За три дні до вильоту Зорі на збір до Туреччини 50-річний ювілей відзначив головний тренер луганської команди Юрій Вернидуб. Однак широко святкувати день народження в такий відповідальний для довіреного йому колективу період, коли важливий не тільки щодня, але і щогодини, досвідчений наставник не став. Це й не дивно, адже Зоря проводить, мабуть, найкращий сезон за весь час виступів у чемпіонатах незалежної України і реально претендує на один з комплектів нагород, а також на пряме попадання в груповий етап Ліги Європи.
– Юрію Миколайовичу, вітаємо вас від редакції нашої газети з 50-річчям! У ювілей зазвичай прийнято підводити підсумок прожитого. Що вдалося зробити найважливішого в житті?
– Найважливіше для мене – сім’я. Поруч зі мною в Запоріжжі кохана дружина, молодший син. Старший син Віталій має прекрасну сім’ю, в якій підростає мій онук. Що ще потрібно для щастя? До того ж, радість приносить робота, особливо в поточному сезоні, в якому Зоря дійсно може досягти вагомого результату у своїй історії.
– Яка команда є для вас найбільш рідний, і хто з наставників, під чиїм керівництвом ви грали, зробив найбільший вплив на вашу тренерську філософію?
– Я завжди із задоволенням і трепетом згадую рідний Житомир і місцеву команду Спартак, вихованцем якої є. Не чужа для мене ще одне місто – Запоріжжя, адже помітний слід у моєму житті залишили виступи за місцеві Металург і Торпедо. У першій з цих команд я набував і тренерський досвід. Приємно згадати також роки, проведені в Зеніті. А що стосується фахівців, у яких я почерпнув неоціненні футбольні знання, то в першу чергу можу виділити Євгена Кучеревського, Михайла Фоменка, Мирона Маркевича та Ігоря Надєїна.
– У вас є впевненість, що всі акумульовані вами знання допоможуть на важкій дистанції, яку належить пройти до кінця сезону Зорі?
– У нас хороший відрив від головного конкурента – Дніпра, але Зорі ні в якому разі не можна розслаблятися. Попереду ще 10 турів – для нас це десять битв, з яких осібно стоять чотири поєдинки: домашні з Дніпром і Ворсклою, а також виїзні з Динамо і Шахтарем.
– У Зорі є можливість багато чого досягти і в розіграші Кубка України. Як далеко плануєте зайти в цьому турнірі?
– Для початку потрібно обіграти в 1/4 фіналу Волинь. У Луцьку 2 березня, впевнений, нам доведеться непросто. Однак для набуття бойового тонусу таке протистояння на старті весняної частини сезону, вважаю, дуже підходить.
– Зараз Україна і наш футбол переживають дуже важкі часи. Не секрет адже, що багато наставники елітних команд не можуть поки думати виключно про гру. Як у цьому плані ви себе почуваєте?
– Незважаючи на те, що у Зорі зараз, по суті, немає вдома, немає свого стадіону та бази, та й затримки з виплатою зарплати є, ми тримаємося молодцем. Сприяє цьому чесна і відкрита політика керівництва клубу по відношенню до колективу. Президент ФК Євген Геллер і гендиректор Сергій Рафаїлов роблять все, щоб у команди було менше проблем, щоб ми відчували себе в Запоріжжі комфортно. Грошовий борг поступово погашається. Головне, наші футболісти розуміють: зараз не та ситуація, щоб диктувати якісь умови, ставати в позу.
– Для цього команда повинна бути добре укомплектована. Кадрові придбання, зроблені Зорею протягом зимової перерви, перекриють втрати?
– Думаю так. Ми відпустили Кршеван Сантіні, який хотів змінити обстановку, і побажали удачі Руслану Малиновському, що вирішив грати за кордоном. Правда, я залишаюся при своїй думці, що Малиновський поспішив піти і для продовження кар’єри вибрав не найкращий варіант. Йому, впевнений, потрібно було дограти як мінімум до кінця поточного сезону в Зорі, щоб отримати реальний шанс на включення до складу збірної України на Євро-2016.
А що стосується придбань, то ми провели взимку якісну трансферну кампанію. Я дуже хотів бачити у своїй команді Сухоцького, і клуб уклав з ним контракт. Уважно стежили ми також за двома бразильськими футболістами – Пауліньо і Рафаелем Форстером. При нинішніх засобах зв’язку тримати їх у полі зору нескладно. Тому ще до приїзду бразильців в Запоріжжі я готовий був до їх підписання. Важливо було, щоб вони приїхали вчасно, щоб пройти поглиблений медогляд. Після того як ми переконалися, що бразильці в порядку, я повідомив керівництву Зорі свою думку: вони мені потрібні. До речі, Рафаель Форстер, номінально є лівим захисником, може впевнено грати в центрі захисту. Ми якраз на це і розраховуємо. До того ж, з його приходом у нас знову з’явився футболіст, що володіє потужним і прицільним ударом з лівої ноги. Форстер у своїй колишній команді виконував всі стандарти. Пауліньо ж урізноманітнює нашу атаку. Це швидкий, технічний нападник, здатний діяти не тільки в центрі атаки, але і на фланзі. Сподіваюся, ми знайшли хорошу заміну музикантові раніше за Зорю Болі.
– Бразильці дійсно хотіли приїхати в Україну? Вони знали що-небудь про Зорі до свого прибуття на збір в Запоріжжі?
– І Пауліньо, і Рафаель Форстер в курсі, що Зоря бореться за путівку в Лігу Європи і має хороші шанси її добути. Про український футбол раніше чув тільки Пауліньо, який стежив за грою Шахтаря. Однак це не настільки важливо. Головне, що для них обох відмінним стимулом є виступ Зорі в єврокубках. А щоб на євроарену потрапити і успішно там себе проявити, їм потрібно повністю викладатися в чемпіонаті України.
– Ви вже коментували чутки щодо можливого відходу з Зорі Івана Петряк, якого нібито збиралися викупити більш заможні вітчизняні клуби, однак хотілося б дізнатися, як на цю інформаційну атаку відреагував сам футболіст. Чи не збило Чи це його з пантелику?
– Ні. Він нормальний хлопець і на все реагує адекватно. Петряк довго чекав свого шансу пробитися в основу, отримав його після відходу Хомченовського і зіграв вже 16 матчів на високому рівні. Багато це чи мало? Щоб заявити про себе, вважаю, достатньо, але щоб утвердитися в основній обоймі, стати стабільним і класним виконавцем, не так вже й багато. У Івана є відмінний шанс застовпити за собою місце в заявці збірної України на майбутньому чемпіонаті Європи. Йому-то я точно не раджу міняти обстановку.
– Зоря завершила втягуючий домашній збір в Запоріжжі. Як оціните роботу на даному етапі?
– Позитивно. Футболістам важливо в цей час вийти із зимової сплячки, привчити м’язи до навантажень, перебудуватися психологічно. Ми трудилися в дворазовому режимі, в першій половині дня займалися аеробікою (спеціального тренера для цього запросили), а також працювали в тренажерному залі. Увечері для різноманітності грали у футбол. Більшого в Запоріжжі не придумаєш, враховуючи погодні умови. Тому в Туреччині плануємо провести чимало контрольних поєдинків.
– Тобто з фізикою вже все нормально, і на порядку денному лише ігрова підготовка?
– На першому турецькому зборі наші футболісти гратимуть у контрольних матчах ще під навантаженнями. Необхідні кондиції так швидко, як ви сказали, що не набираються. А ось на другому зарубіжному етапі підготовки, який пройде з 13-го по 29 лютого, Зоря дійсно буде багато грати. Тоді ми зробимо акцент на відпрацюванню тактичних схем і швидкісних загальнокомандних дій.
А тим часом
Делегація Зорі в понеділок благополучно прибула до Туреччини. Як повідомляє клубна прес-служба, луганська команда проведе свій перший закордонний збір в курортному містечку Сіде. Сюди ж чорно-білі повернуться, щоб завершити підготовку до весняної частини сезону, після нетривалої побивки будинку. Місцем розташування команди став готель Royal Dragon.
Головний тренер Зорі Юрій Вернидуб взяв на збір 24 футболіста: Микиту Шевченка, Ігоря Левченка, Олексія Шевченка, Артема Сухоцького, Артема Гордієнко, Рафаеля Форстера, Григорія Ярмаша, Кирила Дорошенка, Євгена Опанасенка, В’ячеслава Чечера, Андрія Пилявського, Михайла Сивакова, Ігоря Чайковського, Микиту Каменюку, В’ячеслава Танковського, Івана Петряк, Дмитра Гречишкіна, Олександра Караваєва, Желько Любеновича, Андрія Тотовицького, Артура Загорулько, Джаба Ліпартія, Пауліньо і Філіпа Будковского.
У найближчі два тижні Зоря планує провести п’ять спарингів: 28 січня – з болгарським Лудогорца, 30-го – з румунським Ботошань, 2 лютого – з сербським Вождовац, 6-го – з Астаною (Казахстан) і, нарешті, 8 лютого – з Динамо (Батумі).
