З майбутнього сезону канали-транслятори прем’єр-ліги готові створити загальний пул і спільно запропонувати клубам елітного дивізіону, яких, на думку телевізійників має бути дванадцять, 102 мільйони гривень. Директор телеканалів «Футбол 1» і «Футбол 2» Олександр Денисов, який презентував на останній зустрічі робочої групи проект єдиного пулу 2016/17, вважає, що ліга має гостру потребу в дворічному курсі оздоровчих процедур.
КАНАЛИ ПОЧАЛИ З ЧИСТОГО ЛИСТА
– В який момент ви зрозуміли, що рейтинги трансляцій прем’єр-ліги істотно знижуються, і нинішній регламент, як ви самі висловилися, – могила для українського футболу?
– Обвал відразу не трапився. Йому передував якийсь період і ланцюг подій. Напевно, ще восени 2014 го стало очевидно, що інтерес до перегляду футбольних матчів значно знизився. Це, між іншим, стосувалося і зустрічей національної збірної. Люди в цілому були переорієнтовані на новини, ток-шоу та передачі політичного характеру. Пояснювати почему не буду: все ми знаємо, що саме відбувалося тоді в країні.
Ця тенденція зупинилася навесні минулого року, коли інтерес до футбольних турнірів помітно зріс, а топ-події – такі як матчі єврокубків і збірної України – повернулися до показників весни 2014 …
Однак в прем’єр-лізі таких позитивних тенденцій не спостерігалося: ситуація погіршилася, і причини були на поверхні. Чемпіонат став менш цікавим насамперед у зв’язку з великим відтоком іменитих гравців, а також неможливістю клубів оперувати звичними бюджетами. Це моментально позначилося на відвідуваності і основному індикаторі для телебачення – рейтингах популярності.
– Ідея єдиного телевізійного пулу в общем-то стара як світ. Чому раніше два ведучих каналу-транслятора не могли прийти до компромісу?
– Відразу скажу, що ніяких міжособистісних конфліктів, які перешкоджали б нашій співпраці, не було. Інша справа, що у кожного з каналів були на той момент свої завдання, які вирішувалися в автономному режимі. Разом з тим, я завжди казав, що українському чемпіонату потрібна єдина маркетингова обгортка, і тоді цей товар буде цікавий не тільки в Україні, а й за межами нашої країни.
– Чи можна сказати, що зараз ваші відносини з «Плюсами» потеплішали? Адже ще восени минулого року між вами виникли деякі ускладнення, пов’язані з розподілом прав на трансляції єврокубкових матчів.
– Можна сказати, що зараз ми почали з чистого аркуша. Наші відносини розвиваються в нормальному конструктивному руслі спільної роботи. Мені здається, обидві сторони задоволені тим, що ситуація вирішилася саме так, і в даний момент після певних спільних ініціатив сторони прийшли до єдиного знаменника. Сподіваюся, у нас вийде.
– Які оперативні завдання можна вирішувати найближчим часом?
– Ми хочемо запустити єдину графіку для всіх матчів прем’єр-ліги: створити відкриває і закриває «шапки», розробити необхідні графічні елементи. Хочемо робити якісний концептуальний продукт.
ЗАБОРОНИ НА ТРАНСФЕРИ – НЕ КІНЕЦЬ ІСТОРІЇ
– Коментуючи підсумки другого засідання робочої групи УПЛ, ви дали 90 відсотків, що в найближчі два сезони в Прем’єр-лізі буде 12 команд. Від кого залежать десять залишилися відсотків?
– Для початку підкреслю, що я не приймаю рішення такого глобального характеру – я лише висловлюю думку, що базується на основі побаченого. В першу чергу, самі клуби повинні визначитися: скільки команд братиме участь в турнірі, скільки залишиться, скільки вилетить, чи буде здійснюватися обмін між лігами безпосередньо або колективи ПФЛ потраплять у вищий світ через стикові матчі.
За моїми відчуттями, мова все-таки йде про те, що клубів буде дванадцять. І це буде логічним розвитком подій зовсім не тому, що комусь хочеться когось вигнати з прем’єр-ліги. Просто якщо проаналізувати те, як розвиваються події в відношенні декількох команд елітного дивізіону тут і зараз, розумієш: одними заборонами на трансфери історія не завершиться. Справа може дійти до неможливості пройти ліцензування в атестаційному комітеті ФФУ.
Проблеми у ряду клубів конкретні! І є така підозра, що вони їх не вирішать, і реально діючих клубів в УПЛ у нас залишиться не 12, а – не дай Бог! – Ще менше, що не влаштує вже ні прем’єр-лігу, ні телебачення. Чемпіонат з десяти команд – це, вибачте, зовсім нецікаво.
– Наскільки принципово, щоб на другому етапі дюжина клубів ділилася саме на дві шістки?
– Є нюанси. У першій шістці все дуже чітко і зрозуміло. Тут кожен матч цікавий з точки зору того, що ведеться безкомпромісна боротьба за медалі і путівки в Лігу Європи. Важливо розписати правила гри у другій шістці. Тому що якщо раптом виявиться, що за підсумками першої частини турніру визначився явний аутсайдер, яким в цьому сезоні є запорізький «Металург», потрібно розуміти, за що борються інші. Завдання, яке стоїть перед прем’єр-лігою, – запропонувати цікавий сценарій, ну а ми в свою чергу вже запропонували прозору схему розподілу коштів в разі формування єдиного Телепул.
Головна відмінність від старої системи – частина преміальних відраховуються клубам в залежності від зайнятих місць. Раніше команди отримували фіксовані суми від свого транслятора. Тепер на передній план виходить в тому числі і спортивний принцип.
– Представники деяких клубів вважають, що телеканали нав’язують їм свою думку щодо формату, діючи з позиції сили …
– Давайте називати речі своїми іменами: йдеться про керівників «Говерли», які вважають, що УПЛ, змовившись з трансляторами, поставила мету вижити ужгородський клуб з класу найсильніших. Але такого немає і бути не може. Більш того, на останньому засіданні робочої групи представників «Говерли» нагадали, що якби така нав’язлива ідея існувала, її цілком можна було реалізувати минулого літа. Однак ужгородцям, навпаки, кинули рятувальний круг, щоб команда зберегла місце в прем’єр-лізі.
Інша справа, що є речі, які не залежать від виконкому ФФУ або прем’єр-ліги: за ними стежать дисциплінарні органи УЄФА та ФІФА. Результатом таких речей стає те, що відбувається зараз з «Волинню».
ПРЕМ’ЄР-ЛІЗІ ПОТРІБЕН КАРАНТИН
– У вас немає відчуття, що скорочення штатів в УПЛ не надто вписується в концепцію ФФУ?
– Якщо підходити до всіх процесів з точки зору розклеювання ярликів, то на федерацію можна вішати все, що завгодно. Мовляв, прийшов новий президент – і клубів відразу стало менше. Але від президента федерації або прем’єр-ліги мало що залежить, коли у власників закінчуються кошти на утримання команд і виконання контрактних зобов’язань перед футболістами в колишніх обсягах.
З моєї точки зору, ФФУ проявляє об’єктивний погляд на речі, погоджуючись з концепцією проведення чемпіонату у форматі 12 клубів – з бажанням змінити ситуацію на краще і вже до сезону-2017/18 повернутися до варіанту з 16 командами. Назвемо цей дворічний період «карантином», який не дозволить лізі розвалитися. А якщо все залишиться так само, як відбувається зараз, то незабаром все зведеться до того, що футбол в прем’єр-лізі люди не будуть дивитися навіть безкоштовно. І як раз в федерації це чітко розуміють.
– Деякі з представників клубів говорять про те, що насправді за скорочення прем’єр-ліги виступає всього лише чотири-п’ять команд УПЛ. Ви як активний учасник робочої групи можете це спростувати?
– Можу і спростовую. Принаймні на останній зустрічі були представлені дев’ять клубів з 14. Більше половини з них підтримали перехід до формату з 12 клубів.
– Як я зрозумів, ваші колеги з «Плюсів» не були щасливі, коли в пресі засвітилася сума в 102 мільйони, яку отримають клуби, якщо клуби підтримають умови створення єдиного пулу …
– Перед тим, як презентувати проект, я привселюдно запитав: «Будемо афішувати цифру в ЗМІ?» На що отримав негативну відповідь. Добре, резюмували ми, будемо вважати, що дана презентація носить приватний характер. Через годину я вийшов в хол, щоб відповісти на дзвінок і дізнався, що інформація з сумою вже розміщена на одному з сайтів.
Хто її поширив, вже не так цікаво: якби це залежало виключно від мене, таємниці з цього я б не робив. Тим більше, що ми представили план розвитку на кілька сезонів, що допускає динаміку нарощування преміальних клубам. Як вийшла сума в 102 мільйони? Ми виходили з реальних можливостей трансляторів на даний момент.
– Кілька років тому ці цифри могли б бути більшими?
– Мабуть так. При цьому хочу, щоб нас розуміли правильно. Суть не в тому, що транслятори об’єдналися і змовилися знизити обсяги фінансування. Представляючи клубам суму, яку ми готові платити в найближчі три-чотири сезони, я описував реально існуючий стан речей на ринку ТВ-реклами. Демонстрував дані найавторитетніших телерейтингів. Констатував падіння інтересу до перегляду чемпіонату.
Як відомо, канал «Футбол» заробляє на платній дистрибуції, і ми віддаємо собі звіт в тому, що платити 200-300 гривень в місяць за перегляд футболу для багатьох вболівальників нині нереально … Загалом для початку ми описали клубам сьогоднішні реалії в телеіндустрії, а потім представили суму, яку ми готові інвестувати і вкладати у виробництво. А ця сума в півтора рази перевершує ту, що отримають клуби після створення єдиного Телепул.
КЛУБИ І ТЕЛЕБАЧЕННЯ ЗАЛИШАЮТЬСЯ НА ОДНІЙ ПЛАНЕТУ
– Чи правильно я розумію, що в майбутньому частка команд може рости?
– Так і буде. Ми представили чотирирічний план розвитку. Якщо цей сценарій буде підтримано, в сезоні 2018/19 шістнадцять команд отримають удвічі більше.
– За нашою інформацією, є дві схеми розподілу частин шуканої суми: 30 відсотків клубам за фактом участі плюс 50 відсотків преміальних в залежності від зайнятого місця або навпаки – 50 плюс 30. Яка здається оптимальною особисто вам?
– Це не настільки принципове питання: я не виключаю, що ми можемо довести цю пропорцію до співвідношення сорок на сорок. Ми готові збільшити так званий «перфоманс-бонус» – за участь в чемпіонаті, щоб у клубів було більше коштів на операційні витрати. Але при цьому нам важливо, щоб залишалася пристойна сума, яка буде розподілятися в залежності від зайнятого місця. Цей бонус повинен мати значення, щоб підтримувати інтригу в кожному матчі до останнього туру.
– Ще 20 відсотків призначені в якості гонорарів за кожну перемогу. Але ж ви апріорі не здатні передбачити, скільки матчів завершиться виграшем однієї з команд, а яке – нічиїми …
– Згоден. Тому дану суму ми будемо виплачувати клубам в дві черги. Першу вони отримають за підсумками осінньої частини сезону, а другу – після закінчення чемпіонату. Відповідно вже в травні ми оцінимо залишок і пропорційно розподілимо його між усіма командами.
– Ви вірите, що продукт під назвою «Українська прем’єр-ліга» може бути затребуваний закордонними трансляторами?
– Поки ми не виставимо на міжнародний ринок єдиний пакет, говорити про щось конкретне досить складно. Тобто зараз ми продаємо за кордон деякі окремі матчі, але щоб це мало системний інтерес, нам необхідно опрацювати кілька пакетів пропозицій – повний варіант, огляд туру, «хайлайти» матчів і так далі.
– Чого ви чекаєте від третьої зустрічі робочої групи, наміченої на 5 лютого?
– Конструктивного обміну думками. Адекватної оцінки реальності. Всі усвідомлюють, що, перевівши футболістів з валютної зарплати на гривневі, не укладаючи дорогих контрактів, розлучившись з легіонерами, запрошуючи гравців зі шкіл і академій, всі клуби пішли в максимально вузький бюджет. Але ж і телебачення не могло залишатися незайманою територією з іншої планети. Потрібно спільно починати жити по-іншому. Канали-транслятори, безумовно, залишаються одним із джерел доходів наших клубів, але криза на те і криза, щоб підштовхнути керівників українських команд до пошуку інвесторів та роботі зі спонсорами.
