На превелике моє і, здається, на превеликий жаль, щоденно переконуєшся в правоті цієї мудрості. А новини продовжують надходити… Може, зупинимося вже? Адже «Металург», «Металіст» і навіть, не до ночі будь згадана, «Говерла» з її чудовими принципами комплектації «хто кого дасть» аж ніяк не вичерпують список проблемних наших клубів!Он, Віталій Кварцяний всю інформацію по перебуває в Туреччині «Волині» засекретив – але вирішилося питання з фінансуванням чи ні?! Або як в старі добрі часи – півсотні футболістів на перегляді…
До речі, «Говерла» при всіх її проблеми з гравцями ще висить у справі Севідова – ну не хоче вона платити своєму колишньому тренеру, з далекого 2013 року не хоче! Що з нею зробить КАС, 23 червня розглянув справу… зніме Окуляри, звичайно. Тут питання в іншому – а скільки ще можна ганьбитися?! До яких меж це повинно доходити до цивільних судів? Так «Університатю» з Крайови за енто справу закрили без зволікання!
Далі – взагалі.
Досі в Україні не здійснили жодного трансферу, не підписали жодного гравця за ГРОШІ. Навіть у Шотландії ситуація веселіше, там хоча б «Селтік» витрачає. Оздоровлення, типу того.
Досі в Україну офіційно прибув лише один легіонер – Петрович в «Динамо». Досі немає ясності з заявками багатьох і навіть дуже багатьох. Як говорив командувач гвардією при вивченні останніх чисел травня, «і так далі».
БОРОШНО. ЧЕВО?
Мукачево? Дуже схоже на лихі 90-е з поправкою на гранатомети, тоді, наскільки я пам’ятаю (не брав участь, вибачте вже), таке не наважувалися застосовувати. Наступний крок – артилерія, «Гради» і т. д. Вибачайте за банальну фразу, але нехай правоохоронні органи розбираються, там одного тільки відео терабайти назнімали! Ми ж з вами як пересічні громадяни змушені зробити висновок, що війна раптово може постукати в будь-який будинок. Як обставина непереборної сили. Але держава, яка не здатна запобігти війну мукачівським зразком або, принаймні, покарати винних – свідомо слабо і нездатна виконувати свої функції.
Це вам не красивих патрульних в красивій формі на вулиці запускати. Джип з кулеметом на вулицях мирного міста – якась інша реальність! Напевно, комусь вона подобається. Не мені.
ЧОМУ «СТАЛЬ»
Колізія «Металург» (Донецьк) – «Сталь» (Дніпродзержинськ), мені здається, досить прояснилася. «Металурга» вже точно немає. Вони дійсно написали лист про банкрутство, не попередивши спортивного директора?! Якщо так – ма-лад-біття. Питання – хто замість. У мене особисто є чітка позиція, до якої повернемося трохи пізніше.
1. Згідно з Регламентом, У «Іллічівця» та «Сталі» абсолютно рівні права в плані претензій на звільнене місце. Сезон вже закінчився, «Іллічівець» вилетів і не є командою Прем’єр-ліги, вже заявившись в ПФЛ.
2. Перший офіційний крок – збори учасників Прем’єр-ліги у вівторок, о 19.00, якраз перед Суперкубком. Гендир «Шахтаря» Сергій Палкін вже видав як би ненароком керівне вказівку – тільки «Іллічівець», і ніяких цвяхів! Тепер рішення УПЛ досить передбачувано. Якщо, звичайно, вдасться зібрати кворум, з цим у них вічні проблеми.
З. На наступний день буде голосувати виконком ФФУ, яким у цьому питанні по-любому належить остаточне слово. Очно чи заочно – не суть важливо. Я віддам свій голос «Сталі» і буду радити колегам по виконкому зробити те ж саме. З поправкою на те, що проводити додатковий матч між «Сталлю» та «Іллічівцем» колись.
Мотивую.
1. Спортивний принцип: вилетів – значить вилетів. Це та битва, яку я ще сподіваюся виграти в найближчому майбутньому.
2. Воно «Іллічівцю» треба? У першій лізі є шанс, що хоча б частина команд приїде до нього в Маріуполь – в Прем’єр-лізі цього шансу немає. А це не що інше, як матчі на все тому ж стадіоні «Метеор» у присутності кількох десятків глядачів – антифутбол у всій красі.
Звичайно, хотілося б почути з цього приводу думку керівництва «Іллічівця» – джерела фінансування (ви ж розумієте, що означає для клубу смерть Бойко – досі ніхто толком не висловився щодо майбутнього!), амбіції, найближчі плани. Грубо кажучи – чи прагнуть вони в УПЛ прямо зараз чи є сенс перечекати.
Не серчайте. При всій повазі до маріупольського клубу – при інших рівних…
3. «Сталь». Тут все досить ясно з фінансуванням, наміри Дніпровського меткомбінату ніби як сумніву не піддаються. Стадіон свій у Дніпродзержинську вони фактично вже знесли, реконструкція під УПЛ почалася (точно почалася? Я перевірю!), одного бетону планується залити п’ять з половиною тисяч кубів. Поки будуть грати на тому ж днепроперотровском «Метеорі», але тут вже народ має під’їжджати – тому що недалеко і рідна «Сталь», а не чужої «Металург». І адже вперше вищий дивізіон!
Зрозуміло, що під маркою «Сталі» буде грати та сама команда, яка готувалася до сезону у київській Пущі-Водиці під керівництвом головного тренера «Сталі» Володимира Мазяра. Співробітники «Металурга» у минулі вихідні побували в Дніпродзержинську, познайомилися з тамтешнім побутом, способом і керівництвом.
Документи оформити вони встигнуть – клуб куди реальніше, ніж був «Металург» у минулому прем’єрлігівському сезоні. Нехай навіть посилання на сумні обставини доречна.
В силу якихось причин Сергій Палкін вирішив, що тільки «Іллічівець» і ніяких цвяхів? Складіть власну думку.
СУД ІДЕ! І БІЖИТЬ
Куди приємніше розповісти про суботній прес-конференції, в якій взяли участь головні героїні – отсудившие фінал жіночого чемпіонату світу Катерина Монзуль (харків’янка!) і Наталія Рачинська, а з ними – президент ФФУ Андрій Павелко, куратор суддівської системи України П’єрлуїджі Колліна, голова комітету арбітрів ФФУ Лучано Промені. Дівчата вели себе більш ніж скромно, навіть мовчки, і німе запитання плескався в очах присутніх – а як же вони будують навіть здорових мужиків? Або вони на полі перетворюються в справжніх фурій зі свистками?! Право, не знаю, що відповісти. А адже насправді відпрацювали блискуче, незважаючи на суворі складності – перед самим фіналом зламалася на тренуванні хорватка Саня Родак, другий асистент Монзуль. У бригаду в екстреному порядку включили іспанку Иоланду Паргу, і нехай з нею були непогано знайомі, все одно нервували… Але тут подзвонив по скайпу Колліна, всіх заспокоїв і порадив якомога щільніше спілкуватися перед матчем. Допомогло в кращому вигляді!
По-моєму, найбільше наших арбітрів дивит контраст між Україною та іншим світом у плані жіночого футболу. У нас – тиша, гладь і аж ніяк не божа благодать, у них, зокрема, на ЧС в Канаді – прекрасна організація, натовпи захоплених глядачів на трибунах, неймовірна атмосфера і, нарешті, суперпарад на честь чемпіонів світу в США. Вміють, блін. Ну а що нам з вами робити, а? Не вмію я поки жіночий футбол дивитися і сприймати. І ви не вмієте. Вчитися будемо?
Втім, суддівство справа дещо інше – скажімо так, гендерно універсальне. Доводилося спостерігати роботу наших жінок-арбітрів. Дуже гідно. Так тримати.
Звичайно, були квіти і привітання, оплески і всілякі знаки поваги. Ваш покірний слуга не забув одягти, ну не можу я без цього, мовляв, у чоловічих фіналах чемпіонатів світу з центру поля не забивали, а тут американки четвертий – вийми та поклади! «Нічого, ще заб’ють і мужики».
Андрій Павелко розповів, що незабаром після виборів він з подивом дізнався, що наші арбітри вже кілька років судять у старій формі. Питання вирішилося моментально, і присутнім показали суддівський светр (футболку) – самий що ні є новье, від «Адідаса». Любо! Різнобарвне, в сенсі, жовте, помаранчеве і т. д., з приводу чого вашого автора знову пробило на невичерпне дотепність. До речі, пам’ятається, класичну чорну форму з білим комірцем розбавили на мексиканському мундіалі-86, я нічого не плутаю? А от дійсно – арбітри-жінки в чоловічому футболі до того часу вже були або Гра ще не встигла настільки емансипуватися.
Що стосується подробиць кадрових переміщень в суддівському цеху, то я вже про це писав, повторюватися не бачу сенсу. З Прем’єр-ліги вибули Швецов (офіційно – за віком) і Скрипак (помилки), піднялися Балакін і Пасхал, робота триває, про що свідчать фотографії спітнілих і розпалених залишилися арбітрів. Відрядна оплата суддівської роботи (схоже, у нас досі не всі знають, що арбітри отримують тільки за матчі!) не мінялася вже дуже давно, з 2008 року, з «доколлиновых часів» – 48 500 гривень на бригаду в матчі Прем’єр-ліги. Це з витратами на переміщення та проживання.
Роботу з пінкою для гоління. тьху, зі спреями репетирують. Пшшш! Передбачаю нездорову реакцію трибун – телекартинка то таке.
На Суперкубок призначений Анатолій Жабченко, той, хто судив «Шахтар» – «Динамо» – 0:0 і в цілому з роботою впорався – якщо помилявся, то рівномірно, в обидві сторони. Загалом, народжується новий фахівець по «Класычному».
А про «Металурзі» і його наслідки відмови ми вже поговорили. До речі, Павелко підкреслив, що при голосуванні утримається і взагалі всіляко утримається від висловлювання своєї думки, щоб не створювати горезвісний «конфлікт інтересів». Все-таки «Сталь» – клуб з Дніпропетровської області, де Андрій народився і де стільки років пропрацював! Розумно.
БІДНИЙ «МЕТАЛІСТ»
Субота загалом видалася на рідкість насиченим днем. На Заході стріляли, на Сході теж творилося щось несусвітнє. Мова, зрозуміло, про харківські події.
Гранично чесно: нічого не зрозумів. Меседж від Сергія Стороженка (прийнято писати «людини, таким чином називається», Інтернет само, але тут ніби ніхто нічого не спростовував) – запобігли вивезення «телевізійних» грошей в кількості 1 млн. зелені, тим самим показавши Курченко – керуй клубом як ми тобі сказали!
Наскільки я знаю, виплати по ТБ для «Металіста» більш значні. Хіба що йдеться про один з траншей.
Гаразд, давайте «оперативку». Управління «Металістом» з боку Курченко у мене, м’яко кажучи, екстазу не викликає – клуб завалився по всіх фронтах, і це очевидно навіть більш ніж далекій від футболу персонажу. Тим не менш, страшенно хочеться дізнатися подробиці – а як гроші, нібито призначені для відправки в Москву, можна перехопити в Харкові, особливо якщо вони не готівку? Як мінімум, в клубі засів великий патріот, який інформацію такого роду надає! Але як взагалі можна перешкодити переказу грошей? Інтері-есно…
Купюри – вони адже що нале, що в безнале аж ніяк не позначені. А взагалі, що це за права і обов’язки господаря футбольного клубу, про яких «намякнуто» меседжі навколо обшуку в офісі «Металіста» (до речі, він дійсно розташовується під Північною трибуною, якщо що)? Може, пропишемо Кодекс Мецената – це було б правильно! За мотивами цих подій.
Коротше, справа ясна, що справа темна. У «Металісті» – особливо. Зізнатися, до цих пір не розумію, як можна було видати ліцензію клубу, з чиїм президентом можна вийти лише на неофіційний контакт і то не факт, що він, контакт, відбувся! Не признаєшся.
Бідний Харків. Так, ми всі бідні тим або іншим чином. Крім деяких персонажів, яким і в такому розкладі добре. Ну а тепер уявіть, як Олександру Севидову, ледь очолив «Металіст» – ти повертаєшся із Закарпаття, ледь розминувшись з відомими подіями в Мукачевому, а тут тобі-що ви думаєте про арешти та урочистостях, хто попереду?
