Відігравши 250 матчів у чемпіонатах України, нападник «Шахтаря» Олександр Гладкий розповів про зіпсоване ювілеї, помилки молодості, майбутньої зустрічі з «Дніпром» і плани на найближче майбутнє.
– Виходячи на поєдинок з «Ворсклою» знали, що зустріч буде для вас ювілейної, 250-й у чемпіонатах України?
– Чесно кажучи, мені про це сказали вже після закінчення поєдинку в Полтаві. Справа в тому, що я ніколи не надавав значення кількістю проведених матчів.
Стежити за статистикою – це, за великим рахунком не моє. Мене, як нападника, цікавлять тільки забиті голи.
– Так чи інакше з-за втраченої перемоги в Полтаві ювілей вийшов трохи зіпсованим. Що об’єктивно завадило обіграти «Ворсклу»?
– Після матчу про це багато сказано, але при всій повазі до команди Василя Сачко, яка показує хороший футбол, зароблене очко – подарунок від «Шахтаря». Такий підсумковий результат – повністю наша вина. Як вже казав Містер, маючи в цій зустрічі стільки гольових можливостей, ми цілком могли закінчити її з розгромним рахунком. Що ж, не реалізувавши свої шанси, в підсумку пропустили вже на доданих хвилинах. Тим не менш, навряд чи варто посипати голову попелом – важливо зробити правильні висновки, постаратися надалі не допускати подібних помилок.
– Позаду 250 матчів у чемпіонаті. Можете вже зарахувати себе до числа старожилів українського футболу?
– (Сміється). Ні, щось не відчуваю себе в такій іпостасі. 250 матчів, в принципі, немаленьке кількість, але я, напевно, ще досить молодий, щоб записувати себе в корифеї футболу.
– Наскільки змінилося українське першість порівняно з тим періодом, коли ви робили тільки перші серйозні кроки у великому футболі?
– Можу сказати, що з кожним новим сезоном чемпіонат ставав тільки сильніше, в результаті змінившись в значно кращий бік. Незважаючи на те, що зараз ведеться багато розмов про те, що останнім часом прем’єр-ліга стала набагато слабкіше, я б не погодився з такою думкою. Так, є певні проблеми, які вплинули на силу останніх двох чемпіонатів, але, по суті, більшість команд залишилося на своєму колишньому рівні. Більш того, багато хто навіть перебуваючи в не простих умовах, зуміли додати.
– Нинішня схема проведення чемпіонату не раз викликала нарікання з боку «Шахтаря». Ваша думка?
– І керівництво, і головний тренер вже поділилися своїми міркуваннями з цього приводу. Що до футболістів, то наша справа проста – віддаватися в кожному матчі, радувати вболівальників грою і результатами. Звичайно, не додає якості чемпіонату таке явище, коли деякі його учасники змушені просто зводити кінці з кінцями. Напевно важко грати, коли по кілька місяців не отримуєш зарплату, а при цьому тобі треба утримувати сім’ю. Коли гравець кожен день працює, тренується, а його годують одними обіцянками, зрозуміло який футбол він буде показувати. Хотілося б, щоб ця криза швидше минув нашу країну, і всі, включаючи футбол, повернулося на круги своя.
– Нещодавно «Шахтарю» довелося протистояти в чемпіонаті команді, стартовий склад якої на 100 відсотків складався з футболістів, орендованих у принципового суперника в боротьбі за золоті медалі. Таке явище на користь українському футболу?
– Тут, можна сказати, палиця о двох кінцях. З одного боку, це виглядає дивним, адже така кількість футболістів з Києва можуть грати за команду з Ужгорода. З іншого – це плюс для гравців, адже в іншому випадку, вони б грали за дубль, а тут пробують свої сили проти команд вищої ліги.
У ЛЬВОВІ БАГАТО ЧОГО ПЕРЕОСМИСЛИВ
– Останнім часом багато команд чемпіонату змінили вектор у напрямку суттєвого омолодження свого складу.
– Час покаже. Для молодих хлопців, це безсумнівний плюс у розвитку. Головне, щоб у підсумку це позитивно позначилося на їх командах, чемпіонаті в цілому. Можливо, через це українська прем’єр-ліга трохи втратила у видовищності, але хочеться вірити, що після того як молодь притреться і відчує смак дорослого футболу, користь отримають всі.
– Озираючись на кількість зіграних поєдинків, більшість футболістів в якості найбільш запам’ятовуються, як правило, називають дебютні.
– У цьому плані я теж не далеко пішов. (Сміється). Мабуть, найбільше запам’ятався саме перший матч – якщо я не помиляюся, то в складі «Металіста» я вийшовши на заміну проти «Волині», відразу ж відзначився у воротах суперника. Незважаючи на те, що ми, здається програли 2:4, особисто у мене були самі позитивні емоції. Здавалося, що в цей момент ти отримав все, про що мріяв і до чого прагнув.
– Виконана та глобальна задача, яку юний Олександр Гладкий ставив перед собою на далеке футбольне майбутнє?
– Одні завдання виконані, до інших ще належить пройти певний шлях. Я намагаюся завжди ставити перед собою велику кількість нових цілей. Як би те ні було, постійно хочеться рости далі.
– Назвіть найголовнішу з найближчих цілей у вашому списку.
– Тут моя особиста мета перетинається з командним – своєю грою допомогти «Шахтарю» повернути чемпіонство і Кубок України.
– У перервах між виступами за «Шахтар, ви встигли провести більше сімдесяти матчів у футболках «Дніпра» і «Карпат». Як би охарактеризували ці періоди своєї кар’єри?
– В принципі, нічого поганого не можу сказати ні про Дніпропетровську, ні про львів. Однозначно, це пішло мені на користь – саме в цей період свого життя я подорослішав, багато що переосмислив і став дивитися на речі зовсім по-іншому.
– Дивує вас нинішня гра «Карпат», які у свій час зробивши ставку на молодь, тепер, схоже, пожинають плоди правильно обраної стратегії?
– В принципі, такий сценарій був цілком імовірним, так що львів’ян можна тільки похвалити. Я провів у «Карпатах» два з половиною роки, і за цей час у клубі завжди робили основну ставку на своїх вихованців. Зараз ця тактика принесла плоди, за львівську молодь можна тільки порадіти.
– Яку пораду «бувалого» могли б дати молодим колегам? Адже не секрет, що ранній тріумф далеко не завжди призводить до майбутніх успіхів…
– Поради та підказки на цю тему повинні давати тренери. На мій погляд, найголовніше для молодого гравця – зрозуміти, чого ти хочеш від життя. Якщо зумієш відокремити футбол від другорядних і, відверто, непотрібних речей, зможеш досягти.
– У вас були проблеми з режимом в молоді роки?
– По молодості, може, бувало різне, але це все залишилося в минулому. У Львові багато чого переосмислив.
У ЕДУАРДО Є ЧОМУ ПОВЧИТИСЯ
– Багато експертів відзначають, що в новому сезоні ви засяяли новими фарбами. З чим це пов’язуєте?
– В принципі, я завжди прагнув повністю віддаватися на полі і тренуваннях, працювати на команду. Швидше за все, зараз це просто почало давати свої плоди.
– Чи пов’язуєте новий сплеск з відходом у «Мілан» вашого конкурента по лінії нападу Луїса Адріано?
– Складно сказати, адже і коли Луїс Адріано був гравцем «Шахтаря» я теж грав досить непогано. Хоча, не виключаю, що з відходом бразильського форварда Містер став більше мені довіряти, що, звичайно, теж позитивно позначається на грі.
– Влітку в «Шахтар» повернувся нападник Едуардо, який, напевно, планує скласти вам здорову конкуренцію.
Цей аспект ніколи мене не лякав. Навіть навпаки, кожному футболісту конкуренція іде на користь. Тим більше, якщо на одній позиції з тобою грає такий майстер як Едуардо. Це дуже сильний футболіст, у якого є чому повчитися. Впевнений, що з його приходом команда ще більше додасть.
– Під час паузи між матчами з «Фенербахче» в ЗМІ з’явилася інформація про інтерес до вас з боку турецького клубу. Хотілося б в майбутньому спробувати свої сили в одному із закордонних чемпіонатів?
– Інтерес з боку інших хороших команд, як правило, мотивує і надихає ще більше працювати. На даний момент я гравець «Шахтаря». Як буде далі – одному Богу відомо. Природно, кожному футболісту хотілося б спробувати сили в хорошому сильному чемпіонаті і я в цьому плані не є винятком.
– Скільки голів плануєте забити у нинішньому сезоні?
– Щось подібне у мене вже запитували в минулому році і тоді, наговоривши і наобіцявши, в результаті забив не так вже й багато. Найголовніше в цьому сезоні – своєю грою допомагати команді добиватися необхідних результатів. В кожній зустрічі у мене є хороші моменти, потрібно працювати над їх реалізацією. Вважати голи буду вже в кінці сезону.
– Хто, на ваш погляд, є головним претендентом на перемогу в суперечці кращих бомбардирів?
– Як і в минулому сезоні кращим може стати Алекс. З футболістів інших команд можна виділити Жуніора Мораэса, Ніколу Калініча. Чомусь здається, що в плані забитих голів цей чемпіонат буде дуже цікавим.
– В останньому раунді кваліфікації до Ліги чемпіонів жереб звів «Шахтар з віденським «Рапідом». Згодні з тим, що австрійці – найбільш бажаний суперник з трійки можливих?
– Після жеребкування багато поспішили визначити «Шахтар» у груповий турнір Ліги чемпіонів. Хоча я не вважаю, що з австрійцями буде так легко. «Рапід» – хороша команда, більш того, думаю, що наступні дві зустрічі будуть ще більш складними, ніж попередні з «Фенербахче». Незважаючи на те, що за рівнем турки і австрійці приблизно однакові, викластися потрібно буде на порядок більше. Козир «Рапіда» – дисципліна, це будуть дуже важкі матчі. Шанси суперників приблизно рівні.
– Які сильні і слабкі сторони австрійської команди можете виділити?
– Чесно кажучи, поки складно відповісти на це питання, скрупульозно цю команду поки не вивчали. Вже після зустрічі з «Дніпром» почнемо цілеспрямовану підготовку до матчу Ліги чемпіонів.
«ДНІПРО» СИЛЬНИЙ І БЕЗ КОНОПЛЯНКИ
– Чи буде для вас особливою майбутня зустріч чемпіонату проти колишньої команди?
– Ні, це звичайна зустріч і не більше того – нікому нічого доводити не збираюся. Так, я грав в «Дніпрі», де, на мій погляд, не зумів показати все, на що здатний. Тим не менш, півтора роки в цій команді не пройшли для мене даремно.
– На старті сезону «Дніпро» відверто буксує, перемігши у чотирьох матчах лише одного разу.
– Як би те ні було в «Дніпрі» підібрався хороший колектив дуже сильних виконавців. Я б не став говорити про те, що «Шахтарю» належить прохідна зустріч. Матч з «Дніпром» – буде справжнім українським дербі, який за напруженням навряд чи буде поступатися нашим минулим протистоянь з цією командою. Попри поразку від «Динамо», підопічні Маркевича виглядали дуже непогано, повністю перегравши суперника у другому таймі.
– Статистика зустрічей «Шахтаря» з «Дніпром» в останні роки свідчить явно не на користь вашої команди. Як думаєте, з чим це пов’язано?
– Справа в тому, що «Дніпро дуже виріс, зараз це – одна з топ-команд чемпіонату України, яка також як і інші гранди претендує на медалі. Хто б що ні говорив, а дніпряни і в цьому сезоні будуть претендувати на найвищі місця. Так, зараз вони трохи буксують, але минуло лише чотири тури, ще занадто рано робити якісь висновки.
– «Дніпро» з Євгеном Коноплянкою і без нього – дві різні команди?
– Час покаже. Але догляд Жені не може не позначитися на «Дніпрі» – Коноплянка був лідером, самим небезпечним і креативним гравцем цієї команди. Тим не менш, у складі дніпрян є й інші виконавці, які можуть взяти на себе функції лідера – це і Ротань, і Селезньов, Матеус.
– До слова, яке враження залишила гра Коноплянки у складі «Севільї» у матчі за Суперкубок УЄФА?
– Звичайно, було приємно дивитися за його діями проти такого серйозного суперника. Думаю, Женя може вирости в гравця топ-рівня, якщо він покаже все, на що здатний і надовго в «Севільї» не затримається.
– У новому сезоні «Шахтар» знову змушений поневірятися по містах і селах. Через цього варто оцінювати шанси команди на відвоювання титулу у «Динамо»?
– Минулий рік, можна сказати, був адаптаційним – ми покинули Донецьк, постійно переїжджали з місця на місце, все було новим. В цьому сезоні вже ніхто не буде звертати увагу на те, де ми будемо грати. Головне – в кожному матчі віддаватися на всі сто, не розслаблятися. Я вважаю, що все в наших руках – «Шахтарю» до снаги взяти золото чемпіонату.
