Пріоритети двох головних футбольних програм України поділилися між матчем за Суперкубок УЄФА в Тбілісі і центральної зустріччю 5-туру Прем’єр-ліги України «Шахтар» – «Дніпро». Я суджу по верстці ВФ і ПФ. За формальними ознаками, у турнірній таблиці напередодні останнього туру учасники гри «Динамо» – «Карпати» сумарно знаходилися вище, ніж у неї ж «Шахтар» з «Дніпром». Ну, «то таке»…
«Севільський цирульник»
Звичайно, найбільший інтерес для українських телевізійників представляв не стільки поєдинок іспанських команд у фіналі Суперкубка УЄФА, скільки наш співвітчизник Євген Коноплянка, який так вдало дебютував у складі «Севільї». Він не просто забив м’яч у ворота «Барси», він приєднався до «клубу» іменитих українських футболістів, відзначилися голами у Суперкубку континенту. А таких до нього було всього троє. Це Олег Блохін у складі «Динамо» у ворота «Баварії»: 3 голи в 1975р. Це Олексій Михайличенко у футболці «Сампдорії» – у ворота «Мілана» у 1990р. І Андрій Шевченко вже у формі «Мілана» в рамку «Порту» в 2003 р.
Втім, у репортажах кореспондентів обох програм з Тбілісі на перший план вийшли не гол і тактико-тактичні дії Конопы, або, як його вже «перехрестили» в севільському клубі – Закони, а сама людина. Начебто такий же веселий і позитивний, і одночасно трохи змінився. В чому змінився? Поки цього не поясниш, зарано ще. Але зміни відчуваються. Самі журналістські матеріали з Тбілісі доброзичливі і не без репортерської вигадки.
Одеські «страждання»
Такі діляться на дві абсолютно незалежні один від одного теми. Обрання «Шахтарем» одеського стадіону «Чорноморець» як свого домашнього з «Дніпром». Окремо варто тривале обговорення у студії ВФ питання «А постав арбітр Жабченко пенальті за порушення захисника «Дніпра» Дугласа на «гірнику» Феррейрі на 80 хвилині, як склалася б доля матчу»?
По «першому питанню порядку денного» ініціативу проявив провідний ВФ Олександр Денисов. Щоб бути точним, цитую його по стенограмі, викладеної на сайті каналу «Футбол-1»: «Грі передував скандал. Випадок у всіх сенсах винятковий, бо скандалили зовсім не клуби, яким належить зіграти найважливішу гру, скандал виявився в площині «Шахтар» – ФФУ. «Шахтар» прийняв рішення проводити гру в Одесі, з чим «Дніпро» був згоден, і прийняв пропозицію «гірників» без будь-яких докорів і скандалів.
Але за добу до матчу віце-президент Федерації Ігор Кочетов направив запит на Прем’єр-лігу, чому «Шахтарю» дозволили грати в Одесі, якщо відповідно до пункту 2 статті 10 Регламенту Прем’єр-ліги «Шахтар» повинен проводити свої матчі в нинішньому сезоні, або на Баннікова, або на «Арені Львів», – тим самим, на думку Кочетова, був порушений Регламент.
Якщо підходити формально до питання, то згідно з пунктом 1 статті 10 «Шахтар», як і будь-який інший клуб, повинен проводити свої домашні матчі на рідному стадіоні в Донецьку згідно місцем державної реєстрації клубу, тобто на «Донбас Арені».
Чому Федерація футболу збудилася (мило підібране для «підігріву» слівце С. С.) на перенесення матчу саме у випадку з «Шахтарем»?
Адже навіть пройшла весна не викликала ні в кого ніяких питань або спорів, коли «Чорноморець» змушений був грати в авральному порядку на стадіоні «Динамо». Або, коли в день матчу кубкова гра «Олімпік» – «Динамо» була перенесена з Баннікова на стадіон «Динамо», всі ці клуби не заявляли стадіон «Динамо» на початку сезону як свою домашню арену, всі розуміли ситуацію.
А в даному випадку, коли «Шахтар» вирішив зіграти в Одесі, раптом у Федерації згадали про Регламент? І все б нічого, але згадав Кочетов, який особисто брав участь у скандальному перенесення кубкового матчу «Олімпік» – «Динамо» на стадіон їм Лобановського, на стадіон, який не значився у переліку домашніх стадіонів «Олімпіка», чому Кочетов без докорів совісті порушив пункт 2 статті 10?».
На деякий час перериваю монолог Олександра Денисова, щоб спокійно і неупереджено відповісти на деякі його процитовані і неосвітлені рідним сайтом претензії запитом до віце-президента ФФУ Ігоря Кочетова:
а) Я читав цей лист, і для мене очевидно: Ігор Кочетов зовсім не протестував (!), а лише запросив Прем’єр-лігу, якими (цитую) «обґрунтованими причинами» керувалася Дирекція даної структури при визначенні місця проведення зазначеного матчу. Все, нічого більше!
До речі, а чому принциповий Денисов не прокоментував відповідь на ПЛ правомірний запит Кочетова? Цікавий документ! Адже суть скандалу – як раз і міститься в самому листі за підписом Іванова, де говориться буквально наступне: «…Дирекцією ПЛ не приймалось рішення щодо місця проведення матчу 5-го туру Ліги Парі-матч сезону 2015/2015 рр. «Шахтар» Донецьк – «Дніпро» Дніпропетровськ. При цьому жодних підстав ані для розгляду цього питання, ані для втручання у дану ситуацію у Дирекції не було і немає».
Іншими словами ПЛ відкритим текстом заявляє, що вона самоусунулася від виконання своїх прямих функцій і віддала вирішення найважливіших питань організації матчу на відкуп самим клубам. Ось де найширше поле для експертних оцінок та журналістських висновків!
б) Важливо розуміти, що Ігор Кочетов зробив свій запит не в якості голови Комітету ФФУ з етики та чесної гри, на що посилено «напиралось» в студії ВФ: мовляв, причому тут «чесна гра, знаємо ми цю чесну гру». Він це зробив в якості віце-президента ФФУ, що займається, зокрема, Комітет ФФУ з питань стадіонів і безпеки проведення змагань. Тобто це не тільки право віце-президента Федерації, що відповідає за такі проблеми, але і його прямий обов’язок.
в) за переносам минулого сезону:
– З Одеси в Київ. Кочетов як віце-президент ФФУ їздив в Одесу і отримав від місцевих органів негативні відповіді, що стосуються питань гарантії безпеки на «Чорноморці», тоді ініціатива перенесення виходила саме від місцевих представників влади;
– Кубковий матч «Олімпік» – «Динамо» 29 квітня 2015 року: з комплексу імені Ст. Баннікова на стадіон «Динамо». Причина та ж сама – проблеми безпеки. Ажіотаж до цього півфінального (!) матчу на Кубок України був значний. Незважаючи на перенесення, оголошений всього за кілька годин, на трибунах зібралося 8500 тис. уболівальників. Місткість арени імені Віктора Баннікова – 1678 місць. Куди подіти решту? А, не приведи Господь, сталося щось непередбачене? Тоді навіщо така демагогія?
г) наступного питання, порушене у студії ВФ: у чому послідовність ФФУ, якщо віце-президент УЄФА Григорій Суркіс тоді, у квітні, заявив, що стадіон імені Віктора Баннікова, цитую: «не повинен прийматися Федерацією футболу під увагу як арена для проведення матчів Прем’єр-ліги». Так, Суркіс говорив це. Але в ФФУ мені пояснили, що ця арена прийнята з єдиної причини – на прохання «Олімпіка», Тому просто більше ніде грати, це донецька команда попросилася туди в світлі форс-мажорній ситуації з його (та й не тільки його) справжньою домашньою ареною. Звичайно, можна згадати ще кілька стадіонів в Україні, але це все питання, в першу чергу, до керівництва «Олімпіка».
Не хочеться відволікатися від теми футбольного ТБ, а то й у нас піднакопичились «запити» до керівництва Прем’єр-ліги: і за його ігнорування зазначеного листа ФФУ, і за реєстром домашніх стадіонів для клубів з Донбасу в нинішніх форс-мажорних обставин. Лукавить, ой лукавить Генеральний директор цієї структури Петро Іванов, коли заявляє: «Ми кожен раз стикаємося з такою кількістю непередбачуваних ситуацій в нашій країні, що якщо вносити правки до Регламенту, його доведеться переписувати по десять разів за сезон. Якщо команди, які сьогодні не можуть грати вдома, ми зобов’яжемо Регламентом проводити матчі на тій чи іншій арені, керівництво стадіону може виставити такі умови, що їх не можна буде фінансово виконати».
Ой, не повірю, що досвідчені юристи при бажанні не знайшли б розумною і влаштовує всі сторони формулювання, щоб Регламент справді був серйозним нормативним документом, а не папірцем, яку першими не поважають самі його творці.
Кому вигідно?
Повернемося до монологу Олександра Денисова в недільній студії ВФ. Необхідно звернути увагу на ключові слова в цьому спічі. Може саме через них і була «збуджена» (знову цитую улюблене слово директора каналу «Футбол») тема: «Після того, як в п’ятницю «Шахтар» поступився «Дніпру», всякий інтерес до перенесення матчу в Одесу у Федерації відразу зник. Можна зробити висновок, що в зв’язку з тим, що «Шахтар» втратив очки, тема перестала бути актуальною».
Колись великий одесит Михайло Жванецький мудро сказав: «Наш народ – самий читає в світі народ… між рядків». Що ж при особливо пекуче бажання тут можна прочитати між рядків? Ну, зрозуміло: «Шахтар» втратив очки, тема перестала бути актуальною». Для кого актуальною? Ясна річ, для «Динамо».
Маячня? Не без того. Але як-то все лихо вписується в «загальний тренд» інформаційних атак, про що вже писав «Футбольний клуб» у статті «Динамофобия. Хроніка хвороби».
Тема №2
Про не призначеному Жабченко у ворота «Дніпра» пенальті на 80-й хвилині. Безсумнівно, порушення було. Такий же висновок прозвучав від провідного ПФ Ігоря Циганика і експертів студії Олександра Іщенка та Максима Калініченка.
Ситуацію краще й об’єктивніше всіх прокоментує голова Комітету арбітрів ФФУ Лучано Промені, що він вже робив у новому видеопроекте ФФУ «Стоп-кадр».
Тільки варто помилку арбітра вишукувати «довгу руку» динамівців? Чи Не той це рефері Анатолій Жабченко, який зовсім недавно – 14 липня в тій же самій «Перлині біля моря» у матчі за Суперкубок України – видаляв киян Шовковського і Риболовлю? Чи Не занадто швидка для судді «зміна долі», якщо цитувати назва фільму ще однієї великої одеситки Кіри Муратової?
Післямова
Мені шкода, що я не можу приділити увагу іншим важливим і цікавим темам вечірніх випусків обох програм, але такий детальний «розбір польотів» реакції ВФ на запит віце-президента ФФУ Ігоря Кочетова необхідний, щоб аудиторія не знала тільки одну єдину точку зору. Взагалі-то ведучий в студії сам повинен був висвітлити думку й іншої сторони».
У зв’язку з цим, хочу інформувати читача, що після мого минулого статті «Ракурс. Давайте послухаємо Лучано» мені зателефонував коментатор каналу «Футбол» Віктор Вацко. Він докладно пояснив власну позицію з піднятою їм же в студії ВФ тиждень тому роботі КДК ФФУ. Принципи Віктора Володимировича наступні: діяльність КДК, як і інших органів футбольної влади повинна бути відкритою, прозорою, щоб не було ґрунту для пересудів. Далі, всі наші клуби – рівноправні. Не може бути одних санкцій для лідерів, для інших аутсайдерів.
Я в цьому абсолютно згоден з Вацко. Більш того, при зустрічі виклав точку зору авторитетного телекоментатора голові КДК Роману Маниву. Хоча вони цілком могли обійтися без моєї посередницької «місії» (це вже в порядку самоіронії). Роман Денисович також окреслив власну солідарність у цьому питанні.
Чому я про це згадую? Якщо було б бажання, то і «порушення» теми «Денисов – Кочетов» не виникло б. І скільки корисного хронометражу в програмі і місця в моїй статті було б приділено футболу, а не зайвому «околофутболу».
