Мораєс: «Мрію потрапити в збірну Бразилії»

Бразильський новачок київського «Динамо» Жуніор Мораєс розповів про зацікавленість «Шахтаря» в його послугах, про майбутній старт в Лізі чемпіонів у складі «Динамо», про те, як бразильці поєднують секс і футбол, і багато чому іншому.

– Перехід в «Динамо» можна назвати вищою точкою зльоту вашої кар’єри?

– Так і є. Я дуже чекав моменту, коли зможу опинитися в такій амбітній команді. «Динамо» саме та вершина, де я зможу прогресувати і розкрити свій потенціал ще більше.

– Чи Правильно ми розуміємо, що «Динамо» домовилося про трансфер набагато раніше, але кияни чекали закінчення вашого контракту?
– Це помилка. Хоча б тому, що «Динамо» зробило офіційну пропозицію «Металургу» ще рік тому, але вона була відхилена. Неправильно вважати, що «Динамо» бажало отримати гравця безкоштовно. Ну а в минулому сезоні, коли мій контракт з «Металургом» підходив до завершення, «Динамо» відновило активні переговори зі мною. За два тижні до фінішу чемпіонату ми досягли принципової угоди, що я переходжу в «Динамо»!

– «Дніпро» не хотів вас підібрати?
– Краще це питання адресувати моєму агенту, але офіційної пропозиції з боку «Дніпра» не надходило.

– А чому донецький «Металург» не захотів вас відпускати у «Шахтар»?
– Хороше питання. Для мене це велика загадка, чому «Металург» відхилив пропозицію «Шахтаря», причому це робив не раз. Це два клуби з одного міста, раніше гравці «Металурга» переходили в «Шахтар», а в моєму випадку «Металург» навідріз відмовився від продажу. Це дивно і тому, що «Металург» натомість міг отримати гарну винагороду, але залишився ні з чим. У моїй голові не вкладається логіка керівництва «Металурга».

– У вас був варіант з Китаєм. Зараз багато бразильці з чемпіонату Бразилії їдуть в Китай. Це новий Клондайк. Чому ви відхилили фінансово вигідну пропозицію?
– У мене були запрошення від двох китайських клубів. Якби я думав про гроші, безсумнівно, я б вже перебував у Китаї. Але для мене важлива моя кар’єра, і я не хочу її погубити таким чином. Я не думаю про гроші. Перед очима у мене Ліга чемпіонів, а не добробут.

– Ви тримали в думці, що доведеться конкурувати з трьома нападниками – Кравцем, Мбокані і Теодорчиком?
– Звичайно. Вважаю, це позитивний момент для «Динамо», що в команді така здорова конкуренція. У головного тренера є широкий вибір гравців, причому під різну модель гри можна використати того чи іншого нападника. Я постараюся використовувати свій шанс стати основним форвардом.

– Хто першим привітав динамівців з переходом в Київ?
– Мій давній друг Бетао. Шкода, не вийде пограти разом в «Динамо». Бажаю Бетао успіхів в «Евіані».

– Ніхто з динамівців не згадував, як «Динамо» винесло донецький «Металург» 9:1?
– Як не дивно, ніхто ще не жартував (сміється).

– У другому колі донецька команда перемогла 2:1. Чому такі метаморфози відбувалися з «Металургом»?
– Це футбол, у ньому відбуваються нез’ясовні речі. Бувають яскраві моменти, а бувають чорні дні. З Бразилією на чемпіонаті світу-2014 теж трапився казус. Хто міг повірити в такий результат?

– Ви тоді два м’ячі забили у ворота Олександра Рибки. Крім того дубля, ви більше «Динамо» не забивали?
– Боюся, що ні.

– Коли донецький «Металург» перемагав «Шахтар» 2:0, але зіграв у підсумку 2:2, нічого дивного не помітили? Після матчу футболісти донецького «Металурга» виглядали засмученими, а повинні радіти – відібрали очки у гранда?
– Були засмученими, тому що втратили два очки. Гра йшла за нашим сценарієм. У першому таймі ми забили перший м’яч. Початок другого – подвоїли перевагу. На жаль, втримати переможний рахунок 2:0 не вдалося. І що тут дивного? «Шахтар» зумів відігратися. Нічого не бачу дивного.

– Що ви зустріли в «Динамо» такого, чого не зустрічали ніде більше?
– Мене вразила в хорошому сенсі атмосфера в роздягальні. Ось вже не думав, що настільки згуртованим є динамівський колектив. Це дійсно одна велика родина, де всі зосереджені на командному успіху, а не на особистих показниках. Це запорука великих перемог.

– Ви жадібний до ігрового часу гравець? Вам потрібно грати постійно або ви можете розділяти ігровий час з партнерами?
– Кожен гравець хоче грати постійно. Це нормально, я не виняток. Я теж хочу проводити максимальну кількість часу в грі. Але мого бажання мало. Всі рішення приймає головний тренер. І як він вирішить – так і буде. Якщо я опинюся на лавці, нити я не стану.

– В донецькому «Металурзі» у позаминулому сезоні ви забили 19 м’ячів. До цього показника у «Динамо» буде складно підібратися?
– Коли я підписав контракт з «Динамо», дав інтерв’ю, в якому сказав, що індивідуальні показники для мене не на першому місці. Для мене сенс футбольного матчу в перемозі. Мене абсолютно не колише, заб’ю я чи ні. Насамперед, я-командний гравець. Заб’ю я дев’ятнадцять, двадцять або всього два м’ячі – не має значення. Важливо, щоб команда перемагала і брала трофеї! У моїх попередніх клубах я завоював багато індивідуальних нагород – ставав кращим бомбардиром чемпіонату Болгарії, визнавався кращим нападником чемпіонату Румунії, але мої команди не завойовували трофеїв. Я не був щасливий!

– Ви даєте собі звіт в тому, що поточний чемпіонат України буде в рази слабкіше того, що був ще пару років?
– Нічого не стоїть на місці. І я не думаю, що рівень чемпіонату катастрофічно впаде. Так, деякі зірки покинули українську лігу, але обов’язково з’являться нові імена.

– Ви не втратите мотивацію грати в чемпіонаті України?
– Я люблю футбол і насолоджуюся Грою. Завжди! Незалежно, де я граю. Мотивація при мені завжди. Звичайно, якщо це фінал якогось Кубка або вирішальна гра, мотивація в рази вище. Точніше не мотивація, а настрій.

– Майбутня жеребкування Ліги чемпіонів. Напевно ви вже вивчили можливих суперників для «Динамо»?
– Звичайно, я вже дивився посіви і з нетерпінням очікую суперників. Ліга чемпіонів той турнір, де апріорі слабких команд не буває. Сам груповий раунд ЛЧ це вже найвищий рівень.

– Бажаєте бачити групу смерті або більш прохідний варіант?
– При будь-якому розкладі буде шість непростих матчів. І хто б нам не попався, грати з усіма будемо на перемогу.

– Невже немає команди, проти якої особливо хочеться зіграти?
– Якщо чесно, мені абсолютно все одно з ким грати – «Барселоною», «Баварією», «Реалом» або «Челсі». Зіграти проти будь-якої з них вже приємно.

– Які матчі київського «Динамо» в Лізі чемпіонів бачили?
– Конкретно одного матчу не згадаю, але деякі я бачив раніше. Уважно за «Динамо» почав спостерігати в минулому сезоні. Можу сказати, що рівень футболу «Динамо» показало пристойний. Навіть у програному бою з «Фіорентиною» динамівська команда виглядала добре! Ну а матч з «Евертоном» взагалі казка.

– Ви знаєте, скільки років «Динамо» не може вийти в плей-офф ЛЧ?
– Ні.

– П’ятнадцять. Як вам здається, чи здатне це зробити теперішнє «Динамо»?
– Це буде залежати від нашого старання! Але ми будемо намагатися. Зрозуміло, що вийти в плей-офф буде непросто, але нічого неможливого немає.

– Мораєс, зовнішністю ви більше схожі на європейців, ніж на бразильця…
– Ви не перший мені про це говорите. Я постійно чую це в свою адресу. Всі жартують, мовляв, який ти бразилець – подивися на себе в дзеркало (сміється). Але справа в тому, що населення Бразилії настільки різноманітне, що ви можете зустріти майже всі відомі на Землі раси. Це корінні жителі індіанці, бразильці з чорним кольором шкіри, білі, мулати.

– В Україні кожного розумного бразильського футболіста рано чи пізно сватають у збірну України. Вас ще не відправляли. А хотіли б?
– Грати за збірну України?

– Так!
– Думаю, про це рано говорити. Я тільки прийшов у «Динамо» і нічого ще не показав, щоб пішли такі розмови. Моє бажання зараз закріпитися в основному складі «Динамо». Якщо з’явиться така можливість, то я подумаю. Як мінімум, буду щасливий, що на мене звернули увагу.

– Як думаєте, в якій збірної Бразилії з рахунком Мораєс був би основним форвардом?
– У мене ще жевріє надія, що я туди потраплю. Це моя мрія. Звичайно, для її здійснення потрібно, щоб на мене звернули увагу. Це для початку. Тому найближча Ліга чемпіонів це можливість засвітитися, показати себе в кращому світлі. І тоді, бути може, моя мрія наближається до реальності.

– Чи є в «Динамо» гравець, який гіпотетично міг би грати в основі збірної Бразилії прямо зараз?
– Звичайно. І такий не один! У «Динамо» багато кваліфікованих виконавців, і за певних обставин вони могли б потрапити на олівець тренерів селесао.

– Зараз у «Динамо» два бразильця і два португальця. Чи відчуваєте спорідненість з Антунешем і Мігелем Велозу?
– Безумовно, у нас відразу утворилися приятельські стосунки. Португалія і Бразилія близькі по духу країни. У нас багато спільного, ми говоримо на одній мові. Але це не говорить, що ми тільки між собою спілкуємося. У мене багато друзів серед українців. Я вже досить довго граю тут і мову розумію непогано.

– Дніпрянин Дуглас говорив, що мова португальця Бруну Гами спочатку погано сприймав. Ви всі розумієте, що Антунеш і Мігел Велозу говорять?
– Так. Але тільки тому, що мій рідний брат жив у Португалії, і він теж став трохи говорити португальська манер. Справа в тому, що манера мови дуже відрізняється, хоча мову один і той же. Непорозуміння у промові запросто можуть виникнути.

– Правда, що бразильці більше люблять секс, ніж футбол?
– Це залежить від людини (сміється). Але якщо говорити в цілому, то між цими двома заняттями можна поставити знак рівності. В принципі не складно і поєднувати. Бразильці так роблять.

– А вам що цікавіше: дивитися по ТБ футбол чи займатися коханням з дружиною?
– Я люблю і те, і інше (сміється).

– Три попередніх ваших клуби – донецький «Металург», ЦСКА Софія і «Глорія» зникли з футбольної карти. Нічого дивного не помітили?
– По-перше, «Глорія» не зникла, а тільки змінила назву, вилетівши в третій дивізіон. Софійський ЦСКА відправили в третій дивізіон, але не за спортивним принципом, а з-за великих боргів. Їх позбавили професійного статусу. Ну а положення донецького «Металурга» ви і без мене знаєте. Я дуже шкодую, що так відбувається з моїми колишніми командами. Я отримував справжнє задоволення, граючи за кожну з них. Шкода, дуже шкода.

– Чи Не думаєте ви про те, що і київським «Динамо» залишилося недовго?
– Тихіше. Пошепки говорите (сміється). Насправді, з «Динамо» такого точно ніколи не станеться!

– Деякі джерела стверджують, що ви підписали контракт на три роки, інші – на чотири. Наскільки насправді?
– На три.

– Значить, три роки, ще можна не переживати!
– Припиняйте (сміється)!

football24.ua