Підходить до завершення відпустку у футболістів «Зорі». У п’ятницю луганська команда збереться в Запоріжжі, де почне підготовку до весняної частини сезону.
Під час зимового антракту в клубні справи не обійшлося без подій, які не залишили її шанувальників байдужими. Головним з них став відхід одного з ключових гравців колективу Руслана Малиновського в бельгійський «Генк». Про це та про багато іншого розповів наставник луганчан Юрій Вернидуб.
КРОК У КАР’ЄРІ
– У Бельгію Малиновський дуже хотів поїхати, – почав керманич «Зорі». – Я, як тренер, не бачив сенсу на чомусь наполягати, намагаючись утримати футболіста, так як у нього є право вибору. Пропозиція, що надійшла від «Генка», влаштовувало і самого гравця, і клуб, який володіє на нього правами – «Шахтар».
Не проти був і я, щиро радіючи перспективі професійного зростання Руслана. Малиновський для себе вирішив, що перехід в бельгійський клуб буде черговим кроком у його кар’єрі. Дай Бог, щоб він у ньому себе проявив ще в більшій мірі і зумів зайвий раз довести, що є сильним футболістом, заслуговуючим права поїхати в складі національної збірної на чемпіонат Європи.
– Перспектива працевлаштування в «Генку» у нього була і раніше?
– Так, по Бельгії у нього було кілька варіантів. У цю країну хотів перебратися і сам Руслан, і його дружина.
– Наскільки відомо, крім Руслана Малиновського «Зорю» покинув також і відіграв у ній три роки хорватський голкіпер Кршеван Сантіні …
– Він попросився в кіпрський клуб, так як у нього залишалося всього півроку дії контракту. Який сенс у цій ситуації тримати в команді легіонера з воротарським амплуа? Ніяких проблем з Сантіні у нас не виникало: ми відразу йому сказали, що якщо буде, що влаштовує його пропозицію, то в «Зорі» заперечувати проти переходу не стануть. Так воно і сталося.
– Напередодні першого робочого дня кадрових втрат у «Зорі» більше немає?
– На жаль, поки не встиг відновитися після ушкодження зв’язок Дмитро Луканов. Для цього ще потрібен час. Більше ніяких втрат немає, всі інші футболісти залишаються в команді.
– Чи правда, що в послугах вашого ключового гравця Андрія Пилявського зацікавлені в інших клубах, зокрема, в «Дніпрі»?
– Це тільки розмови. Їх я вже цілий рік чую: то «Шахтар» його хоче, то ще хтось. Але особисто мені нічого про інтерес до цього футболіста не відомо. Про факт же зацікавленості можна говорити лише в тому випадку, якщо є відповідна папір з конкретною пропозицією з боку потенційного покупця. А коли все відбувається на рівні розмов і чуток, то це несерйозно.
– У міжсезоння і період зимового антракту в чемпіонаті подібні теми спливають регулярно …
– … І їх дуже багато. Те, що Пилявський – футболіст серйозного рівня, це однозначно. А чи є у нього конкретну пропозицію і чи домовляться між собою клуби – це вже інше питання. Але як би там не було, а на Пилявської я дуже розраховую. Як і на інших кваліфікованих центральних захисників – Михайла Сивакова та В’ячеслава Чечера. Якщо попит на того ж Пилявської або Сивакова дійсно буде, причому не на рівні розмов, а цілком реальний і вигідний для зацікавлених сторін, то не бачу сенсу утримувати гравці штучно. Не хочу, щоб потім футболісти говорили, що тренер їх свого часу не відпустив і не дав можливості розвиватися.
ДОПОМОГА ВІД «КОМУНАРА»
– А що скажете про кадрове поповнення?
– Сподіваюся, нам вдасться підсилитися. Зокрема, розглядається варіант переходу в «Зорю» бразильського нападаючого Паулінью. Правда, говорити про це, як про доконаний факт, ще рано. Я така людина, яка не звикла говорити про подібні речі наперед. Так, я за бразильцем стежив, дивився його гри і мені пообіцяли, що питання по ньому буде вирішуватися. Сподіваюся, Паулінью з’явиться у нас в команді 15 січня. Важливо, щоб всі зрослося. А як воно буде в підсумку – подивимося.
Про інші ж кандидатурах можна говорити з упевненістю. Має намір перейти до нас захисник Артем Сухоцький з «Олександрії». Знаючи, що у нього закінчувався контракт з цим клубом, я запропонував хлопцеві попрацювати разом. Вважаю Сухоцького серйозним придбанням: усі матчі осінньої частини сезону він провів за александрійську команду на досить хорошому рівні. У цього молодого футболіста все в його руках. Вірю, що в найближчому майбутньому він зможе проявити себе з кращого боку. Ще одного гравця – нападника Ярослава Квасова – ми повернули в «Зорю» з оренди в естонському «Калева». Для чемпіонату Естонії його бомбардирські показники були досить високі, а от як проявить він себе на батьківщині – покаже час.
– Повернення Квасова сталося з вашої ініціативи?
– Ну звичайно. Ми віддавали його в «Калев» спочатку на півроку, а потім орендне угода була продовжена. Цієї зими воно минув, от і подумалось: чому б не перевірити його нинішні можливості в «Зорі», тим більше, що нападники зараз всім потрібні. Якщо рівень Квасова дійсно зріс, то він може створити гарну конкуренцію Будковському. В іншому випадку немає сенсу просто тримати хлопця в команді – вже краще хай він продовжує грати в оренді у тому ж «Калева». Але спочатку ми хочемо уважно подивитися на Ярослава на зборах, оцінити рівень його майстерності і вже тоді прийняти остаточне рішення.
– Наскільки комфортно «Зоря» відчуває себе в Запоріжжі, де змушена базуватися у зв’язку з подіями на Донбасі?
– Я вдячний запорізькій землі – прийняли нас тут добре. У «Зорі» хоч і немає Суперумови, зате в розпорядженні команди є стадіон «Торпедо» з прекрасним полем, на якому ми тренуємося. Хочеться подякувати міська влада – зокрема, за надання для наших домашніх ігор стадіону «Славутич-Арена», а також керівників заводу «Комунар». Радий, що є люди, які з розумінням ставляться до проблем «Зорі», викликаними подіями на Луганщині. Вважаю, що спільна біда нас об’єднала і допомогла стати сплоченнее в усіх відношеннях. Це ще раз доводить, що Україна є Україна. Ділити її нікому не дозволено, та й ніхто цього зробити не дасть.
ЗУСТРІТИ Пірло в ДУБАЇ
– Що входить в найближчі плани «Зорі»?
– З 15-го по 22-е січня будемо працювати в Запоріжжі. У процесі втягивающего збору зробимо акцент на аеробіку і роботу в тренажерному залі, а заняття на «техніку» будемо проводити у великому ігровому залі спорткомплексу стадіону «Торпедо». Плануємо також провести внутрішньоклубні турнір з міні-футболу. А потім дамо футболістам один день відпочинку. У ніч же з 24-го на 25-е число «Зорі» належить виліт до Туреччини, де пройде перший тренувальний збір. Він триватиме два тижні. Команда буде дислокуватися в готельному комплексі «Дракон», який знаходиться неподалік від Сіде. У ньому ми проводимо збори щороку – там прекрасні поля, хороші умови для відновлення сил і відпочинку. Другий збір також пройде в Туреччині і триватиме до 26-го або 27-го лютого. Після повернення в Україну почнемо безпосередню підготовку до стартового матчу весняного етапу сезону, в якому нашим суперником в рамках кубкового розіграшу буде «Волинь». Ця гра відбудеться 2 березня у Луцьку.
– Які контрольні матчі заплановані на цьому зборі?
– Буде п’ять ігор. У першій з них нашим суперником стане лідируючий в чемпіонаті країни болгарський «Лудогорець» – з ним зіграємо 28-го січня. Потім 30-го числа зустрінемося з румунським «Ботошань», 2-го лютого з сербським «Вождовац», 6-го – з чемпіоном Казахстану “Астаною”, а 8-го – з грузинським «Динамо» з Батумі.
– Новий календарний рік набирає обертів. Під час відпустки ви хоч встигли відпочити?
– В останній декаді грудня всією сім’єю їздили в ОАЕ – відпочили там тиждень. А до цього їздив взимку у відпустку за кордон дуже давно – в 1999-му році, в Єгипет. Сподобалося мені в Еміратах? Звичайно, сподобалося, адже відпочивати завжди добре (посміхається).
– В Еміратах багатьох знайомих зустрічали?
– Так. У готелі, в якій ми зупинилися в Рас-ель-Хайме, проживали також кілька футболістів «Дніпра» – Валерій Лучкевич, Олександр Сваток, гравець «Байера» Владлен Юрченко, а також наш Григорій Ярмаш. Правда, він їхав через два дні після нашого приїзду. А от коли ми вибралися в Дубаї прогулятися біля граючого фонтану на Dubai Mall і у хмарочоса Бурдж-Халіфа, то там стільки знайомих людей зустрічали, що ледве встигали повертатися! Серед них було і безліч відомих футболістів – португалець Данні з «Зеніту», італієць Андреа Пірло з сім’єю …
ПОДАРУНОК ВІД ЛЕОНІДА ЯКОВИЧА
– У житті кожного футбольного людини буває багато цікавих і навіть курйозних ситуацій, пов’язаних з Новим роком. Вам є що згадати?
– Так, був один цікавий випадок в бутність мою футболістом запорізького «Торпедо». На наступний день після зустрічі Нового 1997-го року мені подзвонив Леонід Колтун, який працював у ту пору тренером-селекціонером пітерського «Зеніту». Він сказав, що запрошує мене в цю команду. Спочатку я подумав, що мене хтось розігрує. Але потім зрозумів, що до чого і був дуже радий. У ту пору у «Торпедо» якраз були серйозні фінансові проблеми, тому в мене з’явилася можливість перебратися в більш благополучний клуб. Чим я із задоволенням і скористався. Леонід Якович сказав, що в Санкт-Петербурзі потрібно бути вже 3 січня, і я поїхав. У «Зеніті» відіграв чотири роки, після чого повернувся в Україну. Ось такий 19 років тому виявився для мене новорічний подарунок за частиною кар’єрного зростання.
– А де провели недавній новорічне свято?
– Кожен Новий рік за давньою традицією проводжу в колі рідних і близьких, в домашній обстановці. Точно так само святкую і Різдво. Взагалі кращого відпочинку, ніж удома, я не бачу. Захотів – полежав, щось почитав, попрацював. Я домашня людина.
– Для вас тапочки, диван, газета і телевізор – це основні атрибути відпочинку?
– Телевізор – так, можу подивитися гри. Люблю почитати. До речі, нещодавно вийшла шикарна біографічна книга Алекса Фергюсона з однойменною назвою. У ній описується все його життя. Її я прочитав за чотири дні – дуже цікава, є що почерпнути! А ще люблю робити деякі помітки по матчах, заздалегідь розписати по днях весь тренувальний збір. Це дуже зручно: відкрив план роботи – і вже знаєш, що і як. Але не тільки цим займаюся будинку. У мене є улюблена собака, з якою із задоволенням виходжу погуляти до розташованих поруч сосновому лісі і Дніпру.
