Огляд ЗМІ. Тріумф і ганьба

В Україні завершився клубний сезон: перемога у фіналі національного кубка зробила київське «Динамо» абсолютним тріумфатором кампанії-2014/15. Правда, свято на НСК «Олімпійський» був затьмарений неприпустимим поведінкою групи вболівальників – це подія в ЗМІ почасти навіть затьмарила історичне досягнення біло-синіх.Також величезну увагу вітчизняна преса приділяла заявою Зеппа Блаттера про відхід з ФІФА та корупційного скандалу в цій організації, який може позбавити Росію чемпіонату світу-2018. А в неділю великий резонанс викликали провокаційні висловлювання головного тренера донецького «Шахтаря» Мірчі Луческу в турецьких ЗМІ.

«ЗОЛОТИЙ ДУБЛЬ КИЇВСЬКОГО «ДИНАМО»

У четвер «Динамо» в одинадцятий раз став володарем Кубка України, у фінальному матчі перегравши на «Олімпійському» донецький «Шахтар» в драматичній серії 11-метрових ударів.

Основний і додатковий час завершився нульовою нічиєю, хоча обидві команди мали моменти для взяття воріт. Так, в самому дебюті зустрічі капітан донеччан Даріо Срна потужним ударом струсонув поперечину, а кияни відповіли слаломним проходом Андрія Ярмоленка і сейвом Андрія П’ятова. У «Динамо» також могли забивати Сергій Сидорчук, чий постріл з-за меж штрафного прийшовся поруч з «дев’яткою», і вже в додатковий час Євген Хачеріді – його удар головою прийняв на себе на лінії воріт захисник «Шахтаря» В’ячеслав Шевчук.

У складі помаранчево-чорних найкращий шанс відзначитися мав в овертаймі вийшов на заміну Олександр Гладкий. Але його удар з близької відстані парирував майбутній герой вечора 40-річний капітан “біло-синіх” Олександр Шовковський. При цьому фінальний свисток «Динамо» зустріло в меншості через вилучення Сергія Рибалки.

В серії післяматчевих 11-метрових спочатку удача посміхалася «Шахтарю», який після трьох підходів до м’яча вів у рахунку 3:1, але потім Шовковський парирував удар Тайсона, а Ярослав Ракицький потрапив у поперечину. У підсумку вирішальний для «Динамо» пенальті реалізував Хачеріді, а Шовковський відбив ще і удар Гладкого.

«Для нас це дуже важлива перемога. Ми виграли чемпіонат і хотіли закріпити успіх у Кубку України, розуміючи, що і для «Шахтаря» цей матч буде таким же відповідальним. В цілому, якщо говорити про гру, «Динамо» сьогодні домінувало і могло вирвати перемогу в ігровий час. Але і в серії 11-метрових хлопці показали характер, ну і Шовковський вкотре допоміг команді. Всі молодці! Це заслуга всієї нашої команди!» – заявив після матчу Сергій Ребров, який завершив свій перший повноцінний сезон біля керма «Динамо» перемогою в чемпіонаті і Кубку України, а також виходом у чвертьфінал Ліги Європи УЄФА (UEFA.com, 04.06.15).

Саме молодого тренера ЗМІ називають головним героєм сезону, що завершився в Україні. Прийнявши «Динамо» в кінцівці минулого сезону, він зумів вивести команду з крутого піке. І хоча в чемпіонаті країни виправити ситуацію не представлялося можливим, але перемога в Кубку України-2014 показала, що цей фахівець, незважаючи на недосвідченість у тренерській справі, може повернути «Динамо» на правильний шлях.

Саме це і сталося – на протязі всього сезону «Динамо» домінувало на внутрішній арені: достроково стало чемпіоном, не зазнавши жодної поразки, а потім і вдруге поспіль виграла кубок. Крім цього кияни показали кращий результат у єврокубках за останні чотири роки.

«Безперечним позитивом стала робота в Києві Сергія Реброва. Молодий український наставник докорінно змінив гру «Динамо», і результати. Блискучий старт кар’єри молодого наставника! І хоча зараз багато говорять, мовляв, чемпіонат був слабкий, суперники – «не ті», тощо, все ж, ці розмови на користь бідних. Насправді, «Динамо» перемогло не стільки із-за проблем конкурентів, скільки з-за власного наполегливої праці в кожному матчі. Ні «Дніпро», ні «Шахтар» у поточному сезоні не продемонстрували такого бажання перемагати в УПЛ, як «Динамо», і саме тому, а не з якоїсь іншої причини, Київ повернувся на вершину», – пише оглядач Роман Синчук (ukrainefootball.net, 05.06.15).

«Отже, команда київського «Динамо» – абсолютний тріумфатор вітчизняного футболу в сезоні 2015 року. Ми живемо в епоху, коли підіймаються на таку верхотуру виключно завдяки грошовим засобам, нажитим власним горбом, і своєму природному вмінню підбирати виконавців. При соціалізмі по-московськи в будь-якій справі витягали на Олімп більш міцні і надійні, ніж у конкурентів, згідно з правлячою верхівкою. Відчуйте різницю.

А саме тонізуючу у всій цій святковій суєті, на мій погляд, – сходження на орбіту нової яскравої тренерської зірки по імені та прізвища Ребров Сергій Станіславович. Життя не скоро вгамує його спрагу тріумфу», – нахвалює Реброва і його команду метр української футбольної журналістики Валерій Мирський («Футбольний клуб», 05.16.15).

У той же час ЗМІ намагаються розібратися, за рахунок чого кияни добилися успіху завдяки власним прогресу або швидше неприємностей, які випали на долю «Шахтаря». Версію про «неповноцінному чемпіонаті», запущену в маси донецьким клубом, вже розглянули з усіх кутів. Але останнім часом все більше звучить думок, що цей фактор не відіграв вирішальної ролі при розподілі трофеїв сезону 2014/15.

По-перше, «Динамо» показало, що однаково успішно грає як вдома, так і на виїзді (це до питання про «домашньому» чемпіонаті). Наприклад, у Дніпропетровську команда Реброва впевнено розібралася з основою «Дніпра» (3:0), тоді як той же «Шахтар» програв там резервним складом (2:3). Мало того, на полях своїх суперників кияни не втратили жодного очка (!), так як єдина по-справжньому виїзна невдача трапилася в матчі проти «Зорі»… в Запоріжжі. А от у Києві «Динамо» помилялося досить часто, не вигравши у «Олімпіка» (двічі, якщо вважати і кубок), «Карпат», запорізького «Металурга» і тій же «Зорі».

По-друге, сам «Шахтар» у цьому чемпіонаті програвав при таких обставинах, які ніяк не спишеш на «виїзну життя». Про поразку фактичного дублю «Дніпра» вже говорилося, також донеччани поступилися луганській «Зорі» та донецькому «Металургу», які самі перебували в сезоні-2014/15 в куди менш комфортних умовах, ніж «Шахтар». Ну і програш «Динамо» в Києві теж навряд чи пов’язано з «неповноцінністю» чемпіонату, а скоріше з силою суперника.

Це, до речі, третій і головний фактор – «Динамо» було сильніше за «Шахтаря» (нехай і всього лише «трохи») в очних зустрічах. За винятком поєдинку за Суперкубок-2014, який багато і офіційним матчем-то не вважають, Сергій Ребров тричі переміг Мірчу Луческу при одній нічиїй, причому в цих іграх біло-сині не пропустили жодного м’яча від грізної атаки гірників.

«Ось відповідь на питання про несформовані чемпіонські амбіції. Зіткнувшись з цією конкуренцією, «Шахтар» почав втрачати оберти, хоча й поступово… У чому була сила «Динамо» – ясно. Чемпіонський резерв самоповаги приховати неможливо. У нього суперник і уперся. Незважаючи на заклинання наставника, «Шахтар» так і не зумів забити бодай гол у ворота киян у трьох матчах поспіль плюс додатковий час [у цьому сезоні]. Так і проситься ще один, але вбивчий по простоті питання: так у чому ж сила, містер? Невже в несдержанном мовою?» – іронізує дніпропетровський оглядач Ігор Суховий (footclub.com.ua, 06.06.15).

До речі, президент київського «Динамо» Ігор Суркіс у великому підсумковому інтерв’ю визнав, що головні суперники зіткнулися з особливими труднощами і віддав належне гірникам, які, на його думку, нічим не поступалися киянам у кубковому фіналі. Але в той же час він резонно зазначає, що шукати подібні виправдання не личить клубу, який, незважаючи на ситуацію, як і раніше володіє потужними ресурсами і може забезпечити своїм гравцям максимальний рівень комфорту – як на тренуваннях, так і в побуті.

«Чемпіонат справді був не такий, яким він повинен був бути. Але це не наша вина, я особливо хочу на цьому зупинитися. Коли нас відправили грати на Кіпр з «Валенсією», ми теж хотіли добитися позитивного результату, але ми поїхали і грали свій матч десь на виїзді без наших уболівальників. Приклад «Дніпра» показовий: до фіналу Ліги Європи команда дійшла, не зігравши вдома жодного поєдинку в єврокубках. Тобто, якщо наші опоненти шукають в цьому виправдання, то вони слабаки. У цьому виправдань шукати не треба», – підкреслив він (matchday.ua, 06.06.15).

У той же час Ігоря Суркіса обурили постійні нападки з боку представників «Шахтаря», їхні вічні скарги і спроби вивести суперника з рівноваги за межами футбольного поля.

«На те, що повернули на полі Тейшейру, ви хоч слово обурення від нас почули? Вони два тижні обурювалися, кричали, Палкін зі штанів вистрибував, до мене звертався, про податки згадав, про все що завгодно згадав. Він би ще згадав, як мене мама рідна народжувала. А ми слова не сказали, нам все одно було – Тейшейра, не Тейшейра. Ми виходили і грали, нам все одно. Картка Ярмоленко – несправедливе рішення, Тейшера – теж несправедливе, немає питань. Повернули – немає питань. Аплодуємо нашому найкращому в світі КДК», – не приховував емоцій президент «Динамо».

Тим часом, аналізуючи успіх «Динамо» в цьому сезоні, ЗМІ та експерти відзначають роль самого Ігоря Суркіса, який сильно ризикував, призначаючи не мав досвіду самостійної тренерської роботи (та й взагалі скільки-небудь серйозного тренерського досвіду) Сергія Реброва. Незважаючи на заклики запросити нарешті наставника з Західної Європи, він знову повірив у динамівця – і не прогадав.

Тому тепер він з повним правом говорить: «Це перемога і моє в тому числі, тому що у мене вистачало терпіння. Шість років терпів, працював, вкладав все більше і більше грошей, і ні на одну секунду не сумнівався, що золоті медалі рано чи пізно ми завоюємо. Я шукав цього тренера, і нарешті мені вдалося. Слава Богу, знайшовся чоловік, у якого динамівське серце. Не просто на словах, він не б’є себе в груди… Що б не говорив містер Луческу, київське «Динамо» виходить грати проти «Шахтаря» і не боїться його, не сідає у свою штрафну. Так, ми могли і поступитися, могли і перемогти. Але ми граємо з ними, вже не боячись їх бразильців, ні інших футболістів. Ми з ними граємо у футбол» (matchday.ua, 06.06.15).

Зараз перед «Динамо» постають нові завдання. Сам президент клубу заявляє, що просто повторення торішніх результатів його вже не влаштує – потрібно робити крок вперед, і в першу чергу – в Лізі чемпіонів. Після дворічної перерви біло-сині повертаються в групову стадію головного єврокубка і, за словами Ігоря Суркіса, будуть ставити перед собою головну мету – вийти в плей-офф.

ЗАВОРУШЕННЯ НА ФІНАЛІ. ХТО ВИНЕН І ЩО РОБИТИ?

Можна з упевненістю сказати, що не менше президента, тренерів і гравців «Динамо» Ліги чемпіонів зачекалися і київські вболівальники. Ось тільки останні інциденти на столичному НСК «Олімпійський» показують, що повернення матчів топ-єврокубка на головну арену України цілком може бути зіпсовано.

Інцидент наприкінці фінального матчу кубка сколихнув футбольну громадськість, ЗМІ, блогосферу і форуми. Ще під час серії пенальті, коли рахунок став 3:3, група фанатів вибігла на бігові доріжки, але через якийсь час їх вдалося повернути на свої місця. А після того як Олександр Шовковський відбив вирішальний пенальті і приніс киянам перемогу, на газон висипало кілька тисяч глядачів. Спершу вони просто святкували, раділи, вітали футболістів, а пізніше деякі «відзначилися» тим, що зламали ворота.

Вболівальників вмовляли повернутися на трибуни Олександр Шовковський та олег Гусєв, а також президент «Динамо». Потім на поле спустився і віце-президент УЄФА Григорій Суркіс. Намагався напоумити натовп і виконавчий директор ФФУ Володимир Генінсон. У підсумку лише через 15 хвилин збуджені люди покинули поле, звільнивши його для проведення церемонії нагородження.

«Двоє воріт коштують 10 тисяч євро. Нанесені істотні пошкодження стадіону, в який були вкладені народні гроші. Уражені доріжки, десять серйозних ушкоджень поля (палили фаєри), зламані стільці. Чотири стюарди були побиті. Стюарди отримали травми легкої та середньої тяжкості… Один з журналістів за 200 гривень передав ультрас піротехніку. Тепер нам доведеться переглянути систему пропуску преси. Але найголовніше для нас – ні одна цивільна особа з числа вболівальників не постраждало. А це хоч і втішний, але успіх для нас», – підсумував наслідки інциденту директор з громадських зв’язків НСК «Олімпійський» Віктор Анісімов (Matchday.ua, 05.06.15).

Треба відзначити, що абсолютна більшість коментаторів обурилося поведінкою вболівальників. «Дикуни», «натовп», «бидло», «варвари» – журналісти в своїх статтях не згладжували кути, распекая горе-фанатів. Очевидно, підлив масла у вогонь той факт, що це вже другий подібний випадок за останній час – вболівальники вибігали масово на полі НСК також після закінчення переможного для «Дніпра» півфіналу Ліги Європи проти «Наполі». До речі внаслідок цієї витівки дніпропетровський клуб отримав величезний штраф і наступний єврокубковий матч проведе за «закритими дверима».

«Цей фінал зіпсували ті, кого ми весь рік вихваляли. Мова і про ультрас, і про звичайних людей, молоді, основі нової нації… Захисники натовпу люблять говорити, що нічого тут такого, висипають ж люди на поле в матчах за вихід у першу бундеслігу, або після битв за виживання в Серії А, або там за чемпіонство в Росії. Ви впевнені, що на цьому все зупиниться? Що все буде безболісно кожен раз? Що серед нетверезих мудаків не знайдеться свого Гюнтера Пархам (стаття Вікіпедії «Моніка Селеш» в допомогу)? Я навіть не кажу про підставу керівництва улюбленого клубу на цілком конкретні бабки. Чужих грошей у нас навчилися тільки заздрити, вважати їх нема чого – гуляй, рванина! Але подумати дві хвилини про те, що свій наступний матч команда може проводити при порожніх трибунах можна ж», – пише журналіст сайту «Трибуна» Дмитро Литвинов (Ua.tribuna.com, 05.06.15).

В той же час є і такі, хто закликає не драматизувати ситуацію понад міру, тим більше що київські вболівальники дійсно давно не переживали настільки сильних радісних емоцій на рідній арені, так і в Європі подібні речі трапляються досить часто.

«Якщо вимкнути на хвилинку снобізм, моралізаторство та інше занудство, нічого поганого і дикого в тому, що вболівальники вибігають на поле після великих перемог, немає. Особливо, якщо це останній матч сезону і за газон можна не переживати. Це футбол, це емоції, це бажання стикнутися з тим, до чого ти дійсно причетний… Але святкування з уболівальниками має право на життя за однієї з двох умов. Або клуб сам це організовує і намагається утримати ситуацію в рамках розумного. Або фанати – не божевільні, хоча б іноді думають головою, мають елементарне відчуття міри і в екстазі не перетворяться в стадо», – зазначає інший автор «Трибуни» Сергій Болотников (Ua.tribuna.com, 05.06.15).

Втім, праві ті, хто вважає, що зараз волати до совісті хуліганів через ЗМІ – справа малоперспективна. Звичайно ж, потрібна серйозна роз’яснювальна робота серед вболівальників, але куди важливіше, щоб питання безпеки були більш системно та ефективно опрацьовані організаторами матчів і правоохоронними органами.

Йдеться не про повернення міліції на стадіони, ніж знову заговорили багато. Це буде лише провокувати конфлікти, адже яким би ганебним була поведінка фанатів на фінал, необхідно зазначити, що з їх боку не було надмірної агресії та насильства (хоча постраждалі стюарди – тривожний сигнал).

«Гарячі голови вже висловлюються про те, що пора повертати міліцію на арени. Але я не згоден. Так, сталася неприємність, держава зазнала матеріальної шкоди. Але головне, що обійшлося без кровопролиття і жертв», – згоден з цим виконавчий директор НСК «Олімпійський» Володимир Спильниченко (Matchday.ua, 05.06.15).

Все ж, поклавши руку на серце, краще такі інциденти, ніж, наприклад, побоїще «Беркута» і фанатів, яке сталося у фіналі кубка-2007 на очах тодішнього президента країни Віктора Ющенка. Хоча, звісно, ідеальний варіант – не допускати подібних ексцесів взагалі. Але для цього всі зацікавлені сторони повинні змінити свій підхід – в тому числі, менеджмент «Олімпійського», відповідні служби Федерації футболу України і правоохоронні структури.

Це подвійно важливо, якщо ФФУ реально налаштована на реалізацію нещодавно заявленої мети – взяти в Києві фінал Ліги чемпіонів або Ліги Європи УЄФА.

«Те, що трапилося на НСК «Олімпійський» – це кричуще неподобство і абсолютно нестерпна ситуація. Тим більше, ми вже не в перший раз стаємо свідками такої ганьби, – заявив з цього приводу віце-президент УЄФА Григорій Суркіс. – На жаль, мені довелося вийти на поле, щоб разом зі стюардами, гравцями, тренерами «Динамо», а також виконавчим директором ФФУ Володимиром Генинсоном спробувати повернути глядачів на трибуни. Ви, напевно, бачили, як з мікрофонами в руках намагалися напоумити натовп і капітан команди Олександр Шовковський, і мій брат, Ігор Суркіс, президент київського клубу».

Григорій Суркіс розкритикував ті служби стадіону і ФФУ, які несли відповідальність за проведення фінального матчу.

«З поставленим завданням вони не впоралися. Я не хотів би випереджати події і поспішно називати винних, оскільки впевнений, що відповідні комітети ФФУ в невідкладному порядку розглянуть цей сумний факт. Тим більше, що він був вже не першим. Але очевидно, що висновки з інциденту повинні бути зроблені, як і без зволікання прийняті найбільш дієві заходи. До речі, найкращий приклад належної реакції – те, як відреагували на заворушення на «Олімпійському» перші особи країни. Начальник столичної міліції вже відправлений у відставку…

З такою організацією матчів у Києві «Олімпійський» і ФФУ зустрінуть чимало перешкод у тендері за фінальний поєдинок єврокубків. Потрібно свої амбіції порівнювати з реальними можливостями – гарантувати забезпечення стандартного набору заходів безпеки. Поки що я бачу лише амбіції…

Давайте пам’ятати, що того ж «Динамо» чекає восени стартувати в груповому турнірі Ліги чемпіонів. І вже як член виконкому УЄФА я як ніхто інший розумію ціну такого роду заворушень на стадіоні. Якщо не буде прийнято ефективних заходів, не сумнівайтеся – Київ гарантовано потрапить в стоп-лист!» – підкреслив Григорій Суркіс («Футбольний клуб», 07.06.15).

Відрадно, що в Будинку футболу не заперечують допущені помилки і розуміють необхідність рішучих заходів, спрямованих на підвищення рівня безпеки на НСК «Олімпійський» та інших футбольних стадіонах.

«Те, що відбулося, – це ганьба. Ще раз правоохоронні органи разом з Федерацією футболу України розписалися у власному безсиллі. Загороджувальні споруди, сітки, решітки, не важливо, як ми це назвемо, будуть проектуватися і встановлюватися. Я в цьому не сумніваюся. До початку наступного сезону ми зобов’язані це зробити», – заявив віце-президент ФФУ Ігор Кочетов в інтерв’ю телеканалу «Футбол 1» (Footboom.com, 05.06.15).

До речі, вже на наступний день після фіналу в ФФУ відбулося спеціальне засідання, присвячене даному інциденту.

«Учасники наради проаналізували ситуацію і запропонували варіанти більш ефективного формату співробітництва з професіональними клубами та стадіонами з метою гарантування безпеки до, під час та після проведення масових спортивних заходів», – відрапортував про зустріч офіційний сайт федерації (Ffu.org.ua, 05.06.15).

Ймовірно, на ній обговорювалося і новий законопроект про підвищення безпеки на стадіонах, який, як повідомлялося, готують фахівці ФФУ. Безсумнівно, врегулювати ці питання на законодавчому рівні, раз міліції не рекомендується перебувати на стадіонах, дуже важливо. Однак і нині у футбольних та правоохоронних структур достатньо коштів і повноважень, щоб навести порядок на футбольних аренах.

«Нічого нового не треба. І за прикладами ходити далеко не потрібно – адже не минуло і трьох років з тих пір, як Україна приймала фінальний турнір ЄВРО-2012. За цей час правила безпеки на стадіонах істотно не змінилися. Я вже не кажу про те, що ФФУ в змозі запросити для консультацій з цього важливого питання тих вітчизняних фахівців, хто якраз і розробляв спільно з УЄФА систему взаємодії органів правопорядку та стюардів на стадіонах», – пояснив Григорій Суркіс.

«Якщо, незважаючи на обставини, що змінилися, ми хочемо, як і раніше насолоджуватися футболом, у нас просто немає вибору. Треба засукати рукави і працювати, в тому числі і з публікою. Працювати щодня і по 24 години на добу. Так, як це було на всьому протязі підготовки України до ЄВРО-2012. Самі собою проблеми не підуть», – резюмував віце-президент УЄФА (footclub.com.ua, 07.06.15).

БЛАТТЕР ЙДЕ. РОСІЯ ПОЗБУДЕТЬСЯ ЧС-2018?

Сенсаційне продовження на минулому тижні отримав корупційний скандал у ФІФА. Незважаючи на всі заклики до Зеппу Блаттеру залишити посаду президента ФІФА і не перешкоджати процесу очищення і реформування керівного органу світового футболу, який просто загруз у скандалах, пов’язаних з корупцією, шахрайством, здирством і підкупами, швейцарець пішов на вибори і виграв їх, викликавши нову хвилю критики в міжнародних ЗМІ та широких футбольних колах.

Однак через кілька днів він скликав прес-конференцію, на якій оголосив про своє рішення піти у відставку. Блаттер заявив про скликання позачергового конгресу ФІФА, на якому буде обраний новий президент. Сам же він пообіцяв до того часу виконувати обов’язки голови організації і провести за цей період кардинальні реформи.

Цілком очевидно, що рішення Блаттера пов’язано з розпочатими правоохоронними органами США і Швейцарії розслідуваннями корупції у ФІФА. За два дні до його переобрання кілька високопоставлених співробітників федерації було заарештовано в Швейцарії. Їх звинувачують в корупції, хабарництві і відмиванні грошей – всього у справі поки що фігурують 14 осіб, але правосуддя обіцяє на цьому не зупинятися.

Англійське видання Daily Mail впевнене, що Блаттер подав у відставку не по своїй волі, а під тиском обставин: «Кажуть, що ФБР запропонував людям з ФІФА операцію, сподіваючись на співпрацю футбольних чиновників зі слідством. Тепер з’явилося дві гонки за крісло президента ФІФА і за те, хто перший викриє Блаттера. Швидше за все, рішення Блаттера подати у відставку зараз, а не перед виборами в минулу п’ятницю, обґрунтовано тим, що ФБР підняло вгору «паруючий пістолет», намагаючись залучити його в корупційний скандал. Навряд чи це було етичне рішення Блаттера – якби було так, він пішов би ще до виборів» (pressing.net.ua, 03.06.15).

«Всього 96 годин після виборів Блаттер викинув рушник, оголосивши про свою відставку з поста президента ФІФА. Але що сталося в ці 96 годин? Що стало останньою краплею для Зеппа? Слова генерального секретаря ФІФА Жерома Вальке, згідно з яким колишній віце-президент організації Джек Уорнер отримав 10 мільйонів євро за проведення чемпіонату світу у Південній Африці? Ця відставка – визнання його власної провини? Або ж він пішов, розуміючи, що з кожним днем сильніше занурюється в безодню?

Ясно одне: після оголошення Блаттера про відставку складу головної організації світового футболу серйозно зміниться. ФІФА загрожує масовий вихід тих, хто має скелети в шафі. У футбольної федерації після Різдва буде абсолютно нова структура і абсолютно інша виконавча влада, а не уряд без опозиції», – пише з цього приводу німецький журнал Kicker (02.06.15).

Тим не менш, слід розуміти, що сам по собі відхід Блаттера не принесе ФІФА очищення від корупції та інших негативних явищ. Якщо прогресивна частина футбольної сім’ї дійсно вирішила поміняти систему у ФІФА та відновити довіру до неї, то без реальної боротьби з корупційними схемами та повномасштабного розслідування відбулися випадків це неможливо.

Для всього світу найяскравішими прикладами корупційної діяльності ФІФА є вибори господарів чемпіонатів світу 2018 і 2022 років – Росії та Катару відповідно. ЗМІ вже неодноразово наводили відомості, які вказують на те, що переможці цих тендерів могли домогтися успіху нечесним шляхом.

У свою чергу в Україні, за зрозумілих причин, дуже багато чекають, що хоча б у футболі восторжествує справедливість по відношенню до країни-агресора, яка не бажає дотримуватися міжнародних угод і слідувати прийнятим у цивілізованому суспільстві правилами. Тому не варто дивуватися, що пов’язана з Блаттером ситуація у вітчизняних ЗМІ переважно подається в контексті питання «чи Відберуть у Росії ЧС-2018?»

Так, у вітчизняній пресі активно цитувався глава Футбольної асоціації Англії Грег Дайк, який закликав переглянути проведення чемпіонатів світу в Росії та Катарі: «Події останніх тижнів все-таки змусили Блаттера піти у відставку. Він пішов. Тепер ми можемо розібратися з ФІФА. Можна повернутися до обговорення цих двох чемпіонатів світу» (mirror.co.uk, 02.06.15).

Ситуація навколо ФІФА і ЧС-2018/22 активно обговорюється не тільки у футбольних, але і політичних колах. Зокрема, прем’єр-міністр Великобританії Девід Кемерон пообіцяв винести питання про корупції у ФІФА на обговорення учасників останнього саміту «великої сімки» в Німеччині. Про це на прес-конференції перед початком саміту розповів голова Європейської ради Дональд Туск.

«Деякі лідери хочуть використати саміт, щоб обговорити корупцію, зокрема скандал у ФІФА. Ми повинні бути готові протидіяти корупції та корумпованим чиновникам, незалежно від того, який вплив вони мають», – сказав Туск (censor.net.ua, 07.06.15).

Тим часом міністр юстиції Німеччини Хайко Маас висловив упевненість, що у зв’язку з корупційним скандалом у ФІФА варто переглянути результати голосування за країн-господарок ЧС-2018 і ЧС-2022: «Відставка Блаттера може бути лише початком терміново необхідних пояснень і розслідувань. Якщо у голосуванні замішані хабара, потрібно прийняти абсолютно нові рішення. Передбачається, що чемпіонат світу повинна проводити не та країна, яка запропонувала більше грошей» (sport.lb.ua, 04.06.15).

Спостерігаючи за тим, яку паніку ці повідомлення викликали в російських ЗМІ, можна припустити, що там гостро відчувають навислу загрозу.

«Реакція Росії на відставку Зеппа Блаттера була досить стриманою, але для неї відставка Зеппа Блаттера – безсумнівно, дуже неприємна звістка. Справа в тому, що Росія мала всі підстави вважати пана Блаттера своїм другом. При ньому вона вперше набула право провести футбольний чемпіонат світу (він відбудеться в 2018 році), а вже після виборів швейцарець неодноразово захищав російських організаторів від випадів західних політиків», – пише Олексій Обладунків з видання «КоммерсантЪ» (kommersant.ru, 05.06.15).

Агентство «Інтефакс» прямо стверджує, що шанси втратити ЧС-2018 досить великі, посилаючись при цьому на слова віце-спікера Держдуми Ігоря Лебедєва: «Не виключаю, у режимі санкцій проти нашої країни після відставки Блаттера може бути прийнято ФІФА нове рішення, дуже неприємне для нашої країни, про перенесення чемпіонату світу з футболу в іншу європейську державу. А будь-яка з європейських країн готова прийняти цей чемпіонат хоч завтра…» (interfax.ru, 03.06.15).

Напевно додала тривог російській стороні новину, що прокуратура Швейцарії відкрила кримінальні провадження щодо вибору господарів чемпіонатів світу з футболу 2018 і 2022 років. Як пояснили там, відкриті кримінальні провадження «проти неназваних осіб за підозрою у злочинному зловживанні службовим становищем та відмивання грошей у зв’язку з наданням права на проведення Чемпіонату світу 2018 і Чемпіонату світу 2022» (bbc.co.uk, 27.05.15).

Незабаром агентство Reuters передало слова свого анонімного джерела про те, що цим же питанням займеться і ФБР в рамках спільного розслідування у справі корупції у ФІФА (zn.ua, 04.06.15).

Тим часом голова комісії ФІФА з аудиту Доменіко Скеля заявив, що ЧС-2018 і ЧС-2022 можуть бути віддані іншим країнам, якщо будуть виявлені свідоцтва серйозних порушень з боку Росії і Катару.

«Якщо з’являться докази того, що право на проведення чемпіонатів світу дісталося Катару і Росії тільки завдяки купівлі голосів, вибори країн-господарок світових першостей можуть бути визнані недійсними», – цитує Скелю Reuters (07.06.15).

Зрозуміло, якщо в ході розслідувань ФБР і швейцарської прокуратури будуть доведені корупційні дії учасників виборів ЧС-2018 або ЧС-2022, то у ФІФА не залишиться виходу, крім як переглянути результати тендеру. Правда, варто враховувати, що це може зайняти достатньо довгий час, тоді як до ЧС-2018 залишилося не так вже багато. Очевидно, Росія в свою чергу спробує не тільки вивести себе з-під підозр, але також на всякий випадок затягнути процес до такої міри, щоб перенесення турніру в іншу країну був технічно неможливим.

Тим не менш, колишні претенденти на мундіаль-2018, враховуючи останні події і оприлюднені факти, не можуть не відчувати себе обдуреними. Вже самого факту участі в голосуванні членів Виконкому ФІФА Джека Уорнера і Ніколаса Леоса (які проходять по корупційній справі і чия вина очевидна) достатньо, щоб вважати підсумки виборів нелегітимними.

А це означає, що у Англії, Іспанії/Португалії, Австралії, США і інших є повне право вимагати переголосування вже зараз, не чекаючи результатів розслідувань. Як варіант – хтось із зацікавлених сторін може наполягти, щоб це питання розглянули безпосередньо на майбутньому позачерговому конгресі, на якому буде обраний новий президент ФІФА.

ІНШІ ПИТАННЯ ФУТБОЛЬНОГО ЖИТТЯ

Успіхи збірної Петракова. Збірна України U-20 успішно виступає на чемпіонаті світу в Новій Зеландії. В своїй групі команда Валерія Петракова з сімома очками зайняла перше місце, при цьому не пропустивши у трьох матчах жодного гола, а забивши – дев’ять. Зокрема, завдяки хеь-трику висхідної зірки українського футболу Віктора Коваленко українці в заключному турі розгромили фаворита – збірну США (3:0). Таким чином, в 1/8 фіналу ” синьо-жовті поміряються силами з Сенегалом.

Тим часом в ЗМІ все активніше лунають заклики до Національної телекомпанії скасувати своє не піддається розумінню рішення не транслювати турнір у Новій Зеландії з-за того, що його спонсором нібито є «Газпром». Насправді російська компанія – просто один із спонсорів ФІФА та УЄФА.

«Наша команда з першого місця виходить в 1/8 фіналу Чемпіонату світу з футболу. Наступна гра відбудеться 10 червня. Але залишається відкритим питання: українці і далі будуть спостерігати за перемогами збірної через інтернет?! Цей професійний дитячий крик про написи «Газпром» на футболках збірної України називається не інакше як маразм!» – заявив віце-президент Національного олімпійського комітету України і народний депутат України Микола Томенко (Sport.obozrevatel.com, 05.06.15).

Він також закликав Федерацію футболу України разом з Міністерством молоді та спорту втрутитися у ситуацію і забезпечити показ на Першому Національному матчів чемпіонату світу. Щоправда, з якої-то причини вирішив обмежитися лише цим гучним відозвою, хоча його статус, мабуть, і дозволяє самому оперативно вирішити це питання.

Втім, у будь-якому випадку – ідея дуже правильна і потрібна. Через кричущу некомпетентність керівництва НТКУ українські вболівальники були позбавлені перегляду трьох матчів нашої команди на молодіжному мундіалі. Або ж їм доводилося стежити за успіхами синьо-жовтих на російському «Евроспорте», слухаючи по ходу справи «політінформацію» від коментатора. Піди знай, що гірше – побачити на екрані логотип «Газпрому» або слухати недоречні жарти московського коментатора.

Загалом, в інтересах всіх, щоб 10 червня матч 1/8 фіналу ЧС-2015 (U-20) з участю збірної України був показаний на вітчизняному загальнодоступному каналі.

Меморіал Валерія Лобановського. Після річної перерви в Києві пройшов черговий, XII Турнір пам’яті Валерія Лобановського з участю молодіжних збірних України, Молдови, Словенії та Греції. Команда Сергія Ковальця в прекрасному стилі початку змагання, перемігши в півфіналі ровесників їх Молдови – 5:0. Однак у фіналі, незважаючи на відчутну перевагу, українці втратили перемогу над Словенією – ігровий час завершився з рахунком 1:1, а в серії пенальті сильнішими виявилися гості.

«Ми хотіли перемогти. Але є і позитив. Кожен матч – це аналіз, щоб ми краще дізналися якості запрошених футболістів, які у вересні будуть брати участь у відбіркових матчах до Євро-2017», – прокоментував виступ команди Ковалець (matchday.ua, 03.06.15).

Луческу готується на вихід? Черговим неоднозначним виступом відзначився наставник «Шахтаря» Мірча Луческу.

«Ви знаєте, в Україні громадянська війна. Ми вже тривалий час не знаходимося вдома і майже рік живемо в готелях… У «Шахтарі» багато хто в Україні бачать ворога. Нас називають сепаратистами або терористами. Ми стикаємося з відношенням, якого не заслужили», – заявив він авторитетному турецькому виданню Fanatik (ua.tribuna.com, 07.06.15).