Так, це сама що ні на є війна. Інформаційна. За всіма її правилами.
Тенденція, однак
Починалася війна давно – з киданням шапочок об землю і заклинаннями «Браво, федерація!». Але не будемо заглиблюватися в історичні екскурси, обмежимося лише нинішнім сезоном.
Спочатку були поодинокі «постріли»: «граємо в нерівних умовах!», «Динамо» – неповноцінний чемпіон, тому що не виграла у «Шахтаря!», «несправжній, ущербний чемпіонат!»
Потім прицільна канонада по окремим футболістам столичного клубу і «Дніпра» (всі вони – гравці національної збірної України) з одночасним відбілюванням «своїх»: ну побіг «наш» опорний півзахисник до сектору уболівальників «Динамо», ігноруючи радіють голу партнерів, ну покрасувався перед фанатами суперника емблемою, ну розвернувся і пішов крізь стрій Засмучені гравці «Динамо» … Що тут такого? Яка така «продумана, холодна провокація»? Адже все так роблять, правда? На законне питання «Хто саме так робить?» І відповідь гідний – «Все !!!». Підсікає динамівець ззаду «нашого» – бандитизм! Б’є динамівця в обличчя «наш» центральний захисник – зрозумілий чоловічий вчинок!
Дальше більше! В інформаційний простір країни прокльовується колишній гравець «Дніпра», нинішній селекціонер «Шахтаря» Олексій Чередник з «піднімає» тонус збірників України судженням: «Ніколи не вважав Коноплянку великим футболістом. Він є гравцем високого рівня, але тільки для чемпіонату України », потім« пас передається »експерту каналу« Футбол »Сергію Морозову для дзвінкого зойку« Ярмоленко – бидло! », І знову« м’яч повертається »Чередник для не менше« примиряє »футболістів Головною команди образи «Зозуля – мразь!»
Додайте до всього цього не припиняється тролінг «Динамо» і ФФУ з боку генерального директора ФК «Шахтар» Сергія Палкіна (його останній шедевр звучав як раз в ефірі ВФ: «Або в ФФУ непрофесіонали, або вони кимось управляються»), і отримаємо «картину маслом». Така собі – гібридна копія в оригіналі. І це менше ніж за місяць до першої гри нашої команди з Німеччиною. Зауважте, якщо раніше я писав з цього приводу «за місяць», то тепер змушений вставляти слова «менш ніж за місяць»!
І хто після цієї «колекції» стане запевняти в випадковому збігу подібних провокацій? У чому тоді неправий відомий північний персонаж народного фольклору, який зробив висновок: «Тенденція, однак».
А судді хто?
До сих пір в просуванні зазначеної «тенденції» розглядалися лише «зовнішні спікери» щодо програми «Великий футбол». Але стартовою інформаційним майданчиком всій такий, безсумнівно, системної політики і є сама студія передачі.
Знову почнемо з малого. З наївністю, зіграної не на самому переконливому акторському рівні, виставляється «свіжий аргумент» програми: «А хто ці самі члени КДК? Ми їх не знаємо за винятком воротаря в минулому Віталія Реви ».
По-перше, на відміну від авторів ВФ я не полінувався і запитав у дійсно висококласних київських адвокатів, що вони як колеги знають про юридичну компетенції нинішніх членів КДК. Як мінімум на два імені – старшого партнера юридичної групи LCF Артема Стоянова і президента Асоціації правників України, партнера ЮФ VB PARTNERS Дениса Бугая – я отримав самі поважні характеристики професіоналів зі світу юриспруденції.
По-друге, і це найсуттєвіше. А чи так уже важливо знання-незнання особисто провідним ВФ і його експертами членів КДК, якщо їх обрав вищий орган управління футболом України – Конгрес національної асоціації (ст. 58 Дисциплінарних правил ФФУ, рясно цитованих А. Денисовим в недільний вечір). Не розуміють цього в програмі? Всі вони чудово розуміють.
На додаток: замість інтерв’ю з членами КДК постійно «світять» відомих юристів Маркіяна Ключковського та Дмитра Коробко. Того самого Ключковського, який на зорі своєї кар’єри активно допомагав «істинного патріота» України Костянтину Григоришину в його спробах відібрати футбольний клуб «Динамо» (Київ) у Ігоря Суркіса на хвилі «помаранчевої революції». Не вийшло. Як і не вийшло у нього пізніше хоч що-небудь виграти і в УЄФА, і лозаннському спортивному суді, тим самим врятувати «Металіст» від дискваліфікації в єврокубках після пам’ятного договорняка з «Карпатами».
Інший «спортивний юрист» – Дмитро Коробко з Донецька теж відомий швидше за показами в ВФ, ніж за своїми значущим перемогам в залах судів. Що ж це все, якщо не маніпуляція емоціями телеглядачів?
Наступним «моральним арбітром» призначається Даріо Срна. Хто сперечається, футболіст високого міжнародного рівня, як мінімум в недавньому минулому. І людина точно не примітивний, говорити вміє. Але і провокатор, що на поле, що за його межами – також знатний. Хіба не так, якщо згадувати футбольну біографію «Даші»? Про зовсім свіжі літакові «словесні шедеври для внутрішнього користування» вже говорено, переговорено.
В інтерв’ю для випуску ВФ 15 травня 2016 капітан «Шахтаря» озвучив багато тем. Але ось цікава деталь: по гравцю збірної України Андрію Ярмоленку Срна пройшовся круто, а про не менш «відзначився» в тому матчі з «Шахтарем» такому ж динамівці Домагой Віде – ні слова. З чого б така чудова вибірковість: Ярмолу трощити, Виду не чіпаємо? Чи не з цього, що свого партнера по збірній Хорватії перед стартом Євро, де «шашкові» теж повинні грати, «душити» не можна. Щоб не вносити розбрат в склад свій національної команди. А ось поглиблювати розкол усередині української дружини – з превеликим задоволенням!
І знову продовжує зойки з боку ВФ: «Ні в цьому ніякої провокації!». Навіть якщо допустити в спічі хорвата тролінг на всякий випадок на адресу можливого суперника, зате на користь своєї збірної на Євро, Що ж, своєрідна мета, хоча і без етики проглядається. Тоді дозволено запитати: за яку «команду» грає сам канал-транслятор?
Канал-транслятор!
Маніпуляції тривали і в студії. Тезово переберемо деякі з них:
А) У чому «залізна логіка» чи не головного посилу цього випуску: «Якби суворіше покарали Єрмоленко (про Кучера ні слова), то Зозуля і Ротань не дозволили б собі того, що вони дозволили в Запоріжжі на матчі (точніше, після матчу) «Зоря» – «Дніпро». Погоджуюся з тим, що поведінка Зозулі і Ротаня не заслуговує ніякого захисту. Вони – дорослі люди, самостійно відповідають за свої вчинки. Куди повісити «супераргумент», що Роман і Руслан взяли приклад з Ярмоленко? Невже в студії ВФ щиро вважають, що ці гравці, здійснюючи свої дійсно непривабливі дії, згадували в цей час грубість Андрія …
До речі, ще одна начебто маленька, але суттєва деталь. Якщо вже так завзято «законники» з ВФ напирають на нелегітимність присутності в ігровій зоні дискваліфікованого Зозулі, то чому повний мовчок про те, що на лаві запасних «Зорі» під час гри сидів такий же дискваліфікований футболіст луганського клубу Любенович, а ще раніше – у час матчу «Шахтар» – «Динамо» у Львові – на лаву запасних гірників самостийно заявився дискваліфікований Срна, щоб вітати своїх одноклубників. Також в ефірі замовчується, що за подібні речі відповідає команда-господар поля, команда-організатор матчу. Хто був в Запоріжжі в такому статусі? «Зоря». А у Львові? «Шахтар». Про це в студії «Футболу» ні слова.
Б) Випадково чи як казали в давнину «волею чи доль» неухильно пропихується «вступна Палкіна», що Павелко не самостійна керівник ФФУ, що над ним простягнена «всемогутня рука» Г.М. Суркіса. При цьому сам Сергій Анатолійович ім’я віце-президента УЄФА, природно, згадувати не наважився – потрібні адже докази. Для такої «лобової атаки» в сценарії і призначений «правдоруб». Ось і виходить, що від Палкіна до Леоненко всього один крок. В інформаційній війні – точно.
В) Маніпуляція, яка доходила до підробки нормативних документів ФФУ. Так, Олександр Денисов запевняє аудиторію, що ніяких додаткових записів крім «агресивної гри» арбітр Юрій Можаровський і не зобов’язаний був робити. Для переконливості слів ведучого програми на екрані (56 хв. 13 сек. Тайм-коду записи випуску програми на офіційному сайті каналу «Футбол») з’являється скріншот нібито ст. 36 Дисциплінарних правил ФФУ, де глядач чітко читає, що під «агресивною поведінкою» мається на увазі і «фізична дія», і «бійка», і «масова бійка». Фокус в тому, що цей скріншот – липовий! Дивимося «Дисциплінарні правила ФФУ» на офіційному сайті асоціації, конкретно ст. 36 (стор. 31). Ніяких подібних розшифровок в документі немає і близько. Але ж ВФ представив на суд громадськості навіть не коментар, не особисте оціночне судження модератора передачі, а скріншот документа, якого не існує. Як це розуміти?
Підведемо підсумки
Тепер дуже серйозне питання. Для чого канал-транслятор Євро-2016, до того ж голосно іменує себе партнером збірної України і ФФУ на цьому найважливішому турнірі, перед самим початком чемпіонату континенту влаштував подібну інформаційну войнушку? Не в перший раз повторюю, автори ВФ не чують і не хочуть чути заклик і свого колеги з «Плюсів» Ігоря Циганика, і навіть дружини Тараса Степаненко Маргарити, -прізив «зарити сокиру війни» в таке унікальне відповідальний час. Адже у нас явно не ситуація того ж першого суперника на Євро – Німеччини: не поїде цей футболіст, візьмемо іншого. Немає у нас, як у німців лонг-листа до 30, а може і більше кандидатів необхідних для такого турніру.
Свідомо повторюю питання: для чого влаштована така війна? Сам гадати не збираюся. Але ось цікаві судження активістів інтернету. У разі успіху нашої національної збірної канал-транслятор, безсумнівно, припише собі чималу дещицю сприяння.
У разі ж невдалого виступу, а таким при особливому бажанні може порахуватися навіть друге місце і срібні медалі (історія нашого футболу знала і такі «оцінки» – хоча б на Євро-1964 і Євро-1972), – тоді вельми реально розкрутиться новий виток « призначення відьом », і головною метою артилерійської канонади, без сумніву, стане ФФУ – не так підготувалися, не впоралися, не тих обрали і т.д.
Після чого запросто можуть з’явитися відозви до оновлення, до переобрання керівництва національної асоціації – нинішнє не тягне, тобто заклики до повернення «коньковскіх часів», коли все було «справедливо» для однієї, окремо взятої команди, «справжнього лідера і чемпіона».
Бред, скажете? Та ні. Інакше б автори нинішнього етапу сценарію гібридної війни, люди, які не думають про сприятливий клімат всередині Головної команди, а печуться, перш за все, про інші інтереси, які не розпалювали б конфлікти, які не розколювали б футболістів на клубні табору, не робили б диверсій проти надії всього футбольного співтовариства країни.