У середу, 6 січня, виповнилося 77 років з дня народження видатного радянського і українського тренера, легенди київського “Динамо” Валерія Васильовича Лобановського.
Пропонуємо згадати найзнаменитіші висловлювання знаменитого фахівця, з яких стає зрозуміло, за якими канонами він жив і працював.
Я не визнаю моди. Я визнаю тільки те, що розумно.
Тренер зобов’язаний вчитися все життя. Як тільки перестав вчитися – перестав бути тренером. Час не обдуриш.
Не можна працювати без живого інтересу. Особисто я беруся за нову роботу тільки тоді, коли переконуюся, що маю бажання їй займатися.
Ще в молодості я привчив себе ніколи не виставляти напоказ власні переживання.
Тренер за визначенням не може подобатися всім без винятку гравцям. Це немислимо.
Гра забувається, а результат назавжди залишається в історії. Сенс футболу в результаті.
Достоєвський говорив, що категоричність суджень властива невігласам. У тому числі і тому я намагаюся нікому нічого не нав’язувати.
Часто кажуть, що та чи інша ідея належить Лобановському, мовляв, Лобановський придумав. А я ніколи нічого не придумував, я тільки вчився, вчився і вчився.
Намагатися скопіювати якийсь ідеал – заняття марне. Випередження – ось єдиний сенс роботи.
Мене часто називають диктатором. Я категорично з цим не згоден. Диктатор – це той, хто готовий наказувати, не вдаючись у міркування опонента. Я ж завжди пропоную гравцям оскаржити мої пропозиції.
Тренер не може формувати схему гри, виходячи з наявних футболістів. Це безглуздо і безперспективно. Прогрес футболу можливий тільки тоді, коли тренер заздалегідь уявляє модель гри і свідомо підбирає під неї виконавців.
До чужої достатку потрібно ставитися спокійно. Заздриш – так іди і зароби. На жаль, наша ментальність до цього ще не дійшла.
Найбільш прикра поразка в кар’єрі? Ніколи над цим не замислювався. Я взагалі не поділяю перемог і поразок, це неминучі складові частини одного процесу.
Бути тренером помітно складніше, ніж гравцем. На полі ти керуєш тільки м’ячем, а у бровки ти керуєш людьми.
Розвиток футболу гальмують так звані “зірки”. Вони просто експлуатують свій талант, не бажаючи працювати на тренуваннях і ставати краще.
Коли один тренер сказав, що не побачив на чемпіонаті світу нічого нового, йому порадили носити окуляри. Я згоден з цим. Справжній тренер зобов’язаний уважно стежити за сучасними світовими тенденціями, постійно дізнаватися щось нове, а не використовувати з сезону в сезон одні й ті ж напрацювання.
Журналісти можуть чинити серйозний вплив на футболістів і тренерів, при цьому багато хто з них не володіють належним рівнем знань. Тому я вважаю, що їм варто починати статті зі слів “на мій погляд”, “я вважаю”. Мені не подобається, коли журналісти намагаються нав’язувати читачеві свою точку зору.
