Гендиректор «Шахтаря» Сергій Палкін розповідає про надії, образи і перемоги свого клубу. Інтерв’ю проходить у київському готелі Opera, де топ-менеджери «Шахтаря» розмістилися в кількох номерах.
Штаб – квартира «Шахтаря» в готелі виглядає як що?то непостійне. Плануєте залишатись в Києві?
– Коли ми переїхали в Київ, то розраховували, що це буде ненадовго. Спочатку навіть працювали прямо в лобі готелю. Потім стало ясно, що все затягується, так що тепер тулимося по п’ять-шість директорів в одному номері.
Ми живемо думками про те, щоб повернутися. Інакше все втрачає сенс. Клуб не може існувати незрозуміло де. У Донецьку залишилася база, і ми її підтримуємо. Там?як і раніше працюють люди – не стільки, як раніше, звичайно, але всі об’єкти у відмінному стані.
– У свій час стадіон «Донбас Арена» було вкладено $400 млн. Ці інвестиції окупилися?
– Ні. Футбол в Україні не є прибутковим – країна дуже бідна. Нам не вдається навіть окупати витрати клубу, не кажучи вже про «Донбас Арені».
– А може, справа в тому, що власники витрачають занадто багато на утримання клубів? На купівлю гравців наприклад?
– Давайте уявимо, що не будуть купувати…
– Будуть виховувати своїх футболістів. У вас легіонерів більше, ніж в інших клубах…
– А хіба ми не виховуємо своїх футболістів? Наші хлопці з дитячої академії «Шахтар» вже потрапили у фінал юнацької Ліги чемпіонів. Збірна теж на 60-70?% складається з наших футболістів. А в недавній грі з «Фенербахче» [28 липня «Шахтар» переміг з рахунком 3:0] на полі було вісім українських футболістів, з них четверо – наші вихованці.
Просто ви не зможете досягти висот у футболі, якщо в команді грають лише українці. Коли ви оперуєте усім світом – це зовсім інший результат.
– Зараз ви взяли курс на українізацію команди. Це означає, що не будете купувати нових гравців?
– Сьогодні не час робити інвестиції в іноземних футболістів. У нас інші проблеми – нефутбольні… Тому ми обходимося своїми гравцями.
– Не ображає те, як у Львові команду зустріли вболівальники? З трибун адже кричали: «Шахта, геть зі Львова!»
– Так, нормально нас зустріли. Просто у Львові традиційно вболівають за «Динамо» і «Дніпро». І ось це ще як ображає! Виходить, ми граємо домашню гру, а нас не підтримують. Якби ми грали на «Донбас Арені», навряд чи у нас би хтось виграв. З іншого боку, ми розуміємо, що ці крики і гасла – провокація, яку влаштували сили, незадоволені нашою присутністю в місті. Нормальні вболівальники до цього ставляться зовсім по-іншому.
Крім того, Донецьк і Львів – це ж непримиренні суперники у футболі. Адже ми своїм переїздом об’єднали країну, розумієте? «Шахтар» показав всім, що команда з Донецька може грати у Львові. Для нас це був дуже важливий крок, особливо в той момент – у розпал конфлікту.
– Преса пише, що у вас розгорається конфлікт з Федерацією футболу України (ФФУ). Буквально після кожної гри ви подаєте скарги. Це пов’язано з приходом нового голови Андрія Павелко?
– (Довга пауза.) У нас немає питань з приводу того, працювати чи не працювати з федерацією. Просто зараз вони ставлять нам перепони з розгляду карток. Наприклад, задовольнили скаргу щодо Ярмоленка, а нам – ні [ФФУ скасувала жовту картку для лідера Динамо Андрія Ярмоленка. «Шахтар» також подавав клопотання про скасування карток, але безрезультатно].
– Ви вважаєте, що у ФФУ різний підхід до вам і іншим клубам?
– Зрозуміло, у якого клубу зараз привілеї. Ми добиваємося, щоб ФФУ якомога менше впливала на діяльність клубів, а їх рішення приймалися не в ручному режимі, а на основі норм ФІФА та УЄФА. Підходи до всіх повинні бути рівними.
Ми віримо, що Павелко вдасться зробити що?щось хороше. Але як довго чекати? У федерації адже є багато іншої роботи. Головне – розвивати масовий футбол. Цей спорт може жити тоді, коли молоді пацани будуть не за комп’ютером сидіти, а грати у футбол. Тоді почне що?то змінюватися. А сьогодні цього немає.
– А чи є у федерації гроші на масовий футбол?
– Так, звичайно. Якщо покопатися в їх фінансових потоках, то можна знайти гроші на дуже багато стадіонів. Навіть УЄФА давав їм рекомендації зробити свої фінанси відкритими. Щоб люди бачили, скільки ви заробляєте, а скільки витрачаєте. Зараз там все через офшори проводиться. А адже це футбольне господарство країни, а не приватна контора.
– Не можу не запитати про Руслана Мармазова, колишнього прес-секретаря «Шахтаря», який звільнився, заявивши, що «не підтримує фашистський режим в Україні». Його точку зору поділяють в клубі?
– Ми ж тут не граємо в політику. І кого він буде підтримувати, це його особиста справа. Ми завжди виступали за те, щоб футбол не був заполітизованим. Давайте будемо підтримувати команди, але поза політикою. Коли на стадіоні сидить майже 50 тис. осіб, у частини з них одні політичні погляди, а у іншого – інші. Досить кинути сірник – і станеться пожежа.
– До чого може призвести політизація футболу?
– Ні до чого хорошого. Ми не хочемо провокацій або того, щоб люди, які підтримують яку?ідею, стали?за цього менше на футбол ходити. Нікому не потрібні напівпорожні стадіони.
