Півзахисник київського «Динамо» Андрій Ярмоленко підбив підсумок матчу своєї команди проти донецького «Шахтаря» у фіналі Кубка України.
– Як вдалося вирвати перемогу в серії пенальті?
– У нас є Саня Шовковський! Чесно кажучи, мені не вірилося, що нам вдасться виграти, адже у донеччан був гандикап у два м’ячі.
– Які подальші плани?
– Зараз зберемося командою для святкового вечері. Це якийсь пізній вечеря виходить… Мабуть, поснідаємо (сміється). Ми злегка зазначимо, адже багато хлопців відлітають у національні збірні. У мене сезон ще не закінчений, залишилося дві гри.
– Вам стало страшно, коли уболівальники вибігли на поле?
– Не було ніякого страху. Я не розумію, що дало людям те, що вони зламали ворота, влаштували безлад. Я не зрозумів ще епізоду, коли при рівному рахунку хтось вибіг, щоб побитися. Люди приходять на стадіон, щоб дивитися футбол! Якщо хтось хоче битися – будь ласка, у нас в країні йде війна. Нікуди дівати сили – беріть автомат в руки і йдіть воювати.
– Як змінити цю ситуацію, яка виникає не вперше?
– Я не знаю, для цього є спеціальні люди. Але потрібно щось робити, адже це неправильно. Я не розумію, що люди хочуть цим показати. Звичайно, їх потім покажуть по телевізору, але тільки в якості клоунів. Я поважаю наших уболівальників, адже без них не було б наших перемог. Потрібно стримувати емоції, підтримуючи свою команду. Всі вболівальники країни об’єдналися, матчі проходять без образ, тому бігати і битися – не вихід. Це наш футбол не прикрашає!
– Ваші суперники привітали вас?
– Так, після гри всім потиснули руки – це приємно. Я розумію, чому вони засмучені – команда п’ять років поспіль всі вигравала в Україні. Тепер нехай дадуть нам трохи порадіти.
– У вас був хороший момент у першому таймі. Чому не вдалося забити?
– Просто удар вийшов поганим. Пробив би сильніше – м’яч опинився б у сітці.
