Півзахисник «Динамо» Валерій Федорчук отримав розрив хрестоподібної зв’язки на тренуванні в зіткненні з Андерсоном Піко, ще будучи гравцем «Дніпра». Але київський клуб прийшов на виручку хавбеку і запропонував Валерію тримісячне угоду, за підсумками якого буде визначено подальше майбутнє футболіста. Про все це Федорчук розповів в інтерв’ю програмі «Профутбол».
Про травму. Я був в хорошій формі. Можна сказати, на піку своєї кар’єри. Можна сказати, що Піко – футбольне горе. Він просто впав всім тілом на коліно. Коліну нікуди було діватися, ця зв’язка під таким тиском просто лопнула, це чули всі, хто був на полі.
До травми у мене закінчувався контракт через два місяці, я був готовий до всього. Коли закінчився контракт, я не робив для себе трагедії. Інтерес був до мене великий, багато хто цікавився мною в січні і лютому, але ніхто не хотів ризикувати. Тому що знали, чим це може закінчитися. Брати гравця з такою травмою …
Про пропозиції. У мене був контракт на 5 років від російського клубу, на хороших умовах, але я для себе вирішив, що від «Динамо» відмовлятися не можна. Тримісячний контракт? Я поставився до цього з розумінням, тому що кияни теж ризикували. Мені приємно, що в такій ситуації вони побачили такого футболіста, як Федорчук. І дали можливість у себе на базі відновитися і вийти на свій рівень. Тепер все залежить від мене. Для «Динамо» і тренерського штабу ці три місяці немов перегляд мене, а якщо все складеться добре, то для мене цей термін стане акліматизацією.
Про відновлення. На другий чи третій день після операції «Дніпро» грав в Києві з «Олімпіком». Команда вийшла в футболках на підтримку мене. Для мене це було дуже приємно, це стало для мене мотивацією. З першого дня я домовився із сербським фахівцем про реабілітацію, буду працювати. Ми працювали з ним два місяці з восьмої ранку до восьмої вечора. Він скидає мені по What’s App вправи, які я повинен робити. Кожна вправа – 12 – 20 хвилин.
Про готовність. Така манера гри у мене, що я весь час ноги суну, є можливість отримати травму. Зараз пройшло чотири місяці, я вже працюю з м’ячем на футбольному полі, роблю максимальне прискорення. Відчуваю, що готовий на 95 відсотків. Ще п’ять відсотків – це психологічний страх. Думаю, через місяць це все пройде через роботу, яку виконую.
