Віце-президент УЄФА Григорій Суркіс вважає, що прийняття закону про боротьбу з корупцією в спорті має стати лише першим кроком до реалізації нового підходу до юридичної відповідальності учасників футбольних заходів – в тому числі і вболівальників на стадіонах. Про це почесний президент ФФУ заявив в ексклюзивному інтерв’ю «Футбольному клубу», коментуючи низку резонансних інцидентів на українських футбольних аренах.
– Григорію Михайловичу, останні події на стадіонах продемонстрували очевидні проблеми вітчизняної системи безпеки на футбольних матчах. Чи є спосіб вирішити цю проблему?
– На жаль, ми знову і знову піднімаємо дане питання. Пам’ятаєте, скільки галасу було після інцидентів з масовим вибігання глядачів на газон НСК «Олімпійський» в минулому сезоні? Тоді я говорив, що самі собою проблеми не підуть – потрібно закатати рукава і працювати щодня, по 24 години на добу, в першу чергу, з публікою. Необхідна більш ефективна профілактика хуліганської поведінки та інших проявів насильства на трибунах.
За прикладами ходити далеко не потрібно – не так давно Україна продемонструвала найвищий рівень організації безпеки на футбольних змаганнях під час фінального турніру ЄВРО-2012. Відповідний досвід є – його треба використовувати, збагачуючи останніми розробками в цій сфері.
Що стосується існуючої методики забезпечення правопорядку на футбольних стадіонах нашої країни, то давно назріла необхідність її перегляду – як у рамках діючих регламентних і загальноправових норм, так і в перспективі більш ефективного та системного підходу на законодавчому рівні.
– Ви говорите про зміни в законодавстві?
– Саме. Ось дивіться – нещодавно був прийнятий закон про боротьбу з корупцією в спорті, співавтором якого став президент ФФУ Андрій Павелко. Це доводить, що подібні – найважливіші для повноцінного розвитку футболу – рішення цілком реально провести через наш парламент.
Відповідні структури нарешті отримали необхідний інструментарій для боротьби з нечесними діями з боку безпосередніх учасників футбольного процесу – гравців, тренерів, суддів, керівників клубів, агентів і т.д. Але тепер цілком очевидно, що прийшов час зайнятися питанням відповідальності й іншої сторони – глядачів на стадіоні.
– Невже нинішніх законів недостатньо, щоб забезпечити порядок на трибунах?
– В даний момент доводиться констатувати, що існуючі покарання за неадекватну поведінку на футбольних стадіонах просто сміховинні і жодним чином не служать стримуючим фактором для потенційних порушників. Більшість проступків недисциплінованих уболівальників кваліфікується як дрібне хуліганство і не тягне за собою відчутних санкцій.
Вибіг на поле «поговорити» з голкіпером в матчі, який показують у прямому ефірі національного телебачення? Отримай символічний штраф. Вирішив з групою товаришів відлупцювати невподобаних вболівальників? Можеш взагалі уникнути покарання, якщо потерпілі з якихось причин не подали заяву в міліцію. Підозрюю, що зазвичай так і відбувається – можливо, багато в чому саме тому і трапився відомий епізод на матчі «Динамо» – «Челсі» …
– Чи не думаєте, що посилення покарань може бути сприйнято як якась «війна» проти вболівальників?
– Я не кажу про який-небудь утиску прав уболівальників. Тим більше, нічого побоюватися законослухняним відвідувачам стадіонів. Проте всі повинні розуміти: між «п’яним забігом» у себе на подвір’ї і на футбольному полі, в результаті якого може бути зірваний матч, спровоковані безлади на трибунах, а згодом застосовані санкції до арени, клубу або збірної – велика різниця. І відповідальність – теж повинна бути різною.
Можливо, є сенс окремо класифікувати подібні проступки на внутрішніх і міжнародних матчах, так як в останньому випадку серед іншого зачіпається питання іміджу всієї країни, поліпшення якого є одним з головних національних інтересів у наш час.
– Що ще необхідно, окрім підвищення відповідальності порушників правопорядку?
– У цьому контексті також назріла необхідність у законодавчому забезпеченні організаторів матчів і правоохоронців чіткішими і ефективними механізмами ідентифікації порушників, їх оперативного ізолювання і подальшого недопущення на футбольні арени.
Це, крім іншого, допоможе Україні швидко і безболісно ратифікувати майбутню Конвенцію Ради ЄС з безпеки проведення спортивних змагань, про яку на нещодавній нараді в Будинку футболу говорив глава відділу УЄФА зі стадіонів та безпеки Марк Тіммер. До слова, імплементація даної конвенції допоможе Україні в боротьбі за проведення серйозних футбольних заходів, у тому числі і фіналу Ліги чемпіонів 2018 року.
– Потенційні зміни в законодавстві можуть виходити за рамки футболу, чи не так?
– Так, як і у випадку з антикорупційним законом, контекст може бути общеспортівним. І в цьому зв’язку хочеться побачити активну позицію не тільки ФФУ, стурбованої масштабом виниклих проблем, які можуть перешкодити реалізації її амбіційних проектів. У процес також варто активно включитися міністерству молоді та спорту та іншим структурам, що володіє законодавчою ініціативою.
