П’ять майже риторичних запитань і один цілком очевидна відповідь щодо ситуації з луцькою «Волинню», допущеної до атестації.
Федерацію футболу України, яку вже котрий рік критикують з приводу зникнення професійних (тобто – приватних) клубів, тепер вирішили всім світом пропісочити за те, що вона намагається … врятувати один з них. Йдеться про рішення ФФУ видати атестат луцької «Волині» і допустити її до участі в наступному розіграші прем’єр-ліги.
«Футбольний клуб» спробував розібратися, навіщо федерації допомагати порятунку «Волині» і чому багатьом це не подобається …
У чому суть проблеми з «Волинню»?
У клубу були величезні борги, виплачувати які він виявився не в силах. Зважаючи на це «Волинь» оголосили про прийдешнє банкрутство і відмову від атестації. Потім у лучан нібито з’явився солідний спонсор, і вони передумали вмирати, а захотіли залишитися в прем’єр-лізі, місце в якій зберегли за спортивним принципом.
Правда, виникла проблема: терміни ліцензування пройшли. Однак через нові обставини (в тому числі отриманих гарантій від клубу і почалися виплат по боргах) виконавчий комітет ФФУ прийняв спеціальне рішення продовжити атестаційний період для лучан. Тим самим федерація фактично не дозволила клубу померти, адже ясно, що в іншому випадку інвестор б туди не прийшов.
А так – клуб зберігся і намагається отримати ліцензію. За словами президента УПЛ Володимира Генінсона, він вже розрахувався з ФФУ і рядом гравців, а також отримав від ФІФА повідомлення, що залагоджено конфлікт з одним із футболістів.
І все ж це рішення і викликало критику в бік ФФУ. Мовляв, хто не встиг – той запізнився, не можна було допускати «Волинь» до атестації на особливих підставах, нехай навіть це і призвело б до зникнення одного з найпопулярніших і самобутніх клубів країни …
Хто залишається у виграші?
Проте – «Волині» дозволили довести своє право залишитися в еліті. Хто може бути цим задоволений? В першу чергу – вболівальники «Волині», але ж їх зовсім не мало. І більшості з них плювати на юридичну і регламентну казуїстику. Уявіть їх обурення, якби «Волинь», яка отримала шанс на порятунок, все одно зникла лише тому, що в наш складний час знайшла кошти трохи пізніше, ніж потрібно було.
Далі – колишні гравці «Волині», яким випадає реальна можливість отримати зароблене. Уявіть їх обурення, якби клуб, який почав віддавати борги, звернув би все це і оголосив-таки про банкрутство за згаданою вище причини. У нашому футболі занадто багато тих, хто не хоче платити за рахунками і взагалі вкладати гроші, щоб розкидатися тими, у кого з’явилося таке бажання і можливість.
Потім – прем’єр-ліга України. Вона може зберегти в своїх рядах команду з особливим почерком і славною історією, здатну в будь-який момент піднести сенсацію і закрутити інтригу, в тому числі, в боротьбі за медалі або чемпіонство.
Ну і нарешті – збірні України. «Волинь» завжди була регулярним постачальником кадрів в юнацькі, молодіжну і – опосередковано – національну команди. Справді, нерозумно відмовлятися від такого корисного ресурсу.
Найцікавіше, що і професійні критики ФФУ – теж у виграші! Адже ви ж не вважаєте, що вони насправді зацікавлені в краху «Волині»? Вважаю, що немає, просто для них важливо отримати новий привід, власне, покритикувати федерацію. Робота така…
Хто може бути в програші?
Тільки клуби першої ліги, один з яких міг зайняти місце «Волині» у «вишці». При цьому потрібно пам’ятати: жоден з них не завоював право підвищитися в класі у спортивній боротьбі. Дехто, очевидно, просто хоче скористатися бідами «Волині».
Чи є подібні приклади зі світової практики?
У світовій практиці можна знайти випадки, що підтверджують правоту ФФУ, так само як і зворотні приклади. Але треба розуміти, що «натягувати» їх на українські реалії не зовсім доречно.
У зв’язку з цим я б навів приклад з трохи іншої опери, але добре передає, на мій погляд, «універсальний підхід». Як відомо, ФІФА недавно прийняла в свої ряди Гібралтар і Косово. На той час уже було проведено жеребкування кваліфікації ЧС-2018. Здавалося б – сорри, ви запізнилися (тим більше, в світі вистачає незадоволених цим рішенням). Але ФІФА вже шукає шляхи, як включити збірні своїх нових членів в турнір, а не змушувати їх ще два роки спостерігати за офіційним футболом з боку.
Юристи люблять говорити: суть – ніщо, процедура – все. Але, як мені здається, в футболі суть не повинна бути «нічим». Як ФІФА, так і ФФУ повинні керуватися інтересами гри, сприяти її розвитку. З тих чи інших причин це не завжди виходить, але у випадку з «Волинню», вважаю, федерація пішла саме цим шляхом.
Чи допустимі такі дії ФФУ?
З формальної точки зору – так. Виконком, який прийняв це рішення, є вищим оперативним органом управління федерації, тому володіє достатніми повноваженнями. Правильно чи неправильно вчинили члени виконкому (до слова, рішення прийнято не одноголосно) – покаже час. Але не варто забувати, що ми живемо в кризовий час, а у кризис-менеджменту – свої правила і принципи.
Ми ж пам’ятаємо, що, наприклад, не так давно виконком ФФУ багато в чому під тиском громадськості і телетрансляторів поміняв формат чемпіонату, хоча в регламенті було прописано 14 учасників УПЛ 2016/17? Тоді це виглядало доцільно і правильно. Тепер багато хто з вітали вольове рішення ФФУ критикують її, в общем-то, за схожу позицію – не займатися крутійством, а поставити на чільне місце сам футбол …
