Президент київського «Динамо» Ігор Суркіс поділився враженнями від матчу своєї команди проти «Бешикташа» (1:1) у другому турі групового раунду Ліги чемпіонів УЄФА і прокоментував гру молодих динамівців.
– Враження залишилися у мене двоякі. Провалений перший тайм і дуже гідний другий тайм. Якби грали всю гру так, як у другому таймі, то запевняю вас, що був би ще краще результат. А так, я вважаю, з урахуванням гри в першому таймі, що результат позитивний.
Команда зуміла знайти в собі сили і мужність, перебудуватися і почати грати в агресивний футбол, в який потрібно сьогодні грати. Грати не на своїй, а на чужій половині поля. І якщо ви мене запитаєте, хто у другому таймі був ближче до успіху, то, природно, були ми. Ярмоленко такі м’ячі забиває з 10 спроб 7-8. Тут не вийшло. Якби побачив Циганкова зліва, віддав, то запевняю вас, що того б залишалося тільки підставити ногу і потрапити в порожні ворота. Він вирішив взяти на себе ініціативу і не забив. Але нічого, коли є моменти і гострота, то з’являється надія, що можемо додати і гідно грати в такому серйозному турнірі, як Ліга чемпіонів.
Я кілька разів був в Туреччині, і, знаєте, там дійсно дуже складно грати. Це атмосфера, тиск … У першому таймі якось, може бути, намагалися стримати цей стартовий натиск «Бешикташа», але вони особливо і не рвалися, так, закривали нас на нашій половині поля.
Щось не виходило. Це питання більше не до мене, а до тренерів. Може бути і, швидше за все, це психологія, відповідальність за результат. Тому що після поразки в цьому матчі було б дуже важко боротися за вихід з групи, і навіть стояло би питання про те, щоб зайняти місце, що дозволяє грати навесні в єврокубках.
Перш за все, мені здається, справа в психології. Тому що не може команда так зіграти перший тайм, а потім по-іншому другий. Значить, вони вміють грати і знають, що треба робити на футбольному полі, як змусити суперника хвилюватися. Ми це бачили. Адже ще був момент у Гармаша, коли він міг забити у порожні ворота.
До того ж, нас спіткала низка травм. Федорчук, який травмувався, міг би вийти в стартовому складі. Поламався Буяльський. Звичайно, це все вносить певну нервозність. Я завжди говорив, що в футболі не буває дрібниць.
Але хлопці налаштувалися на другий тайм, і було розуміння, чого команда хоче. Природно, для того, щоб успішно виступати в такому турнірі, треба покращувати якість гри, бути мотивованими і знати, що ти повинен робити на футбольному полі з першої до останньої хвилини. Наприклад, якщо ми повернемося до гри з «Наполі», то там було блискучий початок, а потім кінцівка, яка на сьогоднішній день не може задовольнити наших уболівальників. Треба прагнути грати всі 90 хвилин в одному ключі.
Напевно, Ребров мене почув і сам розуміє, що колись і він починав у футболі в 17 років. Цим хлопцям [Віктор Циганков, Артур Рудько] потрібно починати грати в футбол. Вони стануть футболістами, тільки якщо будуть грати. Якщо вони будуть весь час в перспективних, то вони не будуть грати ніколи.
Очевидно, психологічно Рудько був готовий. Наскільки я знаю, Саша Шовковський все розуміє, і у нього немає ніяких питань. На сьогоднішній день він і так, спасибі йому величезне, робить в цьому віці для команди все можливе. Я думаю, що він теж брав участь в питанні з Рудько, тому що воротарська каста – це особлива каста. І Рудько психологічно виявився готовий. Не дарма Ребров поставив його з «Олімпіком».
А що стосується Циганкова, то він психологічно був готовий і рік тому. Є така категорія футболістів, як свого часу був Андрій Шевченко. Це не той випадок, як у нас кажуть, що молоді, вогкуваті, їм ще потрібен час. Є мужики, які вже в 15-16 років люблять футбол більше, ніж все інше, виходять і показують це.
З «Бешикташем» він ще й забив непростий м’яч. І повірте мені, що якби він зупиняв, то йому б уже не дали забити. Футбол – це частки секунди, і він моментально прийняв рішення. Так само і в матчі з «Наполі», коли він віддав гольову передачу. Хлопцеві треба рости, йому треба зміцніти. Звичайно, у нього, напевно, будуть і провальні матчі, і будуть його критикувати. Але якщо він виявиться стійким, витривалим, то у нього велике майбутнє у футболі. Те ж стосується Рудько та інших наших футболістів.
Я сподіваюся, що і Ребров почув моє послання, і наші вболівальники підтримають те, що потрібно створювати команду з наших українських хлопців, молодих, перспективних. Якби візьмемо нашу «молодіжку», то вони здобули блискучу перемогу 4: 1 в Києві над однолітками з «Наполі», провалили перший тайм на жахливому полі в Туреччині, але вийти і знайшли по такій божевільній спеці в собі сили і зрівняти рахунок – це дорогого коштує. Тому що є характер, є бажання боротися за команду, за свій клуб, за імідж клубу. У другому таймі вони просто змели «Бешикташ». Честь їм і хвала.
Тому я з оптимізмом дивлюся в майбутнє і пов’язую київське «Динамо» з нашими українськими хлопцями, з нашими українськими патріотами, я вважаю, сьогодні. Тому що у нас і суспільство стало патріотичним. Так, якщо ми беремо участь в Лізі чемпіонів, то змушені запрошувати легіонерів, але дуже сильних і тих, які хочуть тут грати. А не тих, які хочуть отримувати тільки гроші, а коли підписують контракт, то вже грати не хочуть.
У нас багато талановитої молоді, якій треба допомогти розкритися. Треба бути не просто тренером, а й психологом, і батьком-наставником. Я сподіваюся, що Сергій Станіславович (Ребров) пройшов такий футбольний шлях, таку кар’єру футболіста, що у нього все повинно вийти.
