Для початку прошу вас уважно прочитайте закон про боротьбу з футбольною корупцією (він є на сайті ВР) і сформулюйте свої пропозиції/обурення. Якщо ми зараз всі разом не вичистимо його як слід, то, можливо, пропустимо момент не просто розгорнути, а врятувати наш футбол…
Щоб потім совість не гризла, а? Можна засилати прямо на media@ffu.org.ua. Будь ласка, проникніться і усвідомте.
Наступне «актуалитэ». В кращих традиціях вітчизняного футболу матч «Шахтаря» покірно переїхав туди, куди йому, «Шахтарю», хотілося б. Немає запитань, мова про якісну підготовку нашого повпреда в Лізі чемпіонів, варто потерпіти і побажати. Однак важливо пам’ятати про це, коли зайде мова про подібні претензії всіх інших клубів. Кому понеділок, кому чорта в ступі… Прямо скажемо, в цьому відношенні ми якщо і слідуємо Європі, то якийсь не тою.
Втім, взяти ось Туреччину – та ще Європа, а які чудеса витворяє нам на заздрість! «Фенербахче» оголосив, що продав 30 853 (тридцять тисяч вісімсот п’ятдесят три) сезонних абонементів-2015/16 – настільки надихнула фанатів масова закупівля зірок, втім, клуб вони теж люблять. Як там у наших грандів йдуть справи з аналогічної статті? Ціни, до речі, не будемо порівнювати?!
Можемо ще пару слів про підхід до вболівальників сказати. Розмітили третій тур Прем’єр-ліги. На цей раз томний недільний вечір, а саме урочну годину 19.30, порадує нас відразу ТРЬОМА одночасно проходять матчами (fpl.ua, якщо хто не вірить)! Я так зрозумів, що глядачів остаточно взули в білі тапки і поклали в труну – тому що їхні інтереси не хвилюють нікого і ніяк?! Хоча, звичайно, можна включити три телевізора і три тюнера відразу…
А тепер давайте пройдемося по спірним з суддівської точки зору моментів минулого туру. Всім корисно. Дивись, хтось для себе щось нове дізнається. Чи отримає новий привід вирвати у себе або сусіда сиве волосся з грудей.
Продовжуємо боротися з упередженими, «темними» і свідомо провокаційними судженнями про те, що відбувається на полі і реакції арбітрів на ці події. Зрозумійте одну річ, дорогі читачі – суддівство завжди був і назавжди (навіть з введенням відеоповторів!) залишиться самою спірною стороною у футболі. Ось і зараз, за цим самим епізодами – скільки людей, стільки й думок.
Відзначу в кращу сторону Владислава Калитвинцева. Талановитий все-таки футболіст, а тут ще й найкращим чином продемонстрував один з улюблених тез Валерія Васильовича Лобановського: а ти дай з 30-ти метрів у дев’ять – жоден арбітр не знайде підстав скасувати!!!
ЧЕМПІОНАТ УКРАЇНИ, 1-Й ТУР
СТАЛЬ – ДИНАМО
1. Найбільше питань, зрозуміло, виникло з пенальті у ворота «Сталі». Так ось – ВІН БУВ, суддя прийняв абсолютно правомірне рішення.
Момент з рукою у Мігеля Велозу в першому таймі не обговорюємо – сподіваюся, тут все зрозуміло, рикошет в чистому вигляді, рука в природному положенні. В якості аналогії можна привести руку Риболовлі в не настільки давнє матчі «Шахтар» – «Динамо» (чемпіонат, 0:0). Немає там ніякого пенальті і взагалі порушення.
Тепер другий тайм і руки біля воріт дніпродзержинської команди. Для початку зауважимо, що рук було саме що не одна, а дві – спочатку, при низхідному русі м’яча, у Вороніна, потім, «на сході», у Іщенко. При цьому рука Іщенко не знаходилася в природному положенні ні в якому вигляді – бо перебувала навіть вище рівня плеча.
Саме сумнівне в цьому – чи повинен був Іщенко отримувати жовту картку. Таке…
Знаю, що частина експертів зайняла протилежну позицію, ми самі в «Футболі» далеко не випромінювали впевненість. Тим не менш – поставлю на своєму.
2. Червона картка Даніло Сілві – поза сумнівами. Не потрібно так задирати ногу навіть у боротьбі за м’яч. Сильно ризикуєш нанести травму супернику. Якщо наводити приклади, коли за таке не давали (наприклад, стрибок Риболовлі в матчі з «Генгамом»), так повірте – це не на користь мягкосердечных.
3. Зірвана прапором помічника Олександра Корнійко небезпечна контратака «Динамо». Швидше за все, арбітр помилився – в м’яч дійсно зіграв Воронін. Але якщо подивитеся, то напевно погодитеся, що прочитати його, тим більше з лінії, було важкувато – динамівець та гравець «Сталі» йшли в стик, і хто там зіграв в м’яч, не так вже очевидно. Сумнів породило рішення. Словом, напевно, помилка, але не з тих, що розбігтися і головою об стіну – «робоча класика».
4. А ось тепер – реальна претензія до головного арбітра Юрія Грисьо. У першому таймі Гусєв подав зліва, до м’яча рвався Буяльський і діставав круглого, на жаль, рукою. Це – жовта картка. Арбітр не помітив цього. Сигналізував голкіпер «Сталі», але тут вже суддя не вправі вестися на такі речі.
ОЛЕКСАНДРІЯ – ШАХТАР
Незарахований гол Івана Ордеця («Шахтар»). Помічник головного арбітра: Євген Данильченко «запалив» прапор, хоча взяття воріт олександрійців було чистим, причому чистота цього взяття була досить очевидна. Швидше за все, арбітру завадило сонце, але це його не виправдовує. Буде відсторонений, ну а термін ви легко встановите по даті наступного його появи в матчі Прем’єр-ліги. Матчу чотири, вважаю, випишуть. М’яко? Так ніхто, слава Богу, не постраждав. ВОРСКЛА – ВОЛИНЬ Критики суддівства якось минули цей момент, а він вийшов вельми показовим у плані неоднозначності всього, що відбувається на футбольному полі. «Ворскла» подає штрафний, у штрафному борються полтавець Шиндер і лучанин, якщо не помиляюся, Кобахідзе. М’яч у підсумку влітає у поперечину, ну а Шиндер, будучи обнят суперником, падає, не дотягнувшись.
Насправді, боротьба гравців там була настільки суворою, що і Шиндер активно прихоплював суперника, навіть задерши на ньому футболку. На виході отримуємо дуже спірну ситуацію, так звану «обоюдку», де будь-яке рішення арбітра може бути обґрунтовано. На мій смак – до пенальті там було трохи ближче. Але арбітр має право мати відмінні рецептори. Тим більше, все це відбувалося трохи в стороні від м’яча, що летів… Так майже у ворота!
ГОВЕРЛА – ДНІПРО
У штрафному «Говерли» м’яч потрапив у руку Цурікову від його голови. Точніше, прокотився по руці. Там взагалі нема про що розмовляти, пенальті навіть не пахло.
ОЛІМПІК – ЧОРНОМОРЕЦЬ
Ще за рахунку 0:0 м’яч двічі влучав у руку гравцям гостей. Сперечатися тут нема про що, але мало – на всяк випадок кажу, що арбітр приймав абсолютно правильні рішення (продовжувати грати!).
Підводячи підсумки – одна чітка результативна помилка, до того ж не спричинила за собою реального впливу на результат. Можливо, варто продовжувати «пхати» за такі моменти головним арбітрам (як патологічно надходить більшість) – в надії, що вони не будуть фіксувати помилкові офсайди. Надія – наш компас земний.
Сподіваюся, що ми і далі будемо розглядати з вами спірні моменти жваво й оперативно, але без матюків і з допуском того, що помилитися може кожен – в тому числі і автор претензії. На майбутнє хочу зменшити час проходження реакції».
Не судіть необачно, як говорив кардинал Рішельє! Арман-Жан дю Плессі, кардинал-герцог Рішельє і Фронсак, улюбленець всіх чотирьох мушкетерів. «Червоний герцог» – Рішельє і Суслов, треба ж. Цікаво, другий міг таке сказати?
