Ігор Суркіс поділився емоціями від фіналу Кубка України в ефірі каналу «Футбол 2».
– Гра абсолютно рівних суперників. «Шахтар» заслужив цей Кубок точно так само, як і ми. Ми не забили перші два пенальті, вони – наступні. Але це футбольна лотерея, нерви, і просто-напросто футбольний бог був на нашому боці. Я б не говорив, що ми були сильнішими, а «Шахтар» слабкіше – грали дві рівні команди, найсильніші команди України. Природно, я щасливий, що моя команда перемогла. Вони це заслужили своєю працею протягом усього сезону. Це їхнє свято, їхня перемога.
Що стосується самої гри, нічого мене не здивувало. Зазвичай всі ігри цих суперників проходять в рівній боротьбі. Боротьба, боротьба і ще раз боротьба. Я вітаю наших уболівальників з перемогою у цьому сезоні. Ми поклали медалі в Кубок, чого дуже хотіли. Але тепер треба готуватися до наступного сезону, зараз посвяткувати – і забути. Забути цей сезон, щоб після такого задоволення не настала розслабленість.
Хочу висловити подяку хлопцям за те, що вони, ставши чемпіонами за кілька турів, не розслабилися і підійшли до фіналу у всеозброєнні.
– Після перших ударів пенальті віра не зникла?
– Я був абсолютно спокійний, розумів, що це лотерея. В моєму житті вже були пенальті, які ми і програвали, і вигравали. Щастить сильнішому. Але якщо б можна було після фіналу Кубок розпиляти й вручити медалі обом командам, думаю, це було б справедливо. Я не знаю, у кого було більше моментів, але найголовніше, що Кубок у нашій роздягальні, хлопці святкують, але розслаблятися не можна.
Зараз будуть важкі три місяці, тому що хотілося б зберегти команду. Хотілося б гідно виступити в Лізі чемпіонів, де ми, на жаль, за останній час, розгубили досвід. Стоїть завдання не бути хлопчиками для биття і пройти якомога далі. А там життя покаже.
– Шовковського вже, напевно, можна називати чарівником…
– Він знає, вміє. Напевно, відстежує, хто б’є. У сорок років на такому рівні так стрибати, таке холоднокровність… Кубок, в принципі, престижний, але в Європі він нічого не давав ні нам, ні «Шахтарю».
Ось бачите, хлопці радіють, і я радий. Багато говорили, коли ми виграли золоті медалі, що мовляв Драгович мене облив. Ви знаєте, я в ту хвилину готовий був терпіти все. Золоті медалі після п’ятирічної перерви, Кубок вдруге поспіль – я вважаю, що це хороші досягнення.
– Ваше ставлення до того, що сталося після гри?
– Скажу так. М’яко, не ображаючи вболівальників. Так не повинно бути. У будь-якому випадку треба себе вести в рамках дозволеного. А якби «Шахтар» виграв? Що – вискочити і порвати на них футболки? Повинно бути все цивілізовано. Будемо продовжувати вести роз’яснювальну роботу з вболівальниками.
Нещодавно на «Олімпійському» пройшов наш концерт-привітання. Було сто п’ятдесят стюардів і жодного інциденту. Все цивілізовано. Так повинно бути завжди.
