«Футбол» з незапам’ятних часів публікує розгорнуті матеріали про Deloitte Money League. Автори цього опусу з компанії «Sports Business Group» скромно називають його самим оперативним і достовірним аналізом порівняльних фінансових показників клубів. Січень 2016 року приніс нам вже 19-й випуск DML.
Тим часом ще в жовтні минулого року непоміченою для журналу «Футбол», а значить, і для широкої громадськості, пройшла публікація прямого і дуже сильного конкурента Мані Ліг. Як напевно вже здогадалися постійні читачі, мова йде про Звіт УЄФА з ліцензування європейських футбольних клубів. Цей документ побачив світ лише в сьомий раз, але навіть за такий невеликий проміжок в порівнянні з DML зміг розвинутися до недосяжних висот.
Розгадка такого могутності -в джерелах інформації. Звичайно ж, приватне агентство, що черпає дані з відкритих джерел, ні за яких умов не зрівняється з пан’європейської футбольної структурою, яка отримує звіти про клубні фінансах з усіх національних асоціацій. В останньому своєму звіті по ліцензуванню УЄФА зробила черговий сильний хід. Якщо до цих пір фахівці з Ньона надавали «знеособлені» дані, групуючи клуби по країнах або інтервалах отриманих доходів / витрат / прибутку, то в свіжому документі з’явилися конкретні цифри з прив’язкою до конкретних клубам. Таким чином, з переваг у дітища «Sports Business Group» залишилася тільки оперативність. Мані Ліг оперує даними про доходи клубів за сезон 2014/15 (або 2015 фінансовий рік), УЄФА ж – всієї фінансової звітністю, але тільки за 2014 ФР.
Отже, давайте ближче познайомимося з цими двома дуже цікавими для будь-якого цінителя футбольної економіки документами. І, звичайно ж, повчимося заробляти на футболі у кращих в цьому бізнесі.
DML-2016: ВЕРШКИ РОСТУТЬ, як на дріжджах
Для початку подивимося на свіжу статистику, представлену DML. Нагадаємо, що в цьому звіті йдеться тільки про доходи клубів, трансфери, а також ПДВ та інші податки з продажів не враховуються. Інформація береться з відкритих джерел, валюти приводяться до євро за середньорічним курсом.
Основні висновки, зроблені аналітиками «Sports Business Group»:
– «Реал» продовжує панувати. «Вершкові» знаходяться на вершині рейтингу вже 11 сезонів поспіль. Крутий поворот автори ЕМЬ обіцяють в наступному звіті – за їхніми прогнозами, на вершину зійде не хто інший, як МЮ!
– Перша десятка незмінна. Так, всередині спостерігаються короткі і довгі рокіровки ( «Барса» завдяки тріумфу в ЛЧ повернула собі друге місце, продовжує перти нагору ПСЖ, помінялися місцями «Арсенал» і «Челсі»), але кардинальних змін в цьому клубі обраних не спостерігається.
– У першій двадцятці – тільки представники «Big-5». У минулому сезоні на 18-е місце пробрався «Галатасарай», але був витіснений в третій десяток під напором англійців з їх телевізійними грошиками.
-право, Британія! Кількість англійських клубів продовжувала зростати. За підсумками сезону 2014/15 в топ-10 їх 5, в топ-20-9, в топ-30-17. Майже вся АПЛ, однако! Основних рецептів успіху – два. Крім очевидної надбавки за рахунок вигідного продажу ТВ-прав, свою роль зіграло зміцнення курсу фунта стерлінгів до євро. Так-с, в порівнянні з сезоном-2013/14 тільки на курсовій різниці клуби АПЛ поимели зайві 1,2 млн. Євро на кожні 10 млн. Фунтів доходу. Поява в топ-30 БМЬ інших трьох клубів з найбагатшого чемпіонату очікується в найближчі два роки.
– Самотній француз. ПСЖ віддувається за Францію в поодинці. Марсель вилетів навіть з топ-30, інші ще далі. І це в той час, резонно зауважують укладачі звіту, коли у Франції щосили триває модернізація інфраструктури до Євро-2016. Адекватного зростання клубних доходів все одно не спостерігається!
– Італія продовжує здавати. «Юве» з останніх сил (і завдяки фіналу ЛЧ) чіпляється за десяте місце, міланські гранди втрачають по два рядки. «Рома» різко поправила свої позиції, знову-таки завдяки ЛЧ і її безрозмірного маркетпулу. Але в цілому для апеннінців картина гнітюча.
– Німецька хода. Представники Бундесліги в цілому заробляють рівно, без сплесків. «Баварія» навіть допустила зниження надходжень на 13,5 млн. Євро, недобравши в основному комерційних доходів. Тим часом конкуренти не дрімають. За підсумками сезону 2014/15 клуби, що розвиваються більш динамічно завдяки вливанням ТВ / спонсорів (ПСЖ і «Тоттенхем»), обігнали спокійно йдуть «Баварію» і «Шальке».
– Лідери в номінаціях. У DML доходи клубів традиційно розбиваються на три основні категорії: Матчдей, ТВ і Комерція. Поза конкуренцією по МД-доходам – «Арсенал» (132 млн. Євро), «Реал» (129,8 млн. Євро) і «Барса» (116,9 млн. Євро) Дивно, що навіть в десятці немає «Боруссії» з її постійно заповненим 80-тисячником. Від трансляторів більше інших отримали «Реал», «Барса» і «Ювентус» – по 199200 млн. Євро на брата / сестру / стару синьйору. Комерція краще всіх розвинена у ПСЖ (297 млн. Євро. Ось де ховаються інвестиції шейхів!), «Баварії» (278,1 млн. Євро. І це не кращий їх результат, в минулому сезоні було 291,8 млн. Євро!) і МЮ (263,9 млн. євро).
– Чи потрібні глядачі? Перекіс у бік доходів від ТБ і комерції продовжує збільшуватися. Доходи від продажу квитків / абонементів в середньому припадає лише 19% в структурі заробітків клубів DML. Максимальна частка цих доходів (30%) – у традиційно ефективно використовує свій «Емірейтс» «Арсеналу», у всіх інших клубів топ-20 цей показник дорівнює 22% або менше. Всього лише 10 років пройшло з тих пір, коли від Матчдея клуби отримували третину своїх доходів. Так скоро на відвідуваність стадіонів взагалі перестануть звертати увагу …
РУССКО-НІМЕЦЬКА непрозорі
А тепер давайте порівняємо дані Deloitte Money League зі звітом по ліцензуванню УЄФА. Нагадаємо, що порівнювати доводиться з попереднім випуском DML, т. Е. Мова йде про сезон-2013/14 чи 2014 фінансовому рік.
Що ж ми бачимо? По-перше, повний збіг топ-15 за версією УЄФА і Мані Ліг. Це говорить як про якість роботи аналітиків «Sports Business Group», так і про прозорість звітності відповідних клубів. Зауважте, розміри доходів за обома версіями збігаються майже євроцент в євроцент (добре, евролімон в евролімон), великий розбіг тільки у «Мілана». Мабуть, УЄФА не зарахувала якісь доходи «россонері», враховані в ЕМЬ.
А ось за межами першої п’ятнашки починаються сюрпризи. За версією УЄФА почесне 16-е місце займає зовсім не «Наполі», як вважають автори Мані Ліг, а дуже навіть пітерський «Зеніт». У топ-30 присутні ще три клуби, про високі доходи яких не підозрюють аналітики з Манчестера. Це «Монако», «Вольфсбург» і «Байєр». Мабуть, всі ці ФК не викладати у відкритий доступ свої фінансові звіти. І якщо у «Зеніта» і «Монако» все можна списати на загадковість російської душі, то закритість німецьких клубів може бути пов’язана з тим, що «Вольфсбург» і «Байєр» – «заводські» структури. Можливо, свою звітність вони або не публікують взагалі, або дають в «загальному казані» з концернами «Фольксваген» і «Байєр». А ось УЄФА – інша справа! Туди надходять фінансові результати всіх клубів, що і дає більш правильну картину європейських багатіїв.
Сюди ж додамо, що за підсумками 2014 го ФГ доходи клубів всіх топ-дивізіонів, що входять в УЄФА, склали вражаючі 15,9 млрд. Євро. Зростання в порівнянні з минулим періодом -5,7%. Головний драйвер зростання -Доходи від трансляцій: 5,3 млрд. Євро за все, + 17,3% в порівнянні з 2013 ФР. А ось доходи від продажу квитків залишаються на рівні 2007 р Сумарно клуби виручили за цією статтею 2,5 млрд. Євро, що на 1% менше попереднього року.
ТВ-ОДНОСТАЙНІСТЬ
Отже, вага ТВ-доходів в грошовому пирозі продовжує зростати. Природно, розподіл надходжень з цього джерела по країнах Європи вкрай нерівномірно. На частку 15 провідних за цим показником чемпіонатів доводиться 5,229 з 5,3 млрд. Євро. Лідирує з величезним відривом АПЛ – 1,92 млрд. Євро, в середньому по 96 «лимонів» на клуб. Ринком ТВ-прав ємністю понад 100 млн. Євро можуть похвалитися ще п’ять країн: Італія (888 млн. Євро), Іспанія (741 млн. Євро), Німеччина (577 млн. Євро), Франція (509 млн. Євро), Туреччина ( 232 млн. євро). У топ-15 з показником 22 млн. Євро або 1,4 млн. Євро на клуб увійшла і РФПЛ.
Тепер давайте познайомимося з 20 кращими клубами Європи за обсягом ТВ-доходів. Там, де це можливо, в таблицю також додані дані про призових від УЄФА за 2014 ФР. Зроблено це не тільки з метою повідомити вам про розміри доходів клубів від участі в єврокубках. Як ви пам’ятаєте, Мані Ліг при підрахунку ТВ-доходів підсумовує перерахування від мовників з надходженнями від УЄФА. А значить, ми маємо ще один привід перевірити ще раз дані DML.
Неозброєним оком видно ще більш точний збіг даних УЄФА і «Sports Business Group»! Але цікаво в цій таблиці інше – тотальне домінування англійців. Так, «Реал» і «Барса» очолюють рейтинг, але причина цього проста: їх доходи від ТБ в 3,8 рази перевищують середнє значення по Примері! Така ж історія у інших неанглійців в цій таблиці – ТВ-доходи «Юве» більше середнього значення по серії «А» в 2,3 рази, «Інтера» – в 2 рази. Тим часом доходи клубів АПЛ варіюють в межах від 1,3 до 0,9 середнього значення по лізі.
Що це означає в перекладі з мови цифр? Що розподіл ТВ-доходів в АПЛ найсправедливіший. Все, навіть глухі аутсайдери, отримують від трансляторів приблизно рівні доходи, що дозволяє лізі не просто розвиватися, але і бути непередбачуваною в плані спортивних результатів. «Лестер» зразка поточного сезону – яскравий тому приклад. Звичайно ж, з точки зору організаторів чемпіонату таке мінливість на вершині, така зміна лідерів – головна мета і мрія. Погодьтеся, що чемпіонат Англії за інтригою, по закрученности сюжету, за напруженням боротьби гарнішає з кожним сезоном. А тепер відверніться від клубних пристрастей і спробуйте порівняти видовищність АПЛ і чемпіонатів Іспанії, Італії, Франції, Німеччини з їх вічними гегемонами.
Здається, у всіх цих країнах не гірше нас вміють аналізувати ситуацію і бачити тенденції. Тому висновок і прогноз однозначні: майбутнє – за колективну продажем медіаправ з якомога більш справедливими формулами розподілу між учасниками ліг. Радує, що і в УПЛ спостерігається схожий процес.
зайвий квиток
На відміну від інших основних джерел доходів, надходження в казну клубів від продажу квитків не радують. За даними УЄФА, за останні п’ять років частка доходів від продажу квитків в загальній структурі доходів скоротилася на кожному з 15 провідних ринків-чемпіонатів.
За підсумками 2014 ФР доходи від продажу квитків скоротилися трохи більше ніж на 100 млн. Євро в порівнянні з показниками п’ятьма роками раніше. Цей показник як ніякий інший відображає ситуацію в національних економіках: клуби Німеччини, Швейцарії та Швеції зафіксували зростання близько 20%, натомість значне скорочення квиткових доходів торкнулося клубів Іспанії (28%), Португалії (29%), Туреччини (36%) та Греції (70%).
З 2,5 млрд. Євро квиткової виручки 2,397 млрд. Євро припадає на 15 кращих за цим показником чемпіонатів. Попереду – знову Англія з 685 млн. Євро на всіх або 34,3 млн. Євро в середньому на клуб. Решта чемпіонати «Великої п’ятірки» також подолали гросмейстерський норматив в 100 млн. Євро доходів від продажу квитків: Бундесліга
1-474 млн. Євро, Прімера -390 млн. Євро, Серія А – 196 млн. Євро, Ліга 1-158 млн. Євро. Є в топ-15 і наш північний сусід. За даними УЄФА, клуби РФПЛ в 2014 ФГ отримали від продажу квитків 28 млн. Євро або 1,7 млн. Євро в середньому на брата.
Перейдемо до топ-20 клубів за цим показником. Тут картина більш звична, «олдскульна», з клубами, які мають великі і стабільно заповнені стадіони. В окремому стовпці дані оціночні значення середнього доходу від продажу квитків за матч (чому оціночні? Але ж треба ще враховувати продані абонементи). Останній стовпець – показники Матчдей-доходів за даними БМЬ-2015 року, для чергового порівняння (таблиця 4).
При вивченні цієї таблиці в першу чергу впадає в очі різниця в підрахунках виручки від продажу квитків за критеріями УЄФА і Матчдей-доходів, які визначаються в БМЬ. У деяких клубів ми бачимо майже 100% -е потрапляння, у інших – розбіжність на 10-20 млн. Євро. Звертає на себе увагу численне присутність німецьких клубів. Не дарма Бундесліга тримає впевнену першість в Європі за показником середньої відвідуваності. А вже конвертувати глядацький інтерес до доходів німці вміють.
Дуже цікаві значення середнього доходу від проданих квитків за матч. Символічний «поріг входження» в топ-20 за цим показником. Продаєш квитків на мільйон євро на кожен свій матч – велкам, немає – вибачите. А в лідерах тут МЮ, яка навчилася «рубати» з кожної гри по 4,4 млн. Євро. Для порівняння: щоб отримати таку виручку за повний сезон, при чинному форматі, сумарно на всі клуби УПЛ, буде потрібно продавати квитків приблизно на 665 тис. Грн. на кожен з матчів Чукрен! За нинішньої посещаемости для досягнення цієї заповітної мети середня ціна квитка повинна бути приблизно 127 грн. І ці нереальні зусилля, повторюся, дозволять всім клубам УПЛ за підсумками цілого сезону всього лише досягти рівня доходів від продажу квитків, який має МЮ за один матч! Здається, цей приклад достатній для розуміння, що між фінансами АПЛ і решти чемпіонатів лежить просто-таки бездонна прірва.
ЗАРПЛАТИ: УПЛ І ВСЕ-ВСЕ-ВСЕ
Далі за допомогою звіту УЄФА з ліцензування приступаємо до знайомства з унікальною інформацією. Унікальна вона в тому сенсі, що порівняти її ні з чим. Ні в одному з подібних звітів про клубні фінансах не міститься відомостей про витрати клубів і їх фінансовий результат. Що ж, тим цінніше нижченаведені дані.
Для розминки «прості» числа: чисті витрати клубів всіх вищих дивізіонів Європи (включаючи чисті витрати на трансфери) – 16,355 млрд. Євро, що на 3% перевищує сукупні доходи. У 2014 ФР тільки на заробітну плату і операційні витрати клуби витратили трохи більше 15 млрд. Євро або 95% своїх доходів.
На зарплату і пов’язані з нею відрахування клуби витратили 9,856 млрд. Євро. За період з 1996 року ці витрати зросли в 6,6 рази, середнє щорічне зростання – 10,5%. Левова частка зарплатних грошей, природно, виплачувалася футболістам. У 2014 ФР сукупні зарплати гравців клубів європейських топ-дивізіонів досягли, як зараз модно говорити, психологічної позначки в 7 млрд. Євро.
Перше місце серед ліг по фонду оплати праці міцно утримує АПЛ. Високі доходи тамтешніх клубів дозволяють їм витрачати на з / п сумарно 2,277 млрд. Євро або 113,9 млн. Євро в середньому на клуб. Найближчі конкуренти з Бундесліги витратили за цією статтею рівно наполовину менше – 1,138 млрд. Євро. Наступні три лідера передбачувані: Серія А (1,24 млрд. Євро), Прімера (1,114 млрд. Євро), Ліга 1 (0,957 млрд. Євро).
А ось на шостому місці, вище за Туреччину з її великими ТВ-контр-актами, вище відносно благополучних чемпіонатів Голландії, Швейцарії, Португалії розташувалася російська Прем’єр-ліга. У 2014 ФР клуби РФПЛ виплатили зарплат на загальну суму 598 млн. Євро, в середньому зарплатна відомість кожного клубу топ-дивізіону Росії потягнула на 37,4 млн. Євро.
Безумовно, такі витрати росіян виглядають неефективними. Так, вони не підкріплені адекватними доходами. Але не поспішайте висміювати і критикувати сусідів. Справа в тому, що в цій же таблиці, тільки трохи нижче, на 13-му місці розташувалася … правильно, вона сама, наша рідна Прем’єр-ліга.
Отже, за даними УЄФА, в 2014 ФГ клуби УПЛ сумарно витратили на зарплати 133 млн. Євро. Крім цього, звіт по ліцензуванню містить ще один симптоматичний висновок: за останні п’ять років витрати клубів УПЛ на з / п ЗРОСЛИ МАЙЖЕ ВДВІЧІ! Якщо бути точним, то на 94%, з 4,9 до 9,5 млн. Євро в середньому на клуб. Ці цифри – найяскравіша ілюстрація тієї самої «гонки озброєнь», яка відбувалася в нашому топ-дивізіоні в останні роки.
Для порівняння, за той же період витрати на зарплати клубів АПЛ виросли на 50%, Бундесліги – на 41%, Серії А – на 13%, Приклади – на 19%, Ліги 1 – на 31%, РФПЛ – на 73%. Принагідно зауважимо, що період 20092014 рр. в Україні вважається не «огрядними роками», а часом кризи в економіці в цілому та футболі зокрема.
Крім цього, УЄФА висвітлює зарплатний питання в ще одному розрізі. Клуби кожної ліги ранжуються за розмірами фондів з / п і діляться на три групи: 4 ФК з найбільшими витратами, середні (5-8 місця) і інші (місця з 9 і далі). У випадку з Україною кожен з чотирьох найбагатших клубів в 2014 ФГ витрачав на виплату платні в середньому 29 млн. Євро. Саме це, за версією УЄФА, дозволяє нашим (і португальським, у них схожа ситуація) клубам солідно укомплектовуватися і гідно виступати в єврокубках.
Далі – сумніше. Середні витрати на зарплату для української «групи 5-8» – 3 млн. Євро, для «групи 9+» – і зовсім менше 1 млн. Євро. В результаті розрив між середніми витратами на з / п групи найбагатших і групи найбідніших клубів України вразив навіть УЄФА – в 46 раз !!! Констатуємо, що, незважаючи на всі зусилля, «гонка озброєнь» в УПЛ успіхом не увінчалася, чотири наших провідних клубу (а з недавніх пір вже три) відірвалися від інших занадто далеко.
Хочете відомостей про те, хто більше всіх витрачається на зарплати? Їх є в УЄФА (таблиця 5).
Зростає і поширюється кількість клубів, готових витрачати на зарплату 100 і більше млн. Євро в рік. Як бачите, в 2014 ФР з таких складається майже вся топ-20. А адже ще 5 років тому, в 2009 ФР, подібних клубів було всього 10. На частку цих 20 клубів припадає майже 35% витрат на з / п клубів всіх топ-дивізіонів Європи! Чим пояснити таке? Гонкою за трофеями? Інфляцією? Високою конкуренцією на ринку футболістів? У будь-якому випадку, навіть нашим грандам важко змагатися з клубами, що можуть дозволити собі витрати такого рівня.
Зверніть увагу на жахливі перекоси «Реала», «Барси», ПСЖ, «Баварії», «Ювентуса», «Зеніту» і «Галатасарая» -ФОНД зарплат цих клубів в 3 і більше разів перевищують середнє значення для відповідної ліги. Так, лідерство не дається легко … «Рома» і особливо «Галатасарай», мабуть, живуть виключно за рахунок кредитів – витрати на зарплати з’їдають відповідно 85% і 97% доходів цих клубів. Окремо відзначимо економну політику «Ман Сіті», «Інтера» та «Вольфсбурга» -етім клубам вдалося знизити свої фонди оплати праці в порівнянні з 2013 ФР.
недосяжним ОРИЕНТИР
Наостанок поговоримо про головне – фінансовий результат діяльності клубів. У своєму звіті УЄФА з цифрами в руках доводить життєдайну силу фінансового Fair Play. Роком найбільших збитків для європейського футболу став 2011-й -1,67 млрд. Євро. З тих пір – як бабка пошептала: стабільне зниження негативних результатів. За підсумками 2014 ФР чисті збитки клубів топ-дивізіонів Європи після трансферів, не операційних, фінансових, податкових витрат і вилучення капіталу в сукупності склали 486 млн. Євро, що становить менше 1/3 збитків до впровадження ФФП.
Цитата зі звіту УЄФА: «Операційний прибуток до трансферів, фінансових витрат і вилучення капіталу зросла з 382 млн. Євро дефіциту в 2011 р до позитивного сальдо розміром 805 млн. Євро в 2014 р З впевненістю можна стверджувати, що сукупна операційний прибуток виріс до найвищого рівня в історії європейського футболу ». Що ж, результат гідний, привід пишатися собою і своїм дітищем під назвою фінансовий Fair Play – у наявності.
240 клубів з 15 провідних ліг показали загальну позитивну операційну рентабельність + 6,8% (в 2013 ФГ вона дорівнювала + 3,8%). Чиста рентабельність склала -3% в порівнянні з -5,3% в 2013 ФГ.УПЛ входить в топ-15 європейських ліг, але при підрахунку рентабельності показала себе слабкою ланкою: операційна рентабельність –19,1%, чиста рентабельність –26 %.
За підсумками 2014 ФР доходи шести клубів УПЛ перевищили їхні витрати на зарплату і операційні витрати. У решти восьми клубів зафіксована негативна операційна рентабельність. Після обліку трансферів, не операційних, фінансових, податкових витрат і вилучення капіталу, 5 з 14 клубів УПЛ відбили в звітності сукупні прибутки, інші 9 закінчили фінансовий рік з негативною чистою рентабельністю.
Рекордні операційні прибутки в 2014 ФР показав «Ман Юнайтед» – 140 млн. Євро з показником рентабельності на рівні 27%. Побитий попередній рекорд – 135 млн. Євро операційного прибутку «Реала» в 2011 р топ-20 за показником операційного прибутку – 12 англійських клубів, настільки позитивно на їх результати вплинув перший рік дії новоукладеними контрактів з трансляторами. Половина клубів, які потрапили в рейтинг за розмірами операційного прибутку, також входили в топ-20 кращих в 2013 ФР, що свідчить про стійку прибутковості.
До вашої уваги – рейтинг клубів по самому головному показнику економічної діяльності – чистого прибутку. Тут також відзначено історичний рекорд: «Тоттенхем» з 78 млн. Євро побив досягнення своїх земляків з «Арсеналу» (75 млн. Євро в 2010 р).
Як бачите, поруч з грандами і завсідниками Deloitte Money League в цьому рейтингу – зовні непримітні і не мають світових амбіцій клуби типу «Мальме» або «Фрайбурга». Виявляється, щоб отримати 10-20 млн. Євро чистого прибутку за сезон, клубу не обов’язково народитися в Англії, стабільно грати в півфіналах ЛЧ, мати надзвичайні відрахування від ТБ і розсип високооплачуваних легіонерів в складі.
Не обов’язково, але бажано. І не менш бажано оптимізувати витрати, особливо на зарплату. Бажано мати комфортний стадіон, заповнений на кожному матчі. Бажано об’єднатися зі своїми колегами і створити єдиний привабливий продукт, цікавий глядачам, телеглядачам і спонсорам. А ще бажано, щоб в країні було все добре з економікою, люди мали час, можливість і настрій ходити на футбол.
Побажаємо ж цього собі.
