Банкрутство донецького «Металурга», підготовка до матчу за Суперкубок України, невдалий вояж збірної Олександра Головка… Останній тиждень вітчизняного футбольного міжсезоння вийшла вельми бурхливою і багатогранною.
УПЛ: ДАЛІ – БЕЗ «МЕТАЛУРГА»
Одна з найбільш палких дискусій початку літа у вітчизняній пресі розгорнулася навколо регламенту турніру в УПЛ. Скільки команд братиме участь, за якою схемою грати?.. ФФУ та Прем’єр-ліга розглядали кілька варіантів, але не стали вдаватися до кардинальних заходів, фактично залишивши все, як є – 14 команд у два кола.
На жаль, не всі нині залежить від організацій, під егідою яких проходить турнір. У п’ятницю ввечері стало відомо, що знімається з «пробігу» донецький «Металург», раніше планував злиття з дніпродзержинською «Сталлю». Спочатку все виглядало досить гладко, однак без тривожних дзвіночків не обходилося.
«Об’єднання донецького «Металурга» і дніпродзержинської «Сталі», про який говорять уже давно, може не відбутися. За нашою інформацією, у донецького клубу існує заборгованість перед УЄФА – близько 5-6 мільйонів доларів (штрафи від трансферів). Нова об’єднана структура не бажає брати на себе цей борг…» – повідав громадськості портал Sport.ua (6.07).
І ось практично за тиждень до старту чемпіонату отримано офіційне підтвердження у вигляді листа донецького клубу на ім’я Прем’єр-ліги.
«У зв’язку з проведенням військових дій на території, де дислокується футбольний клуб, а також важким матеріальним становищем і складною економічною ситуацією футбольний клуб «Металург» Донецьк не може взяти участь у чемпіонаті України 2015-2016 і оголошує себе банкрутом», – повідомлялося в документі, підписаному акціонерами клубу Олегом Мкртчаном та Сергієм Тарутою (ТК «Футбол», 10.07).
У свою чергу інформацію про сорвавшемся злиття двох клубів підтвердили і з табору «Сталі», чий президент Максим Завгородній сказав наступне:
«Клуб «Металург» існувати не буде. Я сказав це ще в самому початку. Раз не виходить варіант зі злиттям, то чекаємо на рішення виконкому. Ми дали заявку від клубу «Сталь» Дніпродзержинськ і без злиття хочемо заявитися в Прем’єр-лігу тим клубом, який зайняв друге місце в першій лізі в минулому сезоні… Ми не можемо пов’язувати свій клуб з длительною життям «Металурга», у якої є маса всяких наслідків. «Металург» піде своїм шляхом банкрутства. А ми підемо в Прем’єр-лігу по дорозі клубу «Сталь» («Футбол-1», 10.07).
До початку чемпіонату залишається практично тиждень – і раптом випадає один з учасників. Як бути? Судячи з висловлювань керівників ФФУ і ПЛ, варіант з 13 командами навіть не розглядається, а когось відрядити в еліту – «Іллічівець» або «Сталь» (готовність висловили обидва клуби) – буде обговорюватися 14 липня на загальних зборах клубів Прем’єр-ліги.
Ситуація спірна. Наприклад, генеральний директор «Шахтаря» Сергій Палкін вважає, що в ПЛ повинен грати клуб із Маріуполя:
«Крім повернення «Іллічівця», іншого варіанту я не бачу. В регламенті прописано, що це єдиний шлях, що ми маємо. Придумати щось інше в такі короткі терміни не представляється можливим» («Футбол 1», 11.07).
Одного з керівників донеччан зрозуміти можна: колектив, фактично є фарм-клубом «Шахтаря», йому близький.
«Чим більше «своїх» команд в лізі, тим простіше жити…» – прокоментував ці слова віце-президент «Сталі» Микола Колючий (Fcstal.com.ua, 12.07).
А що ж насправді каже регламент? «Якщо команда учасник ПЛ виключена зі змагань і вона посіла у підсумковій таблиці місце вище останнього, тоді в ПЛ залишається учасник, головна команда якого посіла останнє місце в турнірній таблиці», – сказано в пункті 8.3 статті 5.
Втім, «Металург» не був виключений зі змагань в минулому сезоні – донецький клуб відмовився від участі в наступному чемпіонаті. Дніпродзержинська «Сталь» може скористатися цією обставиною і наполягати, що ситуація спірна. В такому випадку вступає в дію пункт 8.5 статті 5: «У разі виникнення непередбачених цим регламентом обставин, рішення про склад учасників Прем’єр-ліги приймає Виконком ФФУ на підставі пропозицій Прем’єр-ліги», – читаємо на Ua.tribuna.com (11.07).
Саме слово вищого виконавчого органу федерації має бути вирішальним.
«Можливість почати чемпіонат в еліті мають в рівній мірі і «Іллічівець», і «Сталь», – цитує Matchday.ua главу ФФУ Андрія Павелка. – Обидва клуби відповідають критеріям, обидва заявили одне стадіон для проведення домашніх матчів (дніпропетровський «Метеор»). 14-го числа відбудуться збори членів УПЛ, якщо буде потрібно, ми проведемо Виконком у факсовому режимі, оскільки часу практично немає – скоро старт чемпіонату. Єдине, що радує в цій ситуації, так це той факт, що кількість клубів у Прем’єр-лізі і першому дивізіоні не зміниться. А значить, у команд не буде ніяких проблем з календарем і тренувальним процесом» (11.07).
СУПЕРКУБОК: У САМОГО ЧОРНОГО МОРЯ
Саме 14 липня буде дан старт новому сезону, який за традицією відкриє матч за Суперкубок. За трофей і призовий фонд у мільйон гривень (650 тисяч – переможцю) як і рік тому посперечаються «Динамо» з «Шахтарем», а відбудеться гра в Одесі, яка довго залишалася без великого футболу у зв’язку з напруженою ситуацією в регіоні.
Чому саме Південна Пальміра?
«Враховувалися такі моменти, як популяризація змагання, рівновіддаленість від стадіону двох учасників матчу, гарантії безпеки від голови облдержадміністрації, – пояснює генеральний директор Прем’єр-ліги Петро Іванов. – Сукупність цих факторів дозволила нам зробити вибір на користь Одеси. Так, нам надходили пропозиції від «Арени Львів», НСК «Олімпійський» та інших стадіонів. Але ми, на жаль, проводимо один Суперкубок, тому повинні були вибрати один стадіон» («Футбол 1», 7.07).
Безумовно, найбільш актуальним напередодні матчу за Суперкубок видається питання безпеки, на чому, зокрема, зосередив увагу президент ФФУ.
«10-го липня в Одесі відбудеться розширена нарада, на якій будуть присутні губернатор, представники правоохоронних органів, а також керівники ФФУ та Прем’єр-ліги. Безпека – перш за все. Ми хочемо, щоб люди змогли відвідати цей поєдинок сім’ями, не турбуючись про наслідки», – підкреслив Андрій Павелко (FootBoom.com, 9.07).
Згідно з планами організаторів, на матчі за Суперкубок будуть задіяні 1160 силовиків і 400 стюардів.
«Ведеться підготовка стюардів, проходять навчання, відпрацьовуються тактичні схеми… Ведеться робота і діалог з ультрас. По всіх напрямках працює постійно діюча група, яка знаходиться в Одесі. І до кінця матчу вона буде виконувати свої обов’язки з організації безпеки, – розповів віце-президент ФФУ Ігор Кочетов. – На перших рядах по периметру всього стадіону будуть сидіти курсанти. Міліція ж буде знаходитися поза межами чаші стадіону, але в разі критичної ситуації вона в будь-який момент буде готова увійти в чашу і виконати свої службові обов’язки» (Football24.ua, 8.07).
Можливе сусідство з співробітниками МВС на трибунах викликало невдоволення фанатів. Так, ультрас «Динамо» оприлюднили свою позицію на цей рахунок:
«Організацію безпеки футбольних матчів і обов’язки всіх служб регламентує постанова Кабміну №341 від 25 квітня 2012 року. Воно відповідає нормам УЄФА. А це означає одне – ніякої міліції або поліції на трибунах. Так які ж курсанти? Їх організоване перебування в чаші стадіону поза законом» (Football24.ua, 8.07).
А ось що відповів на думку меншості главред «Футбол» Артем Франков:
«Повторюю загальнодоступні істини: нічого не маю проти ультрас і їх поведінки рівно до тих пір, поки вони не обмежують права інших; питання навздогін – хлопці вміють наполягати на своїх правах і роблять це сильно, впевнено, потужно; але які їхні обов’язки по відношенню до надзвичайно простий і начебто доступною всім грі футбол?! До її існуванню в Україні? Ох, мужики. Думайте, що ви робите і що по-справжньому головне».(9.07.15)
«Кому може заважати присутність міліції на стадіоні? Лише тому, хто йде не на футбол – хто йде «відірватися по повній», та ще й хоче, щоб ніхто його в цьому не обмежував. Це очевидно», – констатує Sport.ua (9.07), пропонуючи читачам підняти коментарі вболівальників до новин про безлади на стадіонах. Найпопулярніший рефрен звучить так: «Поверніть на стадіони міліцію!..».
Втім, навіть якщо міліція під час матчу залишиться за межами арени «Чорноморець», хочеться побажати, щоб цього разу обійшлося без критичної ситуації.
«ШАХТАР»: МАСОВИЙ ВИХІД БРАЗИЛЬЦІВ
За лічені дні до старту сезону в Україні складно обійти стороною трансферну тему. У центрі уваги знову виявився «Шахтар», який провернув цього літа вже три великі угоди – і всі з продажу.
В перші дні липня гірники виручили 30 млн євро за Дугласа Косту, що відправився в «Баварію», за 8 млн євро продали в «Мілан» Луїса Адріано, а днями за таку ж суму поступилися «Сампдорії» Фернандо. Крім того, донецький клуб покинув Ілсіньо, з яким просто не стали продовжувати контракт. Так що тепер у розпорядженні Мірчи Луческу залишилося дев’ять бразильських гравців. І, до речі, залишив клуб асистент головного тренера – Заго, якого називали не інакше, як спадкоємцем Луческу в «Шахтарі».
Не можна не відзначити вміння «Шахтаря» продавати своїх гравців. Але, враховуючи, що клуб в це міжсезоння не зробив ні однієї покупки (хіба що повернув списаного рік тому 32-річного Едуардо), а заявка команди поповнилася молодими українцями, напрошуються певні думки.
«В цьому сезоні ми зможемо побачити зародження нового «Шахтаря», кістяк якого будуть складати свої вихованці. Це тривалий процес, але залучення все більшого числа молодих футболістів до основної команди говорить про те, що цей вектор і стане визначальним у донецькому клубі в найближчі кілька років», – вважає аналітик Matchday.ua (11.07).
У нього вистачає опонентів, які стверджують, що при Мірчі Луческу шило буде змінюватися тільки на мило.
«На правому фланзі півзахисту Дугласа Косту може замінити його співвітчизник Марлос, за якого донеччани віддали минулого літа «Металісту» 8 млн євро, – прогнозує Espreso.tv (8.07). – Відсутність Фернандо на позиції опорного хавбека здатен компенсувати Фред, який і минулого сезону часто розташовувався у центрі поля поруч з Тарасом Степаненком. Проблеми вимальовуються лише у центрі атаки, де особливої альтернативи у відповідальніх матчах Луїсу Адріану не було…
Втім, у розпорядженні Луческу є ціла низка інших гравців, які поки не виправдали вкладених у них капіталів – бразильці Дентінью, Велінгтон Ньому, Бернард. Особливо це стосується останнього гравця, якого донеччани купили у 2013 році за 25 млн євро. Безумовно, румунський фахівець даватиме їм шанс проявити себе. За таких умов можливості молодих талановитих українських футболістів заграти у «Шахтарі», як і раніше, надзвичайно малі…»
Багато експертів прогнозують «Шахтарю» ігровий спад.
«У розпорядженні Луческу великий вибір футболістів, йому є ким замінити пішли. Але не прямо зараз. Так, та обойма гравців, що залишаються в команді, дозволяє боротися за друге місце в чемпіонаті, ось тільки для Луческу, наскільки я його знаю, друге місце – зовсім не успіх, а, навпаки, поразка. Йому потрібні досвідчені футболісти не завтра, а сьогодні», – резюмує колишній тренер гірників Валерій Яремченко (Kp.ua, 9.07).
«Шахтарю» потрібно посилення, щоб мати більше шансів не тільки на перше місце в ЧУ, але і на вихід у груповий етап ЛЧ. Проте зараз такий час, що клуб швидше візьме якусь паузу, щоб заощадити кошти. Зміст команди тепер адже обходиться дорожче. Що вже говорити про те, що заманити серйозного гравця в Україну дуже складно…» – підтримує спеціаліста відставний форвард Іван Гецко (Vesti-ukr.com, 7.07).
Як воно вийде у гірників та їх румунського тренера насправді – тільки час покаже. Зовсім скоро ми зможемо подивитися на «Шахтар» без Луїса Адріано і Дугласа Кости. До речі, практика показує, що іноді відхід лідерів позитивно позначається на команді. Так і бразильців, як зазначено вище, в «Шахтарі» як і раніше залишається чимало…
Звичайно, головним трансферним подією тижня став перехід лідера «Дніпра» Євгена Коноплянки в «Севілью». Ця сага розтягнулася майже на місяць, про те, що питання майже вирішене, було сказано ще на початку тижня, ну а останні деталі сторони владнали в четвер.
«Севілья» на своєму офіційному сайті оголосила про підписання контракту з півзахисником дніпропетровського «Дніпра» і збірної України Євгеном Коноплянкою. Іспанський клуб отримав трансферні документи від української сторони і офіційно оформив угоду. Угода розрахована на чотири роки і передбачає відступні в розмірі 40 мільйонів євро, якщо інший клуб захоче придбати Коноплянку» (Footboom.com, 9.07).
Підписання контракту супроводжувалося цілою гірляндою матеріалів на тему – що чекає українців в Іспанії та як заграє «Дніпро» без свого головного креативщика.
«Я дуже радію за Євгена. Адже дійсно вважав, що його не візьме така відома іспанська команда… Зараз ввін отримав шанс показати всі свої найкращі якості в «Севільї», але для цього йому необхідно перебудуватися. Гравцю з таким обсягом дій в обороні, відборі м яча, відсотком браку це буде зробити дуже непросто. Тобто якщо Коноплянка буде грати в тій же футбол, що й у «Дніпрі», нічого путнього в Європі у нього не вийде», – таку думку, зокрема, висловив відомий в минулому воротар Володимир Цыткин, який нині очолює збірну України U-17 (Vn.depo.ua, 8.07).
Якщо ж дивитися на перехід Жені більш глобально, то можна відзначити відразу кілька плюсів не тільки для самого гравця, який потрапив у топ-клуб, але і для нашого футболу. За умови, звичайно, що він заграє в «Севільї».
Трансфер Коноплянки – це свого роду виклик для футболістів «Дніпра» і можливість для клубу провести якусь перезавантаження. Це посилення для збірної – адже, в Іспанії він заматереет, навчиться постійно грати на межі можливостей, отримає багатий досвід. Це – додатковий інтерес для вболівальників, які тепер будуть уважно стежити за «Севільєю», що, як мінімум, корисно: стиль гри цієї команди – швидкий, сучасний, агресивний – прищеплює хороший футбольний смак.
Головний же плюс полягає в тому, що приклад Коноплянки може надихнути наших молодих гравців. Не тільки дніпрян Андрія Близниченко або Дениса Баланюка, які претендують в своєму клубі на позицію лівого вінгера.
«Нинішні, скажімо, 16-річні футболісти, дивлячись, як розвивається кар’єра Коноплянки, загоряться мрією коли-небудь теж потрапити у вищу футбольне товариство Європи. Тобто, Женя може стати відмінним орієнтиром для юних українців, чия кар’єра тільки починається. Таким прикладом, яким для самого Коноплянки років 10-12 тому був Андрій Шевченко», – вважає «Футбольний клуб» (9.07).
Після що відбувся 16 років тому трансферу Шеви в «Мілан» перехід лідера «Дніпра» в «Севілью» є самим значним «ринковим» подією подібного роду в нашому футболі. Не тільки по сумі угоди, але – в плані перспективи і значущості. Вельми символічно, що на цьому тижні новий клуб знайшов і Анатолій Тимощук. Перейшовши з пітерського «Зеніту» в алматинський «Кайрат», лідер збірної України таким чином наполягає на тому, що ще хоче проявити себе в національній команді і допомогти їй пробитися на Євро-2016.
ЗБІРНА U-19: ХОРОША РОБОТА ПРИ ПОГАНОМУ РЕЗУЛЬТАТІ
Шевченка. Тимощук. Коноплянка. Хто наступний? На тлі виступів молодіжної та юнацької збірних України першою на думку спадає прізвище Віктора Коваленка. На жаль, блиснути на фінальному турнірі європейської першості для 19-річних зірочці «Шахтаря» не вдалося…
Не встигли ЗМІ остаточно переварити підсумки виступу збірної України U-20 на чемпіонаті світу в Новій Зеландії (підопічні Олександра Петракова дісталися до чвертьфіналу), як з’явився привід сфокусувати увагу на збірній Олександра Головка, яка вирушила в Грецію на чемпіонат Європи у віковій категорії U-19. Чекали як мінімум виходу в плей-офф. Склад у команди досить міцний – крім Коваленко, ще Валерій Лучкевич, так і інші виконавці у відборі зарекомендували себе бійцями. Тренер свою справу відмінно начебто знає. Ну і суперники, хоч і серйозні дісталися, але не здавалися зовсім вже «непрохідними».
«У нас є набір тактик, якими ми при бажанні можемо варіювати по ходу кожного окремо взятого поєдинку. Як саме, залежить від ряду факторів. Важливо вибрати правильну стратегію і досягти на виході необхідно результату. У будь-якому випадку нестися вперед без оглядки – нерозумно. Матчі виграє напад, а чемпіонати – оборона», – говорив перед вильотом в Грецію Олександр Головко (UEFA.com, 1.07).
Ось тільки лідери, на жаль, повести команду за собою не змогли (ніяких претензій, враховуючи, наскільки складним і насиченим був для Лучкевича і Коваленко минулий сезон). І саме в обороні у нас не вийшло насамперед. Одна справа – досить агресивна і комбінаційна гра на атаку так кілька нереалізованих моментів біля чужих воріт, і інше – сім пропущених м’ячів в трьох матчах.
Після 0:2 від Греції ще залишалася надія.
«У першому таймі ми грали краще за суперника, але так і не змогли забити. Вважаю, що моя команда попрацювала на славу. Хлопці ідеально виконали план на гру, тактика себе виправдала, але погано зіграли в завершальній стадії атаки. Ми зробили всього дві помилки в обороні, і греки обидва рази нас покарали…» – резюмував на післяматчевій прес-конференції наш тренер (UEFA.com, 6.07).
Але і в другому матчі – проти Франції – у нашої команди з результатом не склалося.
«Збірна України знову показала достойну гру, але знову залишилася ні з чим. Прикрі помилки в обороні призвели до трьох пропущених м’ячів, а дії «до вірного» в атаці – всього лише до одного забитого голу» (Matchday.ua, 9.07).
1:3 з Францією – і на цьому все для збірної України на ЄВРО-2015 по суті завершилося. Поєдинок третього туру групової стадії, приніс нічию 2:2 із збірною Австрії, вже особливого значення не мав.
Загалом, підсумок вояжу збірної Головко в Грецію слід визнати невдалим. Але, з іншого боку, її участь у фінальній частині ЄВРО-2015 – вже саме по собі досягнення. Це ж, до речі, стосується і команди Олександра Петракова. Не так вже часто наші команди виступають у вирішальних стадіях великих турнірів. Ну і для молодих футболістів – досвід дуже корисний.
КРИТИКА ФФУ: КОМУ РЕГЛАМЕНТ СПОКОЮ НЕ ДАЄ
Формат, за яким пройде сезон-2015/16 в УПЛ, як і раніше розбурхує уми. Головний редактор тижневика «Футбол» Артем Франков продовжує наполягати на тому, що привід для реформ був вагомий:
«Все сильніше відчуття, що ми втратили абсолютно божевільний, історичний момент дійсно переламати сонне царство Прем’єр-ліги і обзавестися воістину «робочим», привабливим чемпіонатом на 12 команд! В два етапи, з розподілом за схемою «6-6», з переполовиниванием очок першої шістки. Чорт, чорт, чорт! І залишилися з ось цим ось дивом» («Футбол», 9.07).
Думається, шановний редактор не забуде висловити свою думку на цей рахунок і в ході засідань Виконкому ФФУ, членом якого А. Франків є з березня цього року. Питання, без сумніву, полемічний: з одного боку, потрібно дбати про рівні внутрішніх турнірів, але, з іншого, враховуючи всі складності моменту, необхідно відстоювати географію та «глибину» національного футболу, чого і домагається ФФУ. А ось спроби на цій ниві «розхитати човен» і половити рибку в каламутній водичці вже навряд чи прикриєш під парасолькою благих намірів.
«Є в мене підозра, що «Шахтар» навмисно висловлює свої зауваження та пропозиції, часом цілком розумні, в образливій для всіх інших формою колгосп йому ввижається, то суцільне ослаблення турніру, – продовжує А. Франків. – Завдяки цьому представники донецького клубу знаходять і далі можливість бути в позиції «принижених і ображених». Навіщо їм це потрібно – розуму не прикладу. Останній приклад – сентенція Мірчі Луческу про те, що він і радий би гравців прикупити, але ніхто в такий чемпіонат не поїде, тому що система розіграшу його послаблює. Ну так, принципиальнейший для легіонера питання – 26 або 30 турів в чемпіонаті!» («Футбол», 9.07).
Сам Луческу в черговий раз «проїхався» по регламентом чемпіонату, рівень якого, мовляв, змушує «Шахтар» продавати своїх кращих гравців і не дозволяє підписувати якісних виконавців (як ніби ті ж бразильці спочатку не розглядають донецький клуб, як трамплін).
Дивно, як це ще він забув відтворити своє коронне звинувачення з приводу того, що федерація нібито працює на одну команду, тоді як «Шахтар», на відміну від «Динамо», нині позбавлений можливості грати в рідному місті. Де змушений грати донецький клуб – це як раз саме від ФФУ залежить, чи не так?
Ну а якщо серйозно, то давно б пора під подібними випадами підвести риску. Що, власне, і зробив авторитетний російський журналіст Олексій Андронов.
«Не варто загострювати увагу на команді Суркіса-старшого в ФФУ і можливий конфлікт інтересів на користь «Динамо». Це вже давно не смішно. Як тільки «Шахтар» програє, винні всі навколо – судді, президент, інший місто. Скоро дійде до дочок з племінниками. Ми всі бачили, як проти «Шахтаря» грали команди, які раніше 15 років не могли його обіграти. Про це гірникам треба думати. А що стосується команди Суркіса, так Павелко розумна людина і чудово розуміє, що досвідченими кадрами не можна розкидатися» (Gazeta.ua, 9.07).
Критика цінна, якщо конструктивна і аргументована. З моменту приходу Андрія Павелка і його команди до керівництва українським футболом ми не перестаємо чути випади в адресу цього колективу криза-менеджерів. При цьому, на жаль, часто про футбол «критики» геть забувають, інкримінуючи представникам верхівки ФФУ які завгодно провини, з їх громадською діяльністю під дахом Будинку футболу нічого загального не мають.
Ось і ситуація в Мукачево для деяких ЗМІ стала приводом брикнути футбольну федерацію. Мовляв, фігурант конфлікту Михайло Ланьо – віце-президент ФФУ, і його перебування на цій посаді кидає тінь на діяльність асоціації. Пропонуючи розібратися в тому, що сталося на Закарпатті профільних органів – МВС, прокуратури, судових інстанцій, хотілося б в черговий раз закликати відокремлювати зерна від плевел, а мух від котлет. Ситуація у вітчизняному футболі і без того хитка, щоб «присмачувати» її ще і хитросплетіннями політичного закулісся.
Свого часу нинішній віце-президент УЄФА Григорій Суркіс, відповідаючи на запитання, як він надійде, придись вибирати між політикою та футболом – сказав: «Я обираю футбол». Потім він це неодноразово доводив не тільки словами, але – вчинками. І феєричний Євро-2012 багато в чому став успішним саме тому, що футбольний функціонер Суркіс перебував над політичними сутичками, був рівновіддалений від усіх політичних гілок. Або, вірніше, равноприближен до них, коли домагався консенсусу для успіху спільної справи.
Подібний вектор своєї діяльності обрав і Андрій Павелко, про що також не втомлюється повторювати в програмних промовах. І одна справа – питати з нього як з народного депутата, і зовсім інша – пред’являти претензії до футбольного реформатору. Як говориться, кесарю – кесареве…
ІНШІ ПИТАННЯ ФУТБОЛЬНОГО ЖИТТЯ
Брифінг на тему суддівства. У суботу Андрій Павелко та куратор українського суддівського корпусу П’єрлуїджі Колліна провели зустріч з журналістами. Павелко прокоментував рішення ФФУ про продовження контракту з Колліною і призначення на посаду голови комітету арбітрів іншого італійського фахівця – Лучано Промені:
«Члени Виконкому одноголосно прийняли рішення продовжити контракт з П’єрлуїджі Колліною. Упевнений, це важливе рішення. Переконаний, що за підсумками роботи ми побачимо не тільки наших дівчат-арбітрів у фінальних матчах чемпіонату світу, але і чоловіків, які будуть працювати на змаганнях найвищого рівня. Радий, що Лучано Промені прийняв пропозицію очолити комітет арбітрів. Впевнений, ніхто на нього тиснути не буде, ні по телефону, ні іншими способами…» (Footboom.com, 11.07).
На початку зустрічі присутні привітали арбітрів Наталю Рачинську і Катерину Монзуль, які відкривали недавній жіночий чемпіонат світу в Канаді і обслуговували фінальний поєдинок.
«Це успіх, це наша гордість! А також – орієнтир для українських арбітрів-чоловіків», – сказав А. Павелко (Footboom.com, 11.07).
До нового сезону готуються 20 арбітрів і 36 асистентів, від додаткових рефері за воротами федерація відмовляється, гонорари суддів не змінюються – все ті ж 12 тисяч гривень за гру (для головного арбітра).
Природно, глава ФФУ не міг обійти на брифінгу та інші нагальні питання. На прохання представників ЗМІ Андрій Васильович поінформував про те, як просувається у Верховній Раді підготовка «футбольного» закону, який допоможе боротися з негативними явищами, зокрема – з договірними матчами.
«Цей законопроект вже зареєстрований у парламенті. І я сподіваюся, що найближчим часом він буде виноситись на перше і друге читання. Після його прийняття ми вже не будемо просто обговорювати підозри. Будуть конкретні факти і відповідні покарання – аж до 5 років позбавлення волі. Відповідальності за протиправні дії не уникне ніхто. Цей прогресивний законопроект, і я радий, що він знайшов підтримку в УЄФА», – цитує президента ФФУ офіційний сайт організації (Ffu.org.ua, 11.07).
Не наш Звягінцев. Минулого тижня в центрі скандалу опинився відомий у минулому футболіст «Шахтаря» Віктор Звягінцев. Діяч, що останнім часом працював у ФФУ в якості інспектора, раптом з’явився в ролі весільного футбольного генерала в самопроголошеної «ДНР».
Ситуацію змалював віце-президент федерації Ігор Кочетов:
«Ще в травні в Комітет з етики та чесної гри стали надходити сигнали, що, перебуваючи в суспільстві наших футбольних функціонерів, Звягінцев дозволяє собі сепаратистські висловлювання, дуже негативно висловлюється про Україну і керівництві країни, повністю підтримуючи те, що творять на Донбасі місцеві бойовики і російські найманці.
Природно, ми не могли пройти повз такої ситуації. Проблема тоді ж була розглянута на засіданні Комітету, який виніс вердикт більше не залучати Звягінцева до роботи в якій-небудь структурі ФФУ. Кожна людина має право робити свій вибір. Він своє зробив. І нам з ним, безумовно, не по дорозі» (Footclub.com.ua, 6.07).
А ще Ігор Миколайович попередив: «ФФУ і надалі буде негайно реагувати на різного роду антиукраїнські висловлювання або дії будь-якого футбольного функціонера і приймати відповідні рішення, відмовляючись від співпраці з людьми, для яких наша країна виявилася чужою хатою» (Footclub.com.ua, 6.07).
Ці слова можна вважати відповіддю на питання, чи має право виступати за краматорський «Авангард» захисник Олександр Яскович, який провів кілька матчів у «чемпіонаті ЛНР», а також взяв участь у матчі збірної невизнаної республіки проти команди Абхазії. Кочетов підтвердив: жоден з гравців, які «засвітилися» в турнірах псевдореспублик, допуску до матчів чемпіонату України не отримає. Така жорстка позиція ФФУ.
У Харкові – «Згоникгейт». У багатостраждальному «Металісті» – черговий скандал. 10 липня 2015 року співробітники слідчого управління ГУМВС України в Харківській області затримали генерального директора клубу Віктора Згоника.
У «Металісті» візит силовиків розцінили як спробу переділу власності з метою рейдерського захоплення футбольного клубу в інтересах третіх осіб. Але, ясна річ, є й інша версія: правоохоронці припинили спробу перекладу з рахунків «Металіста» вирученої від продажу телеправ мільйони доларів на рахунки побіжного власника клубу Сергія Курченка.
Підтвердженням служить інформація на сайті ГУ МВС у Харківській області, який повідомив про початок слідства за фактом розкрадання грошових коштів службовими особами ПАТ «ФК «Металіст».
«Подія внесена до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ч. 5 статті 191 (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем) Кримінального кодексу України. 11 липня з цього приводу в якості свідка правоохоронцями був допитаний гендиректор «Металіста». Під час допиту він користувався правовою допомогою двох адвокатів» (Mvs.gov.ua, 11.07).
Питання питань – яким чином, який перебуває в міжнародному розшуку Курченко, досі офіційно є президентом клубу, виступаючого в футбольній еліті України. Можливо, нинішня ситуація допоможе ФФУ сформулювати чітку позицію на цей рахунок. Думається, така позиція в подальшому дозволила б уникнути багатьох пересудів.
Відродити «Таврію» в Херсоні. Таку ідею виношує віце-президент ФФУ, народний депутат України та колишній почесний президент кримського клубу Сергій Куніцин. Про мрії відтворити «Таврію» і «прописати» її в Херсоні він говорив ще в травні, а тепер, за дорученням Виконкому ФФУ, починає підкріплювати слова справою. Куніцин вже сформував оперативний штаб, найближчим часом відбудеться перша нарада, а до 31 серпня планується презентувати план дій.
«Мені дзвонить маса людей. Ті, хто раніше працював в «Таврії» і кому клуб небайдужий, а також футболісти, які грали в різний час у складі цього клубу. Люди кажуть: «Володимировичу, по свистку ми готові приїхати». Тобто для нас не складе проблеми формування тренерського штабу з адміністративним апаратом, ну і серед футболістів досить багато хлопців, які готові повернутися» (Ru.krymr.com, 6.07).
Нагадаємо, минулого літа, через кілька місяців після анексії Криму Росією, перший чемпіон незалежної України змінив свою назву на «ТСК» – люди, які прийшли до керівництва клубом, планували влитися в російський другий дивізіон. Але УЄФА заборонив виступати командам півострова під егідою РФС, так що тепер там проходить ерзац-турнір восьми місцевих колективів.
Куніцин підкреслює: за минулий рік, інфраструктура «Таврії» прийшла в занепад. Одна база розграбована, друга – затоплена, а на матчі команди ніхто не ходить. І ідея появи «Таврії» у Херсоні, між іншим, лякає тих, хто зараз рулить на півострові.
«Керівництво в Криму в істериці від цього. Їм це не потрібно. А вболівальники вітають ідею. «Таврію» любили», – каже віце-президент ФФУ (Ru.krymr.com, 6.07).
Росія лізе на рожен. Липневий рейтинг-лист національних збірних остаточно сформував кошики для жеребкування європейській кваліфікації до чемпіонату світу-2018, яка повинна пройти 25 липня в Санкт-Петербурзі. Україна піднялася в класифікації ФІФА з 35-го на 27-е місце, опинилася в третьому кошику, але мова, втім, не про це. А про черговий казусні ситуації, що склалася в країні, яка все ще досить завзято збирається проводити мундіаль.
Днями президент РФ Володимир Путін підписав закон про легіонерів. Найважливіше полягає в цьому уривку з нього:
«Федеральним законом встановлюються особливості участі спортсменів, які не мають права виступати за спортивні збірні команди Російської Федерації (легіонерів), у міжнародних та всеукраїнських спортивних змаганнях з командних ігрових видів спорту. Зокрема, передбачається, що участь легіонерів у таких змаганнях має ряд обмежень, які затверджуються федеральним органом виконавчої влади в галузі фізичної культури і спорту у взаємодії з загальноросійськими спортивними федераціями та спортивними лігами з відповідних видів спорту».
Іншими словами, відтепер Міністерство спорту наділяється безпрецедентними правами встановлювати ліміт на легіонерів у всіх ігрових видах спорту. І, як заявила заступник глави Міністерства спорту РФ Наталія Паршикова під час прес-конференції, без наказу її відомства про запровадження того чи іншого ліміту не зможе початися ні один із чемпіонатів з ігрових видів спорту. В тому числі і футбольний. Ось тут-то і криється головна заковика.
«Згідно з регламентом ФІФА, держава категорично не має права втручатися в справи місцевої федерації футболу, інакше це може загрожувати припиненням членства у ФІФА. А ніяк по-іншому нав’язування ліміту і слова про те, що чемпіонат не почнеться без відповідного наказу Міністерства спорту, назвати не можна», – пише Fontanka.ru (10.07).
Згадуються кілька прецедентів, коли за подібні втручання влади у справи федерацій припинялося їх членство у ФІФА.
«А призупинення членства у ФІФА є одним з офіційних приводів позбавити Росію чемпіонату світу 2018 року. Вона сама лізе на рожен…» – резюмує автор російського сайту.
Ну і ще один цікавий факт, що стосується ЧС-2018 в Росії. Виявляється, ФІФА збирається проводити турнір в країні, де футбол населенню майже байдужий. Всеросійський центр вивчення громадської думки провів серед населення відповідного опитування. Якщо в червні 2014 року за футбольними матчами і турнірами стежили 48% росіян, то тепер 73% респондентів сказали, що футбол їм в принципі байдужий, футбольними вболівальниками назвали себе лише 8% опитаних, а 19% цікавиться матчами від випадку до випадку.
