Назва статті – цитата. Я вже починаю цитувати Віктора Леоненка, як студенти радянських ВНЗ на іспитах з історії КПРС і марксистсько-ленінської філософії цитували комуністичних вождів. Жарт, в якій теж є частка гумору …
Полусабо
Почну з приємного. Раніше так складалося, що я визнавав кращими фрагментами недільних підсумкових програм позастудійні репортажі, і робив це щиро, тому що кореспонденти обох каналів демонстрували і журналістський професіоналізм, і грамотність в суто футбольних питаннях, і сценарно-режисерські здібності зробити власні матеріали динамічними і максимально цікавими глядачеві.
10 квітня мене по-хорошому здивували експерти «Профутбол» Максим Калиниченко і Едуард Цихмейструк. Їх судження в знімальному павільйоні були виразними по суті торкається тим, разом з тим – ясними для глядачів, а за формою викладу -одночасно лаконічними і не позбавленими образності. Виходить, що хоч і репортери обох ефірів планку своєї роботи не знизили, все одно саме участь славних в недавньому минулому футболістів мені побачилися найсильнішою ланкою недільних передач.
Але, на жаль, більше доводиться говорити не про них, оскільки головний конкурент футбольних інтелектуалів, так би мовити – альтернатива здоровому глузду – традиційно відволікав на себе масу уваги, шокуючи публіку неадекватною поведінкою.
Йдеться про чергову клоунаді «експерта» Віктора Леоненка на арені останньої програми ВФ. Коли київські динамівці програли «Олександрії» і вибули з подальшої боротьби за Кубок України, фанати в інтернеті «запаслися попкорном» в очікуванні чергового поливання «Правдоруб» гравців і тренерів столичного клубу. Це нікого не дивувало.
Здивував «новий пласт» трешу «чесного хлопця». З маніакальною завзятістю, не намагаючись навіть дослухати контраргументи співрозмовників в студії, не наводячи жодного переконливого аргументу, Леоненко як дятел торочити лише один посил, що головний тренер «Динамо» Сергій Ребров мало не підкаблучник у власного помічника Рауля Ріанчо. Під вигуки «правдоруба» на цю тему мені подумати ось що: невже за роки спільної гри в лінії атаки біло-синіх Леон так і не зрозумів рівня честолюбства (підкреслюю: здорового честолюбства) свого молодшого партнера. Пізніше, граючи за кордоном, працюючи на тренерській лаві, Сергій Станіславович навчився «камуфлювати» власне честолюбство зовнішньою стриманістю. Але воно нікуди не випарувалося. Ну як з таким честолюбством і «луснути» в підкаблучник? Але потім я зрозумів: Леоненко і не міг відчути цієї риси в Реброва з банальної причини – він завжди був і є зациклений лише на себе коханого.
Причому за формою все випади «чесного хлопця» були відверто вульгарні та образливі. Невже обігрування прізвищ Олександра Рибки і Сергія Рибалки принесенням в студію в’яленої риби, за традицією ханурика загорнутої в стару газету, є ознакою тонкого гумору? Ні-і, що не Жванецький, і навіть не «95-й квартал». А адже це ефір програми, гордо іменує себе – аналітичної!
Проявом такої ж бідність розуму було і придумування Леоненко клички іспанському тренеру «Динамо». Схопившись за незначну деталь, що перші тайми Рауль зазвичай дивиться з трибуни (точніше, з ложі преси) з колись подібної звичкою Костянтина Івановича Бескова, він обізвав іспанця навіть не «Бесковим», а «полубесковим», тобто по «безмірної доброти душевної» вибудував власну шкалу цінностей. Але на цьому ж і попався.
Якби Віктор Леоненко мав, як допустимо, Юрій Калитвинцев, Олександр Шовковський, Андрій Русол та багато інших футболістів маломальскую схильність до читання книг (не смійтеся!), Ну, не «артхаус», навіть не модернізм – Марселя Пруста, Джеймса Джойса, про Кафку взагалі помовчимо – а всенародно улюбленого Ярослава Гашека, хоча б, то він би знав, як бравий солдат Йозеф Швейк назвав поручника Дуба, теж – підлозі … Але проявимо делікатність, і не будемо вголос цитувати чеського короля сатири.
Обмежимося лише порівнянням з іншим експертом каналу «Футбол» Йожефом Сабо, у Йожефа Йожефовича часом темперамент теж не по-дитячому зашкалює. Але при цьому треба визнати, що Сабо – етнічний угорець – лише в 19 років, приїхавши грати в Київ, почав освоювати російську мову. Однак він здатний пояснити глядачеві свої думки на цій мові ясніше і грамотніше, ніж наш нинішній герой – етнічний росіянин. Стало бути, по «закону бумеранга» той і є «полусабо»
Ігри, ігри … дограються чи?
Обидві програми, не змовляючись, проревізуйте матчі, що підпадають, на їхню думку, під дію «Антикорупційного закону». В якості підозрюваних клубів цього разу потрапили «Говерла» (що не вперше) і «Волинь». Аргументи в студіях мені здалися серйозними. Це різка зміна ставочние коефіцієнтів плюс майже 9-кратна різниця поставлених сум: близько 7 тис. Доларів і майже 60 тис. (Матч «Чорноморець» – «Говерла»).
Втім, з цього аспекту поки зробимо паузу, взявши до уваги, що ВФ надав свій ефір представника Служби внутрішніх розслідувань фактів протиправної поведінки учасників змагань ФФУ Анатолію Мельничуку. Той запевнив, що він з колегами з усією серйозністю підійде до розбору підозрілих результатів матчів, і в разі потреби відповідно до нового закону передасть справи до правоохоронних органів. Дочекаємося офіційних висновків.
Несподівано до цієї теми наблизилася інша, озвучена в студії ВФ Віктором Вацко. Він, на перший погляд, справедливо підняв питання: на якій підставі на поле одеського стадіону вийшов захисник «Говерли» Віталійс Ягодінскіс, дискваліфікований КДК ФФУ ще 1 квітня на три гри? Якщо в попередньому турі проти «Олімпіка» керівництво закарпатців виставило на матч цього футболіста, спекулюючи тим, що, мовляв, при процесі передачі інформації були порушені якісь формальні моменти, отже, клуб офіційно не був повідомлений про дискваліфікацію, то вже перед матчем з «моряками »про неї чули і читали вже все. Справді, чому Ягодінскіс вийшов грати в цьому турі?
З цим питанням я звернувся до відповідального секретаря КДК ФФУ Ігорю Грищенко. Те, що він мені в деталях пояснив, коротко виглядає так:
– 1 апреля КДК дійсно дискваліфікував футболіста на три матчі, і офіційне повідомлення послав і факсом і електронною поштою. Але в Ужгороді заголосили: нічого не отримували, та й пошта, мовляв, приватна, однією зі співробітниць.
– КДК на своєму засіданні 7 квітня знову підтвердив рішення по дискваліфікації Ягодінскіс, але поінформував представників «Говерли», що згідно з нормами її ще чекає «технічну поразку» – 0: 3 і грошовий штраф. У відповідь – знову купа протестів, заклинань, мовляв, і склад КДК не такий, як треба, і голова не той.
Оскільки це був далеко не єдина тема на порядку денному КДК, питання про міру покарання закарпатського клубу перенесли на наступне засідання, а керівництво «Говерли» знову зіграло «в нєсознанку» – повідомлення ми не отримували, тому і заявили захисника до складу на зустріч в Одесі. За буквою закону, тепер клубу світить два «технаря» і подвоєний штраф … Ось як би вся історія на поточний момент, і Вацко мав право поставити своє запитання. Але для користі спільної справи все-таки, попередньо поспілкувавшись з представниками КДК.
Але хто стане запевняти, що не спливає ще страшніша проблема. Хто посперечається з логікою, що, можливо, існує зв’язок між двома огидними діяннями: керівництво «Говерли» свідомо йшло на «технічні поразки», а хтось в тоталізаторах в далеких Сінгапур або на Мальті захотів «зрубати» так тисяч 60 баксів за одну гру? Ось такий поворот теми, але і він – не останній …
Так, «Прем’єр-ліга – це я!»
Торкаючись вище розібраної проблеми в ефірі, ПФ Ігор Циганик несподівано знайшов «крайнього» в особі нового президента ПЛ Володимира Генінсона. Мовляв, треба справу займатися, а не піарити всякі, мовляв, «Прем’єр-ліга – це я!», «… Це Ти, Він, Вона …!».
Розберемо. Чи знає ведучий футбольної програми статистику заповнення трибун на матчах ПЛ в минулому турі? Будь ласка:
«Рекорд» – «Динамо» – «Волинь» – 8000 глядачів
«Зоря» – «Дніпро» – 5500
«Чорноморець» – «Говерла» – 4000
«Карпати» – «Олександрія» – 3556
«Сталь» – «Шахтар» – 1878
«Антирекорд» – «Олімпік» – «Ворскла» – 535
Разом: 18519 глядачів на всі 6 матчів турів, що менше місткості трибун стадіону «Динамо» імені В.В. Лобановського, або в середньому трохи більше 3000 зрителей в одному матчі. Куди далі?
Так що це: «дешевий самопіар» або заявка на початок системної роботи нового керівництва ПЛ по поверненню уболівальників на стадіони? І хто, як не футбольні телепрограми повинні бути головними союзниками цій справі?
