Минулий сезон став самим незабутнім і для «Дніпра», і для його наставника, у якого ніколи ще не було такого насиченого робочого графіка. «Дніпро» завоював бронзу чемпіонату і в рівній боротьбі поступився у півфіналі Кубка України «Шахтарю». Але головним досягненням став вихід у фінал Ліги Європи. На ранок після нього у команди почався відлік довгоочікуваного літньої відпустки, на кінець якого кореспондент «СЕ» зателефонував Мирону Маркевичу.
ХТО ПОЇДЕ В ТРУСКАВЕЦЬ?
– На відміну від футболістів, тренерів відпустку рідко виходить повноцінним. Мабуть, і ви цим літом поєднували відпустку з роботою?
– Люди моєї професії не забувають про справи і під час відпочинку. Ось і я постійно тримаю телефонний зв’язок, вирішуючи кадрові питання: хто йде, хто залишається, кого запросити в команду.
– Нинішніх канікул ви напевно чекали з особливим нетерпінням…
– Ви маєте рацію. Останній місяць сезону був напруженим: після його закінчення мені хотілося хоч на тиждень виїхати куди-небудь і забути про все. Поїхав з дружиною в Іспанію – і анітрохи не шкодую про проведений там час.
– А як же улюблений вами Трускавець?
– Цього літа хотілося зануритися в море. А ось взимку, зрозуміло, поїду в Трускавець.
– Відлуння минулого сезону спливали в пам’яті і на відпочинку?
– Ну, звичайно. Прокручував в голові і хороше, і погане. Нікуди від цього не дітися. Замислювався про те, що можна було змінити в кращу сторону, удосконалити. Але позитивних думок, природно, було більше.
ЛАВІРУВАННЯ МІЖ ІГРАМИ
– Вперше керованої вами команді довелося боротися на трьох фронтах до самої пізньої весни. Багато нового для себе почерпнули?
– Ще б! Тільки в останній місяць сезону довелося зустрітися з «Динамо» і тричі з «Шахтарем». Плюс матчі Ліги Європи, де нашими суперниками були досить сильні клуби. Між цими іграми доводилося якось лавірувати, але в підсумку – зробили ставку на єврокубок.
– На якому етапі ви прийшли до висновку, що доведеться чимось пожертвувати?
– Це було зрозуміло одразу, адже у «Дніпра» не вистачало людських ресурсів. Враховуючи, що рівноцінних замін у нас мало, довелося вибирати. Не думаю, що в нашій ситуації у трьох турнірах можна було виступити успішно. Я для себе визначив пріоритети, та й самі футболісти вибрали Лігу Європи.
– Пропоную повернутися майже на рік назад, коли ви тільки приступили до роботи з «Дніпром». Багато чого довелося міняти в його грі?
– Сказати, що довелося щось змінювати кардинально, було невірно. Хоча, звичайно, деякі штрихи були додані. Думаю, їх не можна було не помітити: команда стала більше володіти м’ячем і надійніше діяти в обороні.
– З таким переповненого лазарету, як у минулому сезоні, перш доводилося стикатися?
– Лише раз – в «Металісті». Коли ми грали в 1/8 фіналу Ліги Європи з «Байєром», у нас вибули з ладу дев’ять футболістів. Щось схоже було зараз і в «Дніпрі», але завдяки наявним у обоймі боєздатним футболістам ми вибралися з непростої ситуації.
ЗБІГ ОБСТАВИН
– Незважаючи на кадрові труднощі, в чемпіонаті ваша команда зазнала лише чотири поразки, програвши за два рази «Динамо» і «Зорі». Але якщо поступитися чемпіону не соромно, чим поясните фіаско в іграх з луганчанами?
– Так сталося – нічого не поробиш. «Зоря» для «Дніпра» не перший сезон вважається непростим суперником. У матчі другого кола ми не мали можливості виставити всіх основних футболістів. Що ж стосується «Динамо», то ми не грали основним складом. Через кілька днів після матчу Ліги Європи з «Наполі» це було нереально. Таке от збіг обставин.
– До речі, ще до того, як ви очолили «Дніпро», він незмінно втрачав очки з «Зорею» протягом трьох чемпіонатів…
– У кожної команди є суперник, з яким складніше інших. Начебто і перевага є, але, не реалізувавши момент-інший, пропустили в свої ворота – і «до побачення».
– Але щоб чотири роки поспіль! Містика?
– З приводу перших трьох сезонів нічого не можу сказати – питання не до мене (в ту пору головним тренером «Дніпра» був іспанець Хуанде Рамос. – Прим. В. К.). От у минулому – принаймні один з двох матчів ми могли виграти. Але ніякої містики в цьому немає. Виходячи на поле, потрібно просто серйозніше ставитися до таких ігор.
– Був період, коли ваші підопічні випереджали «Шахтар». Згодні, що весняні осічки в матчах з «Металістом» і «Зорею» розхитали здавався непохитним фундамент позицій «Дніпра»?
– Дійсно, ми розгубили багато очок, причому – в домашніх матчах. Втрачати їх просто не мали права. Але втратили – незважаючи на ігрову перевагу.
СИНДРОМ ЛІВОГО ЗАХИСНИКА
– Згадуючи матчі «Дніпра», не можна не звернути увагу на результати його зустрічей з «Говерлою». Обидві завершилися внічию, що спричинило втрату чотирьох очок. Їх-то якраз і не вистачило для другого місця…
– Друга гра у заключному турі чемпіонату по суті вже нічого не вирішувала. Якщо ж говорити про першу, в Дніпропетровську, то в ній була купа моментів, а з реалізацією проблеми. Виходить, треба вчитися ефективніше взламувати насичену оборону.
– Однією з головних проблем вашого тренерського штабу в минулому чемпіонаті, напевно, була позиція лівого захисника. На зміну Івана Стрініча приїхав Эжидиу, який через два місяці з невеликим втік з команди…
– Для мене як для тренера це донині проблема номер один. Я б попросив керівництво піти на певні витрати з метою придбання футболіста цього амплуа. От тільки в Україні такого рівня гравця, як ті ж Стрініч або Эжидиу, однозначно ні. Такого виконавця потрібно шукати за кордоном. А без нього буде важкувато.
– Як обходилися без Эжидиу?
– Навесні я відразу поставив зліва Матоса. Враховуючи той факт, що він майже не грав на цій позиції, він нам суттєво допоміг. Гріх скаржитися. Хоча ще раз повторюю: це не його місце.
МІСЦЕ ДЛЯ КСЬОНЗА
– З появою у весняній частині сезону Романа Безуса, Дмитра Чигринського, Павла Ксьонза і Папи Гуйє стало легше?
– Чигринський майже не грав, а от Тато нам в чемпіонаті допоміг. Як і Ксьонз. Шкода, що Безус ніяк не може вийти на рівень, який був у нього в «Ворсклі». Але все ж сподіваюся, що він нам ще допоможе.
– Отримав виклик у національну команду Ксьонз стає вашим підопічним вже не в перший раз. Коли його помітили?
– Ще під час перебування тренером «Металіста». Тоді Павло грав в «Карпатах». Не пам’ятаю вже, хто в ту пору був головним тренером львівської команди, але Ксьонзу знайшли місце правого захисника. Рішення було вдалим, тому харківський клуб ми брали його як гравця цього амплуа.
– Від кого-то ще, крім Безуса, ви очікували більшого?
– Мені б не хотілося називати конкретні прізвища. В ході сезону ми обходилися переважно дванадцятьма-тринадцятьма футболістами, на яких можна було покластися. Інші ж поки що не відрізняються такою ж надійністю, тому ми недорахувалися очок у весняних іграх з «Зорею» та «Говерлою». Так і з «Металістом», від якого залишилася одна назва, теж. Варто було кому-то випасти з нашої основи, як відразу ж виникали проблеми.
– У «Дніпрі» нинішнього зразка виступає багато досвідчених гравців, серед яких – Руслан Ротань. Нинішній склад команди без нього уявити неможливо…
– Дай Бог, щоб він грав як можна довше. Руслан є лідером як на полі, так і за його межами. Без Ротаня команді було важко. Особливо на самому початку минулого сезону, коли він не брав участі в матчах Ліги чемпіонів з «Копенгагеном». З його поверненням все стало на свої місця.
СТАМБУЛ В ОЧІКУВАННІ «ДНІПРА»
– Років десять тому дніпропетровська команда була однією з небагатьох в українському футболі, хто майже не вдавався до послуг легіонерів. Тепер у «Дніпрі» одразу дев’ять іноземців. Ви ними задоволені?
– Далеко не всіма. Більшість клуб придбав ще до мене, і у них діючі контракти.
– На найбільш проблемні позиції намітки вже є?
– Займаємося цим. Є ряд імен, які значаться в списку можливих придбань. Однак питання комплектування потрібно вирішувати оперативно, що незабаром команда вирушить на тренувальний збір.
– Протягом неповного року вам напевно не один десяток раз доводилося відповідати на питання про майбутнє Євгена Коноплянки. Не втомилися?
– Чесно кажучи, втомився. Вважаю, Євген теж. Як і клуб, команда і її вболівальники. Думаю, що все це незабаром завершиться. Тим не менш, як би питання не вирішилося, бажаю Коноплянці успіхів. Він багато років віддав «Дніпру» і ще більше зробив для нього.
– Може статися, що у «Дніпра» виникне проблема на лівому фланзі півзахисту…
– За великим рахунком, у нас практично немає лівого боку. Над цим потрібно працювати.
– А як загалом спланована робота «Дніпра» у міжсезоння?
– Першого липня їдемо в Голландію на збір, який триватиме п’ятнадцять днів. Обмежитися збором вирішили тому, що у нас багато гравців різних збірних. Контрольні матчі будемо проводити через день, зустрічаючись з сильними суперниками. Серед них бельгійський «Брюгге», фіналіст Кубка Голландії «Зволле». А ще – турецький «Фенербахче», з яким, ймовірно, зустрінемося 15 липня в Стамбулі. Туди «Дніпро» планує вилетіти під завісу голландського збору і вже з турецької столиці вирушить на батьківщину.
