До пройшов минулої п’ятниці засідання виконкому УЄФА в Україні було прикута величезна увага, оскільки напередодні ЗМІ повідомляли, що на ньому можуть прийняти рішення про місто-хазяїні фіналу Ліги чемпіонів-2017/18, на який претендує і Київ. Однак, як поінформувала редакцію «пресинг» прес-служба УЄФА, розгляд заявок міст, що претендують на проведення фінальних матчів Ліги чемпіонів, Ліги Європи і Суперкубка УЄФА 2018 року в порядок денний не входило. При цьому на уточнююче питання – коли можна очікувати завершення тендерних процедур і, власне, остаточного рішення, – прес-служба УЄФА відповісти не змогла, пославшись на те, що це перебуває виключно в компетенції Виконкому УЄФА (pressing.net.ua, 23.01.15 ).
Таким чином, «Пресинг» поставив під сумнів правдивість ініційованої інтернет-сайтом «Чемпіон» і розтиражованому цілим рядом ЗМІ інформації про те, що заявка України на проведення в Києві фінального матчу Ліги чемпіонів 2018 року могла бути зірвана.
Зокрема, «Чемпіон», який є спортивним «філією» сайту «Українська правда», посилаючись на неназвані джерела в кабінеті міністрів, повідомив, що участь віце-президента УЄФА і почесного президента ФФУ Григорія Суркіса в даному процесі могло негативно вплинути на гарантії для УЄФА від української влади, в тому числі нібито через неприязнь з боку міністра фінансів Наталії Яресько.
За версією даного ресурсу, ФФУ отримала гарантії від міністерства фінансів тільки після втручання Президента України Петра Порошенка, який підкреслив, що це питання престижу всієї країни.
Наостанок «Чемпіон» ошелешив ще одним «інсайдом»: «Кож, стало известно, что Григорій Суркіс намагається перенести Засідання виконкому УЄФА, на якому затвердять місто-господар фіналу Ліги Чемпіонів у 2018 году, Пожалуйста відбудеться 21 січня. Попереднє Засідання Виконка Вже Було перенесено за Проханов та ініціатівою Суркіса. Причиною цього, як Зазначає джерело, є ті, что Суркіс, особисто НЕ зацікавленій у проведенні фіналу Ліги чемпіонів, оскількі ініціатива проведення фіналу Йшла НЕ від него »(champion.com.ua, 20.01.15).
Як іронічно кажуть коментатори на інтернет-форумах, «в цій новині прекрасно все».
По-перше, як видно, засідання виконкому таки відбулося 21 січня (і перенести його попросту неможливо – це розуміє кожен, хто має хоча б мінімальне уявлення про таку організацію, як УЄФА). Мало того, згідно з раніше затвердженим графіком пройшла і попередня зустріч виконкому УЄФА – 11 грудень 2015 року (яке, за відомостями «Чемпіона», «Було перенесено за Проханов та ініціатівою Суркіса»).
По-друге, як виявилося, питання визначення господарів фіналів сезону-2 017/18 на порядку денному не стояло взагалі.
Ну, і по-третє, вся логіка «аргументації» сайту «Чемпіон» – попросту абсурдна. Адже з одного боку, неможливо навіть уявити, щоб уряд був готовий позбавити Україну і Київ шансу прийняти такий фантастичний матч лише через те, що міністр фінансів нібито налаштована проти віце-президента УЄФА. Та ще й в світлі того, що цей проект публічно підтримав Президент Петро Порошенко, а відповідну роботу з кабміном очолював президент ФФУ, голова бюджетного комітету Верховної Ради Андрій Павелко.
З іншого боку, і сам Григорій Суркіс неодноразово висловлювався на підтримку заявки Києва на фінал Ліги чемпіонів, а також виступав у пресі з кваліфікованим аналізом того, що необхідно зробити столиці України, державним і футбольній владі, щоб здобути перемогу в цьому тендері.
На цьому фоні ще більш безглуздо виглядає і приписаний Григорію Суркісу «Чемпіоном» мотив – нібито він намагається зірвати заявку Києва, тому що «ініціатива йшла не від нього».
Насправді ідея про проведення в Києві фіналу одного з єврокубків почала циркулювати у футбольних колах відразу після ЄВРО-2012. Однак при колишньої управлінської команді в ФФУ реалізувати її не представлялося можливим, що згодом показав і зрив українських заявок на матчі фінальної стадії ЄВРО-2020 з причини волаючого непрофесіоналізму адміністрації Анатолія Конькова.
Однак ідея відродилася, коли готовність Григорія Суркіса в черговий раз «включити режим футбольної дипломатії» збіглася з бажанням ФФУ поборотися за фінал ЛЧ і підтримкою державних властей, у тому числі і особисто президента країни.
Нескладно здогадатися, хто наштовхнув Петра Порошенка на ідею обговорити це питання з президентом УЄФА Мішелем Платіні під час візиту останнього до Києва в листопаді 2014 року. Після чого на травневому виконкомі ФФУ Григорій Суркіс в якості почесного президента федерації офіційно висунув ініціативу провести в столиці фінал ЛЧ.
«Виконком підтримав ініціативу почесного президента ФФУ Григорія Суркіса провести фінальний матч ЛЧ сезону 2017/18 або 2018/19 в Києві на НСК« Олімпійський ». Як заявив президент ФФУ Андрій Павелко, цю ідею підтримали і на державному рівні », – писали тоді ЗМІ (Football.sport.ua, 17.04.15).
«Проведення Євро і фінального матчу цього турніру веде до того, що УЄФА має всі можливості надати Києву право проведення фіналу Ліги чемпіонів. Упевнений, що це буде хороший свято і подарунок всім любителям футболу. Також я впевнений, що в цьому плані у нас є підтримка Григорія Михайловича Суркіса, разом з яким ми обов’язково будемо тримати це питання на контролі і докладемо зусиль, щоб він був якомога раніше вирішено у позитивну сторону », – коментував те рішення глава ФФУ Андрій Павелко (Dynamomania.com, 17.01.15).
Втім, насправді зовсім неважливо, кому належала ініціатива подачі заявки на фінал ЛЧ. Головне інше: тільки найдальші від реалій українського футболу люди могли б повірити, що Григорій Суркіс може свідомо працювати проти заявки Києва, а значить – і проти всього вітчизняного спорту та національних інтересів!
У цьому зв’язку пригадується не тільки ЄВРО-2012, яке відбулося і пройшло з величезним успіхом багато в чому завдяки Григорію Суркісу, але також його жорстка принципова позиція по кримському футболу – не секрет, що в першу чергу його зусилля і вплив в УЄФА не дозволили Російському футбольному союзу «підім’яти під себе» анексувати півострів.
Разом з цим можна навести приклади і безлічі інших, більш «дрібних» питань, в яких Григорій Суркіс успішно захищав інтереси українського футболу і держави.
Повертаючись же до публікації «Чемпіона», слід зазначити, що після детального дослідження сайт «Пресинг» встановив, що вона носила яскраво виражений замовний характер.
«Про це красномовно свідчить не тільки перелік ресурсів, які розмістили у себе текст c« Чемпіона », а й той факт, що чимало інших редакцій в той же день отримали від деяких рекламних агентств пропозиції про публікацію у себе цього ж матеріалу. Зрозуміло, на комерційній основі », – пише видання (pressing.net.ua, 23.01.15).
Звертає на себе увагу також присутність у наведеному нижче списку з понад 70 видань, які погодилися на розміщення зазначеної статті, великої кількості російських адрес, а також синхронна показово низька варіативність використаних заголовків і мінімальні правки в тексті.
Зокрема, «заказуху» від «Чемпіона» передрукували такі ЗМІ: російські інтернет-видання sport-express.ru, championat.com, sports.ru, allsoccer.ru, sports-site.ru, spartakfanat.ru, futbik24.com, news-russia.info, kc-camapa.ru, wildstat.ru, betteam.ru, postsovet.ru, talks.su, riasv.ru, newsrbk.ru, lentosfera.net; українські інтернет-видання ua.tribuna.com, shahta.org, profootball.ua, xsport.ua, 24tv.ua, 112.ua, gazeta.ua, dsnews.ua, censor.net.ua, vlasti.net, depo. ua, comments.ua, espreso.tv, vesti-ukr.com, kp.ua, aif.ua, business.ua, sport.obozrevatel.com, newsukraine.com.ua, eizvestia.com, golos.ua, mv. org.ua, politrada.com, news.online.ua, sport.puls.kiev.ua, svodka.net, town.org.ua, news24.net.ua, facecontrol.media, expertiza.info, vkyrse.info, 24today.net, fraza.ua, for-ua.com, cripo.com.ua, lb.ua, apostrophe.com.ua, reporter.com.ua, oligarh.org.ua, versii.com, 4vlada.net, bagnet.org, utro.ua, inforesist.org, kievvlast.com.ua, ria-m.tv, ukrreal.info, lastnews.com.ua, gigamir.net, news-cloud.net, ednist.info, facenews. ua, dneprcity.net, spravda.com, e-gorlovka.com.ua, grominfo.eu, nagg.in.ua, antikor.com.ua, argumentua.com, ord-ua.com.
Варто відзначити, що «Чемпіон» далеко не вперше плодить і поширює замовні матеріали або звичайні «фейки» про Григорія Суркіса. Зокрема лише за останні рік-півтора на цьому сайті публікувалися наступні «сенсації»: про намір Григорія Суркіса зняти з поста головного тренера збірної України Михайла Фоменка і призначити Сергія Реброва; про повний контроль над тренерським штабом збірної і особисто Фоменко; про згоду віце-президента УЄФА допомогти Мішелю Платіні переконати Петра Порошенка «здати» футбольний Крим росіянам і, зокрема, дозволити кримським клубам грати в чемпіонаті Росії; про таємний візит Григорія Суркіса до Володимира Путіна; про спробу блокувати підписання нового контракту між ФФУ і Михайлом Фоменко …
Загалом, як видно, «Чемпіон» давно не гидує подібної «чорнухою», а інші сайти з тих чи інших причин допомагають її поширювати.
Залишається останній принципове питання – кому вигідна ця інформаційна атака на віце-президента УЄФА? Виходячи з аналізу інформації з відкритих джерел, можна розглядати кілька версій.
Перша: оскільки важко уявити, що даними «вкиданням» можна переконати людей, які хоча б мінімально стежать за українським футболом, нескладно припустити, що ця інформаційна кампанія націлена на більш широку аудиторію, у тому числі на ділові та політичні кола.
Можливо, таким чином нашкодити репутації Григорія Суркіса намагається хтось із його давніх конкурентів у бізнесі. А, може бути, весь сир-бор затіяли ті, кому не подобається той факт, що вищі державні особи – і в першу чергу президент Петро Порошенко – воліють консультуватися за ключовими футбольних питань, особливо міжнародним, саме з Григорієм Суркісом.
Другий варіант: хтось, намагаючись вивести з гри Григорія Суркіса, хоче зірвати не тільки заявку Києва, а й процес формування нового підходу до безпеки на українських стадіонах – у тому числі і на законодавчому рівні (до чого всіляко закликає почесний президент ФФУ). Сама заявка, як і можлива підготовка до фіналу головного єврокубку в Києві, є ключовим елементом і стимулом прийдешньої реформи.
Цілком очевидно, що після прийняття відповідних змін у законодавстві та ратифікацію Конвенції Ради ЄС з безпеки проведення спортивних змагань на українських аренах буде набагато важче організувати заворушення і провокації, як це не раз траплялося в останній час. І це явно не подобається недоброзичливцям українського футболу і нашої країни!
У цьому зв’язку можна розглядати і третє припущення – що дана інформаційна атака в тій чи іншій мірі інспірована з Росії або її п’ятою колоною в Україні. Не секрет, що в Кремлі були вкрай розчаровані позицією УЄФА щодо Криму, і головним винуватцем свого провалу в «кримської кампанії» вважають Григорія Суркіса. «Рішення УЄФА по кримських клубам – це заслуга Суркіса», – свого часу безпосередньо заявляв почесний президент РФС, колишній віце-президент ФІФА В’ячеслав Колосков («Спорт уїк-енд», 05.01.15).
Явно без захвату в Росії сприймали і слова Григорія Суркіса про необхідність ретельно розслідувати обставини перемоги цієї країни в тендері на проведення ЧС-2018, як і ще раніше – про безперспективність проекту об’єднаного чемпіонату Росії і України.
Загалом, в Росії чудово знають позицію Григорія Суркіса, чий вплив в європейських футбольних структурах постійно зростає.
У той же час там розуміють, що зараз чемпіонат світу служить для РФС якоїсь «подушкою безпеки» (навряд чи ФІФА все ж допустить зриву головної футбольної події чотириріччя), але й одночасно «гальмом» для амбіцій у кримському напрямку (загроза втрати ЧС-2018 занадто серйозна, щоб вплутуватися в нову війну з ФФУ та УЄФА).
А от після мундіалю РФС під тиском політиків цілком може знову спробувати поширити свою юрисдикцію на кримський футбол. І в цьому контексті – наявність Суркіса у верхівці УЄФА для Росії немов кістка в горлі, якщо не гірше.
Так що дана інформаційна атака цілком може бути лише початком довгострокової кампанії, націленої на те, щоб змістити українця з провідних ролей в європейському футбольному союзі …
Крім іншого, можна не сумніватися, що зрив заявки Києва на фінал ЛЧ-2018 порадує Росію. Легко згадати, скільки інформаційних атак проводили російські ЗМІ на Україну під час підготовки до ЄВРО-2012; а пізніше – як успішне проведення турніру дратувало певні кола в цій країні.
Не виключено, що декому в Росії абсолютно не хочеться бачити ще один міжнародний успіх нашої країни, а також спостерігати, як в кінці весни 2018 увагою всієї футбольної Європи заволодіває столиця України.
До того ж відомо, що ідея бойкоту ЧС-2018 вельми популярна в більшості розвинених країн – не тільки серед організацій та політиків, а й серед звичайних уболівальників. Російській стороні напевно буде подвійно прикро, якщо на тлі масової відмови фанатів з Європи, Північної Америки та інших розвинених регіонів їхати на ЧС-2018 (як це було під час Олімпіади в Сочі) Київ – у разі перемоги в тендері – проведе яскравий і багатонаціональний свято футболу.
Ще гірше – якщо виявиться, що рівень організації матчу на НСК «Олімпійський» вище, ніж на російських аренах ЧС-2018. Адже не виключено, що журналісти з сотень світових видань відвідають обидві події і не втримаються від порівнянь (як і деякі вболівальники). А можливі порівняння на користь України – безсумнівно, страшний сон кремлівської верхівки.
Загалом, знаючи всю глибину «братніх почуттів» нашого північного сусіда-агресора, навряд чи буде несподіванкою, якщо виявиться, що певні структури проводять системну роботу з дискредитації важливого для престижу України проекту і пов’язаної з ним ключової фігури.
Виходить, що українські ЗМІ, що допомагають проводити подібні інформаційні провокації (за винагороду або з недомислу), просто-напросто грають на руку ворогам нашої країни. При цьому багато хто з них позиціонують себе як виключно патріотичні ресурси, хоча на перевірку діють як інформаційні ДРГ противника …
