…Не повірю, якщо ви скажете, що в новорічні свята, вживаючи олів’є і запиваючи його шампанським, ви не згадували про суворі реалії вітчизняного футболу і хоча б раз не обговорили з сусідом по столу, що ж потрібно в новому році робити для порятунку українського спорту номер один взагалі і чемпіонату країни – зокрема. І напевно найзапекліші суперечки велися на тему, скільки ж у підсумку команд має відігравати у Прем’єр-лізі в наступному році. Але тепер давайте спробуємо поговорити про це без шампанського. І без емоцій.
Як відомо, до кінця минулого року діяв фінансовий меморандум, підписаний між ФФУ та клубами-боржниками. Це був документ «для внутрішнього користування», ніякої юридичної сили він не мав. Така свого роду дорожня карта – схема, згідно з якою ФФУ намагалася зрозуміти, як клуби збираються вибиратися з фінансової ями. І треба сказати, що далеко не всі вони виконали свої зобов’язання. Але це ні в якому разі не означає, що федерація отримала право зняти їх зі змагань вже навесні. Зробити висновки – так. Але махати шашкою – ні.
Боржники знову мають час для відстрочки. Справа в тому, що дані для оцінки фінансового критерію ліцензування на наступний сезон учасники Прем’єр-ліги повинні надати до 31 березня. Саме ця дата стане остаточним терміном для оцінки фінансової ситуації в клубах.
І саме тому поки рано говорити навіть про те, що з «Волині» за борги знімуть шість очок. Так, таке рішення ФІФА є. Але ФФУ, заручившись гарантіями лучан, схоже, знайшла аргументи для відстрочки цього вердикту. До слова, якщо у Луцьку не стримають своє слово, то після «-6» наступне покарання для них – автоматичне пониження в класі. Приблизно така ж ситуація в «Говерлі». З тією лише різницею, що ужгородський клуб поки не дістався до «-6», обмежившись «забороною трансферної діяльності». Хоча і тут не все ясно – це рішення, схоже, тільки для «внутрішньої арени» (ясність у цьому питанні настане, коли всі керівні органи вітчизняного футболу вийдуть з новорічного анабіозу). Але дуже багато (якщо не всі!) У долі «Говерли» залежить від того, чи будуть власники клубу відповідати за свої слова. Іншими словами – погашати борги.
Враховуючи все це, поки, на мій погляд, рано стверджувати, що в наступному чемпіонаті в Прем’єр-лізі виступатимуть саме 12 команд. Зрештою, якщо до 31 березня всі клуби підтвердять свою фінансову спроможність, ніхто штучно зменшувати число учасників не буде. Як би того не хотіли телевізійні «магнати». Сподіваюся, у по-справжньому футбольних людей вистачить мужності не піддаватися на цей дешевий (в моральному сенсі) шантаж.
