Перші матчі лідерів викликали дискусії в середовищі уболівальників і фахівців. І це означає, що футбол ще продовжує цікавити на тлі життя в прифронтовій смузі. Особливо гарячими дебати видалися на батьківщині «Дніпра», який не зумів скласти конкуренцію «Динамо» на виїзді.
Зрозуміти сподівання місцевих уболівальників можна. Дніпряни, такі грізні на передсезонних зборах, їхали до Києва, показово ЗАЛУДІТЬ «Сталь» в КУ і фактично заснув путівку в півфінал собі за пазуху. А їх наставник Мирон Маркевич мрійливо зауважив, що на «Метеорі» його команда могла ще бігти і бігти …
Але на «Олімпійському» швидко з’ясувалося, що бігти гостям просто нікуди. Господарі до перерви вчинили з дніпрянами той же фокус, який недавно показали їм самим в ЛЧ візитери з Манчестера. Концентрація уваги, компактність, тотальний пресинг «Динамо» прикрасили смішні голи, які жваво нагадали анекдот про ведмедя, засумніватися в нормальної орієнтації мисливця.
Бразильська зв’язка Матеус – Матос марно намагалася вирватися з динамівського полону. Леонардо впевнено йшов назустріч найсуворішому вироком судді, працюючи не тільки внизу, але і по фізіономії. На протилежному фланзі Лучкевич був не так старанний, та й його візаві грав натхненно.
Саме з удару Антунеш хочу дати майстер-клас всім горе-знавцям, який звинуватив Лаштувку в першому голі. Напевно, багато хто забув, як португалець забивав не останнім воротарям чи ні від центру поля. Дати ж йому вільно додасться з даної позиції є ігровим злочином. Тим більше, м’яч вилетів через гравця на лінії вогню так, що Яну простіше було зіграти … головою. Разом: зреагував, як зміг. А виставити, припустимо, кулаки він просто не встиг.
Зате другий м’яч у сітку гостей призвела колективна безвідповідальність. Досвідчений Чигринський міг обрати і менш ризикований маршрут для виконання стандарту від воріт. Тим більше, що в них не було Лаштувки … Але косячок кіпера ніщо в порівнянні з повним неуважність ще однієї оборонної вежі «Дніпра». Навіть з урахуванням зразкового виконання Гусєвим завдання тренерського штабу, всі здогадалися, що в «Дніпрі» нині грає далеко не «кращий Папа на світлі».
Але навіть після цих тяжких ударів долі дніпряни намагалися показати зуби. Чи вплинула на якісь зміни відхід в засідку динамівців або вихід Бруну Гама з Руїзом після перерви, головоломка більше для Мирона Богдановича. Так само, як і очевидне запитання: чи вгадав тренер з персоналіями, здатними з дебюту забезпечувати хоч якесь зустрічний тиск?
Не хочеться сідати на улюбленого коника Маркевича і судити-рядити з приводу довжини лавки запасних, класу виконавців в обох клубах. Все і так очевидно: в основному він кроїть, перешивало і доточує: Гама виходить сюди, Джон – туди, Андерсон – наліво, Матос переходить направо … З поточними сумнівами: чи вийде з Шахова опорний, яким були Тищенко або Шелаєв?
Робота, звичайно, творча, але по ходу матчу з таким суперником – малоперспективна. Для порівняння, зі змістом і результатом попрацював динамівського ветерана змінює Яковенко і швидко доводить запального Федецького до істерики. І не тільки настроєм на боротьбу, а й креативними діями. Але ж на банку ще сидить і парагваєць Гонсалес, якому Сергій Ребров дав можливість подумати про життя своє непросте, і як її в подальшому зробити прекрасної половини людства … І мова тут тільки про конкуренцію варіантів на одній позиції лівого вінгера!
Але навіть авторитетні в футболі люди помічають, що в ньому, як і в житті, завжди є місце подвигу. Навіть за найнесприятливіших розкладах дніпряни могли повернутися в гру, забий Зозуля в ситуації, коли складніше було не потрапити. І це не той випадок, коли слід згадувати пересмішника Коноплянку советовашего, куди слід накидати м’яч Роману для стовідсоткового результату. Але чомусь ні хто з найжорсткіших критиків не пам’ятав про це.
Воно і зрозуміло, Зозуля – загальновизнаний улюбленець уболівальників. Правда, в даній ситуації, він не тільки не виправдав сподівання Маркевича на зборах про «повернення гольового чуття», а й виглядав не краще раніше зганьбитися оборонців-одноклубників.
Тому проекція на майбутнє буде простою. Програли в Києві дніпряни заслужено і з загальною відповідальністю. Дане переконання знадобиться в наступній грі з «Шахтарем», який перевірить вірність клубним кольорам і своїм уболівальникам не гірше «Динамо». З іншого боку, у гірників календар більш енерговитратний. І справа не тільки в матчі Ліги Європи з «Андерлехтом».
У Львові їм відчутно зазнала нерви на міцність недавно скрушно в Кубку України «Ворскла». А луганська «Зоря» не змогла зі старту максимально збільшити відрив від «Дніпра» в поході за «бронзою».
Почну з труднощів грізного суперника «Дніпра» в наступному турі. Мірча Луческу справедливо зазначив, що в команді Василя Сачко є технічні гравці, здатні отруїти існування розслабленим фаворитам. І перш за все, це такий собі Томас Мюллер полтавського розливу – Громов. Разом з Коломойцев, що нагадує свого нинішнього наставника поки тільки бажанням, вони не раз напружували захист «Шахтаря». А автор голу міг і ще раз зрівняти рахунок, якби не одноклубник Дитина, який в мисленні і технічної оснащеності Громову сильно поступається.
Так, за рахунок класу «Шахтар» перемогу здобув, але команда Сачко довела, що «гуртом» і на характері можна робити гру конкурентною. Цікаво, що і на стадіоні імені Віктора Банникова один з претендентів на нагороди зіткнувся з тими ж проблемами.
Дуже поважаю Юрія Вернидуба, але з деякою іронією сприйняв звістку про зв’язок поганого поля і втрати очок. Тренерським «ноу-хау» такі висловлювання не назвеш, як і традиційні знижки на труднощі початкових ігор. А ось Роман Санжар не кривлячи душею і після зимової сплячки і інтенсивних зборів обіцяв стартувати рішуче.
«Олімпіку» своєю непоступливістю і атлетизмом вдалося опустити на не найкращий газон команду, майже добу бігали з перспективою втекти від «Дніпра» на непристойне відстань. Чи не допускаю думки, що такі надії завадили Петряков нагадати про себе колишньому. Зате сплив в пам’яті диригент атак Малиновський, без якого сиротливо виглядав і Караваєв.
Насилу можна назвати неординарною простріл Каменюки, який обернувся голом надії. Тим більше, що вона швидко почила з таким же відповіддю «Олімпіка». Є передчуття, що боротьба за третій комплект нагород ще не закінчена. Але чи так це, більше залежить від команди Мирона Маркевича.
