Головний тренер «Зорі» проаналізував виступ команди в осінній частині сезону, поділившись очікуваннями і планами на період зимового антракту. – На зимову перерву ваша команда пішла на третьому місці. Зізнайтеся, очікували такої прудкості від підопічних?
– Очікував, звичайно ж! Адже завжди сподіваєшся на щось краще. Якщо нам знову не пощастило пробитися в груповий раунд Ліги Європи, то хоч вистачило сил і можливостей виступати якомога краще в чемпіонаті.
– За кілька останніх сезонів «Зоря» привчила уболівальників до стабільних результатів. Почуття гордості за команду відчуваєте?
– Однозначно: так. Прогрес хлопців наявності. Якщо взяти забиті та пропущені м’ячі, а також саму гру, те вона стала набагато цікавіше. Невипадково в кількох попередніх інтерв’ю я говорив, що отримую задоволення від гри підопічних.
– І це незважаючи на те, що влітку команду залишила група гравців, серед яких двоє ведучих – Дмитро Хомченовський і Максим Малишев …
– У догляді цих футболістів можна знайти і плюс. Він полягає в тому, що на їх позиції у нас вже були хлопці, які стукали в двері «основи», наступаючи на п’яти згаданим гравцям. Хомченовський пішов – на його місце прийшов Петряк, гра якого помітно посилилася. Іван повністю розкрився і навіть отримав виклик у національну збірну. Що стосується Малишева, то лукавити не буду – я щиро шкодую, що втратили такого опорного півзахисника. Але з його відходом нам довелося шукати іншого гравця на цю позицію, і тут якраз добре розкрився Гордієнко.
– Напевно успіхи були б неможливі, якби не було у вас контакту з гравцями. Кажуть, що «Зоря» відрізняється надзвичайно дружною атмосферою і позитивним мікрокліматом.
– В цьому не тільки моя заслуга, а всього тренерського штабу, який зміг об’єднати однією спільною метою весь клуб. Кожен його представник думає лише про те, щоб «Зоря» показувала якомога кращий результат. Коли все відкрито, чесно і порядно, то і в колективі незалежно від ситуації завжди буде позитивна атмосфера.
– Як вам вдається не порушувати баланс у застосуванні методу батога і пряника?
– Ситуація зараз складна не тільки у «Зорі» та інших клубів, але і у всіх сферах життя в Україні. Це ні для кого не новина. Тим не менш, завжди треба знаходити підхід до футболістів і знати, коли дати пряник, а коли застосувати батіг. Дисципліна повинна бути. Якщо пустити все на самоплив, то повірте, що нічого доброго з цього не вийде. Хлопці всі це чудово розуміють. Кожен з них, думаю, звик до моєму характеру і небайдужому відношенню до подій – як у країні, так і в колективі. Якщо навіть все складається добре, то потрібно тримати ситуацію під контролем і в жодному разі не допускати розслаблення.
– Багато тренерів схильні вважати окуляри, втрачені в іграх, де це найменше очікувалося. Скільки було таких в осінній частині сезону?
– Я не з тієї категорії тренерів, які будуть вести підрахунок втрачених очок. Зараз такий футбол, що можна вдало зіграти з сильними клубами, а зазнати фіаско зі слабкими або з такими ж, як ми. Якщо «Зоря» і недорахувалася очок, то незначна кількість. Десь це трапилося через моїх прорахунків, а десь через недостатнє настрою хлопців. Особливо шкода було втрачати очки на старті в грі з дебютантом еліти «Сталлю». Хоча вже в розпал сезону стало видно, що ця команда аж ніяк не слабка. Патруль ми і в інших іграх, але вибувши з подальшої боротьби в Лізі Європи, в осінній частині чемпіонату провалів у «Зорі» більше не спостерігалося. За винятком матчу з «Шахтарем», звичайно ж.
– «Зоря» видала восьмиматчеву безпрограшну серію, урвалася якраз у зустрічі з гірниками. 1: 7 в тій грі – чи не занадто хвороблива ляпас?
– Для мене ця поразка була сильним ударом. Я все міг припустити, але щоб було 1: 7 … Таке навіть важко було уявити! Але з часом відійшов від потрясіння, подивився запис гри, проаналізував. Що ж, бувають такі ігри, коли у сітку залітає буквально все! Мабуть, це був не наш день. Втім, не тільки ми так програємо – той же «Шахтар» примудрявся крупно поступатися в Лізі чемпіонів.
У грі з гірниками перший тайм ми грали здорово, але в його кінцівці пропустили безглуздий м’яч. А в другому, немов відчуваючи недобре, я сказав підопічним: ні в якому разі не грати на зустрічних курсах! Потрібно було відсидітися, правильно зіграти в захисті, а тим часом шукати шанс для швидкого виходу з оборони в атаку. На жаль, не вийшло. Мабуть, хлопці сильно хотіли відігратися і помчали вперед. Треба сказати, що і моменти-то у нас були: і при 0: 1, і при 0: 2. Але їх не використали. Зате розкрившись, поплатилися – отримали сім голів.
– А які матчі вас порадували найбільше?
– З «Дніпром» і «Волинню» на виїзді. У них хлопці показали себе з кращого боку, демонструючи цікавий футбол. Хороша гра вийшла і з «Ворсклою» в Полтаві. Вона багато чого коштувала – як для нас, так і для полтавців. Незважаючи на кадрові втрати, понесені нами напередодні матчу, ми зуміли зіграти дисципліновано, повністю дотримуючись обраної тактики і стратегії. Використовували помилки суперника і досягли перемоги.
– Не можу не запитати у вас про гру з «Дніпром», у якого протягом останніх чотирьох сезонів «Зоря» відбирає очки регулярно. Чим поясните настільки унікальну традицію?
– У таких випадках можна говорити що завгодно. Наприклад, що ми незручний суперник для «Дніпра». Хоча я вважаю, що вся справа в настрої футболістів на ігри з ведучими командами. Крім «Дніпра» ми ж і з «Динамо» скільки вже матчів поспіль намагаємося не програвати! Нехай поки граємо внічию, але ж все одно відбираємо окуляри. Так, до речі, було і з «Шахтарем» у минулому сезоні. Крім того, допускаю думку, що футболісти «Дніпра» на поєдинок з нами просто не налаштувалися. Ми ж завдяки правильно обраній тактиці та стратегії добиваємося в іграх з ними успіху.
– У кожної, навіть найсильнішою, команди завжди можна знайти вади. Чого, по-вашому, бракує нинішній «Зорі»?
– Ігри «першим номером». Особливо з командами нижче класом. Треба ще багато працювати в пошуку ідеальних варіантів розтину насиченою оборони.
– Незважаючи на наявність в лінії атаки Філіпа Будковского, ви напевно не відмовитеся від ще одного кваліфікованого нападника. Є такий на прикметі?
– Є. Сподіваємося, що цієї зими такий у нас з’явиться. Хотілося б посилитися футболістом, за манерою гри нагадує нашого колишнього нападника Болі. Він дуже швидкий, вміє приймати неординарні рішення, здатний легко обіграти одного-двох суперників. І навіть незважаючи на не надто високий зріст, у грі на «другому поверсі» виглядав не гірше Будковского. Все те, що необхідно для нападника, у Болі було.
Може, варто звернути увагу на африканський або латиноамериканський континенти?
– А ми й звертаємо. Не буду загадувати наперед, але сподіваюся, що мені вдасться знайти такого гравця, якого хочеться.
– Решта ігрові лінії не є настільки проблемними?
– Будь-яка команда, яка прагне грати в єврокубках, повинна мати по два рівних за рівнем гравця на кожну позицію. Без ротації всю турнірну дистанцію пройти рівно неможливо. Сезон довгий, і ніхто не застрахований від травм, хвороб і дискваліфікації. З достатньою ж кількістю гравців тренеру легше варіювати складом, однаково успішно граючи на всіх фронтах. У «Зорі» виконавців на два склади не вистачає. Але разом з тим я розумію, що за нинішньої ситуації в країні і в футболі зокрема одного бажання мало.
– Цього року вперше після чемпіонського сезону 1972 «Зоря» делегувала в національну збірну значну кількість футболістів – семеро. Цей факт не відбився на хлопцях негативним чином?
– Маєте на увазі «зіркову» хворобу? Однозначно: ні! Навпаки – в ситуації, коли є заборгованості і затримки по зарплаті, у хлопців з’явився стимул. Стимул, який дорогого коштує – потрапляння в національну збірну, що вийшла у фінальну частину чемпіонату Європи. При правильному ставленні до справи у них є шанс не тільки поїхати до Франції, але і зіграти там.
– Наскільки відомо, ви були в числі тих фахівців, які підтримували нашу національну команду в обох стикових матчах зі Словенією. Мимоволі напрошується питання: у Франції на чемпіонаті Європи теж мають намір бути присутніми?
– Якщо все складеться вдало – обов’язково! Мені хотілося б як підтримати нашу збірну, так і поспостерігати за еволюцією футболу. На футбольному форумі, де зібрані найкращі команди Європи, буде що подивитися і почерпнути для подальшої роботи.
– Повернімося однак до справ «Зорі». Її гра багато в чому залежить від групи футболістів, права на яких належать «Шахтарю». Як будете виходити з ситуації, якщо договір про оренду двох із них – Руслана Малиновського і Філіпа Будковского з донецьким клубом не буде продовжений?
– Я сподіваюся, що «Шахтар» все ж піде нам назустріч і дасть можливість довести розпочату справу до кінця. Але якщо трапиться так, що ці хлопці повернутися в стан гірників і зможуть зайняти там рольові позиції – що ж, буду тільки щиро радіти зробленому ними чергового кроку вперед. Що стосується решти орендованих у «Шахтаря» хлопців, то їх угоди діють до кінця чемпіонату.
– Яка доля Григорія Ярмаша, контракт з яким добігає кінця?
– Ми вже зустрічалися з президентом і генеральним директором клубу, домовившись продовжити угоду з гравцем на один рік. І хоча Ярмаш провів в осінньому відрізку нинішнього сезону менше матчів, ніж інші, з ним із задоволенням готовий працювати і надалі. Я добре знаю силу і можливості Григорія, і впевнений, що він «Зорі» ще допоможе.
– Які найближчі плани вашої команди?
– Команда збереться після відпустки 15 січня. Десть днів проведемо в Запоріжжі, де буде проходити втягуючий цикл підготовки. На ньому зробимо акцент на аеробіку і роботу в тренажерному залі. Заняття на техніку в основному будемо проводити в спортзалі на Автозаводській стадіоні. За цей час планується внутрішньоклубні мікротурнір з міні-футболу. На 25 січня запланований виліт до Туреччини на перший тренувальний збір. Він триватиме два тижні, після чого на два-три дні повернемося в Україну. У подальших же планах черговий вояж на турецьку землю, де нас чекає другий двотижневий сбор.- На зимову перерву ваша команда пішла на третьому місці. Зізнайтеся, очікували такої прудкості від підопічних?
– Очікував, звичайно ж! Адже завжди сподіваєшся на щось краще. Якщо нам знову не пощастило пробитися в груповий раунд Ліги Європи, то хоч вистачило сил і можливостей виступати якомога краще в чемпіонаті.
– За кілька останніх сезонів «Зоря» привчила уболівальників до стабільних результатів. Почуття гордості за команду відчуваєте?
– Однозначно: так. Прогрес хлопців наявності. Якщо взяти забиті та пропущені м’ячі, а також саму гру, те вона стала набагато цікавіше. Невипадково в кількох попередніх інтерв’ю я говорив, що отримую задоволення від гри підопічних.
– І це незважаючи на те, що влітку команду залишила група гравців, серед яких двоє ведучих – Дмитро Хомченовський і Максим Малишев …
– У догляді цих футболістів можна знайти і плюс. Він полягає в тому, що на їх позиції у нас вже були хлопці, які стукали в двері «основи», наступаючи на п’яти згаданим гравцям. Хомченовський пішов – на його місце прийшов Петряк, гра якого помітно посилилася. Іван повністю розкрився і навіть отримав виклик у національну збірну. Що стосується Малишева, то лукавити не буду – я щиро шкодую, що втратили такого опорного півзахисника. Але з його відходом нам довелося шукати іншого гравця на цю позицію, і тут якраз добре розкрився Гордієнко.
– Напевно успіхи були б неможливі, якби не було у вас контакту з гравцями. Кажуть, що «Зоря» відрізняється надзвичайно дружною атмосферою і позитивним мікрокліматом.
– В цьому не тільки моя заслуга, а всього тренерського штабу, який зміг об’єднати однією спільною метою весь клуб. Кожен його представник думає лише про те, щоб «Зоря» показувала якомога кращий результат. Коли все відкрито, чесно і порядно, то і в колективі незалежно від ситуації завжди буде позитивна атмосфера.
– Як вам вдається не порушувати баланс у застосуванні методу батога і пряника?
– Ситуація зараз складна не тільки у «Зорі» та інших клубів, але і у всіх сферах життя в Україні. Це ні для кого не новина. Тим не менш, завжди треба знаходити підхід до футболістів і знати, коли дати пряник, а коли застосувати батіг. Дисципліна повинна бути. Якщо пустити все на самоплив, то повірте, що нічого доброго з цього не вийде. Хлопці всі це чудово розуміють. Кожен з них, думаю, звик до моєму характеру і небайдужому відношенню до подій – як у країні, так і в колективі. Якщо навіть все складається добре, то потрібно тримати ситуацію під контролем і в жодному разі не допускати розслаблення.
– Багато тренерів схильні вважати окуляри, втрачені в іграх, де це найменше очікувалося. Скільки було таких в осінній частині сезону?
– Я не з тієї категорії тренерів, які будуть вести підрахунок втрачених очок. Зараз такий футбол, що можна вдало зіграти з сильними клубами, а зазнати фіаско зі слабкими або з такими ж, як ми. Якщо «Зоря» і недорахувалася очок, то незначна кількість. Десь це трапилося через моїх прорахунків, а десь через недостатнє настрою хлопців. Особливо шкода було втрачати очки на старті в грі з дебютантом еліти «Сталлю». Хоча вже в розпал сезону стало видно, що ця команда аж ніяк не слабка. Патруль ми і в інших іграх, але вибувши з подальшої боротьби в Лізі Європи, в осінній частині чемпіонату провалів у «Зорі» більше не спостерігалося. За винятком матчу з «Шахтарем», звичайно ж.
– «Зоря» видала восьмиматчеву безпрограшну серію, урвалася якраз у зустрічі з гірниками. 1: 7 в тій грі – чи не занадто хвороблива ляпас?
– Для мене ця поразка була сильним ударом. Я все міг припустити, але щоб було 1: 7 … Таке навіть важко було уявити! Але з часом відійшов від потрясіння, подивився запис гри, проаналізував. Що ж, бувають такі ігри, коли у сітку залітає буквально все! Мабуть, це був не наш день. Втім, не тільки ми так програємо – той же «Шахтар» примудрявся крупно поступатися в Лізі чемпіонів.
У грі з гірниками перший тайм ми грали здорово, але в його кінцівці пропустили безглуздий м’яч. А в другому, немов відчуваючи недобре, я сказав підопічним: ні в якому разі не грати на зустрічних курсах! Потрібно було відсидітися, правильно зіграти в захисті, а тим часом шукати шанс для швидкого виходу з оборони в атаку. На жаль, не вийшло. Мабуть, хлопці сильно хотіли відігратися і помчали вперед. Треба сказати, що і моменти-то у нас були: і при 0: 1, і при 0: 2. Але їх не використали. Зате розкрившись, поплатилися – отримали сім голів.
– А які матчі вас порадували найбільше?
– З «Дніпром» і «Волинню» на виїзді. У них хлопці показали себе з кращого боку, демонструючи цікавий футбол. Хороша гра вийшла і з «Ворсклою» в Полтаві. Вона багато чого коштувала – як для нас, так і для полтавців. Незважаючи на кадрові втрати, понесені нами напередодні матчу, ми зуміли зіграти дисципліновано, повністю дотримуючись обраної тактики і стратегії. Використовували помилки суперника і досягли перемоги.
– Не можу не запитати у вас про гру з «Дніпром», у якого протягом останніх чотирьох сезонів «Зоря» відбирає очки регулярно. Чим поясните настільки унікальну традицію?
– У таких випадках можна говорити що завгодно. Наприклад, що ми незручний суперник для «Дніпра». Хоча я вважаю, що вся справа в настрої футболістів на ігри з ведучими командами. Крім «Дніпра» ми ж і з «Динамо» скільки вже матчів поспіль намагаємося не програвати! Нехай поки граємо внічию, але ж все одно відбираємо окуляри. Так, до речі, було і з «Шахтарем» у минулому сезоні. Крім того, допускаю думку, що футболісти «Дніпра» на поєдинок з нами просто не налаштувалися. Ми ж завдяки правильно обраній тактиці та стратегії добиваємося в іграх з ними успіху.
– У кожної, навіть найсильнішою, команди завжди можна знайти вади. Чого, по-вашому, бракує нинішній «Зорі»?
– Ігри «першим номером». Особливо з командами нижче класом. Треба ще багато працювати в пошуку ідеальних варіантів розтину насиченою оборони.
– Незважаючи на наявність в лінії атаки Філіпа Будковского, ви напевно не відмовитеся від ще одного кваліфікованого нападника. Є такий на прикметі?
– Є. Сподіваємося, що цієї зими такий у нас з’явиться. Хотілося б посилитися футболістом, за манерою гри нагадує нашого колишнього нападника Болі. Він дуже швидкий, вміє приймати неординарні рішення, здатний легко обіграти одного-двох суперників. І навіть незважаючи на не надто високий зріст, у грі на «другому поверсі» виглядав не гірше Будковского. Все те, що необхідно для нападника, у Болі було.
– Може, варто звернути увагу на африканський або латиноамериканський континенти?
– А ми й звертаємо. Не буду загадувати наперед, але сподіваюся, що мені вдасться знайти такого гравця, якого хочеться.
– Решта ігрові лінії не є настільки проблемними?
– Будь-яка команда, яка прагне грати в єврокубках, повинна мати по два рівних за рівнем гравця на кожну позицію. Без ротації всю турнірну дистанцію пройти рівно неможливо. Сезон довгий, і ніхто не застрахований від травм, хвороб і дискваліфікації. З достатньою ж кількістю гравців тренеру легше варіювати складом, однаково успішно граючи на всіх фронтах. У «Зорі» виконавців на два склади не вистачає. Але разом з тим я розумію, що за нинішньої ситуації в країні і в футболі зокрема одного бажання мало.
– Цього року вперше після чемпіонського сезону 1972 «Зоря» делегувала в національну збірну значну кількість футболістів – семеро. Цей факт не відбився на хлопцях негативним чином?
– Маєте на увазі «зіркову» хворобу? Однозначно: ні! Навпаки – в ситуації, коли є заборгованості і затримки по зарплаті, у хлопців з’явився стимул. Стимул, який дорогого коштує – потрапляння в національну збірну, що вийшла у фінальну частину чемпіонату Європи. При правильному ставленні до справи у них є шанс не тільки поїхати до Франції, але і зіграти там.
– Наскільки відомо, ви були в числі тих фахівців, які підтримували нашу національну команду в обох стикових матчах зі Словенією. Мимоволі напрошується питання: у Франції на чемпіонаті Європи теж мають намір бути присутніми?
– Якщо все складеться вдало – обов’язково! Мені хотілося б як підтримати нашу збірну, так і поспостерігати за еволюцією футболу. На футбольному форумі, де зібрані найкращі команди Європи, буде що подивитися і почерпнути для подальшої роботи.
– Повернімося однак до справ «Зорі». Її гра багато в чому залежить від групи футболістів, права на яких належать «Шахтарю». Як будете виходити з ситуації, якщо договір про оренду двох із них – Руслана Малиновського і Філіпа Будковского з донецьким клубом не буде продовжений?
– Я сподіваюся, що «Шахтар» все ж піде нам назустріч і дасть можливість довести розпочату справу до кінця. Але якщо трапиться так, що ці хлопці повернутися в стан гірників і зможуть зайняти там рольові позиції – що ж, буду тільки щиро радіти зробленому ними чергового кроку вперед. Що стосується решти орендованих у «Шахтаря» хлопців, то їх угоди діють до кінця чемпіонату.
– Яка доля Григорія Ярмаша, контракт з яким добігає кінця?
– Ми вже зустрічалися з президентом і генеральним директором клубу, домовившись продовжити угоду з гравцем на один рік. І хоча Ярмаш провів в осінньому відрізку нинішнього сезону менше матчів, ніж інші, з ним із задоволенням готовий працювати і надалі. Я добре знаю силу і можливості Григорія, і впевнений, що він «Зорі» ще допоможе.
– Які найближчі плани вашої команди?
– Команда збереться після відпустки 15 січня. Десть днів проведемо в Запоріжжі, де буде проходити втягуючий цикл підготовки. На ньому зробимо акцент на аеробіку і роботу в тренажерному залі. Заняття на техніку в основному будемо проводити в спортзалі на Автозаводській стадіоні. За цей час планується внутрішньоклубні мікротурнір з міні-футболу. На 25 січня запланований виліт до Туреччини на перший тренувальний збір. Він триватиме два тижні, після чого на два-три дні повернемося в Україну. У подальших же планах черговий вояж на турецьку землю, де нас чекає другий двотижневий збір.
