У суботу в рамках «Футбольного прес-клубу» журналісти зустрілися з куратором системи арбітражу П’єрлуїджі Колліною, головою суддівського комітету ФФУ Лучано Промені, а також арбітрами ФІФА Сергієм Бойко і Євген Арановський. Обговорили поточні питання, але головне – нам був представлений зникаючий спрей.
Новинка, з якою футбольний світ познайомився під час ЧС-2014 (до речі, на батьківщині винаходу), а потім і в європейських кубках та відбіркових іграх збірних, дісталася до арен України. З шостого туру чемпіонату країни наші судді будуть користуватися балончиками другого покоління. Дебют спрею – в п’ятницю, традиційно винесеному окремим рядком матчі «Шахтаря» із запорізьким «Металургом».
СПРЕЙ-ЛІКНЕП
У вступній промові італійський куратор наших арбітрів ФФУ повідомив, що в цей же день розпочнеться семінар арбітрів прем’єр-ліги, на яких належить крім усього іншого ознайомитися з новинкою. Ви запитаєте, чому досі не ознайомилися? Відповідь проста: це дійсно новинка, зовсім недавно запущена у виробництво. Відчувалося, що і сам Колліна до неї не зовсім звик. На відміну від діючих суддів.
Від колишнього спрею – два основних відмінності, і навіть не знаю, яке важливіше. Перший випускався лише одним виробником, і в умовах монополії той міг встановлювати свою ціну. При цьому оптом можна було взяти партію балончиків десь по 8 євро за штуку. Зараз в умовах конкуренції ФФУ вдалося знизити ціну до 2-3 євро (до речі, піна для гоління десь від цієї суми і починається).
Заради цього варто було витрачати час і почати життя з балончиками не зі старту чемпіонату. Можна, звичайно, було і трохи раніше освоїти нововведення, але ви ж знаєте про неминучі проблеми з митницею і т. д. при імпорті нового товару.
Друга принципова відмінність – тепер розпорошується не піна, а фарба. Піною не всі були задоволені. Кому вона заважала нанести прицільний удар. Абсолютно у всіх прилипала до підошви, а до неї – бруд. Зараз фарба розпорошується, і зразок колишніх проблем вдалося уникнути.
Деякі, правда, скаржиться, що намальована арбітром лінія занадто швидко зникає. Але тут вже на всіх не догодиш, а хіміки напевно консультувалися з фахівцями щодо часу дії спрею. Хіміки, до речі, бельгійські. Запустіть пошук «vanishing spray» – дізнаєтеся подробиці.
Потім пішли питання. Перший – суддям: пробували вже чи ні. Природно, пробували. Залишилися задоволені. Балончик – не важкий, і відчуття, що тягаєш на поясі гирю, не виникає. «І не виникне, – додав Євген Арановський, – після навантажень, які відчуваємо на зборах».
Кріпиться балончик в спеціальному утримувачі. Він, до речі, значно дорожче самого спрею (потрібно дуже дбайливо до нього ставитися) і теж вже не такий, як раніше. Модифікований! «Судді стали робокопами», – з посмішкою прокоментував П’єрлуїджі Колліна.
Перед грою балончики отримують не тільки головний, але і асистенти, і резервний арбітр. Норма витрати – балончик на тайм, причому, як підкреслив Арановський, якщо у першому таймі ти зробив хоч один пшик, другий треба починати з новим.
Одним балончиком можна провести лінію довжиною близько 20 метрів. Тобто, як сказали арбітри, – на чотири-п’ять штрафних. Ясна річ, що потрібно економити і користуватися спреєм лише коли штрафний призначений в безпосередній близькості від воріт. На гру, як показав досвід, двох-трьох балончиків цілком вистачає.
А ПРАВИЛА НЕ ЗМІНИЛИСЯ
– А якщо мороз, дощ чи сніг?
– Температура на нього не впливає. При дощі фарба, звичайно, тримається на газоні трохи менше.
А якщо сніг, на якому білий спрей не видно? Було поставлено контрзапитання: а на скількох матчах чемпіонату України поле було повністю білим? І вже після цього послідувала відповідь, що через п’ять матчів розробляти помаранчевий, як і м’ячі, спрей немає сенсу. Нічого, здається, і це не за горами. До речі, не приймуть виклик наші вчені і виробничники?
А продовжуючи «снігову» тему, Колліна сказав, що в крайньому разі, арбітр може і ногою по снігу провести смужку.
Італійські начальники та їх українські підопічні відповіли й на інші питання, зокрема на той, як будуть карати футболістів, які перейшли межу. Все просто: як і в добаллончиковую епоху. Правила не змінилися. Інша справа, що зараз, коли абсолютно всім видно, куди повинна відходити «стінка», спрей дисциплінує сторону, що захищається, і порушень правил дев’яти метрів вже зараз стало менше.
Поки спрей (завезли, здається, вісім сотень балончиків) будуть використовувати тільки в прем’єр-лізі, але десь з чвертьфіналу він (якщо залишиться) буде випробуваний і в Кубку країни.
Коли покінчили зі спреєм (точніше, зробили паузу, тому що по закінченні зустрічі всі спустилися на НТК імені Баннікова, де пройшли «польові випробування» і всі переконалися в обмеженому ресурсі балончика) перейшли до рідних реалій. Одного з присутніх журналістів хвилює доля колишнього арбітра Ігоря Маковея, не включеного у списки, як він сам вважає, незрозуміло чому.
СКОРОЧЕННЯ, ОМОЛОДЖЕННЯ, КОМПЕТЕНЦІЯ
Чесно кажучи, після того інтерв’ю, що колишній арбітр, а до того і колишній футболіст дав офіційному сайту «Ворскли», за яку колись грав (у ньому він звинуватив Колліну і Промені у тому, що «інші судді для них – ганчірки, на зразок мене, серветки, якими можна витертися і викинути»), можна було і не відповідати. Промені ж відповів по пунктах.
По-перше, скорочення почалося не з першої ліги, де судив на лінії Маковей, а з УПЛ. По-друге, списки складаються двічі на рік, а не раз, як вважає Маковей. По-третє, з-за віку у нього й так не було перспектив. В-четверте – йому вже довелося пережити зниження, а краще судити він не став. По-п’яте, всі арбітри були попереджені про скорочення.
Свій коментар, не переходячи на особистості українських арбітрів, дав і Колліна, який сказав що коли він приступав до роботи тут, єдиним об’єктом критики з боку керівних органів було надмірна кількість арбітрів по відношенню до кількості клубів. Останніх більше не стало. Так що, при рівних умовах перевага буде віддаватися більш молодим.
Італієць привів у приклад азербайджанського арбітра 1986 року народження, який судив матч між «Ворсклою» і «Жиліною» поляка Шимона Марциняка, який працює на Лізі чемпіонів (до речі, тоді ще не було відомо, що саме йому довірять матч «Шахтаря» з «Рапідом), а у нас вважався молодим.
Можна було і Равшана Ірматова згадати, який молодший Арановского майже на рік, але вже побував на двох чемпіонатах світу.
НАШІ ПРИЗНАЧЕННЯ
До речі, українця теж незабаром чекає чемпіонат світу. Щоправда, поки лише серед 17-річних. Арановський включений в список з восьми європейських арбітрів (у віці від 30 до 40 років, а найвідоміші серед них, мабуть, Денис Айтекін, Рудді Буке і Майкл Олівер), яким у жовтні належить попрацювати на ЧС-2015 (U-17) в Чилі.
Колліна запропонував згадати, хто з українських арбітрів відзначився на такому рівні. Навскидку ніхто не зміркував. Правильна відповідь – Василь Мельничук в 1995-м до Речі, марокканець Саїд Белгола, теж працював тоді в Еквадорі, через три роки судив фінальний матч ЧС-1998 Франція – Бразилія. А з Арановський в Чилі вирушать два асистенти – Ігор Альохін та Олександр Корнійко.
На рідному континенті Євген цього тижня відсудить матч Ліги Європи між дортмундською «Боруссією» і норвезьким «Оддом». Бойко буде четвертим арбітром, Олександр Войтюк та Сергій Беккер – асистентами.
Питань з останніх матчів чемпіонату України було трохи, що Колліна визнав позитивним фактором. П’ять турів – і лише одна серйозна помилка: Анатолій Жабченко не призначив пенальті за знесення Факундо Феррейри, хоча загалом відсудив матч «Шахтаря» з «Дніпром» дуже добре.
Відзначено було й взаємодія арбітрів в епізоді Шевчук – Федецький. Тут, на думку Колліни, воно було на вищому рівні: «Головний арбітр не бачив поштовху Шевчуком, але асистенти підказали і допомогли розібратися в ситуації. У напрямку взаємодії арбітрів нам варто попрацювати».
Від себе додам: це ще не ідеал взаємодії. От якби Жабченко підказали, що порушення лівого захисника «Шахтаря» тягнуло на пряме видалення, а не на друге попередження, це можна було б назвати злагодженою роботою. А так – арбітр, не бачачи епізоду, на жорсткі заходи не зважився…
