Голкіпер дніпропетровського «Дніпра» Денис Бойко підбив підсумки виступу своєї команди в минулому сезоні. – Багато хто вважає, що попередній сезон став кращим у вашій кар’єрі. Згодні?
– Швидше за все, так. В першу чергу, знаменною подією є вихід у фінал Ліги Європи. Та й весь сезон в цілому по якості гри і рівня матчів, в яких ми брали участь, був на даний момент найкращим у моїй кар’єрі. Але, звичайно, хочеться, щоб в майбутньому було ще краще.
– Особливо часто згадують матчі «Дніпра» проти «Наполі». Ви теж вважаєте їх найбільш яскравими – або, може бути, виділіть інші ігри або окремі епізоди?
– Протягом всієї Ліги Європи, так і в чемпіонаті, було багато якісних поєдинків, які провела вся команда. Так, були хороші ігри і з «Наполі», і з «Олімпіакосом»… Мабуть, всі весняні єврокубкові матчі можна назвати. Вже той факт, що не пропустили жодного м’яча будинку в раундах плей-офф, про щось говорить.
– Форвард «Наполі» Гонсало Ігуаїн запам’ятався словами про те, що готовий завершити кар’єру, якщо його команда не пройде «Дніпро». Як сприймаєте такий епатаж?
– Це справа кожного футболіста. Не думаю, що багато хто серйозно ставляться до подібних висловлювань, та він і сам навряд чи був по-справжньому готовий зробити це. Просто людина, напевно, хотів показати, наскільки його команда сильніше. Можливо, перед матчем він і його партнери думали, що більше заслуговували вийти у фінал. Але гра все розставила по місцях.
– Поразку у фіналі залишається скалкою в серці або участь у вирішальному матчі Ліги Європи – саме по собі досягнення?
– Чесно кажучи, до сих пір важко згадувати ці моменти. Женя Селезньов прав на сто відсотків: є тільки перше місце і золота медаль. Все інше не має значення. Говорять тільки про переможців. Так, ми вийшли у фінал, можливо, навіть здійснили диво. Ми вірили, що це була наша мрія. Не вистачило одного кроку. Прикро, дуже прикро! Напевно, ще не один рік буду згадувати і переживати. Але життя не зупиняється, футбол не закінчується. Потрібно рухатися далі, працювати і доводити грою, що ми не випадково вийшли в фінал єврокубка.
– Знаменита атмосфера в роздягальні «Дніпра» – одна з важливих складових цього дива?
– За всю кар’єру я ніде не бачив такого колективу! Наша згуртованість в роздягальні, у тренуваннях, в побуті переноситься на матчі. Виходячи на поле, задаємося єдиною метою – перемогти, пройти далі, досягти результату. Все це призводить до успіху. Позитивний мікроклімат в команді і позитивний настрій дає позитивний результат.
– Ви згадали, що «Дніпро» не пропустив в домашніх весняних матчах Ліги Європи жодного гола. Що змінилося в грі вашої оборони?
– Насамперед, хочу підкреслити, що в цій надійності заслуга всієї команди, а не тільки воротаря або захисників. Всі гравці, починаючи з нападників, працюють на оборону. І якщо ми зустрічаємося з більш технічним або більш атакуючим суперником, то розуміємо, що повинні, в першу чергу, добре виконати свою роботу ззаду. А попереду потрібно знайти свій момент.
Напевно, тренери достукалися, та й хлопці самі зрозуміли, що потрібно відповідально ставитися до кожного моменту, єдиноборству. Кожен зробив правильні висновки, переніс їх на полі – і у нас в обороні порядок. Заслуга тренерів і футболістів у тому, що кожен на поле виконує свою функцію у відповідності з установкою. У нас є дисципліна і порядок. Плюс команда добре зіграна, адже ми вже кілька років разом граємо.
– В одному з інтерв’ю Мирон Маркевич зізнався, що після матчів з «Олімпіакосом» відчув: команда може добитися в Лізі Європи багато чого. І тому, розставляючи пріоритети між турнірами, він вибрав єврокубок. А коли гравці вирішили зробити ставку на Лігу Європи?
– Особисто я для себе пріоритетів не розставляв. Не можна грати абияк в якихось окремих матчах. Завжди потрібно показувати свій рівень. Вийти, налаштувавшись, на Лігу Європи, а потім програти 2-3 зустрічі в чемпіонаті – непрофесійно. Цього ніхто не зрозуміє. Тренер, можливо, розставив пріоритети, адже йому слід варіювати складом. Але кожен футболіст все одно був готовий вийти в будь-якому матчі.
Зрозуміло, що в підсвідомості сиділи ігри, наприклад, з «Наполі», і чим ближче до фіналу, тим більше думок про єврокубках, але настрій на кожен матч будь-якого турніру був позамежний. Згадайте той же матч з «Шахтарем» в чемпіонаті, коли, програючи два рази по ходу, хлопці змогли вирвати перемогу.
– Що необхідно, щоб на довгій дистанції чемпіонату випередити «Динамо» і «Шахтар»?
– В першу чергу, думаю, більш відповідально підходити до матчів з середняками і командами з нижньої частини таблиці. Тому що матчі проти «Динамо» і «Шахтаря» у нас завжди виходять цікаві, на позамежних емоціях.
Ми нерідко виграємо, граємо внічию – завжди є боротьба. Але в рівній мірі потрібно зосередитися і на поєдинках з іншими суперниками. З такими командами деколи важливіше результат, ніж якість гри. Потрібно виходити і заробляти окуляри, щоб в кінці не сумувати, що, обігравши «Шахтар» і «Динамо», все одно перебуваємо позаду них в таблиці.
– Як ставитеся до того, що, за влучним висловом Маркевича, за «Дніпром» їздять з «мішечками»?
– У нас такий чемпіонат, а у людей – менталітет. Хтось добивається таким чином кінцевого результату. Так, неприємно, коли приїжджаєш в той же Ужгород, де не платять півтора року зарплату, де команді нічого не потрібно, і проти тебе виходять, як на останній бій, а від інших команд пропускають по 6-7 м’ячів. Проти «Дніпра», який нікого не стимулює, лягають кістьми, бо хочуть заробити грошей для своєї сім’ї. Їх теж можна зрозуміти. Але як же можна так безвольно програвати іншим? Навіщо тоді взагалі грати в чемпіонаті? І адже таких команд більшість, з-за чого чемпіонат втрачає видовищність і інтерес. Боріться в кожному матчі, показуйте себе, доводьте, що можете грати в інших командах, які ставлять перед собою якісь завдання! За чемпіонство борються три команди.
При цьому не хочу нікого образити. Взяти, приміром, ту ж «Зорю». Хлопці – молодці. Так, їх теж стимулюють в окремих матчах, але вони, незалежно від цього, в кожній грі намагаються показувати футбол. У них хороший тренер, який намагається побудувати правильну гру. А решта… Підвезуть грошей, виходить гра – добре, не виходить – вони не засмучуються особливо. Але в будь-якому випадку ми повинні дивитися, в першу чергу, на себе. Повинні виходити і обігравати будь-яку команду, везуть їй гроші чи ні.
– У зв’язку з усім вищесказаним, якою вам бачиться оптимальна формула чемпіонату?
– Над формулами краще думати функціонерам, керівникам клубів. Мені ж як футболісту хочеться, щоб було більше конкурентоспроможних команд. Тоді швидше виросте рівень і гравців і клубів, і всього чемпіонату. Дуже важливо і ставлення футболістів – треба, щоб люди прагнули вийти на новий рівень, потрапити в єврокубки, де футбол зовсім іншого класу. Формат чемпіонату не має такого принципового значення. У будь-якому випадку, потрібно грати з усіма: з «Динамо», «Шахтарем», «Карпатами», «Говерлою». Так, якби проводилося більше ігор між «Дніпром», «Динамо» і «Шахтарем», було б, напевно, набагато цікавіше. Але потрібно вичавлювати максимум з нинішньої ситуації.
– Вас стали постійно викликати в збірну, але на поле випускають нечасто. Тренери не пояснюють свій вибір на користь Андрія П’ятова?
– Вони і не повинні це робити. Головний тренер приймає рішення, і його треба поважати. Згоден я з ним чи ні – мої особисті проблеми. Моя справа – виходити в клубі і доводити, що я гідний виклику в збірну, а в збірній доводити свій рівень. Туди ж не викликають за красиві очі. У національну команду приїжджають найкращі гравці країни. Всі заслуговують місця в основному складі, але рішення приймає наставник.
– «Дніпро» провів сезон під керівництвом нового тренерського штабу. Що змінилося в тренувальному процесі воротарів?
– Робота у Педро Харо і Валерія Городова відрізняється. Цікава і одна, і інша. Я така людина, що можу підлаштуватися під будь-які вимоги. Наша воротарська справа проста – не дати забити суперникові. Для цього потрібно виконувати вказівки тренера. З Педро ми робили більше вправ, спрямованих на ігрові ситуації. У Васильича більше подач, гри на виходах. Він націлює нас більше жити у воротах, рухатися по всій штрафний, читати багато ситуації, перехоплювати м’ячі, що летять в штрафну або йдуть врозріз. Потрібно більше грати на виходах, щоб спростити роботу захисникам і всій команді в обороні.
– За підсумками сезону ви стали найкращим у команді за оцінками вболівальників на офіційному сайті клубу. А пам’ятаєте, як вас зустріли два роки тому?
– Як кажуть, від любові до ненависті один крок. Сьогодні ти поганий, а завтра довів не словами чи обіцянками, що дійсно чогось заслуговуєш – і вже хороший. Напевно, тут ще позначається і менталітет наш-то що-то не так, і знову стаєш поганим. Це спорт, футбол – тут все потрібно доводити лише справою.
Вболівальників ж хочу подякувати за підтримку, яка, звичайно, відчувається. Спасибі їм величезне! У непростий час люди приходять на футбол. Напевно, для них це віддушина, якийсь невеликий свято. Дуже важко перебувати постійно в напруженому стані, і футбол для них – радість. А наше завдання – показати хорошу гру і добитися перемоги.
