Головний тренер «Волині» Віталій Кварцяний видав емоційний спіч після вистражданої перемоги над «Сталлю» (1:0).
– Ви самі бачили, що команда не грає, а мучиться. Просимо грати з хорошою самовіддачею, і гравці зберігають футбольну совість. Так, тактично помиляються, порушують ігрову дисципліну через низький рівень партнерів, але все стараються. Виграли дивом, але ж билися.
Шкода, що дублери виходять на поле переляканими, але ж я просив тренерів молодіжного складу попрацювати над конкретними ситуаціями. Довелося зробити три вимушені заміни. Навіть Хомченко забив гол і тут же перестав грати. За 22 роки життя зіграв перший матч за першу команду, забив і через п’ять хвилин вже просить заміну – щось там захворіло, не вистачає характеру. Подачею забив м’яч, а буде тепер розповідати …
Втім, основна причина інша. Планували поїхати на збори, але деякі виявилися проти. Сказали: «А навіщо, якщо ми догравали». Виходить, що сиджу без штанів на гарячій сковорідці, а в верхах і журналісти з мене сміються. Команда існує шістдесят років, і завжди знаходили гроші на збори, останні кошти, але ж знаходили. Для мене збори – це святе. Молодь повинна проводити по три тренування в день. Прислухаються до кого завгодно, але тільки не до головного тренера. Глухі та сліпі, приходу на зустріч, а нікого немає.
Задавайте питання тим, з кого треба питати, не мучте мене, хоча і зробили з мене громовідвід. Критикують з поджучіваніем, а «Волинь» такого не заслуговує. Сядуть в туалеті і пишуть всяке, а потім і своїм прізвищем не підписуються. Футбол – це серйозний двигун життя, а не якась іграшка. Футбол всюди розвивають, а у нас тільки руйнують і не достукатися. Форми дітям немає, бензину немає, машини не ремонтуються, зарплату дають тоді, коли вона вже й не потрібна. До кого звертатися, куди кричати, де ця гуцульська трембіта? Мені відрубали голову ще до перших весняних матчів. Незрозумілі люди кажуть, що коли-то что-то буде, а я хочу серйозно займатися футболом.
Знімати очки з команди – це не метод. Поріжте ворота на металобрухт, заберіть стадіон, а тут придумали покарання чиновники з температурою, що не похмелившись. Сто варіантів без зняття очок можна було знайти. Три роки поспіль знімають окуляри, і ніхто не реагує, всі задоволені. Доведуть до того, що я помру прямо на лавці.
