Гул нашого футболу грунтовно притих аж до 18 лютого, коли на львівські «підмостки» вийде пара «Ша-Ша» – «Шахтар» і «Шальке», а там і «Динамо» з «Ман Сіті» підтягнуться шість днів потому. Сподіваюся, дуже сподіваюся, що, незважаючи на всі підступи англійської сторони (при звістці про те, що вона возмечтал матч на нейтральному полі, рука потягнулася самі розумієте куди), ми зуміємо домогтися повних трибун. Вже на такому-то поєдинку 70000 гарантовано!
Ну а поки не звучить горезвісний «тбум» м’яча, – саме час для підбиття підсумків, адміністративних заходів і новин. Загальна характеристика звучить приблизно так:
– Видатні досягнення нашого футболу (не унікальні, але все ж вельми і вельми вражаючі) у вигляді виходу збірної України на Євро-2016 і київського «Динамо» в плей-офф Ліги чемпіонів;
– Різко зросла кількість РЕАЛЬНИХ претендентів на підвищення в класі до Прем’єр-ліги (п’ять клубів проти одного роком раніше);
– Велика кількість тих, хто просто хоче стати професіоналом, тобто увійти в другу лігу.
Це нам в сугубий плюс. Мінус? Куди ж без нього! Що стосується загальної кризи нашого футболу, неминуче веде до зникнення з футбольної карти країни не просто клубів, а клубів з історією та ім’ям, тих, кого щиро шкода (ви вибачте мені цей цинізм?), Він покликаний зіграти роль санітара – у всякому разі, якщо вдасться загнати цей процес в якісь більш-менш легкотравні рамки.
Нагадую граничні умови – ніякого державного чи місцево-бюджетного фінансування ПРОФЕСІЙНОГО футболу не повинно бути, воно аморально як мінімум в наш час; а ось розумна допомога … Чому влада Полтави категорично не йдуть назустріч ФК «Полтава» та його господареві Леоніду Соболєву у справі землевідведень (база, існуючий стадіон, майбутній стадіону – не кабаки, не платні комплекси, чорт візьми!) – питання насамперед до них, але питання, що стоїть ребром і вимагає негайного вирішення. Ось тут втручання влади не тільки припустиме, але й надзвичайно доречно – адже клуб став на грань загибелі (лист, нехай навіть і офіційне – не останнє слово) через жахливого, задушливого байдужості оточення. Хлопці, невже нам і справді не потрібен цей клуб, невже ви підозрюєте Соболєва в якихось нехороших справах або у вас є ще якісь сумніви? Але ж все будівництво та подальше використання можна контролювати від і до – які ще проблеми здатні виникнути ?!
МОЛИТВА Про ДИПЛОМАТІЮ
Втім, все це преамбула, так само як і слова гендира «Шахтаря» Сергія Палкіна про головне гальмі на шляху футбольного прогресу (ФФУ, ясно). Господи, що мені зробити і про яку стіну вдаритися, щоб попросити все футбольно-ворогуючі сторони (або уявляють себе ворогуючими) виражатися акуратно і тактовно ?! Ось зберетеся за круглим столом, можливо, за доброї чаркою чаю – немає питань, хоч у волосся один одному вцепляется. Але навіщо ж робити це публічно, при обговоренні цілком робочих питань, навіщо за визначенням не просто відновлювати проти себе передбачуваних опонентів, а перетворювати їх на непримиренних? Що вам потрібно на виході – скандал або вирішення певної проблеми ?!
Складно посперечатися з рухом у бік комерціалізації, прагненням у бік реформи формули проведення чемпіонату і ставки на ТБ як мало не єдине реальне джерело грошей. Але чому ж не обмежитися спокійними і холоднокровними словами на цю тему, без стусана лакованої туфлею під куприк …
Переконаний, «Динамо» і «Шахтар» як ніколи перебувають в одній, досить хиткою човні, і від них, від взаємного усвідомлення цього положення (Монтеккі і Капулетті, не доводьте до шекспірівської кінцівки!) Багато в чому залежить навіть не вихід з моторошного кризи. Насправді – те саме, що прийнято Сокуровська іменувати «Спаси і збережи»!
Вгамуєтеся і домовтеся, прошу вас. По іншому ніяк. Зараз, шкодячи супернику, ви й собі стріляєте в ногу, після чого підвищена самооцінка вже не має жодного сенсу на тлі больових відчуттів. Зі свого боку готовий вжити будь-які зусилля, щоб «високі договірні сторони» уклали перемир’я і обговорили нагальні заходи з порятунку нашого чемпіонату. Дві сторони, три сторони.
СТАЛЕВІ САМІ ЗНАЄТЕ ЩО
Необхідна і далеко не перше нагадування: є Федерація футболу України (президент – А. Павелко), а є організації, що уклали з нею договір на проведення певних змагань – УПЛ (українська Прем’єр-ліга, президент – В. Данилов, хоча реально помітний тільки гендіра П. Іванов) і ПФЛ (Професійна футбольна ліга, перша і друга наші ліги, президент – С. Макаров). Зараз ви коротенько ознайомилися зі структурою вітчизняного професійного футболу. Прохання про це знайомство не забувати.
Як ви вже зрозуміли, 16 грудня, незважаючи на весь скепсис з цього приводу, відбулися Загальні збори (Не збори, а збори! Збори це по-українськи!) Прем’єр-ліги, тобто представники клубів погано-бідно, але все ж зібралися в київському готелі «Опера». Люди з «Дніпра» (похорон заслуженого людини) і «Металурга» З (похорон заслуженого клубу), наскільки я зрозумів, були відсутні.
Окреме питання по дніпродзержинської «Сталі», де зараз відбувається те, що я особисто називаю недружнім поглинанням – менеджмент донецького «Металурга» їсть відбувся клуб Прем’єр-ліги без солі та інших приправ, ігноруючи те, що «Сталь» це набагато більше, ніж просто футбол (на секундочку – в Ріо-де-Жанейро на Олімпіаді-2016 очікується п’ятеро дніпродзержинців; звичайно, всім по фігу, чи не так?). Часто запитують – а чого ти так хвилюєшся з цього приводу, чи не все одно, нехай акціонери між собою розбираються. Відповідаю: в «Металург» за 19 років його існування були закачані воістину божевільні, особливо за нинішніми мірками, гроші, а в підсумку що «проточні» результати, що оконцовкой виявилася жахливою. Чи хочуть господарі такої ж долі «Сталі»? Ох вже мені ця приватна власність.
До речі, на проведеному зборах «Сталь» нарешті прийняли в члени Прем’єр-ліги – формально вона півсезону з гаком провела просто так, на пташиних правах, така вже в нас футбольна дійсність. Насчет виключення злощасного МЗ – не знаю, але слів, звичайно, немає. УПЛ тут ні при чому, важливий прецедент, який не можна допустити до розростання.
Вилітайте і БУДЬТЕ ЗДОРОВІ!
Користуючись приводом, в черговий раз висловлюся з приводу. Чемпіонат без вильоту, ліга без обміну (а у нас вже вкотре за регламентом ніхто не вилітає – просто зникає!) Це навіть не порнографія, а набагато гірше – порнографія з мастурбацією, яка, напевно, комусь подобається і навіть приносить задоволення, але не має ні найменшого ефекту – ні з точки зору комерції, ні з точки зору вболівальницького інтересу. У мене склалося враження, що ТБ дотримується аналогічної точки зору. Щоб спостерігати за фарбуванням паркану, потрібно дотепність Тома Сойєра; щоб активно дивитися матчі чемпіонату України, потрібно бути людиною, яку люблять, плекають і пестять – розумних причин займатися цим просто немає. У більшості випадків, не беручи протистояння «Динамо» та «Шахтаря».
Знаєте, що таке негативний рейтинг телетрансляції? Це коли подивився і тобі на пару місяців відбило бажання бачити український футбол по телевізору. До речі, понеділковий матч «Лестер» – «Челсі» у цьому плані був дуже показовий – інтрига (ураження убитого, але все ж фаворита), дуель тренерів, один з яких змінив іншого, набитий під зав’язку стадіон, божевільні швидкості, розсип моментів і сумнівів від першої хвилини до майже останньою – чи потрібно описувати відміну від українських трансляцій, видовища, яке повинні хотіти продавати і купувати ?!
Ще одна спроба до лікнепу. Кілька напружує постійне згадка плей-офф в застосуванні до чемпіонату України. Жодна розглядати схема проведення не має такого варіанту – не плутайте плей-офф з другої груповий стадією, це абсолютно різні речі! Плей-офф – за визначенням матчі на виліт, поєдинки навіть в рамках турніру на три команди (ЧС-1982 і вся пов’язана з ним бредятина) жодного разу до таких не належать!
Бажаєма ДЮЖИНА
Отже, в черговий раз суперечки про формат. І тільки про формат – зізнатися, не готовий серйозно обговорювати гроші від «Парі-матчу» – це, на відміну від платежів солідарності УЄФА, справа суто внутрішнє, лигівських; лише б вони вирішили хоч якось і не випліскували своє обурення на сторінки ЗМІ. Не знаю, як бути з «комітетом громадського порятунку» (напередодні ФРАНЦУЗЬКОГО Євро така аналогія, безумовно, доречна, будьте ласкаві ознайомитися) і наскільки серйозно можна до нього ставитися, але. Давайте-но я просто приєднаюся до телетрансляторів – вони, на відміну від нескінченної кількості судачащіх на цю тему, реально, грошово зацікавлені в тямущою формі подачі, показу, договорів з цього приводу.
Формат 12 команд в УПЛ в два етапи з розбиттям на 6 + 6 (разом 32 туру, наскільки я розумію, підтримано вельми інтенсивно) має масу достоїнств, крім невідповідності звук сурми «Дванадцять команд мало для такої великої і такий футбольної країни!» І регламентної проблеми – досягти такої кількості до літа 2016 року можна виключно хірургічними методами, а хірургом повинен виступити комітет ФФУ з атестації. 21 грудня повинні зібратися в Будинку футболу і лицем до лиця поговорити з горезвісними фінансистами клубів – на кой ляд вас терпіти з вашими-то нерозв’язними проблемами, головне – що ви готові нам пред’явити в рамках реструктуризації боргів? Нічого досі не пред’явили? До побачення. Незалежно від славнодребезжащей історії та громкозвучного імені!
А після цього – вирішити. Як же дістало те, що ми намагаємося безглуздо пристосувати схему чемпіонату під наявність і зникнення команд, але не наказати схему раз і як мінімум на пару-трійку років – поки не вишикуються бізнес-ТВ-схеми ?!
Втрати? Ну так. Це так природно, нічого тут вічно посилатися на прівходящие.
Складно уявити, щоб Прем’єр-ліга і її члени не уявляли, про що йдеться. А ви, дорогі вболівальники і менеджери – про кого йдеться. Є у нас як мінімум пара клубів, чиє існування зав’язано на широких усмішках і, що набагато страшніше, відсутності волі позбутися того, що абсолютно не потрібно футболу. Повірте, цей список куди більші, ніж вам представляється!
Про одне прошу – не приймати політичні рішення.
НЕВЖЕ задуматися про ПРЕЗИДЕНТОВІ ?!
Найбільше розчулило те, що УПЛ нарешті, мабуть, зробивши надзусилля над собою, поставила питання про перевибори президента – Віталій Данилов знову був відсутній за сімейними причин. Давайте вже без натяків: українська Прем’єр-ліга і, відповідно, всі її учасники давним-давно стали посміховиськом як мінімум з цього приводу, змусивши також задаватися більш ніж природним питанням – в чому інтерес? У чому інтерес містити такого президента і в чому інтерес містити таку організацію ?!
Сказати, що я особисто отримав відповідь завдяки результатами даної зустрічі. Не бачу підстав. Повне враження, що в нашому футболі ще досить багато дурних грошей, які меценати-господарі просто не знають, куди пристосувати.
А ви кажете – 12 клубів, 14, 16. Почніть з малого, як заповідав один з героїв «Старої фортеці» – рибу не їсти за допомогою ножа, для цього є спеціальні вилки. Чудово розумію, що грошей на ринку мало, а іноді їх просто немає. Але це не привід відмовлятися від магістрального напрямку розвитку футболу – професійні клуби повинні заробляти хоч якісь, але гроші, всіляко прагнути до цього, облаштовувати під бізнес навколишнє середовище і привчати до такого уболівальників.
Продовжимо розмову у зв’язку з виконкомом ФФУ 17-18 грудня. Ось там і про формат поговоримо, і, зрозуміло, про тренерів збірної (збірних) країни. Пункт «Різне» – дуже хитрий пункт!
