Все тече, все змінюється… Це ж і про футбол сказано! Чи не зупиняється Гра в своєму розвитку, пристосовується до реалій навколишнього її світу. Хоча ще питання – хто кого і наскільки щільно оточив, кого з кого «ліпили» – м’яч, подібний земній кулі, або навпаки.
При всій зовнішній непорушності, непорушності основних рамок і кордонів, постійно зазнають змін статути, регламенти і правила найпопулярнішої спортивної забави людства. Зовсім недавно Міжнародна рада футбольних асоціацій – той самий, що ратифікує поправки до існуючих правил, – оприлюднив перелік чергових нововведень, які набирають чинності з сезону 2016/2017.
Але, здається, настав і наша черга вплинути на цей процес найрішучішим чином.
Ну, ось, змогли ж древні укри вирити Чорне море. Так що стОит їх спадкоємцям проколупнути борозденку на загальносвітовому м’ячі! Дозріли якраз до того всі передумови …
Прав, на всі сто прав наставник «Шахтаря»: не має права вважатися чемпіоном України клуб, який обіграв в чемпіонаті не всі інші клуби. Порушує це принципи справедливості, заради якої, власне, м’яч і був придуманий круглим, а поле – рівним. Значить, потрібно переглядати критерії визначення чемпіона. Або – вводити градацію.
Винаходити велосипед не треба (укри і про це подбали): є звання – «майстер спорту», «майстер спорту міжнародного класу», «заслужений майстер спорту», «заслужений артист», «народний артист». Так чому не може бути титулів – «чемпіон», «справжній чемпіон», «самий справжній чемпіон», «народний чемпіон»?
Як то кажуть, усім сестрам – по сережках. «Шахтар» двічі обіграв «Динамо»: ось вам чемпіонська медалька (без уточнення – яка саме). А «Дніпро» – двічі обіграв «Шахтар»: і йому нагорода, як там не є чемпіонська. «Зоря» в матчах з «Дніпром» домоглася позитивного балансу: ще один лауреат! І – так далі, за списком, по таблиці.
І це ж не тільки у нас така ситуація. В Англії «Арсенал» двічі в сезоні обіграв «Лестер» із загальним рахунком 7: 2. Хто з них більше чемпіон? Особливо з урахуванням того, скільки лондонці зробили для англійського футболу в цілому, скільки єврокубкових очок принесли в нинішньому сезоні.
А в Іспанії що діється! «Барселона» і «Атлетіко» йдуть врівень, «Реал» відстає від них на очко. Хто б не став чемпіоном, одного комплекту золотих медалей буде явно мало, а вручати його комусь одному – просто-таки злочин проти футболу. Адже обидва мадридських клуби зіграють у фіналі Ліги чемпіонів, а «Барсі» там місця не знайшлося. Але ж є ще «Севілья», яка третій раз поспіль може Лігу Європи виграти? Ну як її чи не нагородити чемпіонським титулом – вона адже, на відміну від каталонців, «Шахтар» обіграла! ..
Словом, суцільні гордієвих вузли, які можна зараз розрубати, послухавши голосу реформаторів Луческу і Палкіна. Почути Донбас! Адже він не тільки всю Україну годує і живить, а й Європу, і Румунію, і навіть Бразилію. Чи не помічати цих зусиль – як мінімум тенденційно, несправедливо і недалекоглядно.
Хочеш змінити світ – почни з себе. Це якраз наш – і «Шахтаря» – випадок. З огляду на ступінь заслуг клубу і складну ситуацію, в якій йому доводиться залишатися самим сильним, в українські футбольні закони також слід внести ряд кардинальних змін.
Наприклад, зафіксувати на рівні регламенту чемпіонату і Кубка України пільгу, згідно з якою свої матчі донецька команда починає в складі 12 осіб (або її суперник – в складі 10). Нараховувати гірникам за перемогу не три, а чотири очки, за нічию – два. Плюсувати до окулярів, завойованим «Шахтарем» в іграх національної першості, бали, здобуті в європейських клубних турнірах. У світлі того, що всі суперники грають проти підопічних Луческу з особливою мотивацією, а арбітри судять з особливою суворістю, вважати дійсними не більше двох попереджень, пред’явлених донецьким гравцям в ході одного поєдинку. Все нецензурні слова і вирази, які вживаються футболістами «Шахтаря», віднести до літературних конструкцій новоросійського діалекту.
Безумовно, всі ці нововведення повинні будуть затвердити Прем’єр-ліга і Федерація футболу України. І – вийти з відповідними пропозиціями до вищих інстанцій. УЄФА і ФІФА, до слова, теж не зайвим буде продумати питання про сертифікацію переможців міжнародних турнірів: чи може вважатися легітимним чемпіон, чи не обіграв в сезоні «Шахтар». А згаданому вище Міжнародної ради футбольних асоціацій (куди входять ФІФА і чотири британські федерації) слід розширити свій склад за рахунок Донецька – на тому хоча б підставі, що місто було засноване валлійцем Джоном Хьюзом.
Заглядаючи в майбутнє, нам, звичайно ж, не слід забувати і про минуле. Так, закон про декомунізацію, повинен стосуватися не тільки назв клубів ( «Іллічівець» і т.д.), але і титулів, завойованих українськими клубами в радянську епоху. Всі згадки про те, що київське «Динамо», «Дніпро» і «Зоря» ставали чемпіонами СРСР, вважати шкідливими і непатріотичними, що ображають почуття шанувальників тих колективів, які в смутні часи зуміли зберегти свою репутацію практично незаплямованою.
І – останнє речення. Крім вже існуючих в українському футболі персональних нагород – кращому гравцю, кращому воротареві, бомбардиру, арбітру, тренеру – непогано б заснувати ще одну. Номінація – «Самому-самому». Назва … ну, наприклад, «Золотий нарцис». Або «Золотий гудок».
Або – «Золотий батон»? За заслуги. За новаторський підхід до справи. За титанічні зусилля в подоланні здорового глузду. За проФФессіоналізм врешті-решт!
