Перш ніж опинитися в розташуванні національної команди, яка збором в Італії почне підготовку до ЄВРО-2016, один з провідних футболістів збірної Євген Коноплянка вдруге поспіль зіграє в фіналі Ліги Європи – тепер з «Севільєю», проти якої боровся рік тому в складі «Дніпра ». Євген розповів про майбутню гру і не тільки.
– Радість від виходу в фінал вже позаду, – зізнався Коноплянка. – Готуємося до матчу з холодною головою: попереду ще пара днів, і, мені здається, не слід передчасно зациклюватися на думках про значення поєдинку. Будемо розбирати суперника. Цьому ми приділяємо дуже багато уваги, кожен день по дві години сидимо на теоріях і вивчаємо кожного гравця.
– Ви вважаєте, що, налаштовуючись на фінал, краще постаратися забути про вирішальний характер матчу і думати про нього як про звичайну грі?
– У кожного свій підхід. Хтось, навпаки, налаштовує себе цілеспрямовано, думає про відповідальність. Я ж намагаюся підходити до гри, повторюся, з холодною головою, як до звичайного матчу. В іншому випадку можна перехвилюватися – і нічого доброго з цього не вийде.
– Унаї Емері готує команду до фіналу за звичайним графіком – чи є нововведення?
– Він завжди налаштовує нас емоційно. Тільки-но закінчився останній поєдинок чемпіонату – і почалася підготовка до Ліги Європи. Тренер говорить про це, намагається завести гравців. Він може днями-ночами не спати, готуватися не тільки до матчів, а й до теоретичних занять. Його емоційний заряд передається і нам.
– Наближення фінал Ліги Європи може служити поясненням невдач «Севільї» в останніх турах чемпіонату?
– Звичайно ж, акцент вже поступово зміщувався в бік цього матчу: давали відпочинок основним гравцям, надавали шанс молоді. Шанси були у всіх, адже кожен футболіст хоче отримувати якомога більше ігрової практики і намагається за будь-якої можливості довести, чого вона варта.
– У заключному матчі в Більбао ви вийшли в основному складі, хоча незадовго до цього промайнуло повідомлення про вашу травмі …
– Це дійсно так. Ще за кілька днів до гри я буквально стрибав на одній нозі – не міг нормально ходити. Але лікарі, наскільки могли, повернули мене до ладу. Грав, зізнаюся, з відчутним дискомфортом. Але до фіналу Ліги Європи ще є час – і я впевнений, що буду готовий до нього на сто відсотків!
– Наскільки великою проблемою для клубу є те, що в чемпіонаті «Севілья» фінішувала на сьомому місці – поза зоною єврокубків?
– Пару днів назад тренер говорив нам про це. Висловився в тому дусі, що, якби не було двох майбутніх фіналів, ми, ймовірно, картали б себе за результат в чемпіонаті. Але в той же час, дійшовши до вирішальної зустрічі Ліги Європи, ми маємо шанс потрапити безпосередньо в Лігу чемпіонів, так що можемо в цьому плані навіть перевиконати завдання. Зрозуміло, все будуть тільки задоволені, якщо нам вдасться перемогти «Ліверпуль».
– Шанси, як водиться в таких випадках, оцінюєте як рівні?
– Звичайно! Які можуть бути фаворити в фіналі! Такі розмови були б доречні тільки в разі зустрічі «Барселони» з якою-небудь командою з першої ліги. Є тільки один матч, в якому може відбутися все, що завгодно.
– Чи багато в Іспанії говориться про те, що «Севілья» може виграти трофей втретє поспіль і встановити тим самим унікальне досягнення?
– Ми всередині команди говоримо поки виключно про те, що втретє поспіль виходимо у фінал. Про можливість перемоги не розмірковуємо: наша місія не до кінця виконана, так що ми в робочому процесі.
– А про фінал Кубка Іспанії з “Барселоною” не замислюєтеся?
– Ні ні. Тільки коли закінчиться гра з «Ліверпулем», будемо думати про наступний матч. Зараз всі думки про Лігу Європи. (Посміхається). Мало не ночуємо в переглядовій – розбираємо англійський клуб.
– Наприкінці тижня вас чекають в розташуванні збірної. Скучили?
– Насправді – дуже. Тут, в «Севільї», все супер, але давніх друзів-українців не вистачає. Так що з нетерпінням чекаю зустрічі з ними в національній команді.
– Зв’язок з колишніми одноклубниками по “Дніпру” підтримуєте?
– Кожен день! З багатьма хлопцями залишилися добрі стосунки, ми зідзвонюємося їм обмінюємося повідомленнями. З тими, у кого виходить приїжджати в гості, бачимося особисто. Для близьких і друзів мої двері завжди відкриті!
– «Дніпро» видав відмінну кінцівку чемпіонату, випередивши «Зорю» і достроково завоював третє місце …
– І я цьому дуже радий! Але ще більше я б зрадів новин, що в клубі все налагодилося, а «Дніпро» гратиме в Лізі Європи. Думаю, хлопці згодні і на більш низьке місце в чемпіонаті, тільки щоб потрапити в єврокубки. Дивився по можливості всі ігри «Дніпра» – було видно, що команда грає із задоволенням. І я теж отримував задоволення від побаченого.
– Бачили ви напевно і невдачу колишньої команди в півфіналі Кубка України.
– Дивився матч – і дуже засмутився. У тому числі – сумнівному штрафному на останній хвилині. Футбол – чоловіча гра, і якщо давати подібні свистки, всю гру команди тільки і будуть бити штрафні. Такі рішення, з моєї точки зору, створюють непотрібний напруга емоцій – тому все і закінчилося скандалом. Знаю не з чуток: здаються несуттєвими рішення призводять до значних наслідків. Якби «Зоря» забила другий гол з гри, впевнений, футболісти потисли б руки один одному, судді – і спокійно розійшлися.
– Тепер вашим друзям Руслана Ротаня та Роману Зозулі загрожує дискваліфікація …
– Читав про це – і жахався, які називали терміни. Який рік! Щодо Ротаня – взагалі не можу нічого зрозуміти. Так, були емоції, але він, якщо і наступив на ногу судді, зробив це випадково. На мій погляд, якби в недавньому справі КДК покарав гравців «Шахтаря» і «Динамо» жорсткіше, це стало б стримуючим фактором для того ж Зозулі.
Сподіваюся, що КДК не візьме на озброєння практику подвійних стандартів – це, на мій погляд, здатне викликати конфлікт, який не потрібен нікому напередодні участі нашої збірної в чемпіонаті Європи. А ще – було б непогано прописати дисциплінарні санкції так, щоб було зрозуміло, яке покарання може понести гравець за той інший проступок …
