На нещодавній зустрічі представників клубів прем’єр-ліги та першого дивізіону жваво обговорювалася тема «ліміту на орендованих гравців». Пропонувався навіть варіант, при якому один клуб має право «позичати» в іншого не більше двох футболістів.
Опиралися такій перспективі мало не одноголосно, підсумувавши, що на даний момент це не найактуальніша тема для обговорення. А що з цього приводу думають відомі в недавньому минулому гравці і тренери ?.
– На ваш погляд, засилля в деяких клубах «найманих працівників» – це проблема для нашого футболу?
Іван БАЛАН, екс-тренер «Іллічівця» і «Ворскли»:
– Я, в принципі, взагалі проблеми не бачу. Якщо у тебе в обоймі всього 16-20 осіб, ти не будеш їх роздавати, а якщо 30 – можна і віддати. Оренда й існує для того, щоб люди не засиджувалися в глибокому запасі, а мали ігрову практику.
Олексій БЕЛИК, колишній нападаючий «Шахтаря», «Дніпра», «Металурга» З:
– Куди велика проблема – слабкі фінанси багатьох українських клубів. Не бачу нічого поганого в оренді як такої. Якщо якийсь клуб посилюється футболістом, які не мають ігрової практики в основі своєї команди, це плюс. Але є й мінуси: наприклад, клуб-власник, віддавши гравця, ще й змушений платити йому гроші. Це не зовсім правильно, але такі реалії.
Ілля БЛИЗНЮК, колишній воротар «Металурга» З, «Дніпра»,
– Проблема, швидше, в тому, що дуже вже багато хороших футболістів на контрактах в «Динамо» і «Шахтарі». А ігрової практики на всіх не вистачає. Адже цілі і завдання у цих клубів – Ліга чемпіонів, в розрахунку на неї награється склад в матчах національного чемпіонату. А що робити хлопцям, які не потрапляють в цей склад? Так нехай краще вони будуть мати ігрову практику в інших клубах прем’єр-ліги, виступаючи на правах оренди.
Ігор ЖАБЧЕНКО, колишній півзахисник «Чорноморця», «Шахтаря», «Ротора»:
– Взагалі ніякої проблеми в цьому не бачу. Чому футболісти не можуть виступати за інші клуби, якщо там, де вони на контрактах, не мають ігрової практики?
Олександр Мелащенко, екс-нападник «Ворскли», «Динамо», «Дніпра»:
– Не думаю, що це велика проблема. Якщо люди з різних причин не з’являються в основних складах «Динамо» чи «Шахтаря», яка різниця скільки їх буде в оренді? Нехай вони краще грають в інших колективах, але в Прем’єр-лізі, чому сидять у другій команді свого клубу. Футболісти адже всі кваліфіковані, їм потрібна практика. А крамничка у «Динамо» і «Шахтаря» і без того довга.
Андрій ПОЛУНІН, екс-півзахисник «Дніпра», «Нюрнберга», «Санкт-Паулі»:
– Вважаю, це не проблема.
Олександр Призетка, колишній нападник «Металіста», «Динамо», «Торпедо» М:
– Біда не в тому, скільки в команді орендованих. Можна наприклад, пред’явити претензії «Говерлі»: у них весь основний склад складається з «найманців», а зарплату, я так розумію, їм платить «Динамо». Але якщо заборонити цим футболістам виступати, ми взагалі втратимо команду в Ужгороді. Краще, звичайно, мати своїх вихованців, ніж «позичати». Але у нас зараз в чемпіонаті таке не проходить, на сьогоднішній день хто як може, так і виживає.
З іншого боку, «Динамо» переслідує свої цілі: так би люди грали в дублі і в першій лізі, а в оренді отримують ігрову практику в прем’єр-лізі, ростуть, швидше себе проявляють. Ось Буяльський повернувся з оренди – і як грає!
Ігор Рахал, колишній гравець і тренер «Металіста»:
– Проблема в іншому: у нас багато молодих футболістів, які не можуть розкритися через те, що не мають ігрової практики. А молодь повинна рости. Тому, вважаю, якщо є можливість піти в оренду в інший клуб і там грати постійно, це тільки плюс.
Олег ТАРАН, екс-тренер «Металурга» З, «Кривбасу»:
– Ситуація парадоксальна. Свого часу, коли я був в «Кривбасі», «Дніпро» віддавав нам чоловік вісім в оренду – і нічого поганого в цьому не було. Та візьміть в приклад Європу, там це в порядку речей: один Балотеллі он скільки по орендах бігає. У нас же така ситуація в країні, що купувати дорогих гравців не за що, так нехай орендують і допомагають розвиватися молодим футболістам.
Павло Шкапенко, колишній півзахисник «Металурга» З, «Динамо», «Торпедо» М:
– Чесно, не розумію, що тут обговорювати! Взагалі не бачу проблеми. Якщо у клубів недостатньо коштів купувати футболістів, нехай «наймають працівників», нехай хоч вся команда буде складатися з орендованих.
– Яким вам бачиться найбільш оптимальний варіант вирішення проблеми?
Балан: – По ідеї, так не повинно бути, коли у тренера півкоманди належить іншому клубу. А де ж місцеві гравці, підростаюче покоління, школи у нас по всій країні працюють!
Бєлік: – Віддавати гравців в оренду треба, і ніякого ліміту бути не повинно. Якщо «Шахтар» і «Динамо» можуть собі дозволити хоч 20 футболістів віддати, нехай віддають. Це піде хлопцям тільки на користь.
Близнюк: – Я за те, щоб грали без всяких обмежень. Нічого не бачу поганого, якщо команда орендує гравців у будь-якій кількості, раз вже своя молодь не відповідає.
Жабченко: – Потрібно дозволяти орендованим хлопцям грати у всіх матчах без винятку. А скільки їх в оренді з одного клубу – не так вже й важливо.
Мелащенко: – Вводити ліміт – не найкраща ідея. Подивіться, скільки з тієї ж «Зорі» викликається футболістів у національну збірну! А адже половина з них належить «Шахтарю». Якщо ж стане «максимум двох в оренді», значить, решта просто сидітимуть у глибокому запасі гірників. Чим це краще для тієї ж збірної, для обох клубів, для самих хлопців?
Полунін: – Звичайно, може, й неправильно, щоб за одну команду виступало чоловік 10-15 з іншої. Але і до двох скорочувати – це перебір. Можна, наприклад, зробити «стеля» – до п’яти футболістів.
Призетка: – Звичайно, в ідеалі можна забити в регламент якусь цифру: п’ять-сім орендованих, не більше. Але це в нормальному чемпіонаті, де в клубів є фінансова стабільність. У нас же на сьогоднішній день людей віддають в безкоштовну оренду, а клуб-власник ще й платить гравцям гроші. Тому що у клубів-орендарів не вистачає фінансів. «Говерла» виживає так, решта по-іншому.
Рахаев: – Не знаю, як щодо рішення, але ліміт, напевно, не потрібен. Орендовані футболісти повинні отримувати ігрову практику. І щоб не було обмежень.
Таран: – Я як тренер не розумію лімітування: два, три, чотири, п’ять. Навіщо ставити рамки? Приклад – футболісти, орендовані «Зорею» у «Шахтаря». Вони цілим десантом представлені у збірній. І що, якщо в наступному сезоні вони Луческу знову не підійдуть, в «Зорі» буде тільки дві збірки грати? Де логіка?
Шкапенко: – Пропоноване введення ліміту, на мій погляд, схоже на марення. Такої практики ніде в світі немає. Яка різниця, належать гравці клубу або орендуються. Головне, щоб вони грали! У «Зорі» геть половина «найманих», а команда виступає гідно. Немає сенсу щось доповнювати, змінювати.
– Як вам такий варіант: ввести правило, щоб всі орендовані футболісти могли грати проти команд-власників без обмежень?
Балан: – Однозначно «за». Я так думаю: ви або взагалі не віддавайте, а ростіть цих хлопців в матчах за дубль або, якщо вже «позичили”, не чините перешкод. Ви ж спеціально віддаєте їх, щоб вони отримали ігрову практику, щоб росли для вашого ж клубу, і разом з тим не дозволяєте грати проти себе. А адже чим суперник складніше, тим молодим хлопцям цікавіше проявляти себе.
Бєлік: – Потрібно прийняти однакове правило для всіх: віддавайте хоч дві команди в оренду, але щоб вони могли брати участь у всіх матчах. Це ж абсурд, коли футболістам не дозволяють грати проти «свого» клубу. Я, наприклад, не бачив, щоб в чемпіонаті Англії футболіст, що належить «Манчестер Юнайтед» не грав проти манкуніанців, тому що «МЮ» йому заборонив.
Це для самих хлопців дуже потрібно і корисно. Припустимо, якщо мене віддають в оренду в «Зорю», так я в матчі з «Шахтарем» буду намагатися показати себе з найкращої сторони. Не у зустрічах з «Говерлою» або «Чорноморцем» (хоча теж треба битися), а саме проти гірників буду зі шкіри геть лізти. Щоб мене назад забрали і дали ще один шанс.
Близнюк: – Це великий мінус, коли орендовані футболісти не грають проти клубів, яким належать за контрактом. У нас, виходить, хтось може виходити на поле проти «свого» клубу, а комусь не дозволяють. Необхідно, щоб на виконкомі в присутності президентів обговорили угоду, що дозволяє грати всім без винятку. Нехай хлопці, вимушені перебувати в оренді, зіграють проти своїх прямих конкурентів за місце в основі. І спробують довести тренеру, що вони не гірші. Це адже стане великою підмогою для самих футболістів, для обох клубів, для чемпіонату в цілому.
Жабченко: – Думаю, нормально і правильно буде, якщо всі футболісти зможуть грати проти «своїх» клубів. Якщо їх віддають в оренду, чому не дозволяють, щоб проти них грали? Ми плачемо, що у нас чемпіонат став слабкіше – і не даємо футболістам грати. Нонсенс.
Мелащенко: – Особисто моя думка: всі орендовані повинні мати право грати проти «своїх» клубів. Нехай б’ються, показують свої сильні сторони своєї команді, якій не підійшли.
Полунін: – Повністю згоден. Всі орендовані футболісти повинні мати право грати проти «своїх» клубів. Що це виходить: він іде в інший колектив працювати, а проти «Шахтаря» або «Динамо» не буде грати? Тоді не віддавайте його в оренду, нехай він у вас залишається і грає, якщо ви вважаєте, що він дуже сильний футболіст.
Призетка: – Так вони ж здаються в оренду, щоб набиратися досвіду, вдосконалюватися, доводити свою кваліфікацію. А де це робити, як не в матчах зі «своїми» клубами? ..
Рахаев: – «Динамо» і «Шахтар» роздають багатьох футболістів в інші клуби. І те, що ці хлопці не грають проти «своїх», я думаю, це неправильно. Повинні грати все, проти будь-якого суперника.
Таран: – Вважаю, найправильніше рішення, щоб всі футболісти грали проти всіх суперників. Віддав ти їх, нехай доводять свою спроможність, не заважай. Наведу приклад. Коломойський ніколи не забороняв орендованим футболістам «Кривбасу» грати проти «Дніпра». А адже вони не раз відбирали очки у «свого» клубу.
Шкапенко: – Вважаю неправильним, коли той же «Шахтар» віддає своїх футболістів в оренду, а потім не дозволяє їм грати проти себе. Такого не повинно бути. Потрібно взагалі прибрати пункт, який не дозволяє футболістові грати проти клубу, якому належить його контракт. Віддали – все, людина може і повинен битися за свою нову команду проти будь-якого суперника.
