Не так давно нашої доблесної Прем’єр-лізі виповнилося сім рочків. Але якщо все буде йти так, як іде, 10-річний ювілей їй не справляти.
По-хорошому національна федерація повинна була поставити крапку й зробити Лізі ручкою ще влітку 2013-го, але замість того – уклала з нею новий договір. Довгостроковий, на чотири сезони. Втім, чому дивуватися? У Будинку футболу тоді господарював пан Коньков. А він навіть Євро-2020 проспав…
Можна назвати Прем’єр-лігу серйозною організацією, якщо вона не в змозі забезпечити кворум на власних зборах, присвячених стратегічним і визначальним питань? Якщо її президент, який з’являється на людях по великих святах, не має ваги у футбольних колах? Якщо вона пірнає в кущі, лише тільки на горизонті виникає проблема, що вимагає оперативного і сміливого рішення? Нарешті, якщо вона просто шкодить нашому футболу, з любов’ю обслуговуючи лише один клуб?
Не буду зараз піднімати історію, хоча вона у Прем’єр-ліги – яскрава: клубні представники поминають УПЛ не злим тихим давно, регулярно і від чистого серця. Але ось останнім її рішення – зовсім через край.
Мова про перенесення матчу 2-го туру «Волинь» – «Шахтар» з п’ятниці на четвер. Чому це сталося? Тому що у вівторок у Мірчі Луческу гра з «Фенербахче»? З яких пір на підготовку гірникам перестало вистачати трьох повних днів, нехай і з урахуванням перельоту?
Прем’єр-ліга повинна була ввічливо нагадати срібним призерам, що минулого лігочемпіонівській восени ті добилися цілком гідних результатів у Більбао та Мінську, і триденної паузи після матчів чемпіонату їм тоді цілком вистачило. А значить, немає жодних підстав відсувати зустріч з «Волинню», призначаючи на явно незручні для глядачів день і час.
Але Дирекція УПЛ бере під козирок і швидко залагоджує всі з іншими зацікавленими сторонами. Справа в капелюсі. Тим, у кого були зверстані футбольні плани на п’ятницю, – великий привіт. Беріть звільнення і здавайте квитки на поїзд.
Піти назустріч єврокубкового бійцеві – похвально. Заради такої справи, як виявляється, можна і в календарі вирізати дірку. От тільки де була поступливість Прем’єр-ліги, коли волала про допомогу збірна? Ні в 2009-му перед Грецією, ні в 2014-му перед Білоруссю, ні в 2015-му перед Іспанією, коли тренери національної команди просили про перенесення внутрішніх матчів УПЛ, як той страус, заривали голову в пісок і звідти щось бубоніла про клубні права і щільному графіку. У підсумку двічі, щоб відстояти наші з вами інтереси, Виконкому ФФУ доводилося буквально ламати упертюхів через коліно. Суркіс і Павелко це робили, Ковзанів – самі знаєте…
Зрозуміти, чому в принципових директорів УПЛ іноді прокидаються догідливість і поддатливость, нескладно. Задайте питання, кому це вигідно.
Коли в березні зсували 18-й тур, в програші виявився «Шахтар», у чиїх суперників з «Динамо» і «Дніпра», б’ються в Лізі Європи і грають у забійній режимі, несподівано з’являлася перепочинок.
Схожа ситуація була і у вересні 2014-го. Тоді з зазору між поєдинками Ліги Європи матчем збірної Михайло Фоменко намагався вилучити битву гірників і киян. Але так як останніх краще було брати тепленькими і втомленими, Донецьк став у позу.
Гендиректор ж «Шахтаря» Сергій Палкін, пам’ятається, пояснював свою позицію досить невибагливо: «Таке враження, що у нас немає календаря ігор, ми не бачимо, коли і з ким гра. У нас все за п’ять днів відбувається, розумієте? Так само у футболі не робиться. Є тренувальний процес, плани. Це несерйозно і непрофесійно, мені здається. Якщо приймати такі рішення, то за пару місяців, щоб усі були в курсі. Повинні бути письмові рішення відповідних футбольних органів. А то у нас всі на колінах, все на ходу вирішується».
Доводи Палкіна були почуті і прийняті до уваги. То дербі відбулося в належні терміни, хоча і не принесло гірникам очок.
А тепер рахуємо, скільки днів залишалося до гри у Луцьку, коли її перенесли? Правильно, чотири. Нічого, це ж «Шахтар» просив. Хоча, напевно, потай від свого генерального. Той би на колінах все вирішувати не дозволив.
Все просто, все на поверхні. І не потрібно бути Пінкертоном.
Коли, розігрується оранжево-чорна карта, з небуття виходить навіть Віталій Данилов. Перед недавнім матчем за Суперкубок беззмінного керівника Ліги журналісти зустрічали чи не оваціями. Напевно, Кріштіану з Мессі в той момент викликали б менший переполох. Тільки вдумайтеся: коли в червні визначався формат майбутнього чемпіонату, голова проводить турнір осередку перебував в якійсь таємничій відрядженні! А тут раптом зійшов. Правда, якось ніяково і трохи соромлячись.
Все для чого? Для того щоб зібрати навколо себе мікрофони і заявити про те, що у вищому дивізіоні повинен грати нещодавно вилетів звідти «Іллічівець». Взагалі-то, кому там грати, повинно було вирішити збори УПЛ. Але воно не відбулося –збирати кворуми, як і багато іншого, у Ліги завжди виходило туго. Ось і довелося Данилову продавлювати потрібний вердикт своїм, як він вважає, авторитетом.
У комплектації класу «А» останнє слово все одно повинно було залишитися за Виконкомом ФФУ, але Прем’єр-ліга, не зумівши забезпечити явки клубних босів, підсунула федерації свою рекомендацію. Підписали її три директора УПЛ – Петро Іванов (генеральний), Вадим Галаган (розвитку) і Роман Руденко (технічний). Як і Данилов, вони не відчували ні найменших сумнівів – тільки «Іллічівець».
Як відомо, позицію Прем’єр-ліги члени Виконкому в переважній більшості вважають, м’яко кажучи, невірним і вчинили по-справедливому. На превеликий обуренню Палкіна, клуб, виконує роль фарм-клубу «Шахтаря», залишиться в першому дивізіоні.
Я буду дуже розчарований, якщо всі ці складені воєдино цеглинки не призведуть Андрія Павелка і членів його команди до єдиного і простого висновку. Термін дії договору ФФУ з Прем’єр-лігою, який закінчується влітку 2017-го, не повинен бути продовжений. А в ідеалі його варто було б перервати вже після нинішнього сезону.
Впевнений, федерації зручніше і простіше буде наводити порядок у власному домі, ніж прибирати за нетямущим і пустотливим партнером, то пропалює скатертину, то разбивающим вазу, то залишає калюжу на килимі…
