Що стоїть за «особливими відносинами» донецького «Шахтаря» і луганської «Зорі» – доцільний прагматизм або завуальована спроба нечесної гри?
Уявіть ситуацію: в чемпіонаті Іспанії «Атлетико» не шкодуючи живота робиться з «Барселоною», регулярно відбираючи у каталонців окуляри, але проти «Реала» грає без Грізманн, Годіна, Коке, Сауля і, наприклад, Хуанфрана. Причому все виключно в рамках закону і регламенту, згідно багаторічній практиці і не викликає ніяких питань у газети Marca.
Цікаво, в який момент рейтинги «приклади» почнуть стрімко падати, а вболівальники відмовляться підтримувати подібний фарс?
Те, що неможливо уявити в Іспанії, норма для нашого чемпіонату. І як я подивлюся, зараз цю «системну проблему» активно намагаються заговорити, розмити потоками суперечливої інформації. Але якщо називати деякі речі своїми іменами, то всі питання щодо змови двох провідних клубів України перетворяться в риторичні. Судіть самі…
У ЧОМУ ВИГОДА «ШАХТАРЯ»?
Як вважаєте, навіщо «Шахтарю» безкоштовно (!!!) віддавати відмінних гравців, футболістів національної збірної? Або, як у випадку Івана Петряков, купувати у «Зорі», але залишати їй же? Формально – щоб молоді, талановиті виконавці, нездатні пробитися в першу команду гірників, отримували ігрову практику і прогресували.
Але на перевірку результатами цього прогресу «Шахтар» не дуже-то і користується. Єдиний виняток – Максим Малишев, та й то його пропуск в донецький клуб в більшій мірі забезпечила дискваліфікація Фреда через застосування допінгу.
Безсумнівно, куди більш важлива складова «підтримки» луганської «Зорі» – підвищити шанси на відбір очок у головних конкурентів «Шахтаря». Раніше це були «Металіст», «Дніпро» і «Динамо». Зараз залишилися тільки кияни, але свою місію гірницький десант в «Зорі» продовжує блискуче виконувати.
Звичайно, можна скільки завгодно говорити, що «Динамо» просто повинно обігравати будь-якого суперника, і не буде ніяких проблем. Але реальність така, що вести боротьбу на три фронти, коли інші дозволяють собі грати в піддавки, для нинішнього складу киян вкрай важко. А перевага, яке отримує «Шахтар» завдяки впливу на «Зорю», може виявитися вирішальним на фініші сезону.
У ЧОМУ ВИГОДА «ЗОРІ»?
Цілком очевидно, що як тільки в «Шахтарі» побачать реальну загрозу з боку «Зорі», проект «підтримки» цієї команди відразу ж припиниться. Це прекрасно розуміють в луганському клубі, але поки не відмовляються виступати на підтанцьовці. Чому? Тому що протекторат гірників в нинішніх умовах – прямий шлях до єврокубків.
Не хочу принижувати заслуг Юрія Вернидуба, якого вважаю відмінним тренером і який дійсно сприяє прогресу молодих гірників. Але якби «Шахтар» раптом вирішив перекинути свій десант, наприклад, в «Ворсклу», «Олімпік» або «Чорноморець» (так, в принципі, майже в будь-який клуб УПЛ), то «третьою силою» в сучасному українському футболі з великою часткою ймовірності стала б саме ця команда.
І, звичайно ж, це прекрасно розуміють у «Зорі», в тому числі і сам Вернидуб, який хоч і виступає з публічною критикою «Шахтаря», але продовжує з року в рік грати за встановленими правилами.
ЧОМУ Ж «ЗОРЯ» ВСЕ ОДНО скаржитися?
Бачу тут три можливих варіанти. Перший – луганський клуб намагався скористатися протиріччями між «Шахтарем» і «Динамо», зіграти на самолюбстві гірників і настроях публіки, негативно сприймає подібні заборони, і таким чином отримати можливість виступити в найсильнішому складі. Ось тільки і рибку з’їсти, і в ставок не залізти у них не вийшло. «Шахтар» вже разок обпікся, переоцінивши свої можливості, і тепер, очевидно, буде обов’язково перестраховуватися.
Другий варіант – можливо, в угоді між «Шахтарем» і «Зорею» справді не все однозначно. На цю думку наводять певні протиріччя у висловлюваннях сторін. Так, в «Зорі» кажуть про якісь «штрафні санкції» за участь орендованих. Коментатор Віктор Вацко за допомогою якихось анонімних «рівновіддалених джерел» підтверджує, що луганський клуб нібито міг задіяти гірників, але за додаткову плату (іншими словами – свідомо пішов на гарантовану втрату очок, аби заощадити, а до гірників, стало бути, ніяких претензій) .
Однак при цьому Паулу Фонсека заявляє: «Я скажу вам точно: жоден орендований виконавець ніколи не буде виступати проти нашої команди». Виходить, в кінцевому рахунку, все в будь-якому випадку залежало від «Шахтаря»? ..
Нарешті третій варіант – перед нами просто ламали комедію. Погодьтеся, всі ці гнівні виступи гендиректора «Зорі» Сергія Рафаїлова, який раніше не дозволяв собі кривого слова на адресу «старшого брата», та емоційні сценки перед камерами у виконанні тренерів виглядали дещо награно. Раз обидві сторони заздалегідь знали умови контрактів, то до чого такі пристрасті? Чи не занадто це конфлікт нагадує роботу на публіку, у якій повинно скласти враження про справжній «принциповому суперництві»?
ЯКІ МОЖУТЬ БУТИ ПРЕТЕНЗІЇ ДО «ШАХТАРЮ»?
З точки зору закону і регламенту, повторюся, ніяких. Інша справа, що на цьому тлі відвертої глузуванням виглядають звучать із табору гірників скарги на падіння рівня чемпіонату і уявна турбота про підвищення конкуренції. Так само як і нарікання, що українська прем’єр-ліга не здатна забезпечити клубам належний рівень доходів. Але як просувати чемпіонат, в якому потенційні топ-матчі перетворюються на фікцію?
Крім цього, не залишилося ніяких сумнівів щодо істинних причинах наполегливого лобіювання гірниками нового формату першості: адже тепер «Зоря» отримає вдвічі більше шансів насолити «Динамо» і, будемо називати речі своїми іменами, зможе віддати ще шість очок «Шахтарю» (нехай і не по своїй волі).
Не секрет, що з фінансових (а значить і кадровим) можливостям «Шахтар» в кілька разів перевершує прямих конкурентів і в десятки разів – решта команд УПЛ. І виходить, що за допомогою таких ось «особливих відносин» гірники просто знайшли легальний спосіб обманювати систему в боротьбі за чемпіонство? ..
