Як і рік тому, коли старту чергового чемпіонату залишилося всього нічого, немає повної ясності і за кількістю команд у прем’єр-лізі, і за формулою турніру. Зараз, правда, варіантів менше, а сьогодні, не виключено, на загальних зборах учасників УПЛ можуть вибрати оптимальний.
Колись, вже не пам’ятаю в якому році, старійшина радянських футбольних статистиків Костянтин Єсенін проаналізував чисельний склад вищого дивізіону СРСР – і виявив, що як би він не змінювався, жодного разу в ньому не було ні 10 команд, ні 21. «Жодного разу не влучили в «десятку» і жодного разу не випало «очко», – з властивим гумором констатував син великого поета.
У чемпіонаті України розкид вийшов значно меншим. По-перше, на старт завжди виходило парна кількість команд (інша справа – скільки закінчувало). По-друге, за винятком першого, перехідного турніру, ніколи не було більше 20 учасників і менше 14. Стільки виявилося в недавньому, форс-мажорному першості, і ще в двох на початку століття, коли вважалося, що зменшення кількості учасників полегшить життя збірної і учасникам єврокубків.
Зростання спостерігалося двічі. Другий раз – у 2002-му, коли стало зрозуміло, що така мізерна кількість як 14 клубів майже 50-миллионнной Україні не підходить. Вперше – у 1993-му при комічних обставин, коли з’ясувалося, що далеко не у всіх клубах вівся облік попереджень, і дехто мав пропускати матчі через дискваліфікації, але не пропустив. Отже, результати тих поєдинків потрібно було анулювати.
Сигнал подала посіла передостаннє місце «Зоря», натякнувши, що по справедливості вилетіти має запорізьке «Торпедо». У ФФУ зазначили: до чого шукати винних, коли потяг пішов? Простили всіх скопом, включаючи рівненський «Верес».
Рік тому завдання ускладнювалася ще й тим, що довго не було можливості з’ясувати долю кримських клубів. Ні, з «Таврією» зрозуміло: вона вилетіла – і УПЛ холоднокровно умила руки. Господар «Севастополя» Вадим Новинський ще намагався утримати на плаву свій клуб, перевізши його на «материк». Наприклад, у Кривий Ріг, де нещодавно був клуб прем’єр-ліги, або в Херсон, де взагалі немає команди майстрів. Не вийшло.
Друга складність – відсутність черги бажаючих поповнити ряди прем’єр-ліги. Тільки вчорашній дебютант першої ліги «Олімпік» висловив готовність дерзнуть – й змусив про себе говорити, Потім, правда, начисто провалив другий круг. Та ж історія була і за рік до того, коли у прем’єр-лігу могла вискочити опинилася шостий «Буковина» – всі, хто був вище, за винятком «Севастополя», в свої сили не вірили.
Зараз ситуація інша. Маємо одну команду, що знаходиться в процесі самоліквідації або, якщо завгодно, злиття з іншим клубом (мова про донецькому «Металурзі»), ще одну – зайняла останнє місце і вилетіла («Іллічівець»). І якщо в першому випадку все більш-менш ясно, а справа лише в технічних деталях, то майбутнє маріупольського клубу після смерті його почесного президента Володимира Бойка поки туманно.
Оптимізму, втім, додають повідомлення, що команду очолить Валерій Кривенцов, який керував юніорами «Шахтаря», що дійшли до фіналу Юнацької ліги чемпіонів і виграла юнацький (U-19) чемпіонат України. Тепер у донецькому клубі (назвемо речі своїми іменами) повинні вирішити, де їм більше хочеться бачити цей фарм-клуб – в першій або в прем’єр-лізі.
А може, і взагалі не в Маріуполі. Кадрів вистачить на будь-який варіант.
І поповнення знизу на цей раз в наявності. «Олександрія» зрозуміла, що дозріла, і підходить до історичного поверненню у всеозброєнні. Шуканий мінімум 14 команд ми в результаті маємо. Можна це кількість скоротити, щоб, наприклад, 12 клубів грали в чотири кола? Так запросто. Досить зберегти регламентні вимоги і найжорстокішим чином стежити за їх виконанням, без жалю караючи порушників.
Ось тільки чи потрібно це? Не занапастимо таким чином футбол в проблемних регіонах? А такими зараз у футбольному плані є не тільки вкрай гарячий схід, але й традиційно не жирующий захід України.
А бажаючі-то поповнити ряди еліти є. Це і «Гірник-Спорт», що стоїть першим на черзі і тільки чекає сигналу, щоб в авральному порядку ліквідувати всі недоліки, і «Зірка», німим докором для якої має бути чергове підвищення в класі «Олександрії». А через рік, дивись, і «Черкаський Дніпро» підтягнеться, і «Оболонь-Бровар». В обох стадіони в порядку, оболонці ще й клубний досвід виступів в еліті мають.
А фінанси? Що ж, будемо вчитися жити за коштами, щоб не виплачувати потім сотні тисяч доларів за так і не заигравших гравців і задовольняти посередницькі запити агентів.
Так що 16 команд у нас набереться – і більшість, схоже, схиляється саме до цього варіанту. Він, як і будь-який інший, не без вад. Але, нехай це і буде чорним гумором, краще починати 16 командами, а закінчити 14, ніж випустити на старт 14 – а завершити дюжиною. Так, це порушення регламенту, але потрібно враховувати форс-мажорні обставини. Не ми перші, не ми останні. Навіть у благополучній Іспанії щось подібне траплялося.
«Хто не хоче, коли може, не зможе, коли захоче», – стверджує народна мудрість. Якщо є бажаючі доукомплектувати лігу до 16 команд, – чому б ні. Але! Перше – повинні бути гарантії у вигляді певної суми, що лежить на депозиті (головне, щоб розміри не були надмірними). Друге – покарання за порушення повинно бути невідворотним. Нехай буде обчислюватися не в грошовому вираженні і не знятих в окулярах, а, наприклад, заборону на підписання нових гравців протягом одного-двох трансферних вікон.
Тут подвійна користь. Якщо винні будуть покарані, далі виявляться економніше. Зрештою, великі проблеми зараз поки видно аж ніяк не у потенційних новачків, а у старожилів. У тій же «Зорі», наприклад, вже позбулася Віталія Вернидуба і готової залишитися без провідного форварда Пилипа Будківського, переведеного «Шахтарем» поки на оглядини в «Амкар», де вже грає Богдан Бутко. Невже Рінат Ахметов карає луганських вільнодумців?
А система в два етапи? З боку виглядає симпатично і заманливо, але не зайвим було б вивчити чужий досвід? У багатьох провідних чемпіонатах грають так? Рівнятися нам на Шотландію або Бельгію, залишають еліт-шістку? Але так грали і в Білорусії в минулому році, коли у сусідів було 12 команд. Зрозуміли, що витягають і 14 – стали проводити звичайний «гладкий» турнір.
А взагалі – вирішувати всі клубам. Їм платити гроші, їм і замовляти музику…
