Головний тренер «Динамо» Сергій Ребров – про мотивації і піку форми, необдуманном поведінку Євгена Хачеріді та критиці Віктора Леоненка, тренуванні у вихідний і швидкої адаптації Жуніора Мораэса.
– Після того, як у минулому сезоні «Динамо» виграло чемпіонат і Кубок України, у ваших футболістів не стало менше мотивації?
– Сподіваюся, що ні. Суджу про це з стартовим ігор, в яких нам протистояли як раз гранично мотивовані суперники. Було непросто, але в чому я не можу дорікнути своїх гравців, так це в недостатньої віддачі. Яскравий приклад – наша недавня зустріч з «Чорноморцем»: хлопці старалися, боролися до кінця, і на останніх хвилинах зломили опір не самого слабкого опонента.
– Чи мають рацію ті, хто каже: ваша команда бо виглядає на старті сезону не надто переконливо, що розраховує вийти на пік форми до Ліги чемпіонів?
– Поки ми граємо з суперниками на внутрішній арені і готуємося до кожного окремого матчу, рухаючись від гри до гри. Прийде час єврокубкового турніру – подумаємо і про нього. А що стосується непростого старту, то ми і в минулому році починали без особливої легкості, далеко не завжди показуючи іскрометну гру.
На даному етапі головне, що є результат, адже ряд футболістів пропускав матчі через червоних карток. Якісь з приводили до них порушень були вимушеними – але були й зовсім необґрунтовані. Ми обговорили це команді і рухаємося далі.
– Після матчу з «Олімпіком» ви різко розкритикували Євгена Хачеріді. А згодом подивившись відеозапис епізоду, в якому він отримав другу жовту картку, свою думку не змінили?
– Слід розуміти, що Женя заслуговував критики незалежно від того, зачепив він у тому моменті суперника, махнувши ногою, або не зачепив. Коли у футболіста вже є в пасиві жовта картка, він повинен пам’ятати про відповідальність за всю команду. Якби таке сталося з людиною, який не був раніше помічений у необдуманном поведінці, я б поговорив з ним, переконався, що він усвідомив свою провину, і цим би задовольнився. Але після гри я так і не помітив з боку Хачеріді каяття. Напевно, тому і розлютився трохи згодом на прес-конференції.
Першу картку, з моєї точки зору, він теж отримав несправедливо, в боротьбі. Але це ні на йоту Женю не виправдовує: друге попередження залишив команду в непростому матчі в меншості. І добре, що в підсумку гра склалася в нашу користь: з суперником вище рівнем могло бути набагато гірше.
– Вірно розумію, що в команди відбулася з Хачеріді профілактична бесіда?
– Таких розмов було вже мільйон. Якби хоч одна з них допомогла… (Тяжко зітхає). Подібна поведінка у нього буває на полі досить часто, адже Женя – не маленький хлопчик. Йому вже 28, а не 18, він дорослий і сформувався чоловік. Який, мені здається, повинен розуміти, що футбол – командний вид спорту, і на першому місці тут – інтереси колективу, який не можна підводити.
***
– Мені здалося, що вас зачепила прозвучала в телевізійному ефірі безапеляційна, в його стилі, критика з боку Віктора Леоненка. Але кажуть, що днями ви з колишнім одноклубником поговорили по телефону і знайшли спільну мову…
– Я думаю, що у футболі є речі набагато цікавіше, ніж Леоненко, і тому не хочу зараз взагалі зачіпати цю тему. Якщо він озвучує в ефірі якісь думки, значить, йому дозволяють це робити. І значить, вимовлені ним слова – це слова всього каналу. Якщо не заперечуєте, змінимо тему і поговоримо про нашу команду, а не про людей, які цього явно не варті.
– Тоді повернемося до початку чемпіонату: швидкий гол, пропущений в стартовому матчі від «Сталі», і необхідність відіграватися у зустрічі з абсолютним новачком прем’єр-ліги були пов’язані з недооцінкою суперника?
– Не думаю, що це була недооцінка. Але, з іншого боку, футболіст, виходячи на поле, повинен пам’ятати про відповідальність – за себе і команду. По суті «Сталь» не переходила центр поля, граючи на контратаках і роблячи ставку на «стандарти». І в цих компонентах (а вони притаманні більшості суперників, виходять проти нас у внутрішніх турнірах), істотно виросла. Забила зі стандартного положення один м’яч, могла зробити це знову і відзначитися в контратаці.
Звичайно ж, ми попереджаємо своїх гравців про те, чому такі сильні команди. Але, судячи з усього, хлопці, виходячи проти таких суперників, відчувають, що свідомо сильніше – і не звертають уваги на контратаки. Ми акцентуємо на цьому увагу футболістів на установках і підказуємо під час матчів – і я сподіваюся, що незабаром у них в підсвідомості відкладеться: «Динамо» – це команда, яка не тільки атакує, але і думає про оборону.
– Про недооцінку «Дніпра», з яким вам належить зіграти в неділю, не може бути й мови. І все ж, зараз команда Мирона Маркевича виглядає далеко не так переконливо, як в минулому сезоні. У чому вбачаєте причини її відносно невдалого старту в новому чемпіонаті?
– Мені важко коментувати стан справ у чужій команді, але, якщо вам цікава моя думка, основну роль в подіях зіграв догляд Євгена Коноплянки – лідера, від якого багато в чому залежала гра команди в атаці. Разом з тим, втрачені на початку турніру окуляри ще ні про що не говорять: команда входить в сезон, і її зустріч з нами буде цікавою для публіки і непростою для обох сторін. Тому ми серйозно готуємося до недільного матчу, і суперника, звичайно, оцінюємо по достоїнству.
***
– Саме серйозністю підготовки обумовлено ваше рішення, на відміну від минулих матчів, не давати команді вихідний після повернення з Одеси?
– Насправді, вихідний був оголошений. Але я запропонував бажаючим гравцям у цей день приїхати на базу і попрацювати індивідуально. Я підкреслив, що попереду важливий матч, і що якщо вони розгублять форму, їм буде складно потрапити в основний склад. Приємно, що хлопці прислухалися до моїх слів: в понеділок я зустрів в Конча-Заспі п’ятнадцять футболістів.
– Маркевич в минулому сезоні заради Ліги Європи пожертвував кінцівкою чемпіонату. А чим ви як тренер готові були пожертвувати заради Ліги чемпіонів?
– Насправді, не думаю, що Мирон Богданович чимось жертвував. Якщо ж говорити про «Динамо», то наша команда ставить перед собою максимальні завдання у всіх турнірах, і якщо не виходить на поле кілька гравців, які брали участь у попередній зустрічі, це не свідчить про те, що ми випустили не основний склад.
Моя філософія полягає в тому, що футболісти повинні заробляти місце в основі грою і віддачею на тренуваннях. У нас і в минулому сезоні не було, і тепер немає чіткого поділу на основний та резервний склади: грає той, хто краще за інших проявляє себе в конкретний момент. Це неправильно, коли у когось із хлопців існує переконання, що в найближчому матчі він точно вийде на поле. Мотивація у такої людини неминуче знижується, причому в рази.
– Напевно, складно готуватися до Ліги чемпіонів, не уявляючи за місяць з невеликим до старту, чи зможете, наприклад, розраховувати на лідера команди Андрія Ярмоленка? Чи є у вас на випадок його відходу в закордонний клуб план «Б»?
– Останнім часом мені довелося багато говорити на цю тему, та ви й самі бачите, як розвивається ситуація. План «Б» – команда нашого рівня повинен бути неодмінно: ми не можемо залежати від одного гравця і його потенційного трансферу. Ярмоленко – дуже хороший футболіст, роль якого на полі і за його межами важко переоцінити, але зараз багато чого залежить від того, яким Андрій бачить своє майбутнє, умов контракту з клубом і його відносин з президентом.
Вам добре відомо моє ставлення до цього питання, і повторюватися зараз не хотілося б. Але будьте впевнені: якщо цей трансфер дійсно відбудеться, сюрпризом для нас він не стане, і ми будемо чітко уявляти, ким замінити лідера.
– Не бачу потреби обговорювати це питання і приміряти зараз до Андрія всі клуби англійської і не тільки чемпіонату. Ні від «Тоттенхема», ні від інших команд на даний момент офіційних запитів щодо Ярмоленка не надходило. Коли вони будуть – з’явиться і предмет для розмови.
– До Дьемерси Мбокані проявляє інтерес «Норвіч», до Юнесу Беланде – «Ліон». Але якщо з першим ви, цілком допускаю, розлучитеся з легким серцем, то догляд другого може стати серйозною втратою для команди. А між тим, кажуть, що до кінця цього тижня трансфер Беланды може стати реальністю…
– Не можу це коментувати. Але поділюся спостереженнями: Юнес останнім часом став працювати на тренуваннях значно більше, ніж раніше. Можливо, це пов’язано з чутками, що прозвучали у вашому питанні, а може, й ні, але колишня і нинішня віддача Беланды – це небо і земля.
Що буде далі – не мені вирішувати. Це хороший, кваліфікований футболіст, але ми не можемо утримувати гравців, якщо за них надходять серйозні пропозиції, рівною мірою влаштовують і їх, і «Динамо». У той же час ми безкоштовно відпускати нікого не збираються – і вже тим більше виконавців рівня Юнеса.
– А як слід ставитися до недавнього висловом Мбокані, що київський клуб не стане перешкоджати його відходу – якщо, звичайно, з’явиться гідна пропозиція?
– Не збираюся коментувати слова гравця, якщо особисто їх не чув. Засоби масової інформації та інтернет отримали зараз такий розвиток, що зрозуміти, де реальні цитати, а де вигадка, вкрай складно. З’являється, наприклад, запис на сторінці в «Фейсбуці», начебто належить футболістові, народ починає це обговорювати і будувати здогади, а сам гравець каже: нічого подібного не писав…
– На місці пішов у «Сандерленд» Джермейна Ленса ви пробували в цьому сезоні того ж Беланду, Артема Кравця та Миколу Морозюка. Чи виправдовують вони на цій позиції тренерські очікування?
– Раз ви вже згадали Морозюка, скажу, що і йому, і Радосаву Петровичу з Жуниором Мораэсом знадобиться певний час, щоб пристосуватися до наших вимог. Згадайте, як будувалася команда в минулому сезоні: лише до його кінця взаєморозуміння між гравцями стало таким, яке очікував тренерський штаб.
Що стосується позиції Ленса, то Джермейн – індивідуально дуже сильний футболіст. Так, в силу насамперед великого бажання самого футболіста піти і солідного пропозиції від англійського клубу наш президент прийняв рішення його відпустити. Але в минулому сезоні він дуже допоміг нашій команді, і його тепер не так просто замінити. Ми пробуємо різні поєднання – і сподіваємося, що незабаром знайдемо оптимальне.
***
– А які перспективи Сергія Мякушко, який вийшов на заміну у грі з «Чорноморцем»? Подейкують, він може повернутися в оренду в «Говерлу».
– Отримуючи певний ігровий час, чи то десять, п’ятнадцять або двадцять хвилин, футболіст може скористатися наданим йому шансом, так і втратити його. Сергій використовував свою можливість сповна, підсиливши гру в Одесі і посприявши завоювання чергових трьох очок. Подальші перспективи Мякушко залежать від нього самого, але я в нього вірю. Інакше не став би повертати з оренди і залишати на сезон в «Динамо».
– Цього літа придбаний парагваєць Дерлис Гонсалес, який, злітав після підписання контракту в Базель за родиною і речами, приєднався до команди в понеділок. Судячи з усього, якийсь час йому потрібно на відновлення після травми стегна. Чи знаєте точно, коли зможете на нього розраховувати?
– Поки ясності немає. Як раз сьогодні розмовляв з Дерлисом: він почуває себе набагато краще, але цей тиждень, оскільки ще залишається рубець, проведе поза команди. Скоро він поверне собі оптимальну форму – і напевно допоможе команді.
– Ким, незважаючи на нетривале перебування в команді, ви можете бути задоволені, так це Жуниором Мораэсом. Коли журналісти порівняли його з вами, ви зазначили, що в бутність гравцем такою швидкістю не володіли. Чим ще він сильніше Реброва-форварда?
– Давайте забудемо, нарешті, про Реброва-форварда! Навіщо порівнювати двох футболістів, по-перше, грають у різні часи, а по-друге – рішуче різнопланових по суті? Що ж стосується адаптації Мораэса, то він дійсно швидко влився в колектив – і сталося це багато в чому завдяки його роботі та бажанням скоріше стати частиною команди.
– Поступово відновлюється після перелому малої гомілкової кістки і операції на ній Лукаш Теодорчик. Одні кажуть, що його повернення слід очікувати в серпні, інші – що в вересні. Яка інформація точніше?
– Поки у Тео заплановані два-три тижні відновлювальних заходів в Польщі. Операція була дуже складною, і лікар, який оперував Лукаша, взяв на себе і процес реабілітації. Ми розмовляли з Теодорчиком, він рветься в бій, але після такого ушкодження потрібно чимало часу, щоб повернутися в лад. Сподіваюся, у другій половині серпня він повернеться в Київ…
