Я вже багато разів підкреслював: в «Шахтарі» працюють «Шахтарем» керують розумні, практичні, ініціативні люди, але повне враження, що, як говорив Жванецький, поминаючи борців з Жеками, «їм не потрібна гумка без скандалу – їм потрібен скандал без гумки». Не завжди, звичайно, і слава Богу, що не завжди, але часом цей напрямок ну настільки проривається назовні… Ось до чого генеральному директору клубу Сергія Палкіна було вишукувати в критиці ідеї з Одесою зростаючі «всі ноги від «Динамо»?! Кияни, за допомогою якихось офіційних осіб висловили своє обурення або елементарну критику пропонованої роз’їзний практики «Шахтаря»? Та ніколи, не було такого! Мовчали, як стадіон без глядачів!
Більш того, я чудово знаю працівників комітету ФФУ зі стадіонів та безпеки проведення змагань, в чиїй компетенції дане питання (про суті – трохи нижче), і навіть був присутній при обговоренні. Блін, та нічого там не було, крім ввічливого і доброзичливого інтересу, бажання підправити відповідні регламентуючі документи (якщо виникне потреба) і, нарешті, піти назустріч клубам, які і справді грають у форс-мажорних умовах!!! Ну яке тут «Динамо»…
Ні, хлібом не годуй – дай бензинчику в багаття хлюпнути, так жити набагато цікавіше. Там і генеральний директор УПЛ Петро Іванов вписався не самим вдалим, на мій погляд, чином, теж з пошуком темних сил, які злобно гнітять і без того перебуває в складному становищі вітчизняний клубний футбол. Хоча дискусія навколо того, що сталося і близько не виходила за рамки.
Ну а тепер давайте без війн і «пошуків підступів». Мова, зрозуміло, про перенесення матчу «Шахтар» – «Дніпро» в Одесу, схваленому УПЛ, і його продовження у вигляді подальших переносів. Відразу зауважу – головна біда відбувається: заявлено про бажання змін було запізно, так само як і затверджує рішення трапилося зовсім вже близько до самої гри. Наскільки мені відомо, «Дніпро» тільки за – йому ближче летіти (їхати), «Шахтарю» з Києва що у Львів, в Одесу, і тільки у «Чорноморця» могли виникнути проблеми зі стадіоном, точніше, з його газоном. Через це матч господарів і переїхав з суботи на неділю, але в підсумку все порішали і договір підписали. «Згода-є продукт, при повному непротивлення сторін» (с)
Шановні колеги старанно цитують Регламент і говорять про його порушення.
«Матчі проводяться на стадіонах, заявлених клубом при атестації на відповідний змагальний сезон. Стадіон повинен відповідати вимогам чинного Регламенту і бути внесеним до Реєстру ФФУ (Додаток 17). У разі виникнення форс-мажорних обставин, пов’язаних з погодними умовами чи іншими об’єктивними причинами, можливе проведення матчів на інших стадіонах (полях) за рішенням Дирекції з повідомленням Комітету з питань стадіонів та безпеки проведення змагань ФФУ».
Для початку: у «Шахтаря» в атестаційних документах взагалі не прописані ніякі стадіони, крім «Арени Львів», не знаю звідки взявся НТКУ ім. Баннікова – мабуть, на тих же підставах, що й інший київський стадіон «Оболонь Арена», де донеччани також досить активно грали (двічі, пам’ятається, і ніхто не скандалив). Але є серйозна застереження. Ключове слово – ФОРС-МАЖОР. Не тільки «Шахтар», але і деякі інші наші клуби перебувають у форс-мажорних обставинах через неможливість грати на домашніх стадіонах, а тому досить згадки цієї обставини (з доповненням, що одеський стадіон, зрозуміло, в реєстрі є), щоб більше не копатися в документах з розумним виглядом. Інші питання – до Дирекції ПЛ і вищезгаданого комітету, буде він побажав би втрутитися. До того ж прецедентів перенесення матчів на інші стадіони та/або в інші міста у нас маса з різних причин – наприклад, «Дніпро» вирішив поберегти газон і зіграв на «Метеорі» – пам’ятаєте? Та взагалі їх стільки можна набрати, переїздів цих, і зовсім не при форс-мажорних обставинах.
Чому взагалі «Шахтар» так вирішив – інший і досить ліричний питання. Досить очевидно, що проблема в першу чергу полягала в реакції стадіону «Арена Львів» на минулих матчах «Шахтаря» та «Дніпра». Тобто це ні в якому вигляді не «приватний» форс-мажор, а всього лише пошук оптимальної атмосфери (хоча ця обмовка на положення «Шахтаря» в цілому зберігається – розумієте, в чому проблема, ніж юридична заковика?). Це потім вже, коли «одеський казус» виплеснувся у ЗМІ, з’явилася версія, що «Шахтар» взагалі має намір роз’їжджати по країні, радуючи розкиданих по Україні своїх уболівальників. Ваше право вірити. Чи не вірити і вважати цей аргумент придуманим вже по ходу подій.
Інший, і вже нелирический питання – як з цієї ситуації виходити, бо анархія типу «де хочу, там і граю» неприпустима – які форс-мажори у нас не траплялись. Як уникнути повного розброду і хитання в цьому питанні?
На мій погляд – жорстке і в той же час конструктивне рішення виконкому Федерації на майбутнє, з внесенням відповідних позицій в Регламент (або ж просто окреме коригуючий рішення).
1. Можливо обов’язкове заяву не одного, а двох запасних стадіонів перед початком сезону з імовірною корекцією взимку. У цьому випадку форс-мажор слід було б прописати не менш чітко, ніж явну помилку арбітра – в новій редакції Дисциплінарних правил ФФУ.
2. Можливо оголошення виконкомом спеціальних умов для клубів із зони війни, клубів-пілігримів – нехай і «Шахтар», і «Зоря», і «Олімпік» (у них рівні права!) в порядку виключення підбирають собі будь-які стадіони з реєстру, але при цьому пред’являють підписаний договір і взагалі вирішують всі формальності не пізніше, ніж за 14 діб (умовний, але близький до регламенту термін) – щоб знали суперник, Дирекція ПЛ і відповідний комітет ФФУ. А також ми з вами, що також важливо, наприклад, щоб представляти куди рвонути, щоб подивитися на гастролерів!
Як би те ні було, необхідно домогтися переконливості, логічність і доцільність рішення. Де тут місце пошуків ворогів і місця, звідки ростуть ноги – право, не знаю.
По Віталію Володимировичу Кварцяному в Запоріжжі: питання знову відкладено, оскільки ВВК висловив бажання особисто бути присутнім на засіданні КДК. Наскільки мені відомо, і він, і гравець спростовують сам інцидент, проте ось невдача: свідків – валом, і всі вони як один неабияк обурені побаченим. Юний Воробей повинен розуміти, що йому в разі спроби виправдати таким чином свого тренера ще й покарання за лжесвідчення загрожує – ну, в тому випадку, якщо КДК визнає епізод мав місце. Ну а Кварцяному варто було б замислитися – він і справді не почуває себе винуватим, вважаючи, що робить все правильно?! До речі, є ж ще і другий епізод, осудний в провину культовому волинському тренеру й функціонеру – відображений ТБ матюки в адресу гравця першої команди Політило.
