Наставник «Дніпра» Мирон Маркевич розповів про ситуацію в клубі і поділився враженнями про виступ його підопічних в осінній частині сезону. – Рік, що минає підніс вам цілу гаму діаметрально протилежних почуттів. Чого було більше – позитиву чи негативу?
– Звичайно ж, позитиву. Передусім, завдяки успішній участі в Лізі Європи, де «Дніпро» дійшов до фіналу. Разом з футболістами я провів фантастичний сезон, і це залишиться в пам’яті кожного з нас назавжди. А те, що відбувалося восени – це вже зовсім інше відчуття.
– Бачити «Дніпро» перед зимовими канікулами поза провідної трійки українські вболівальники трохи відвикли. Багато хто з них добре обізнані про ситуацію в клубі, який поряд з літніми кадровими втратами в особі Коноплянки, Канкави, Калинича, Мазуха, Кравченко і Ксьонза виробляв виплату зарплати з тривалими затримками. Яке в таких умовах управляти командою?
– Почнемо з того, що зараз, напевно, у 80 відсотків клубів така ж ситуація. За винятком хіба що наших грандів – «Динамо» і «Шахтаря». В інших же живуть від зарплати до зарплати, і «Дніпро» – не виняток. Але найголовніше не це. Влітку ми втратили групу провідних виконавців, і це відгукнулося для нас дуже болісно. Звідси і результат. Ті ж футболісти, які прийшли на їхні місця, на жаль, не дотягують до потрібного рівня. Я їх якось назвав м’якими іграшками. Так воно і є. Частина з них уже відрахована.
– Що, на ваш погляд, може змінити ситуацію на краще?
– «Дніпро» – це бренд. Їм він був раніше, їм він є і зараз, особливо після єврокубкової епопеї минулого сезону. Зрозуміло, хотілося б більш серйозного ставлення до команди. Але на сьогоднішній день ситуація склалася саме таким чином, і нікуди від цього не дінешся.
– Осінню частину чемпіонату «Дніпро» провів з постійними збоями в наборі очок. Вже в перших чотирьох матчах, в яких була зафіксована лише одна важка перемога над «Чорноморцем», стало ясно, що колишні міць і натиск команди кудись зникли.
– Так Так. І це відразу було видно. До речі, з тим же «Чорноморцем» у складі «Дніпра» ще грав Калинич – він-то і «витягнув» ту гру. Догляд Канкави, Коноплянки плюс відсутність травмованих Зозулі, Шахова, а пізніше і Федорчука – погодьтеся, забагато проблем для команди. Не дивно, що це не могло не накласти відбиток на нашу гру – порушилися ігрові зв’язки, зникла колишня стрункість.
Подібні втрати безслідно не минають. Якщо в минулому сезоні «Дніпро» був бойовитої і завзятою командою, яка нікого не боялася, то останнім часом до її лав прийшли безкоштовні футболісти, які не розуміють, наскільки високим є імідж «Дніпра» і як потрібно боротися за результат. У цьому зв’язку варто навести простий приклад: в останньому матчі групового турніру Ліги Європи з «Русенборгом» Шахов просто став у центрі поля – і пішла зовсім інша гра! Буває, що іноді один футболіст багато що вирішує. Що вже говорити, коли ми недорахувалися з різних причин шістьох людей!
– На кілька тижнів до зимового антракту «Дніпро» примудрився набрати всього одне очко в трьох матчах, причому в двох останніх поступився на своєму полі «Ворсклі» та «Волині». У вашій кар’єрі подібні випробування були хіба що в «Карпатах» …
– Так, я не пригадую, щоб з іншими командами, в яких доводилося працювати, траплялися подібні збої. Напевно, ми повинні були обігравати обох суперників в будь-якому стані. Але у кожної команди, на жаль, трапляються такі матчі. «Ворскла» два рази вдарила по воротах – два голи, «Волинь» навіть не вдарила – так самі собі забили! А ми потрапляли то в штанги, то били у воротаря, та й самі голкіпери чудеса творили!
– Що це – фатальне невезіння?
– Справа тут не в щастям, а в іншому – у відношенні. В даному випадку, як у відомій приказці – «Біда не приходить одна». Футбол – річ серйозна, і ставитися до неї потрібно максимально серйозно. Розвалити все дуже легко, а от створити важкувато. Але раз виникла така ситуація – значить, її потрібно якось пережити. Головне – бачити світло в кінці тунелю, щоб знати, як все буде складатися далі.
– На відміну від львівського клубу, де ви могли безпосередньо поспілкуватися з його почесним президентом, у «Дніпрі» такої можливості ви позбавлені. Що сказали б його власнику Ігорю Коломойському в першу чергу, будь у вас така можливість?
– Справа не в тому, спілкуюся я з президентом чи ні. Знаю, що не тільки я, а й інші тренери, які працювали до мене, рідко з ним спілкувалися. Проблеми в цьому немає. Для мене головне полягає в іншому: розуміти, що у «Дніпра» є певні завдання, плани, чіткий бюджет. І що хтось може представляти інтереси його власника, керуючи клубом. Це має бути людина, якій він довіряє і з яким щодня можна вирішувати будь-які питання, причому в оперативному порядку. Я прекрасно розумію, що людина він зайнятої і у нього є багато важливіших справ крім футболу. Але раз вже мене запросили на роботу, мені хочеться чітко знати, що від мене хочуть і як все має виглядати.
– У ході нинішнього чемпіонату у «Дніпра» було кілька матчів, в яких проблиски колишньої гри проглядалися. Один з них – переможний поєдинок з «Шахтарем» в Одесі.
– Так, були окремі матчі, в яких «Дніпро» виглядав непогано. Гра проти «Шахтаря» підтверджувала, що і з оновленої команди теж можна сформувати вельми боєздатний колектив. Але, на жаль, чим далі просувався чемпіонат до своєї середини, тим було гірше. Вдобавок до травм декількох гравців «зламався» ще й Федорчук. Відчували ми проблеми не тільки в опорній зоні, але і в нападі. Адже крім Селезньова у нас більше нікого в лінії атаки не було. Восени в грі «Дніпра» спостерігалися незначні сплески, але спокійних і впевнених дій не було.
– До таких перемога над «Сталлю» з розгромним рахунком 6:0 ставиться?
– У тому матчі не так ми виграли, як Дніпродзержинськ програв. Суперник наробив купу помилок на рівному місці, а ми без проблем їх використали. Цілісної ж ігри, як у минулому чемпіонаті, у виконанні моєї команди в осінньому відрізку більше не можу згадати. Якщо в сезоні-2014/15 команда виходила на поле і я точно знав, що ми виграємо, то тепер я далеко не впевнений, як вона зіграє.
– А що скажете про виступ на євроарені?
– Те, що команда не пройшла у весняну стадію Ліги Європи, можна, звичайно ж, списати на проведення двох домашніх матчів без глядачів. Але … Знаєте, від того, що відбувалося, як у мене, так і у футболістів, було якесь незрозуміле почуття. Мабуть, щось схоже спустошеності.
– Хтось із нових гравців, що прийшли на зміну вибулим в середині року, прийшовся в «Дніпрі» до двору?
– (Без роздумів). Ніхто. Можливо, щось може вийти з Руїса. Але поки він грає в дитячий футбол, і я з ним з цього приводу розмовляв. А адже у хлопця непогані дані, він швидкий. Однак йому ще потрібно працювати над собою. Піку приїхав в «Дніпро» із зайвою вагою. Гравець-то він непоганий, але що користі, коли в ньому непотрібних кілограмів вісім! Може, взимку на збір бразилець приїде в нормальній формі. З ще одним новачком – Едмаром я добре знайомий по роботі в «Металісті». Він як міг, так і допомагав. Все-таки потрібно враховувати його вік.
– Наскільки відомо, двоє гравців з літнього поповнення продовжувати виступи у вашій команді вже точно не будуть …
– Так, ми розлучилися з Данилу і Бабатунде. Я бажаю цим хлопцям успіху в подальшій кар’єрі. Можливо, вони заграють в інших клубах. У мене ж дещо інше бачення футболу, ніж у них. Що я маю на увазі? Поясню. Людина, яка не відпрацьовує в обороні і не грає в колективний футбол, шансів в цьому виді спорту сьогодні не має.
– Крім Данилу і Бабатунде в списку можливих втрат «Дніпра» значаться також Дуглас і Валерій Федорчук.
– Дуглас сказав, що хоче йти. Наскільки відомо, у нього є варіант в Туреччині. Не знаю, як домовляться між собою клуби з приводу бразильця, але поки бажання продовжити кар’єру в іншій країні у Дугласа не пропало. Федорчук ж у розпал осені отримав серйозну травму і не зміг допомогти нам у всіх залишилися до виходу у відпустку матчах. Я звертався в клуб з проханням укласти з ним хоча б однорічний контракт, щоб хлопець міг вилікуватися, пройти реабілітацію і ще принести користь «Дніпру». Але від мене це не залежить.
– Кого з молодих футболістів намір запросити на перший тренувальний збір?
– Візьмемо чоловік сім. Це футболісти 17-18-річного віку з нашого дубля і команди U-19. Спостерігаючи за ними, мені впало в очі, що в майбутньому з цих хлопців може щось вийти. Правда, для цього нам потрібно буде почекати три-чотири роки. Ну а поки ми даємо їм шанс, беручи з собою на збори. Молоді футболісти повинні включитися в роботу над вдосконаленням своєї майстерності. Повторюся: у цих хлопців є перспектива.
– Як спланована робота «Дніпра» в період зимового антракту?
– Нам належить три тренувальні збору – два в Туреччини і один в Іспанії. Чесно кажучи, для мене, як для головного тренера, ця зима в якійсь мірі стане незвичній – вперше за десять років я зі своєю командою не візьму участь в єврокубках. Раніше потрібно було готуватися до першого офіційного матчу року, який проводився в рамках Ліги Європи, в середині лютого.
Тепер же орієнтуємося на 3 березня, базовий день стартового туру весняної частини чемпіонату. У зв’язку з цим підготовчий цикл у нас буде трохи розтягнутий. А поки команда перебуває у відпустці, який завершиться 11 січня. Цього дня футболісти зберуться в Дніпропетровську, звідки 13-го числа вилетимо на перший збір до Туреччини.
