Минулий тиждень виявився не особливо багатим на резонансні футбольні події, проте поговорити було про що – Прем’єр-ліга обзавелася титульним спонсором, Україна заявилася на ЧС-2018 в Росії, Йозеф Блаттер влаштував бурю в склянці, а юнацька збірна Олександра Головка вирушила підкорювати Європу. ЛІГА ПАРІ-МАТЧ. ЦІНА – 2 МІЛЬЙОНИ
Якщо передостання тиждень пройшов під знаком обговорення прийнятого формату чемпіонату, то минула семиденка подарувала йому нового титульного спонсора. «Ліга Парі-Матч» – саме таку назву найближчі два сезони буде носити головний футбольний турнір в Україні.
«Прем’єр-ліга і компанія ТОВ «ПАРІ-МАТЧ» з різних галузей, однак ми працюємо для однієї аудиторії. З об’єднанням наших зусиль мільйони вболівальників отримають набагато більш якісний продукт, який стане ще більш привабливим і популярним. Переконаний, що наша співпраця буде плідною, взаємовигідним і відкриє нову успішну сторінку в історії українського футболу», – зазначив президент ОПФКУ «Прем’єр-ліга» Віталій Данилов. (Fpl.ua, 25.06.15).
Що цікаво, прочитавши ці слова на офіційному сайті УПЛ, голову цієї організації журналістам власні очі побачити знову не вдалося.
« Сьогодні Прем’єр-ліга презентує підписання багатомільйонного контракту, але знову відсутній президент Віталій Данілов. З ним все добре?
– Сьогоднішнє засідання не присвячено темі, хто де знаходиться. Якщо ви хочете поспілкуватися з Віталієм Богдановичем, з цим жодних проблем немає. Можна домовитись про зустріч і взяти інтерв’ю», – знову довелося заспокоювати присутніх гендиректору ПЛ Петру Іванову (Footboom.com, 25.06.15).
Варто нагадати, що раніше формальність своїх повноважень Данилов підтвердив 17 червня неявкою на збори представників клубів. Пояснення Іванова тоді також були ухильними, через неможливість знайти аргументи, якими можна було б виправдати відсутність «шефа»:
«Він у відрядженні. Де саме, не готовий говорити. Ви самі можете зв’язатися з ним». (Football.ua, 17.06)…
Повертаючись до теми спонсорства, угода з відомої букмекерської компанією розраховано на два роки, а сума угоди – 43 млн. гривень (2 млн. доларів). Тобто, за кожен сезон УПЛ отримає по мільйону доларів в гривневому еквіваленті. Причому, в залежності від коливання курсу гривні по відношенню до долара сума спонсорських вливань може змінюватися.
Також новий спонсор поставив жорстку умову дирекції УПЛ – щомісяця звітувати про те, на які цілі пішли гроші. За словами Петра Іванова, питання розподілу коштів буде обговорюватися особисто з представниками кожного клубу.
«Що стосується розподілу грошей, то це питання буде обговорюватися в індивідуальному порядку з усіма клубами. Ми дуже сподіваємося, що всі залишаться задоволені. Клуби поінформовані про підписання цієї угоди», – заявив він. (Isport.ua, 25.06.15).
Однак не все виявилися готові укладати договір на запропонованих ним умовах. В «позу», зокрема, стали «Карпати» на чолі з генеральним директором Ігорем Дедышиным.
«Зараз, наскільки я розумію, немає формули, як будуть ділитися ці 43 мільйони. Я вперше почув інформацію про підписання титульного спонсора на загальних зборах клубів УПЛ. Знаєте, це вже своєрідний тренд у діяльності Прем’єр-ліги: ніякого обговорення не було, що ми повинні продати назву чемпіонату і комерційні права. А на яких умовах, у клубів запитали?
Від того, як намагаються розподілити ці кошти, пахне некомпетентністю. За словами Іванова, вони починають в індивідуальному порядку домовлятися з клубами. Але якщо ПЛ заробила гроші для всіх, то давайте застосуємо єдиний принцип розподілу цих коштів – яке-небудь рейтингування, продумати, щоб це було всім зрозуміло. А не так ходити, типу «барижничать»: давайте вам стільки-то, а тим – стільки», – наводить висловлювання Дедишина Football24.ua (26.06.15).
Схоже, тема розподілу грошей найближчим часом стане головною для деяких учасників УПЛ. Особливо для тих, хто перебуває в складній фінансовій ситуації. А таких немало…
У той же час презентація дозволила звернути увагу на вельми актуальну тему – легального і правомірного поля для букмекерських контор, діяльність яких в Україні заборонено з 2009 року. Букмекери вже кілька років намагаються добитися легітимізації своєї діяльності в українському правовому полі, адже насправді бізнес як такий не зник, а просто пішов у підпілля. Позбавивши тим самим держава податків, що обчислюються мільйонами. А важка економічна ситуація в країні, що спричинила хвилю невиплати або затримки грошей у футбольних клубах, змусила багатьох футболістів і тренерів заробляти на життя за рахунок «договорняків».
«На даний момент існує цілком цивілізований договір між владою, бізнесом і суспільством. Мені здається, що ми знайшли варіант, який цілком в руслі європейських тенденцій. Ми чекаємо закону про букмекерську діяльність. Впевнені, що країна наступного року увійде в нову епоху свого розвитку, і букмекери повернуться на український ринок, зможуть наповнювати бюджет і створювати робочі місця.
Так, діалог затягнувся, але у нас є всі підстави вважати, що він наближається до завершення. На сьогоднішній день і на рівні уряду, і на рівні Верховної ради, і на рівні президента прийшло розуміння, що бюджет треба наповнювати реальними грошима – не шляхом переливання грошей з однієї кишені в іншу і підтасовування цифр, а пошуком конкретних шляхів», – зазначила Ірина Сергієнко, генеральний директор Всеукраїнської спілки розвитку букмекерства. (Isport.ua, 25.06.15).
Мабуть, позитивним моментом можна вважати і той факт, що для букмекерських контор ніколи не були позитивним явищем договірні матчі, кількість яких у нашій країні неабияк зросла. Довести факт змови в Україні поки дуже важко, адже закон про корупцію в спорті досі не прийнятий, що розв’язує руки шахраям. А зусиль одних тільки футбольних органів правосуддя часом просто не вистачає.
У цьому контексті бажання контор всіляко боротися з «договорняками» може стати серйозною підмогою в очищенні вітчизняного футболу.
«Ми будемо боротися і виявляти подібні ігри, будемо проводити розслідування», – запевнив власник компанії «Парі-Матч» Едуард Швиндлерман. (Ua-football.com, 25.06.15).
«Договірні матчі дуже турбують серйозні букмекерські контори. Ми будемо запускати питання про заповнення пробілу в законодавстві України. Ми вже провели договори з Federbet (міжнародна компанія, що займається боротьбою з договірними матчами), вони проведуть для нас експертизу», – додала Ірина Сергієнко. (Ua.tribuna.com, 25.06.15).
ПІД ПІДОЗРОЮ
До речі, на ґрунті горезвісних «договорняків» в українському футболі обіцяє розгорітися новий скандал. Як розповів Footboom.com (25.06.15) головний редактор журналу «Футбол» і член Виконкому ФФУ Артем Франков, під підозру потрапили два поєдинки – один Прем’єр-ліги та один першої ліги.
«Я тільки що повернувся з засідання комітету етики та чесної гри. Під підозрою знаходяться два матчі – один Прем’єр-ліги та один першої ліги. Ми зібрали документи і передали їх в КДК ФФУ», – розповів журналіст.
«Взявши до відома інформацію, яка надійшла з УЄФА, а також провівши своє власне розслідування, Комітет передавши матеріали справи по одній грі Прем’єр-ліги та одному поєдинку Першої ліги на розгляд контрольно-дисциплінарного комітету. Відповідно, рішення, щодо можливості застосування дисциплінарних санкцій до клубів, які знаходяться під підозрою, буде ухвалювати КДК ФФУ», – підтвердив інформацію офіційний сайт національної федерації (Ffu.org.ua, 25.06.15).
Football.ua (25.06.15) передбачає, що за підозрілим зустрічам зібрані десятки документів різних рівнів. Зокрема, це висновки комісії УЄФА, власне розслідування комітету з етики та чесної гри, висновки незалежних експертів, розкладки за ставками (котирування, суми і т. д.) і багато інші документи.
«За нашою інформацією, приблизно через два тижні (в першій половині липня) відбудеться спільне засідання КДК і комітету з етики та чесної гри, на якому будуть прийняті рішення щодо фігурантів цих справ. Не виключено, що до команд будуть застосовані серйозні санкції, якщо документи будуть вказувати на явний договірний характер поєдинків», – пише популярне інтернет-ресурс.
В свою чергу Ua.tribuna.com (26.06.15) запевняє, що матчі, взяті відповідними футбольними органами в розробку, їй відомі.
«Пройшли без належної спортивної боротьби визнані матч 24-го туру УПЛ «Олімпік» – «Металіст» (2:1, 17 травня 2015 року) і матч 22-го туру першої ліги «Олександрія» – «Миколаїв» (4:0, 19 квітня 2015 року). В неспортивній поведінці підозрюється лише одна команда в кожному з матчів. У разі, якщо КДК підтвердить експертні висновки Комітету з етики та чесної гри, команди, викриті у впливі на результат матчу, будуть позбавлені 3 очок.
У травні УЄФА вже надсилав документи в ФФУ про наявність підозри про наявність спортивної боротьби в матчі «Олімпік» – «Металіст», – запевняє видання.
УКРАЇНА НА ЧС-2018. ВІДКИНУТИ ЕМОЦІЇ!
Втім, найбільший резонанс був викликаний не суто внутрішніми футбольними справами.
На цьому тижні широкій публіці стало відомо про те, що Федерація футболу України подала офіційну заявку на участь нашої національної команди в чемпіонаті світу з футболу 2018 року, фінальний турнір якого прийме Росія.
«Заявки на участь у відбірковому турнірі подали всі 209 футбольних федерацій, але до моменту жеребкування лише близько 180 команд продовжать боротися за потрапляння у фінальну частину», – повідомив заговоривший по-русски FIFA.com (25.06.15).
Тобто, серед інших готовність виставити на ЧС-2018 свою команду підтвердила і ФФУ. І хоча обговорювати доцільність такого рішення вже пізно – заявка на ЧС-2018 була відправлена у ФІФА з Будинку футболу в кінці 2014 року ще попередньою адміністрацією національної асоціації – тим не менш, дискусія на цю, досить делікатну тему, розгорілася не на жарт.
Більшість українських вболівальників і деякі ЗМІ вороже сприйняли інформацію, згідно з якою команда Михайла Фоменка вже через місяць офіційно отримає майбутніх суперників по кваліфікації ЧС-2018 і не зможе без наслідків вийти зі складу його учасників. Навіть якщо відносини між нашою країною та Російською Федерацією залишаться, м’яко кажучи, натягнутими.
Однак, знайшлися і ті, хто не піддався емоціям і виважено підійшов до розгляду такого резонансного питання.
«Вболівальники, які звикли спочатку голосно скиглити та стукати пальцями по клавіатурі, кричали «Ганьба». Деякі журналісти навіть писали спекуляції, мовляв, Україна не бойкотує НС у Росії. Всім крикунам та панікерам хочеться задати два питання: Любі друзі, Україна вже їде до Росії чи це тільки відбірковий турнір? А може ЧС-2018 у Путіна відберуть, не думали? Інформація про участь збірної України у відборі ЧС-2018 – логічний крок нашої ФФУ», – вважає Depo.ua (26.06.15).
«Те, що заявлятися було потрібно, – взагалі не питання для будь-якого адекватного українця і не тільки вболівальника. Те, що брати участь у кваліфікації потрібно, – теж не повинно обговорюватися. Те, що продовжуватиме боротися усіма можливими способами за перенесення фінальної стадії турніру ЧС-2018 в іншу країну потрібно до тих пір, поки Росія не перестане воювати на території України, – це наша національна політична позиція. Ніяк по-іншому Україна не повинна і не може себе вести, якщо вона претендує на елементарну самоповагу, як в особі своїх власних громадян, так і на повагу з боку всього цивілізованого світу», – вторить Dynamo.kiev.ua (25.06.15).
А найбільш чітку і адекватну оцінку рішенням національної федерації і ситуації навколо планетарного форуму в Росії в цілому в ексклюзивному інтерв’ю «Футбольному клубу» дав віце-президент УЄФА, почесний президент ФФУ Григорій Суркіс, свого часу забезпечив прийняття позитивного для України рішення по так званому кримському справі.
«Якщо ви хочете знати моє, скажімо так, експертна думка, що то воно таке. ФФУ є діючим членом ФІФА – міжнародної організації, що володіє ексклюзивними правами на проведення чемпіонату світу з футболу. І саме ФІФА, а не Росія чи якась інша країна проводить фінальні турніри світових першостей. Тому, будучи дисциплінованим членом ФІФА і не маючи планів про вихід з її складу або призупинення членства ФФУ просто не мала якихось спортивних підстав для відмови від участі в ЧС-2018. Це перше.
Друга. Нашій команді ще належить завоювати путівку у фінальний турнір. Коли це відбудеться і – якщо це станеться, тоді буде зрозуміло, якими мають бути подальші кроки ФФУ і якими заявами або діями їх доречно буде супроводити.
Третє. До поїздки збірної України в Росію поки далеко. У тому числі й тому, що на даний момент ні в кого в світі немає абсолютної впевненості в тому, що ЧС-2018 взагалі відбудеться на території цієї країни. Адже ще не закінчені гучні антикорупційні розслідування ФБР і швейцарської поліції навколо деяких рішень ФІФА не тільки стосовно Росії, але і Катару. Тому я б не квапив події і не робив передчасних, поспішних висновків», – закликав Григорій Суркіс. (Footclub.com.ua, 28.06.15).
Дійсно, відмова від участі у кваліфікації – це, по суті, два роки самоізоляції, без будь-яких міжнародних матчів і, як наслідок, різкий здача позицій у світовому рейтингу. Крім того, це означало б також розвал збірної країни, яку потім довелося б відтворювати заново, як це вже було на початку 1990-х. Так що не повинно виникати питання з приводу того, чому нова адміністрація ФФУ не відкликала раніше надіслану заявку на участь в ЧС-2018 – це було б рівноцінно призупинення членства у ФІФА.
«А емоційний стан більшої частини нашої публіки дійсно така, що багато хто готовий відмовитися від ЧС-2018, а далі – будь що буде. Ви думаєте, радикальні настрої не гуляли і в коридорах Будинку футболу? Але я вважаю, що при будь-яких обставин професіонали, насамперед, повинні керуватися розумом, а не одними емоціями. Лише в такому випадку ми будемо почуті всіма членами міжнародної футбольної сім’ї. Світу повинна бути зрозуміла аргументація і логіка дій ФФУ. І артикулювати її необхідно теж на общепонятном футбольному мовою», – підкреслив віце-президент УЄФА.
Втім, погодившись з аргументом, що у ФФУ немає об’єктивного підстав для призупинення членства у ФІФА (раніше, до речі, підтвердила вердикт УЄФА по Криму), багато хто згадали про позиції Президента України. Адже раніше Петро Порошенко запропонував бойкотувати ЧС-2018 в Росії.
«Думаю, необхідно обговорити бойкот проведення чемпіонату світу. Поки російські війська перебувають в Україні, я вважаю, що кубок світу в цій країні неможливий», – заявляв у березні цього року глава держави, нагадує Glavnoe.ua (26.06.15).
«Звертаючись до світової спільноти, президент ставить питання в політичній площині цілком обгрунтовано. І ми вже переконалися, як важливі ці стримуючі заходи. Але, у ФФУ, яка представляє інтереси України у світовому футбольному співтоваристві, не може бути претензій до ФІФА. А значить, ФФУ має залишатися законослухняним членом цієї організації. Стратегічно завдання Будинку футболу такі – готується до відбіркового туру ЧС-2018, а також активно доносити свою позицію до інших членів ФІФА. Не вдаючись до демаршів та ультимативних вимог.
Відповідаючи ж на питання про те, як узгоджується позиція української федерації із закликами глави держави про бойкот ЧС-2018, я скажу так – ми повинні бути готові до самих несподіваних поворотів подій. Але в кожній такій неординарній ситуації зобов’язані діяти в суворій відповідності з статутними положеннями світового футболу.
Зрештою, ми вже мали прецедент при вирішенні настільки ж непростий і чутливої кримської проблеми. Не варто панікувати і зараз. На мій погляд, краще піти раді мого земляка, одесита Михайла Жванецького, і переживати неприємності по мірі їх надходження», – резюмував Григорій Суркіс. (Footclub.com.ua, 28.06.15).
БЛАТТЕР. ГРА СЛІВ
Так співпало, що з повідомленням на сайті ФІФА активізувався і поки ще чинний її голова Йозеф Блаттер. Опальний керівник, виступаючи в четвер перед будівельниками музею ФІФА, який повинен відкритися в майбутньому році, напустив туману, заявивши, що не має наміру відмовлятися від боротьби за крісло на наступних виборах.
«Я не подав у відставку, а швидше передав президентський мандат на відкуп позачергового з’їзду», – запустив в інформ-простір фразу високого футбольного чиновника Blick (26.06.15).
Тут же піднялася духом і російська преса, яка кинулася на пошуки доказової інформації. Так, представник прес-служби ФІФА заявив агентству «Р-Спорт», що підтверджує достовірність слів свого начальника швейцарському виданню.
«У зв’язку з вашим запитом ми можемо підтвердити, що формулювання, цитати містера Блаттера, які наведені у виданні Blick, точні». (Rsport.ru, 26.06.15).
Відразу піднялася чергова хвиля пересудів, що президент передумав йти і збирається знову заручитися підтримкою делегатів. Зрештою голосувати будуть ті ж, хто обрав його в травні. До того ж старий футбольний функціонер говорив, мабуть, жартома:
«Цей музей мені дорогий, але зрозумійте мене правильно: я ще не дозрів ні для нього, ні для створення воскової фігури».
Проте вже в суботу в інтерв’ю швейцарській газеті Walliser Bote (27.06.15) Блаттер запевнив, що не збирається балотуватися в ході позачергового конгресу ФІФА, що відбудеться в період з грудня по березень. Він зазначив, що залишається обраним президентом, але не буде кандидатом на виборах і наголосив, що рішення передати владу стало для нього «звільненням».
«Моє рішення залишити ФІФА було щирим. Це був єдиний спосіб знизити тиск на організацію та її співробітників, включаючи тиск спонсорів. Потрібно було відвести ФІФА з лінії вогню. Я не кандидат на пост президента, але обраний президент. Я серйозно не замислювався про те, що буду робити після завершення роботи у ФІФА», – сказав Блаттер.
Крім того, в п’ятницю офіційний представник ФІФА на питання СNN (26.06.15), буде швейцарець знову виставляти свою кандидатуру, відповів однозначно: «Ні, не буде».
Здавалося б, що з’явилося нового в порівнянні з заявою Блаттера від 2 червня, яке дійсно зробило сенсацію, оскільки не далі як 29 травня 79-річний патріарх був переобраний на п’ятий президентський термін? Якщо розібратися, нічого. Ми маємо справу з черговою бурею в склянці з ярликом ФІФА, яку, втім, схоже, підтримує і сам Блаттер, купаючись наостанок в море уваги до своєї персони і дражнячи опонентів.
Разом з тим швейцарець реально залишається президентом аж до конгресу, дату проведення якого повинен визначити на засіданні 20 липня виконком ФІФА. В якості голови організації він зібрався на жеребкування відбіркового етапу ЧС-2018 в Санкт-Петербурзі.
І все ж, залишилися всі, хто продовжує вірити в те, що ера Зеппа ще не завершена.
«Врешті-решт Блаттеру все одно доведеться піти, навіть якщо ФІФА засиплють прохання з країн, що розвиваються. Інакше світового футболу загрожує не просто скандал, а розкол і руйнування всієї його піраміди», – не сумнівається Sport-express.ru (29.06.15).
ІНШІ ПИТАННЯ ФУТБОЛЬНОГО ЖИТТЯ
ЗБІРНА УКРАЇНИ (U-19). Юніорська збірна України (футболісти 1996 року народження і молодше) почала підготовку до фінального турніру чемпіонату Європи, який пройде в першій половині липня в Греції.
Олександр Головко викликав на тренувальний табір 23 футболіста. П’ятеро за підсумками збору повинні відсіятися, адже в заявку на турнір, згідно з регламентом, можна внести тільки 18 чоловік, з яких двоє – воротарі. Тобто, тренерському штабу чекає нелегка і дуже делікатна завдання – «відчепити» одного воротаря та чотирьох польових гравців.
«Мабуть, зараз я щасливий. У команді перебуває 23 кращих футболіста країни в цій віковій категорії, і те що належить визначити, кого з них внести в заявку на турнір, це розкіш. На минулій континентальній першості я міг по пальцях перерахувати тих, хто підійшов до нього в повному здоров’ї», – зізнався в інтерв’ю Matchday.ua (25.06.15) наставник «синьо-жовтих».
Збірна зібралася 21 червня, а вже 25-го пройшла перевірку боєм, провівши запланований спаринг зі студентською командою України, яку в кінці місяця її коуч Володимир Лозинський пощастить на Універсіаду в корейський Кванджу. І хоча студенти не надали належного опору, поступившись з рахунком 1:4, свої плоди і їжу для роздумів тренерському штабу цей контрольний поєдинок приніс.
«Про результат говорити не буду, наша команда виявилась сильнішою. Є питання по деяких гравцях. Хтось знаходиться в тонусі, а хтось – ще ні. Є група футболістів, що відновлюється, а є група, яка давно не грала. Є також хлопці, що приїхали з чемпіонату світу. Тобто всі знаходяться у різному стані.
Ми провели гарну роботу протягом чотирьох днів. Працювали на навантаження. Тому приємно, що хлопці тримали гарний темп і вмикали швидкість, коли потрібно. Навіть в таку спечу! Матимемо надію, що цей ранній збір дозволить нашій збірній поїхати у кращому тонусі на чемпіонат Європи», – зазначив Головко після гри. (FFu.org.ua, 25.06.2015).
По закінченні матчу юнаки вирушили по домівках, взяли паузу в декілька днів, але лише для того, щоб вже 29 червня підійти у всеозброєнні до головного дійства – 30 червня команда вирушає до Греції на чемпіонат Європи.
«Що турбує напередодні вильоту? Тільки невеликі хлопців мікротравми, які прилетіли з Нової Зеландії і провели важкий сезон. Але в цілому, тьху-тьху, все готові їхати в Грецію і вирішувати поставлені завдання. 30 червня рано вранці ми летимо прямим рейсом в Салоніки. Звідти вирушаємо на базу, де будемо перебувати до 4-го числа. Ну а потім вже вирушаємо безпосередньо на місце проведення ігор», – поділився планами головний тренер українців. (Football24.ua, 27.06.15).
СУДДІВСЬКІ ВІСТИ. Вітчизняний арбітраж, керована італійським фахівцем П’єрлуїджі Колліною, продовжує набирати плюси. Так, на жіночому чемпіонаті світу в Канаді запрошення працювати на матчах турніру отримали головний рефері Катерина Монзуль і асистент Наталія Рачинська.
Українська пара була задіяна на матчі-відкритті між господарями форуму і Китаєм (1:0), відсудила ще одну зустріч групового етапу між Нігерією та США (0:1) і ось на тижні, як повідомив офіційний сайт ФФУ (Ffu.org.ua, 26.06.15), отримала призначення на чвертьфінальну гру Австралія – Японія. Що цікаво, цей поєдинок також завершився з мінімальним результатом – перемогою японок.
Що до безпосередньої роботи Монзуль на полі, то вона, як і належить досвідченому майстру, була непомітна в першому і поки останньому своєму поєдинку на турнірі, виписавши по жовтій картці канадкам і тим же японок. Лише гарячим нигерийкам дісталося сповна – п’ять «гірчичників», два з яких трансформувалися в червону картку. Крім того, українка призначила один пенальті, який господарки турніру реалізували в компенсований час, завдяки чому стартували з вікторії.
А в неділю оф.сайт Комітету арбітрів ФФУ (Referee.ffu.org.ua, 28.06.15) відрапортував, що дві бригади українських арбітрів призначені на поєдинки першого відбіркового раунду Ліги Європи-2015/16.
Зустріч між «Актобе» з Казахстану і «Німме Калью» з Естонії, яка відбудеться 2 липня на стадіоні Центральний в Актобе, довірили обслуговувати Юрію Можаровському. Допомагати львів’янину на лініях будуть Олександр Войтюк та Олександр Корнійко, а роль четвертого арбітра дісталася Євгену Арановському.
У свою чергу, Олександр Дердо буде працювати на матчі між чорногорським клубом «Будучность» і латвійським «Спартаком». Допомагати йому будуть Олег Плужник та Євген Халамендык. Четвертий суддя – Віталій Романов. Поєдинок запланований на 2 липня і відбудеться на стадіоні «Градськи» в Подгориці.
СУПЕРКУБОК УКРАЇНИ. Тим часом, вивчивши на місці умови і можливості міста-претенденти на проведення матчу за Суперкубок України-2015, Дирекція ПЛ на минулому тижні ухвалила: поєдинок відбудеться в Одесі на стадіоні «Чорноморець».
«14 липня (вівторок) почесний трофей виборюватимуть «Динамо» та «Шахтар», а номінальним господарем грі, як раніше визначив жереб, стані київська команда. Одеса вшосте прийматиме такий почесний поєдинок. Раніше Південна Пальміра ставала місцем для проведення матчів за Суперкубок України у 2004-2007 роках, а також у 2013-му», – нагадує офіційний сайт УПЛ. (Fpl.ua, 25.06.15).
Одразу ж постало питання, як убезпечать проведення зустрічі. Особливо в світлі зустрічі київських ультрас з представниками ФФУ, «Динамо» і «Олімпійського», на якій було прийнято рішення відгородити парканом сектору з фанами на НСК. На такі заходи довелося піти через те, що вболівальники навесні неодноразово вибігали на поле. А після перемоги «Динамо» над «Шахтарем» у фіналі Кубка України глядачі і зовсім влаштували масові гуляння по газону і навіть рознесли ворота з сіткою на сувеніри.
Після цього решітки перед бічними секторами встановили на «Арені Львів» до відбірного матчу ЄВРО-2016 між збірними України та Люксембургу. Так що існує ймовірність, що щось подібне з’явиться в Південній Пальмірі, де вже через два тижні динамівці і гірники зійдуться знову.
«Напередодні матчу в Одесу вирушать представники комітету ФФУ з безпеки проведення змагань, які будуть співпрацювати з правоохоронними органами і відпрацьовувати зі стюардами різні тактичні дії. Запланована і зустріч з ультрас обох команд. Перед грою зроблять кілька кілець оточення, щоб максимально обмежити кількість піротехніки на стадіоні. Важливо провести матч без ексцесів, адже всі хочуть повернути футбол в Одесу. Будуть встановлюватися якісь перешкоди всередині стадіону? Це буде обговорюватися вже з міліцією», – сказав «Вістям» (25.06.15) віце-президент ФФУ Ігор Кочетов.
Крім того, один з керівників національної асоціації відзначив, що ФФУ намагається переконати УЄФА відкрити в Україні інші стадіони для міжнародних матчів:
«Адже зараз є тільки «Олімпійський» та «Арена Львів». Ті ж «Ворскла» і «Дніпро» ведуть листування з УЄФА і усувають виявлені недоліки. Сподіваюся, що рішення буде прийнято найближчим часом, і воно буде позитивним», – висловив надію Кочетов.
Раніше, обговорюючи дану тему, багато журналісти акцентували на тому, що ця проблема може бути вирішена на користь України лише за активного лобіювання з боку віце-президента УЄФА Григорія Суркіса. Як ми повідомляли в попередньому огляді, з його ініціативи вже було зроблено ряд конкретних дій для залучення уваги УЄФА до вирішення цього актуального для ФФУ питання. Мова йде, зокрема, про професійні консультації на тему вдосконалення безпеки проведення футбольних змагань в Україні. Вони відбулися 19 червня в Будинку футболу за участю керівника підрозділу з питань стадіонів та безпеки проведення змагань УЄФА Марка Тіммера. Для всіх очевидно, що Суркіс і надалі має намір вживати ефективні кроки на шляху розширення списку українських арен, яким би УЄФА дозволив проводити міжнародні матчі.
РЕЙТИНГ КЛУБІВ УЄФА. 22 червня жеребкування перших раундів кваліфікації Ліги чемпіонів і Ліги Європи стартував новий єврокубковий сезон. Українські повпреди увійдуть в нього дещо пізніше, з певних позицій в оновленому клубному рейтингу УЄФА.
Як інформує Terrikon.com (22.06.15), «Шахтар» почне кампанію з 24-го рядка. Втім, при вдалому виступі в Лізі чемпіонів гірники можуть повернути собі місце в топ-20. «Дніпро» (30) за рахунок вдалого виступу в останніх трьох розіграшах випереджає київське «Динамо» (31) в рейтингу на 0,5 очка. Права, при цьому кияни стартують з чотирма бонусними балами за пряме попадання в групу ЛЧ, дніпропетровці – з двома гарантованими за включення в групу ЛЄ.
У топ-50 рейтингу поки залишається «Металіст» (47), який у цьому році не потрапив в єврокубки. А ось майбутні учасники ЛЕ «Ворскла» (139) та «Зоря» (148) влаштувалися у другій сотні рейтингу.
ПРОБЛЕМА ОСТАННЬОЇ ІНСТАНЦІЇ. Ужгородська «Говерла» продовжує лідирувати за кількістю негативних відгуків з боку гравців, з якими керівництво клубу досі не розрахувалося з боргами. Правда, багато з них апелюють до своїх претензіях і до ФФУ. Наприклад, Максим Фещук, форвард команди, дуже категорично висловився в адресу Будинку футболу:
«Чесно кажучи, я не хотів би грати в українському чемпіонаті. Не через клуби, а через федерацію, через людей, які там сидять і керують футболом». (Vgolos.com.ua 26.06.15).
Не приховує свого обурення і негативних емоцій у спілкуванні з журналістами Сергій Кузнєцов, який пограв більш ніж в десяти клубах семи країн і запам’ятався українським уболівальникам за виступами за «Карпати» і «Севастополь». В інтерв’ю кореспонденту MatchDay він, зокрема, сказав:
«Я не знаю, чим керується Федерація, атестаційна комісія, допускаючи такі клуби до змагань? Такими своїми діями вони просто вбивають український футбол. Адже у «Говерли» є ще борги перед тими іноземцями, які грали рік тому і пішли, нічого не отримавши (не знаю, кому вони ще повинні), плюс ми… А Федерація покриває це. Звичайно в клубі, бачачи ситуацію, а також переконуючись, що нічого, крім якихось дріб’язкових штрафів, їм не загрожує, ніколи не будуть платити. Ось і використовують футболістів з користю і безкоштовно.
Тому нічого не залишалося, як відстоювати свої інтереси. Я, наприклад, не бачачи виходу і не вірячи футбольним інстанціям, бо стільки не виконаних рішень вже накопичилося, подав з юристами позов до клубу в загальний суд. Сподіваємося, що хоч там допоможуть. Так само не можливо, щоб цей безлад тривав постійно.
…Розумієте, вони не реагують, не зв’язуються. Сам дзвониш — не беруть трубку. Вони навіть не вважають за потрібне поговорити з людьми. Не знаю, може треба звертатися ще в УЄФА і ФІФА, щоб натиснули на нашу Федерацію». (Matchday.ua 27.06.15).
Таким чином, керівництво ФФУ, за своєю ініціативою узялося за здавалася б шляхетніше справа – вирішити кризову ситуацію в ряді клубів УПЛ – в реальності зіткнулося з проблемою «останньої інстанції». Адже саме такою її сприймають усі ображені гравці, які тепер апелюють до національної асоціації з вимогами вирішити фінансові питання. Очевидно, управлінській команді Андрія Павелко доведеться проявити особливі здібності, щоб, як кажуть, і вовки були ситі, і вівці цілі. Дай, Боже…
