Після нічиєї «Карпат» з «Зорею» в заключному матчі туру тренер луганчан Юрій Вернидуб зазначив бійцівські якості обох команд.
Усі прес-конференції наставників за підсумками ігор 7– го туру.
Юрій ВЕРНИДУБ, головний тренер «Зорі»:
– Не хочу нічого коментувати. Те, що сталося на 9-й хвилині – блюзнірство. Не можна так чинити. Нехай дивляться, вирішують. Так, штрафного – не питання, але червона картка… Плюс крім Сивакова були ще ззаду Опанасенко і Пилявський. Жовта картка – згоден, але ніяк не червона.
Хлопці згуртувалися, забили м’яч. Дуже добре, щільно оборонялися. Знали, що «Карпати» проводять хороші швидкісні атаки. Ми ж закривали зони, не дали суперникові практично нічого зробити. Пропустили гол від Худоб’яка. Хоча, забий перед цим Саша Караваєв другий м’яч, то гра б закінчилася.
Незважаючи на це, нічийний результат заслужили і ми, і «Карпати». Будемо рухатися далі. У вас хороша, перспективна команда. Всі кажуть, що вона молода, але це не так. Середній вік – 25,7. Якщо не вірите – порахуйте. Є достатньо досвідчених гравців і на їх тлі ростуть молоді футболісти – Клец, Чачуа, Кравець. Бажаю «Карпатам» перемог, успіху і виконання того завдання, яке вони перед собою поставили.
– Ви пропустили гол після удару головою, хоча у вас в обороні досить високі хлопці…
– Коли йде тиск два тайми і коли граєш в меншості – це складно. Десь недогледіли, чи не дограли. Це футбол. Гра складається із забитих і не забитих голів. Прикро, що пропустили. Складно говорити, коли не бачив повтору і не проаналізував ситуацію. Можливо, десь не дограли наші центральні захисники. Хоча, до цього, з усіма передачі ми впоралися відмінно.
– Ваші футболісти в деяких епізодах намагалися тягнути час і часто лежали на полі…
– Нагадайте мені хоча б один момент, після якого б наші футболісти впали і почали кричати, як це робили Пластун, Гітченко. Коли впав Женя Опанасенко, і залишалося до кінця зустрічі 10 хвилин, я кричав йому – вставай.
Ми грали вдесятьох. Якби була інша ситуація, можливо, і коментар був би інший.
Не пропустили б – були героями, але 1:1 теж непоганий результат.
«Карпати» грали сьогодні жорстко, молодці. Вітаю таку гру. Я служив в армії в СКА «Карпати» і прекрасно знаю, що команди з західної України, такі як «Карпати», «Волинь» – бійцівські, б’ються до кінця. А коли падаєш і просиш штрафні – це не дуже добре. Обидві команди сьогодні цього не робили, всі билися.
– Те, що вам не вдалося потрапити в груповий етап Ліги Європи якимось чином вплинула на команду?
– Я думаю, це більше розлютило нас. Я ніколи не скаржуся, але давайте дивитися правді в очі – у нас ні вдома, ні кола, ні двора. У вас же – база, шикарні поля. У Запоріжжі у нас є лише поле стадіону «Торпедо». Плюс в «Карпатах» все стабільно. Ми не плачемся, а граємо. Деякі футболісти, які заслужили увагу інших клубів, йдуть і я радий за них, що вони рухаються вперед. За рік нас покинуло 10 осіб. Це дуже багато.
– Чому Дмитро Хомченовський вирішив перейти в другу лігу?
– Він переїхав в Іспанію з сім’єю, щоб зробити для себе трамплін у майбутнє. Йому 25 років, а в цьому віці вже пора думати про майбутнє. Діма зробив свій вибір, і я не маю права цей вибір обговорювати. Повторюся, нас за останній рік покинуло 10 непоганих футболістів. Це Шуніч, Болю, Малишев, Данило, Вернидуб, Білий, Хомченовський, Грицай, Гнатович, Сегбефия. Тим не менш, ми доводимо, що ми – команда, б’ємося. Посіли четверте місце, грали в Лізі Європи і в тому сезоні боремося за потрапляння в єврокубки. Дасть Бог, може, і за призове місце поборемося. Хлопці у мене молодці, я пишаюся ними.
Ігор ЙОВІЧЕВІЧ, головний тренер «Карпат»:
– Враження від матчу двозначні. Почався для нас матч добре – з швидкого видалення суперника. І відразу після цього гол, що стала для нас шоком і негативно вплинуло на команду. Ми так і не зуміли до кінця першого тайму зібратися і створити загрози біля воріт «Зорі», у якій досвідчені гравці оборони. Можливо, нам не вистачило креативності. У другому таймі ми додали в агресивності, більше використовували флангові передачі. Забили гол і могли збільшити рахунок. Будемо робити висновки.
Ми підняли планку вимог до нашої команди, і робимо трагедію, що не виграли у «Зорі» чи «Дніпра». Коли будується команда, вона в цьому процесі «плаває» і може не показувати стабільності. Все одно, ми не програли сьогодні, хоча «Зоря» грала у меншості. У другому таймі самі вболівальники зарядили команду. Ми хотіли виграти матч, тому й не програли.
– Хто замінить Худоб’яка у наступній грі?
– Не можу відповісти на це питання. Попереду ще тиждень тренувань.
– Чому замінили Костевича?
– Сьогодні був не його день. Та й гол Караваєва пропустили з його флангу.
– Як оцінюєте гру Мірошниченко, який відіграв на трьох позиціях?
– Це універсальний футболіст, який відчуває простір. У мене немає до нього претензій.
Мирон МАРКЕВИЧ, головний тренер «Дніпра»:
– Я завжди з великим задоволенням приїжджаю в Запоріжжі, тому що з цим пов’язані гарні спогади. Ми уважно переглядали матчі «Металурга». З «Ворсклою» та «Шахтарем» показала хороший футбол, і сьогодні це вдалося моментами, особливо у другому таймі. Команда досить весело грала, тому ми серйозно готувалися, і я просив футболістів не дивитися в турнірну таблицю. Я радий, що достукався до гравців, тому що особливо перший тайм вони провели на хорошому рівні.
– Вже з’являється взаєморозуміння між новачками? Додалося у вас оптимізму перед стартом у Лізі Європи?
– Ми даємо можливість усім проявити себе. З «Карпатами» грали одні, сьогодні – дали пограти іншим. На все потрібен час. Я – не факір, щоб махнути паличкою, і всі вони заграли так, як я б хотів. Для початку, скажімо так, непогано.
– Гол у наші ворота. Що це було?
– Я сам поки не зрозумів. Таке враження, що вже закінчилася гра, і вони йшли в роздягальню. Зараз сказав їм, що навіть на тренуваннях такого бути не може. У перерві просив забути про результат, але, особливо після четвертого гола, подумали, що гра закінчилася. Всі захисники винні. І полузащитнки стояли, дивилися. Будемо розбирати. Добре, що це сталося сьогодні.
– Деякий час тому була інформація, що ви збиралися йти з команди, але вас не відпустили. Яка зараз ситуація? Ви вже передумали йти?
– Звичайно, я працюю далі. Тим більше з’явилося розуміння, що команду потрібно зміцнювати. Я працюю і сподіваюся, що далі буду працювати. Так що тема закрита.
– Який настрій у команді перед матчем з «Лаціо»?
– Прекрасно розуміємо, що це третя команда Італії. Тим більше граємо без глядачів. Група непроста, але потрібно набирати очки в кожному турі.
Анатолій ЧАНЦЕВ, головний тренер «Металурга»:
– Враження двоякі. Непристойний рахунок. Така поразка будь-якому тренеру б’є по самолюбству. Все одно щось позитивно я знаходжу в цій грі. Особливо у другому таймі. Наші атакуючі дії, я вважаю, покращилися. Якщо порівнювати попередні тури, то мені здається, у другому таймі у нас вийшла, напевно, найкраща гра в атаці. Що стосується першого тайму, пропущені голи… Звичайно, це грубі помилки в обороні. Планували зіграти більш організовано в обороні, хоча б так, як зіграли з «Шахтарем». На жаль, у цій грі не зміг взяти участь Максим Старцев. Він захворів, у нього була температура. Але я думаю, що молоді все-таки отримують якийсь досвід. Хотілося б, щоб цей досвід, їх майстерність приходило раніше, щоб швидше вони дорослішали. Але сподіваємося, що вони будуть додавати і наберемося терпіння».
– Незважаючи на такий результат, вболівальники все одно підтримували команду.
– Звичайно, ви знаєте, я дуже вдячний всім вболівальникам. Вдячний нашим фанатам, які їздять з нами на всі ігри. Підтримують дуже здорово. Сьогодні стадіон дуже сильно нас підтримував. Я думаю, що завдяки цій підтримці, хлопці в другому таймі більш впевнено себе почували. Спасибі величезне.
– Розкажіть про ситуацію з клубом. На сайті було опубліковано повідомлення, що з 1 жовтня припиняється фінансування. Проясніть ситуацію.
– Ви знаєте, коли з’явилася ця інформація, то у всіх вона викликала маленький шок. На ранок наступного дня ми зібралися, поговорили з хлопцями. Сказали, що може бути всяке. У нас попереду гра з «Дніпром». Сказали, що ми ні на що не звертаємо уваги, працюємо, займаємося своєю справою, з таким же ставленням, як і протягом минулих днів. Хлопцям з розумінням ставляться. Ніякої паніки. Працюють також, як і працювали. Може навіть через пару днів після виходу цієї публікації, вони почали з подвійною енергією працювати. Але ми прекрасно розуміємо – я розумію, хлопці розуміють, весь тренерський штаб розуміє, що ситуація вкрай складна в країні зараз. І ми вдячні своїм засновникам, власникам, що вони і так нас фінансували. Нам гріх скаржитися на щось. Все-таки ми зустрічалися з президентом. Він приїжджав до нас на базу. Розповідав, що ми сподіваємося, що це тимчасово. Що знайдуться люди, знайдуться акціонери, може і у наших власників щось налагодиться. Так що ніхто не вішає ні носа, ні голову. Всі працюють, і ми зараз будемо готуватися до «Металісту». Що там буде після 1 жовтня одному Богу відомо.
– Чи відповідає дійсності інформації про двомісячну затримку зарплати?
– Всі питають. Читав інтерв’ю хлопців. Їм задають перше запитання з приводу зарплат. У нас все нормально. У цьому плані не переживайте.
– Тобто виплачується зарплата?
– Все нормально, я вам повторюю. Всі хлопці, а їх там давала інтерв’ю десь четверо, всі кажуть, що все нормально.
– Після повідомлення про припинення фінансування якась нова інформація надходила?
– Я скажу вам так. Ми знаходимося на базі. Ми тренуємося. Наради проходять в клубі. Наради безпосередньо пов’язані з підготовкою команди U-19, U-21 і першої команди. Все іде в робочому порядку, як було заплановано раніше. Ми працюємо на позитиві. Те, що гірше щось буде, ніхто не говорив. Як казали одні розумні люди, починаючи свою передачу і закінчуючи – все тільки починається. Так що у нас все ще тільки починається.
– Оцініть гру воротаря. Здається, що в багатьох моментах він рятував команду.
Ви знаєте, важко зараз по-швидкому давати оцінку. Тому що я не можу оцінити з повним обсягом об’єктивно його дії. Чому? Тому що сидіти на лаві на відстані бачити, як він там реагував, не реагував. У нас буде в середу розбір гру. З відео, з учасниками. Якщо ви захочете, я вам в четвер дам оцінку грі Шеремети.
ДИНАМО – ОЛЕКСАНДРІЯ – 3:0
Сергій РЕБРОВ, головний тренер «Динамо»:
– Важливо було сьогодні вийти і не тримати в голові гру з «Порту». Це два різних турніри. Я радий, що хлопці зрозуміли важливість цієї гри, важливість цих трьох очок, і з першої хвилини показували хороший футбол, як в атаці, так і в обороні. Намагалися не дати вийти в контратаки суперника, і у нас це виходило. Взяли три очки – йдемо далі, готуємося до «Порту».
– На якому етапі відновлення Сергій Сидорчук та Лукаш Теодорчик?
– Сидорчук тільки сьогодні почав працювати з м’ячем. Подивимося, він ще не працював у групі. На щастя, мікротравма виявилася не настільки серйозною. Знадобилося трохи менше часу на відновлення. Тео повернувся, почав працювати в групі. Хотіли, щоб він вчора зіграв тайм за молодіжний склад, але він сказав, що поки не може, відчуває біль. Ми його бережемо. Сподіваюся, незабаром він з’явиться на полі.
– Сьогодні не грав Драгович. Вирішили поберегти його перед «Порту»?
– Алекс зі збірною Австрії пройшов у Франції. У них було святкування в команді. І коли він приїхав, він сам сказав, що він трохи втомлений. Не хотілося б, щоб він на тлі втоми отримав травму. Ті футболісти, які сьогодні вийшли, зіграли гідно. Не має значення, хто скільки часу грає, хлопці доводять своє бажання грати на полі, і на тренуваннях.
– Чи можна назвати захисників «Динамо» справжніми більярдиста, такі голи вони сьогодні забивали….
– Виду на кожному стандарті дуже небезпечний. Він забивав «Шахтарю», забив так достатньо голів. Це не новина. Він завжди агресивний в штрафний, я радий, що є такі футболісти, які приходять на стандарт не просто відстояти там. Він заслужив цей гол.
Данило взагалі професіонал. Він 90 хвилин може підключатися до кожній атаці. Іноді, це занадто , але він сам сьогодні себе заохотив цим голом.
– Як ви прокоментуєте гру Мораєса в двох останніх матчах. Моментів у нього обмаль. Може, варто було дати шанс Кравцю?
– Моментів Замало? Людина добре працює на команду. І сьогодні, особливо у другому таймі, він багато віддавав передачі. Я не переглядаючи ще гру, але думаю, та націленість на ворота, та техніка, яка у нього є, то бажання грати на команду – це дуже добре. Також, як у Артема. Я радий, що у мене є вибір серед таких нападників, які боротимуться за місце в основному складі. Я сьогодні вибрав Мораєса, це мій вибір.
– Чи відрізняються ваші емоції перед матчами ЛЧ, як тренера, від тих, які ви відчували, будучи гравцем?
– Зараз я ще не відчуваю. Напевно, в день гри буде якесь хвилювання, але воно не буде передаватися на хлопців. Я вмію тримати себе в руках.
Володимир ШАРАН, головний тренер «Олександрії»:
– Ми прекрасно розуміли, проти кого граємо. «Динамо» дуже сильно грає в тактичному плані, добре підготовлена фізично, та й підбір гравців на дві голови вище, ніж у «Олександрії». Загалом, можу сказати, що ми виглядали гідно. Трохи надломили нас два голи з інтервалом у п’ять хвилин, тим більше пропустили після стандартних положень. Але, загалом, хлопці витримували ігрову дисципліну до кінця, лише в кінці гри відбувалася така собі анархія, і навіть захисники побігли забивати, що в підсумку призвело до третього пропущеного м’яча.
Загалом, грали, як могли, адже розуміли, проти кого граємо. «Динамо» дуже добре застосовує колективний відбір м’яча, навіть на половині поля суперника. З-за цього нам не вдавалося виходити з оборони в атаку за рахунок середніх і коротких передач, а просто бити м’яч вперед ми не хотіли, адже хотіли грати у футбол. Для цього потрібно майстерність, але, на превеликий жаль, не у всіх гравців воно є.
ЧОРНОМОРЕЦЬ – ВОЛИНЬ – 1:2
Олександр БАБИЧ (старший тренер «Чорноморця»):
– Ми провели два різних тайми. У першому не все у нас виходило. Я змушував хлопців грати агресивніше попереду, бігти крайнім захисникам вперед. Команда дозволяла нам грати у футбол. Але не змогли подолати позиційну оборону суперника і пропустили два голи після стандартів. Весь тиждень ми відпрацьовували це положення, працювали над стандартами, але майстерність і досвід футболістів «Волині» взяв своє. Другий тайм грали агресивніше. Зрозуміло, що треба було відіграватися, бігли вперед, створювали моменти. Агресивніше стали грати і в єдиноборствах, і у відборі. Вірив, навіть за рахунку 2:0, що ми зможемо відігратися. Десь перебудувалися, випустили Гадрани, щоб він міг при стандартних положеннях спробувати забити гол.
– Як налаштовували хлопців у перерві?
– Вони й так були налаштовані. Трошки підкорегували переміщення. Навпаки намагалися вселити їм, що вже 2:0, нема чого переживати, нема чого боятися. Треба, навпаки, грати у футбол. Що ми програємо 2:0 або 3:0 – треба вже показувати футбол. У другому таймі зіграли в інший футбол. Моменти створювалися, реалізація кульгає. Сподіваємося, що цю реалізацію ми підтягнемо.
– Команда не може виграти який матч поспіль. Як вдається мотивувати хлопців?
– У нас молода команда. Ми граємо для того, щоб рости. Зрозуміло, що нас не влаштовує ні результат, ні якість гри. Ми повинні перебороти цю ситуацію. На хлопців це тисне. Мене порадував другий тайм. І може бути цей момент буде для них переломний.
– Не былоу вас думки відмовитися від зонної захисту і перейти до більш простий, тому що команда молода?
– Ми думали про це. У нас група гравців (насамперед це перша п’ятірка) непогано грає головою. Я сподівався, що у нас вийде. Плюс до всього середня трійка не повинна просто стояти, а займатися своїми обов’язками. У ситуації, коли забивали другий гол, там недопрацювали центральні захисники. Можна спробувати, але на це треба час. Коли команда грає один в один проти нас, то моя думка, що у нас більше шансів забити гол. Вважаю, що у нас правильна тактика і її треба тільки трохи доопрацювати.
– Чи є тиск з боку керівництва?
– Спочатку ми розуміли, що ми не зможе за півроку побудувати нову команду і боротися за Лігу Європи. Основне завдання – награвати молодь, боротися за прописку в прем’єр-лізі. Тиску немає. У нас мудрий президент, який все розуміє. Ми домовилися: відіграємо це коло, а потім сядемо і будемо розмовляти.
– На ваш погляд, команда прогресує?
– На мій погляд, вона прогресує. Але мені хочеться, щоб вони грали впевненіше і не боялися помилятися.
– З чим пов’язано оновлення складу?
– Зі слабкою реалізацією. Ми підписали форварда, на якого дуже сподіваємося. Шкода, не встигли заявити. Сподіваємося, що в наступній грі він нам допоможе
– Коли ми побачимо Безрука?
– Вчора він отримав травму. Сподіваюся, що він швидко одужає. Доктора кажуть, що наступного тижня він зможе працювати в загальній групі.
– Як Кабаев?
– Він вже тренується в основній групі. Плануємо в наступній грі дати йому зіграти за дубль. Він вже рухається нормально. Але, самі розумієте, одна, друга, третя травма… Видно, що він психологічно переживає, страхується. Це нормально. Коли я побачу, що він відпрацьовує на 100 відсотків і в захисті, і в нападі, то відразу випущу на полі.
– Чому на поле не було Ковальця?
– У нього теж невелике ушкодження. Травма не дуже серйозна, але не хочеться ризикувати здоров’ям гравця.
Віталій КВАРЦЯНИЙ, головний тренер «Волині» :
– Я думаю, що гра після пропущеного гола стала нервовою – або нічия, або перемога. Ми поступалися в боротьбі. «Чорноморець» виглядав веселіше, поагрессивней в центрі поля, швидше грав з м’ячем. Деякі футболісти непогано діяли, Калитвинцев, зокрема, мені сподобався. Одеса у другому таймі підтягла свою швидкість. У нас пішли помилки, і цей період мені не сподобався. У першому таймі мали можливість витримувати напругу і мати перевагу. Але не реалізували ряд моментів. Були серйозні ситуації, коли треба було забивати, швидко, потужно. Ні, звикли грати поперек, з цими поперченными передачами важко боротися. Це вже рефлексионной формі у деяких футболістів. Напрямок дії – до бічних ліній. Вперед не хочуть грати. На тренуваннях змушуємо, а в грі починають грати в американку. Це мене дратує, але зробити ми нічого не можемо. Ми тут, на полі не выбежишь. Будемо ці дії намагатися ламати в правильному розумінні слова. Може, деякі футболісти не тягнуть, як я хочу, не знаю. Вони можуть грати краще. Я задоволений, що вони виграли, але повинні грати краще. Наробили багато помилок.
– Що хорошого у вашому розумінні в діях підопічних?
– Почали впевнено. Індивідуально сильним був Матей, зробив два-три хороших проходу, але Діденко не знаходився там, де треба. Він зміщувався на ближню штангу. Шарпар теж. Один прохід, другий, третій. Матей повинен був загострювати. І його загострення закінчуються до 16-метрової позначки. Там він грає цікаво, а коли в штрафну входить, або його збивають, чи він все одно йде впоперек. Так і у першому таймі було. Його збили – штрафний, а потім він замість того, що б йти в штрафну, віддав Герасимюку під удар, коли треба було грати самому. Тим не менш, індивідуальна гра Матея мені симпатична, він загострював, був цікавий. Непогано в деяких моментах зіграв Насонов, він зараз прогресує, мені подобається його підхід. Хоча ще де-то він не встигає. Думаю, що через рік-два він повинен грати сильніше. Непогано в деяких моментах виглядав Шиш. Він грав дуже сумлінно, так як дуже сильно хотів залишитися в Одесі на свої рідні свята. Я його відпущу. Жунич – у деяких епізодах діяв нормально, в деяких – наполовину. Середня лінія зіграла не так сильно, як я хотів, крім Матея. Дуже сильно зіграв Шуст. Я прошу його грати вгорі, по всій штрафному майданчику. Він намагається це робити. Деякі зіграли добре, але повинні були зіграти краще.
– Наскільки ваше відчуття: чи готові ви закінчувати сезон в єврозоні?
– Нам не вистачає потужності, атлетизму. Ми погано граємо у відборі. Нам дуже багато треба працювати над цими моментами. Нам не вистачало Кобахідзе, це гравець все-таки збірної. Дуже обмежена кількість футболістів. Немає серйозних, рівноцінних замін. Нам усиляться дозволяють, але серйозних трансферів робити ми не можемо. Колектив непоганий за рахунок гарного підбору людських факторів, як вони об’єдналися, грають один за одного. Це іноді спрацьовує. Якби ще до цього колективу дві-три зірки хороших. Поки граємо, набираємо очки, але нам не вистачає мобільності. Але я віддаю перевагу набирати очки, ніж мати висококваліфіковану команду і грати внічию або програвати
– У вашій команді три футболісти, які раніше грали за «Чорноморець» (Гуменюк сьогодні в склад не потрапив). Ви Діденко замінили для того, щоб він почув реакцію трибун, які його вітали?
– У Гуменюка травма, він уже місяць лікується. У нього три надриву. Всі футболісти «Чорноморця» – люди добрі, порядні, сумлінні, професіонали. Майстерність теж дуже непоганий. Хоча їм усім уже за 30 – і Діденко, і Політило, і Гуменюк. Я задоволений, що вони у нас були. Звичайно, вони підсилюють гру, але поки епізодично. Якщо б вони ще стабільно грали. А Діденко замінили, тому що він вже втомився. Я його трошки відсунув назад, але він не встигав внизу. Старався, але в двох моментах не встиг. Видно було, що йому важко було у верховій боротьбі, він дуже багато попрацював. До нього у мене особливих претензій немає. Плюс – тактичні моменти: потягнути час, не буду приховувати. Потім побачив, як його вболівальники зустріли. Це мить уваги, мить удачі для нього. Він підтвердив, що в Одесі він грав добре. Нашу гру він теж посилює.
СТАЛЬ – ВОРСКЛА – 1:2
Василь САЧКО, головний тренер «Ворскли»:
– Васілій Вікторович, Ваші враження від гри?
– Хочу відразу сказати, що Дніпропетровськ традиційно гостинний до нашої команди. Тут якась особлива атмосфера, хороші люди. Дякуємо господарям, які привели в належний стан газон стадіону. Останній раз, коли ми тут гостювали, грати було просто неможливо. Я почну з того, що у нас в команді подія: у Сергія Сімініна народився син, з чим його тільки що вітали в роздягальні. Ось і перемогу сьогодні присвячуємо цій події. Що стосується гри, то я не можу перший тайм назвати виразним, причому з боку обох команд. Ми з підопічними зовсім про інше домовлялися. Потрібно було швидше і агресивніше працювати з м’ячем. У перерві внесли корективи, підказали хлопцям, як ми хочемо, щоб вони діяли швидше працювати з м’ячем, брати ініціативу на себе, бити по воротах. Додали в швидкості, забили гол зі стандарту, потім подвоїли перевагу. Ну ніяк не можемо без проблем. Самі собі її створили, пропустивши незрозуміло від чого. Радий, що ми сьогодні виграли, хоча і не продемонстрували виразний футбол.
– З чим пов’язана нервозність на початку гри?
– Суперник – хороша команда, тренер, з яким ми знайомі, хлопці молоді і хочуть грати в футбол. Що стосується нас, можливо, час проведення матчу… не так часто ми граємо в дві години дня. Можливо, зірки не так стали для деяких, не можу зрозуміти! Футболіст просто зобов’язаний виходити на поле і виконувати свою роботу. Перший тайм будемо розбирати, будуть зауваження. В цілому ми вдячні хлопцям за три очки. Задача була конкретна – в роздягальню потрібно було занести три очки. Як би не була для нас складна гра сьогодні, ми її виграли.
– Грали в два нападаючих. У Вас є до них претензії? Не кожна команда з перших хвилин грає в два нападаючих…
– Я зараз не хотів би обговорювати суть тих претензій, які ми висуваємо футболістам. По першій частині гри, безумовно, є претензії. У другому таймі трохи додали в швидкості, почали чіплятися за м’яч, створювати тиск на оборону суперника. З цього пресингу ми отримували штрафні, кутові, аути. Після одного із стандартів ми і забили. Звичайно, є питання до багатьох гравців.
Володимир МАЗЯР, головний тренер «Сталі»:
– Провалили початок другого тайму, не вийшло зіграти компактно, і стандарт, з якого нам забили, вибив нас з колії. Вдячний команді, що змогли забити і проявити себе в кінцівці гри. Були моменти і у нас, і у «Ворскли». Були моменти, щоб зрівняти рахунок. Суддівство? Коли нам забили другий м’яч, була відмашка з боку гравця Полтави та картка. Задоволеним суддівством може бути тільки суддя.
ОЛІМПІК – ГОВЕРЛА – 0:1
Романа САНЖАР, головний тренер донецького «Олімпіка»:
– Сьогоднішню гру можна поділити на епізоди, які стали ключовими в поєдинку. Ми в простій ситуації не забили гол. І в досить простій ситуації пропустили. Наш центральний захисник Секу Конде замість того, щоб перекрити шлях до воріт, супроводжував суперника і недостатньо активно зіграв у відборі. Дав можливість пробити і пропустили гол. Якщо взяти матч цілком, то ми володіли територіальною перевагою, непогано контролювали м’яч, але не вистачило останньої передачі для вирішального удару. Тому програли. Матч був принциповий. Була гра за шість очей. Нам важко програвати такі матчі. Але треба розбирати помилки і рухатися далі.
– Ваш колега В’ячеслав Грозний відзначив хорошу гру «Олімпіка». Могли б ви виділити кого-небудь у складі суперника?
– Я вважаю, що футболісти «Говерли» зіграли досить рівно, організовано. Хотів би виділити Дмитра Хльобаса. Хороший, креативний гравець. У суперника вся група атаки дуже хороша.
В’ячеслав ГРОЗНИЙ, головний тренер «Говерли»:
– Вигравати завжди приємно. Ми у цьому сезоні в ряді матчів були ближче до перемоги, ніж до нічиєї. Але в шести матчах ми зіграли п’ять нічиїх. Напевно десь не вистачає рівня майстерності, десь не вистачає зіграності, десь поспіх, немає холодної голови. Для мене зростання молодих українських футболістів набагато важливіше результату у матчі. Це правда. Я хочу, щоб результат був за рахунок зростання гравців. Сьогодні ми забили і довели матч до перемоги. Дуже важливо, що забив Сергійчук, у якого було кілька моментів у інших матчах, але якого підводила реалізація. Ми раді за нього. Може, після того, як він забив, йому стане легше. Нам сьогодні більше пощастило ніж «Олімпіку». Потрібно бути чесними. Якщо б у першому таймі Драченко забив гол, то було б нам дуже складно. Довелося кардинально щось міняти, але це футбол. Сьогодні гра була до першого забитого м’яча. Знаєте, що мені зараз хочеться? Мені хочеться, щоб на Донбасі настав Мир. І щоб виїзний матч проти «Олімпіка» у наступному сезоні ми грали в Донецьку, на рідному стадіоні суперника. І ми із задоволенням приїдемо. Це дуже важливо, щоб команда грала на своєму стадіоні. «Олімпіку» хочу побажати удачі. Я з великою симпатією ставлюся до донецькій команді.
11 вересня
МЕТАЛІСТ – ШАХТАР – 0:5
Мірча ЛУЧЕСКУ, головний тренер «Шахтаря»:
– Важко при рахунку 5:0 щось коментувати. Складності були до того, як ми забили перший м’яч. Суперник добре, організовано оборонявся. Ми мали перевагу, але не завжди знаходили правильні моменти в завершальній фазі атаки. Після голу Ракицького, де було трохи везіння, на полі все стало відбуватися по-іншому. «Металісту» довелося розкриватись, з’явилися великі розріджені зони, через які ми проводили швидкі атаки. Тому нам стало легше. Рахунок відповідає тому, що відбувалося на полі. У той же час важко тренеру «Металіста». Крім того, що він повинен створювати нову команду, наскільки я знаю, є проблеми фінансового плану. Напевно, в «Металісті» давно не отримували заробітну плату. А тренеру в такій ситуації дуже складно налаштовувати футболістів. З позитивного зазначу уболівальників «Металіста», хоч вони і не в такій кількості, як це було раніше. Але все одно на протязі всієї гри футболісти відчували підтримку. Ми ж задоволені тим, що сьогодні тут, у Харкові, була, мабуть, найбільша група наших вболівальників! Було чути їх підтримка, яка в якійсь мірі надавала команді ентузіазму, змушувала гравців йти вперед. Багато часу пройшло з тих пір, як ми з ними не бачилися, і це відчувалося. Якщо ж говорити про підготовку до «Реалу», то ми сьогодні отримали дуже хорошу навантаження і позитивні емоції. Якщо в чемпіонаті України «Шахтар» постійно атакує, то в Лізі чемпіонів часто доводиться оборонятися. В цьому плані я думаю, що робити. Тому що ми не звикли оборонятися в чемпіонаті. Українські команди не дуже в цьому досягають успіху, причому всі.
Олександр СЕВІДОВ, головний тренер «Металіста»:
– На мій погляд, гра розділилася на два нерівноцінних періоду: перші 30 і решта 60 хвилин. До пропущеного м’яча ми діяли досить злагоджено, непогано проводили контратаки. І цей гол трошки вибив з колії і щось зламалося в нашому механізмі. Сил вирівняти гру, на жаль, вже не знайшлося. Ну а грати вдесятьох проти такого «Шахтаря» ми не в силах. Скажу відверто, не роблю трагедії з того, як ми сьогодні виглядали на футбольному полі. Мене турбує майбутнє, тому що наші проблеми нашаровуються і психологічний стан команди, скажімо так, не в кращому стані.
– Після першого тайму ви вірили в те, що можна кардинально змінити? Що сказали хлопцям у перерві?
– Перш за все, сказав, щоб вони заспокоїлися. Ми і так грали при великому шлюбі. Не налагодити контргру і не проводити контратаки у матчі з «Шахтарем» – знаєте, це застрелитися можна. В принципі, коли ми діяли компактно і дисципліновано, не притискалися до своєї штрафної площі, тоді і суперник нервував: вибивав м’ячі в аути, перекази і швидкі атаки у них не проходили. Ну а коли пропустили третій м’яч, звичайно, футболісти знітилися. А після видалення, ви самі бачили, це було вже побиття.
– Ви сказали, що проблеми нашаровуються. Що найбільше заважає і які проблеми додалися в останній час?
– Я не звик, а багато з свого недоумкуватості думають, що Севідов скаржиться. А я не скаржуся! Мені довелося в житті випробувати стільки, що не побажаєш нікому тут сидять і взагалі ні одній людині. Тому я не скаржуся і не збираюся займатися самобичуванням. А коли я кажу про проблеми, то мені не дуже коректно знову вказувати на те, про що ви прекрасно знаєте. Ви ставите питання і самі знаєте на нього відповідь. І чим довше це триває, тим гірше психологічна обстановка в команді. У мене більше немає слів для футболістів, щоб вони виходили і віддавалися, як на останній грі. Це залежить від характеру. Є футболісти – але їх мало, – які, незважаючи ні на що, будуть виходити і битися. А є гравці, які не хочуть «вмирати» за просто так. І у мене немає слів! Ви можете сказати: замініть їх і візьміть інших. Так інші такі ж, на жаль.
– З’явилися два нападники: Родич і Гришин. Їх рівень приблизно відомий, але він вище, ніж у молодого Бойчука?
– Ви мене провокуєте, але добре, відповім. Я два рази брав Бойчука в першу команду. Спочатку у нього були блювота і пронос, ми зробили всілякі тести. Другий раз ми взяли його – отримав травму коліна. Мені складно пояснити це уболівальникам. Я бачу гравців частіше, ніж свою сім’ю. І коли я беру футболіста, а він з якоїсь причини не тягне, то самі розумієте… Скільки у нас гравців різних юнацьких збірних? Де вони потім діваються, куди вони зникають? Цей перехід від юнацького футболу до дорослого, на жаль, не всім дається. Коли зашкалює адреналін, коли вболівальники кричать і свистять, футболіст повинен вміти тримати себе в руках. Тому стосовно Бойчука: він провів з нами збори і якщо б виглядав краще за інших, то я сам собі не ворог. У роздягальні сказав команді: «Прийшов, мабуть, час поговорити по-чоловічому». Або ти хочеш грати або немає. Але скажи чесно: «Я не хочу грати». Так, ми, можливо, будемо програвати ще більше. У нас немає обойми. Якщо хтось вибуває, ми не можемо його безболісно замінити. Знаєте, читаю аналітичні статті – особливо коли вболівальники пишуть. Людям важко це пояснити. Пам’ятайте, Хуанде Рамос в «Дніпрі» сказав: «Важко людині футбольного пояснити, що відбувається в команді, а нефутбольному – це практично неможливо». Проблеми стосуються не тільки першої команди. Вони стосуються дубля, стадіону, бази – вони стосуються всіх. І поки вони не будуть вирішені… Футболісти будуть вигравати. А шукати винних серед гравців і тренерів, серед тих, хто щось не те написав, – це лірика, на першому місці має бути футбол, команда. Можна налагодити внутрішню атмосферу, яка була на початку чемпіонату, адже я можу і пожартувати, розрядити обстановку. Була віра, що у нас все налагодиться! І в мене вона залишається, а у деяких – ні.
– Наскільки винен Погорілий в пропущених м’ячах? Може бути, в третьому?
– Важко обговорювати по гарячих слідах, м’ячів насправді було п’ять, а Погорілий в кількох моментах нас просто виручив. Звичайно, ми розберемо гру, коли вляжуться емоції. Основні причини поразки не завжди визначаєш по гарячих слідах, тільки після аналізу. Багато пишуть: «Металіст» слабкий. А чому, хіба ми погано виглядали в попередніх турах? Хіба шість непризначення пенальті не говорять про силу «Металіста»? Так, сьогодні ми були слабшими, ніж донецький «Шахтар», я це визнаю, і це нерозумно заперечувати. Не можна ж сказати: «Грали на рівних і програли 0:5». Ми взяли Худжамова не для того, щоб замінити Погорілого. Ми хочемо, щоб футболісти розвивалися, відчували конкуренцію. На жаль, на багатьох позиціях у нас немає конкуренції і деякі дозволяють собі десь не добігти, де зупинитися. Але так ми підемо по третьому колу. Знаєте, сьогодні, може бути, і хочеться поплакати, але не варто. Тут же мужики. І жінки в залі сидять.
