У чемпіонаті України відбулася історична подія – вперше за п’ятнадцять років арбітр в матчі «Шахтар» – «Динамо» явно помилився не на користь «Шахтаря».
По-хорошому це треба було б якось по-особливому відзначити. Приз вручити якийсь пам’ятний або записати в історію прописними буквами … Все-таки стільки років чекали. Ну це якщо по-людськи. А якщо по-донецьки, то на цього невдалого арбітра треба спустити всіх собак, нестачі в яких на каналах-трансляторах домашніх матчів «Шахтаря» вже давно не спостерігається.
Відомий «бидлотворец» на прізвище Морозов на цей раз обійшовся без нових епітетів – занадто багато інтелекту пішло в минулий раз на Ярмоленко. Зате порадував його безпосередній шеф на прізвище Денисов, вжив по відношенню до арбітра Абдул слова «яйця» і «корупція», що свідчить значне словниковому запасі цього діяча і про широту його життєвих пріоритетів. Правда слово «корупція» у виконанні Денисова прозвучало якось несподівано недоречно – адже ми-то знаємо, що ні про яку корупцію хлопці з Донецька і не чули. Може просто слово красиве сподобалося, кажуть в Києві дуже добре тепер з цим словом боротися … Зате фраза про «яйцях Абдули» виявилася виключно органічною. А чого соромитися! Я ж крутий перець, правда? Можу і так сказануть поки старші не чують!
Ну а якщо серйозно … Ні, не виходить з ними серйозно. Адже ці хлопці з колишніх донецьких каналів дійсно думають, що їх слів хтось боїться! Ну не смішіть так сильно! Вас уже давно ніхто не боїться! Над вами сміються! А ви все складаєте грізні фізіономії … Передайте, до речі, Ярик Ракицькому, що такий перекіс особи в пристойних компаніях вже не носять. Може, в Донецьку, не знаю, а серед людей такого виразу вже не розуміють. Ви думаєте, що показуючи ці гримаси донецької підворіття крупним планом ви когось у чомусь переконуєте?
Знаєте, чим відрізняється ланцюговий пес від мисливської собаки? Ланцюговий пес завжди гавкає на своїх! На чужих – виключно через паркан. Ось і хлопці з «Шахтаря» на українського арбітра кидаються як шавки, а на іноземного бояться. У міжнародних матчах гравці «Шахтаря» кричать грубих слів арбітрам, а своїм тренерам. Ракицький кричав на Луческу, Степаненко – на Фонсека. Вони зрозуміють і не образяться – чай, не по-українськи їх ображають …
До речі, пальчики у режисерів не болять? У Харкові воно, звичайно, легше швидко прибирати звук, почувши з трибун «Слава нації!» І прибирати кадр коли «Хто НЕ скачи …». Це вам не Львів! Ну, а на виключенні звуку при «Путін х” “” ло! »На ваших каналах ?, я так розумію, молодих тренують. Молоді, вони слухняні. Вірять старшим. Але довго вірити дуже важко. Адже ще і очі є.
Але ми відволіклися. Чи не про те говорили. Говорили які ви у себе на каналах страшні. У сенсі, страшно смішні. Адже якщо слухати вас всерйоз, то всі ці Бейл, Роналду, Ібрагімовича і інші дебрюйни вже другий рік кошмари бачать, прокидаючись в холодному поту – сниться їм суперзірка на прізвище Коваленко, яка лише через непорозуміння животіє в несправжню чемпіонаті України. Вони розуміють, що на Євро наш хлопець маскувався, щоб не травмувати чутливу психіку колишніх суперзірок. І продовжує цю справу до сих пір. А навіщо по м’ячу потрапляти, коли маєш такий погляд, який разом зі словами коментатора відразу змушує повірити в новуюфутбольную величину. Ну а по-м’ячу він як-небудь потрапить – не це головне. А за Даріо чому літак з Барселони до-досі не надсилають? Адже сказав же Рінат Ахметов, що відпустить його безкоштовно. Правда, говорив він з якогось приміщення без вікон без дверей. Ви думаєте, чому президент «Шахтаря» третій рік на людях не показується? Боїться, що візьмуть у заручники і не відпустять, поки не продасть Коваленко в «Манчестер Юнайтед» за двісті мільйонів!
Ну а зі Срною ніби як не їдуть, бо літака не можуть знайти з блискучим унітазом – чули, що на інших хлопці з «Шахтаря» не літають. Обмовляють, звичайно. Хлопці ці насправді скромні. У Києві поводяться тихіше води нижче трави. Їм головне камери телевізійні не показують і мікрофони жовті до них не протягувати!