Кореспондент «СЕ» спробував проаналізувати непросту ситуацію, яка склалася в таборі фіналіста Ліги Європи. Ідея написати цей матеріал дозріла досить давно, ще в період літнього міжсезоння, коли табір дніпрян один за одним почали покидати лідери команди. Точкою ж кипіння став виліт підопічних Мирона Маркевича з Ліги Європи і не зовсім впевнений виступ на внутрішній арені.
Зниження результатів, та й не зовсім якісна гра «Дніпра» – факт очевидний і незаперечний. Втім, сам спад виникло не сьогодні, і не вчора. Корінь проблем дніпрян, схоже, заритий набагато глибше, і розібратися зі стовідсотковою гарантією, в чому ж основна причина невдач, не так-то й просто.
Приміром, за складом нинішній «Дніпро» у вітчизняному чемпіонаті котирується приблизно так само, на якому місці і знаходиться в турнірній таблиці. Багато гравців збірних, причому не тільки України. І на кожній позиції, що не ім’я, то знак якості.
У воротах один з героїв попереднього розіграшу Ліги Європи Денис Бойко. У захисті просто-таки розсип виконавців високого рівня: Папа Гуйє, Дуглас Сілва, Федецький, Чеберячко, Чигринський, юний Лучкевич. Не варто забувати і травмованого Мандзюка. У середній лінії: розумниця Ротань, боєць Федорчук, швидкий Бруну Гама, технічний Безус, досить забивний Матеус. В атаці – визнаний голеадор Селезньов, трудяга і боєць до мозку кісток Зозуля.
Здавалося б, не склад, а мрія будь-якого наставника. Але …
ЧОТИРИ ПИТАННЯ
По-перше, багато хто з названих виконавців уже підійшли до позначки в «30 років», а дехто її вже переступив. Безумовно, у футболі вік не головне, коли є кваліфікація і досвід. Проте ще два-три роки, і належить дуже болісний процес зміни поколінь. А той факт, що нинішні гравці «Дніпра» практично незамінні, робить кадрове питання куди більш гострим.
По-друге, елемент мотивації у футболі ніхто не відміняв. Позаминулий і минулий сезон стали піком у кар’єрі для багатьох гравців «Дніпра», і знайти сили і бажання для досягнення більш серйозних результатів після «срібла» -2013/14 і фіналу Ліги Європи вельми і вельми непросто. А треба…
По-третє, нарешті відбувся догляд Коноплянки в сильніший чемпіонат змусив Маркевича шукати своєму лідерові заміну. З цим поки не складається, при всій повазі до Бруну Гаме і іншим футболістам, які спробували зіграти зліва на фланзі. Що ж, будемо сподіватися, що поки.
І, по-четверте, раптова втрата Калинича і Канкави обернулася для тренерського штабу «Дніпра» проблемою ненабагато меншою, ніж догляд Коноплянки. Адже Калинич досить часто забивав, а без Канкави важко уявити опорну зону дніпрян. А ще раніше покинув береги Дніпра Стрініч, повноцінну заміну якому не знайшли досі.
“М’ЯКІ ІГРАШКИ”
Саме так в серцях після розгромної поразки від «Сент-Етьєна» (0: 3) назвав новачків «Дніпра» Мирон Маркевич. Зрозуміло, що це були емоції. Але ж всі знають, що наставник дніпрян – найдосвідченіший фахівець, різко висловлюється тільки тоді, коли ситуація вже досягає «точки кипіння».
Так, Андерсон Піко, Томечак і Едмар дісталися «Дніпру» безкоштовно або майже безкоштовно, і лише намагаються повноцінно влитися в тактичні побудови свого нового клубу. А говорити, що винні у поразці тільки вони плюс центр оборони – язик не повертається. Винні ВСЕ, і всім разом виправляти ситуацію.
ГРА
У цьому плані також є проблеми. Звичайно, Євген Селезньов в нинішньому сезоні демонструє чудеса реалізації, встигаючи, правда, при цьому ще більше моментів тринькати. Але один, як кажуть, у полі не воїн – потрібна підмога.
Ще варто відзначити, що було помітно на старті сезону, – як непросто дніпрянам даються поєдинки на внутрішній арені проти добре організованих команд. За прикладами далеко ходити не потрібно. Юна «Говерла», зібрана буквально напередодні гри, гідно протистояла команді Маркевича і закономірно відібрала у неї окуляри (1:1).
Перший тайм поєдинку з «Динамо» також залишив більше запитань, ніж дав відповідей. Лише після перерви господарі «Дніпро-Арени» стрепенулися і повернули інтригу (1:2). Незабаром був традиційно і в блискучому стилі обіграний «Шахтар» (2:0). Здавалося, криза минула. Але це тільки здавалося.
Лакмусовим папірцем став поєдинок з традиційно незручною «Зорею». Ось він-то і дав багату поживу для роздумів, показавши всі проблеми «Дніпра» (0:3). Дві поразки в Лізі Європи від французів, нульова нічия з «Чорноморцем» і остання поразка від «Лаціо» в Римі ще раз підтвердили всю складність ситуації в команді.
КАДРИ
Втім, шанси є завжди. У нинішній ситуації шляхи виходу з кризи є, і деякі з них лежать в общем-то на поверхні. Перш за все, необхідне стабільне фінансування, щоб гравці і тренери після матчу не говорили про гроші, а думали лише про свої безпосередні обов’язки. При цьому ідеальним було б посилити склад не вільними агентами, а дорогими і висококласними виконавцями, здатними відразу зайняти місце в основному складі. Розумію, звучить, звичайно ж, красиво, але в наш час і в нашій ситуації це навряд чи здійсненно.
Вельми логічним бачиться ще один шлях – повернення з оренд деяких футболістів, що знаходяться в «Дніпрі» на контракті. Немає сумнівів, що в нинішній кадрової ситуації Маркевичу цілком могли б знадобитися яскраво грають у «Волині» найдосвідченіший півзахисник Сергій Кравченко, його колега по амплуа і тезка Політило, а також захисник Володимир Польовий та грузинський форвард Олександр Кобахідзе.
Цілком можливо, ці виконавці могли б підвищити рівень конкуренції в команді на деяких позиціях, а може, зайняти ці позиції вже зараз.
Якщо ж брати гравців, які не перебувають на контракті в команді Маркевича, то кадрове підсилення можна знайти і в інших клубах. Приміром, чутки один час пов’язували з «Дніпром» 25-річного півзахисника Артема Громова з «Ворскли», якого розглядали як альтернативу Коноплянці. Чим не варіант?
Загалом, будемо сподіватися, що нинішній букет проблем «Дніпра» буде дозволений гідним чином і в короткі терміни, а гра команди ще засяє яскравими фарбами.
