У четвер вранці 21-річний парагвайський півзахисник став київським динамівцем, а відразу після підписання розрахованого на п’ять сезонів контракту поспілкувався з представниками ЗМІ. – Вдячний за довіру президенту «Динамо»: перехід в клуб з таким ім’ям та історією для мене велика честь, – такі слова, вимовлені новачками відразу після підписання контракту, зазвичай виглядають трохи шаблонно, однак в устах Гонсалеса вони пролунали гранично щиро. – Величезним стимулом проявити себе в новій команді є факт її виступу в Лізі чемпіонів.
– Але, напевно, були сумніви, перш ніж вирішили поміняти спокійну Швейцарії на повну викликів Україну…
– Повторюся: я приїхав у великий клуб. А все інше мене не цікавить.
– Минулої зими вам довелося грати проти «Динамо» на зборі в Марбельї. Що пам’ятаєте про те матчі?
– Тільки те, що ми виграли, а я не забив. Але тепер з’явиться можливість порадувати київських уболівальників результативною грою. Розраховую адаптуватися в Києві якомога швидше – ніж мені, не сумніваюся, допоможуть партнери по команді. І, звичайно ж, помічник головного тренера Рауль, з яким у нас спільну рідну мову.
– Ви встигли поговорити з ним і з головним тренером «Динамо» Сергієм Ребровим?
– Вчора відбулася розмова і з тим, і з іншим. Зараз відлітаю до Швейцарії, а вже в понеділок повернуся з сім’єю.
– У минулій Лізі чемпіонів ви забили три голи. Корисний досвід для нової команди, яка повернулася після перерви в цей турнір?
– Один гол я забив на «Сантьяго Бернабеу», два – в Базелі у ворота «Порту». (Задумливо посміхається). Це приємні спогади, але на новому місці мені доведеться показувати те, на що я здатний, з нуля.
– Відомо, що зовсім недавно у вас була невелика травма стегна. Якою мірою вона вас зараз турбує і коли ви готові приступити до тренувань з новою командою?
– Після медобстеження я розмовляв з лікарем «Динамо» (Леонідом Мироновим. – Прим. Д. І.), і він сказав, що після тижневої реабілітації мені дозволять пробіжки. А там і повноцінні тренування не за горами.
– Чи Часто цієї осені вам доведеться літати за океан, щоб зіграти за парагвайскую збірну? І, відповідно, як часто в розпал Ліги чемпіонів і чемпіонату країни вам доведеться покидати розташування клубу?
– Дві зустрічі мають відбутися в жовтні і листопаді. Але оскільки вони офіційні і проводяться в календарні вікна ФІФА, не думаю, що це якимось чином вступить в протиріччя з інтересами моєї нової команди.
– Чому ви зупинили вибір на номері 25?
– О, це дата народження моєї дочки Еліани!
– Хоч їй всього два з половиною роки, вона активно підтримувала вас на Кубку Америки. Еліану бачили на трибуні з плакатом «Тато, ми з тобою» Так само вона буде вболівати за вас і в Україні?
– Неодмінно! Моя сім’я завжди ходить на футбол. Повинно статися зовсім вже щось несподіване, щоб вона пропустила гру з моєю участю. Приїде дочка, дружина, тітка. Ми будемо жити в Києві дружною родиною.
– Ви забили на Кубку Америки два голи бразильцям, але, кажуть, що цей радісний момент пов’язаний у вас і з сумним: під час гри не витримало серце у вашого дядька Мануеля…
– (Зітхає). На жаль, це правда. Ми з дядьком були дуже близькі, і його смерть стала для мене великим ударом.
– У вас на руці зображений хрест, чотки і якісь слова…
– «Мама і тато, я вас люблю». А ще – імена батьків і сестри.
– Ви в курсі, що в «Динамо», швидше за все, доведеться замінити грав на лівій бровці одного з лідерів команди Джермейна Ленса? І це накладає додаткову відповідальність?
– Зі свого боку, докладу максимум зусиль, щоб стати гравцем основного складу, адже поки я ним не є. Мені треба багато працювати, а вже тренери визначать місце на полі.
– Ви, мабуть, знаєте, що від флангових півзахисників в «Динамо» вимагають не тільки атакувати, але й відпрацьовувати в обороні. Це вас не бентежить?
– По цій частині до мене не було нарікань і в «Базелі», де аналогічний підхід. Так що динамівські тренери будуть задоволені.
– У швейцарському клубі ви грали праворуч, а Ленс, про який ми згадали, закривав в Києві лівий край. Ви готові при необхідності діяти на обох флангах?
– Готовий – і вже сказав про це тренерам.
А в житті-то ви – лівша чи правша?
– Виключно правша.
– Які зі своїх ігрових якостей назвали б основними?
– В Парагваї я грав під нападниками, в «Базелі» – фланговим. Сподіваюся, моя універсальність виявиться корисна «Динамо».
– І останнє запитання: судячи з фотографій в соціальних мережах, ви завзятий рибалка. Чи знаєте, що в київській команді є два футболісти з співзвучними цьому захопленню прізвищами – Рибка і Риболовля, які дуже люблять рибну ловлю? І складете при нагоді їм компанію з вудкою?
– (Посміхається). Не знав. Сумніваюся, що найближчим часом у нас з’явиться така можливість: попереду Ліга чемпіонів. Але в принципі чому б ні…
