Цієї зими «Динамо» поки нікого не набуло, але вже встигло розлучитися з рядом футболістів, чиє майбутнє в клубі в силу різних причин не виглядало однозначним. Пройдемося по персоналіях, згадавши тих, хто пішов, хто перебував на межі догляду, хто планує змінити клуб влітку і, нарешті, хто міг повернутися до Києва, але вважав за краще цього не робити …
Юнес Беланда
За ігровими якостями марокканець став би однією з головних удач динамівської селекції, якби у киян була трохи інша тактична схема. У «Монпельє» Юнес Беланда був хороший як «десятка», майже звільнена від роботи у відборі, рідше використовувався на правому фланзі. Тепер вдумайтеся, яка з цих функцій йому світила в «Динамо»? Клубі, в якому вже багато років не було «чистого» плеймейкера, а головна зірка якраз діє на правому краю атаки.
Юнес Беланда відверто нудьгував на поле, не бажаючи побиватися в матчах чемпіонату, і стабільно робив лише одну річ: отримував зарплату кожен місяць.
Від екс-лідера «Монпельє» треба було позбавлятися. В умовах загальної кризи в країні та наявності класних українських гравців у центрі поля тримати на лавці високооплачуваного легіонера клубу – велика розкіш. Були варіанти з переїздом до Італії, але в підсумку все пройшло за схемою, за якою колись розлучалися з Раффаель. Оренда в Німеччину на півроку з правом викупу, навіть клуб той же – «Шальке».
Є впевненість, що, як і бразилець, Юнес після цих шести місяців в «Динамо» не повернеться. Гравець він класний, так що відновити інтерес до себе у відкритому німецькому футболі, де проти «Шальке» не стоятимуть стіною в 10 захисників, просто зобов’язаний.
КРАНЧАР
Тут все як у Юнес Беланда, але з однією важливою відмінністю. Якщо Юнес не вписувався у футбол «Динамо» насамперед психологічно, то у Ніко було два ускладнюють фактора.
Перший: він потрапив до Юрія Сьоміна, який звик працювати з такими плеймейкерами, неспішними, але з приголомшливим умінням вирізати дальній пас або пробити на силу. Лоськов, Алієв … Кранчар міг стати ще одним, але ЮрПалич аж надто швидко розлучився з «Динамо». А Блохін з Ребровим воліли гравців більш різких і швидкісних.
Другий фактор: результати при Блохіна, через яких у хорвата навряд чи додалося бажання будувати кар’єру в «Динамо». Тому він із задоволенням і відправився в оренду до Англії. Додайте до цього травматичність гравця – і отримаємо логічне рішення Реброва не робити ставку на вікового тихохода.
Очевидно, що коштувало прощатися з Ніко ще раніше, але, мабуть, сам хорват минулого літа розраховував, що зарплату рівня нинішньої йому хтось та запропонує. Не вийшло, і взимку вже сам Кранчар був зацікавлений у прощанні: практика перед Euro-2016 йому потрібніше грошей.
РУБЕН
Ще одна людина, ніяк не проявив себе в Києві. Перехід Марко спочатку викликав питання: типовий форвард штрафного майданчика у Києві заграти не міг. Аргентинець ніколи не був забивним, а необхідність в недитячому вже віці адаптуватися до нової країни навряд чи додавала оптимізму при його підписанні.
І не скажеш адже, що Рубен отримував мало шансів, але не забивав. Та ж історія була в оренді в «Евіані» і «Тигрес», так що спалах в «Росаріо Сентраль» зіграла на руку Ігорю Суркісу. З’явилася можливість відбити хоч якусь частину грошей, витрачених колись на гравця, якій «Динамо» в підсумку і скористалося.
Є Мораес, є Теодорчик, на позиції третього нападника можна тримати і менш дорогого гравця. Тим більше, ліміт в УПЛ ніхто не відміняв, а після відходу Кравця форварда-українця в обоймі мати вигідніше, ніж ще одного легіонера.
КРАВЕЦЬ
Оренда Артема в «Штутгарт» нагадує давній вже хід «Шахтаря» зі спробою реанімувати кар’єру Бєліка, віддавши того в «Бохум». Але в нинішній історії віри в позитивний результат помітно більше. Все ж Кравець видав класний минулий сезон, тоді як екс-нападник донецького клубу до від’їзду не “запалював» вже дуже давно.
Артем за роки гри в «Динамо» показав, що йому потрібно довіру і статус основної опції в атаці. Тоді він починає світитися, видаючи тривалі результативні серії. Потопаючий в бундеслізі «Штутгарт» здатний дати йому таку можливість. «Динамо» нинішнє – ні. Торік в конкурентах у Кравця ходили застрайкували Мбокані і тільки перейшов Теодорчик, процес адаптації якого затягнувся на всю першу половину сезону. Зараз є Мораес, якому немає потреби адаптуватися і який менш залежний від підтримки півзахисту. І той же Теодорчик, якому лише травма завадила проявити себе так, як було навесні 2015-го.
«Динамо» декларує готовність давати шанс молодим. 26-річний Кравець до таких належить з натяжкою, видані йому шанси він у першій частині сезону не реалізував. Усе логічно, до того ж гравець зможе повернутися в клуб влітку, отримавши до того необхідну для потрапляння на чемпіонат Європи практику.
ВЕЛОЗУ
Нарешті, «Динамо» задекларувало готовність відпустити португальця. При Реброва він випав з числа тих, хто якщо здоровий, то неодмінно виходить у стартовому складі. Рибалка, Гармаш, Сидорчук, Буяльський – кожен з цього квартету потенційно слабкіше португальця, але виграє боротьбу за місце в основі за рахунок більшого динамізму на поле і бажання проявити себе.
Мігел в порівнянні з моментом, коли переходив до Києва в статусі бронзового призера Euro-2012, здав. Його дії в матчах, де він виходить на поле, надмірно академічні, хоча вміння працювати в підіграванні нікуди не поділося. Але португалець відверто не бажає продовжувати контракт з клубом, він втомився від України і, будемо чесні, Ребров на нього не дуже-то й розраховує.
ГУСЄВ
З ветераном «Динамо» поки не прощається. Взагалі ситуація, яка виникла навколо Олега, дещо здивувала раптовістю. На тлі трансферних саг з Коноплянкою і Ярмоленко ми якось вже звикли до того, що можливість відходу гравців такого калібру обговорюється сильно заздалегідь до закінчення контракту. Гусєв тепер не так сильний фізично, на весь матч його, трапляється, не вистачає і виходить на поле він у випадку, коли щось не так з Ярмоленком і Гонсалесом.
Плюси продовження очевидні: у розпал сезону нелегко знайти людину, яка погодиться на статус «першої опції» з лавки. Плюс іноземців знайти складно, а свої (той же Мякушко) поки не тягнуть. При ситуації, в якій гонка з «Шахтарем» йде ніздря в ніздрю, перепідписувати контракт було треба. На яких умовах він буде продовжений влітку – є час подумати обом сторонам.
РЕШТА
Цуріков вирушив до Греції, де зможе проявити себе в більш амбітною, ніж «Говерла», команді, давши привід вирішити, розлучатися чи з Антунеш, якщо той продовжить зменшувати обороти. Аруна ледь не опинився в «Кайраті», але запросив занадто великі гроші в якості зарплати. Тут важливо, що від баласту, яким став нігерієць, хочуть позбутися, а значить рано чи пізно зроблять це.
Хобленко може опинитися в «Чорноморці», Лухтанов в «Дніпрі» – хлопцям давно пора проявити себе на більш високому рівні. Попрощалися з так і не виправдав надій Суаресом, який, здається, і до 30 років міг грати в першій лізі. Підписали контракт з талановитим Ігнатьєвим із запорізького «Металурга» – чому б не спробувати дати йому проявити себе в якості гравця ротації.
Все було б зовсім ідеально, якби пройшли угоди з Бойком і Петряк, про які чимало писали. Але й без них на даний момент «Динамо» просто здорово працює «на вихід», серйозно розвантаживши платіжну відомість і створивши «робочі місця» для українців. А трансферами на «вхід» можна буде щільно зайнятися вже влітку …
