Те, як вчора динамівці втратили перемогу в Одесі – стара пісня про вибрики молодості. Складається новісінький склад гравців команди, передбачити фортели юності ще нікому не вдавалося, так що замнемо для ясності втрату двох турнірних очок на останній секунді матчу. Особисто мене у всій цій історії коробить інше.
Перш за все – це заповнений на третину (в кращому випадку) стадіон. На матчах одеського «Чорноморця» з київським «Динамо» я бував в «перлині біля моря», напевно, раз двадцять – і завжди трибуни не вміщали навала глядачів, люди мостилися один у одного на головах.
Якщо відкинути в сторону міркування про раптове відмирання інтересу до футболу (такі явища складаються роками), то перше, що спадає на думку – це, з одного боку, катастрофічне збіднення населення, а з іншого – недоречна в даній ситуації спрага господарів стадіонів зривати куш масніший . Але це справи поправимо. Моє покоління пережило небачену в підмісячному світі війну і роки відродження з попелу народного господарства, коли гроші водилися виключно у ватажків бандитських формувань – як легальних, намертво схопили владу за лекалами Леніна-Сталіна, так і у розбійників з прохідних дворів та трамвайних злодіїв. Та пора ненависті і поголовних смертей плодила це плем’я цілодобово.
Зате на матчах чемпіонату СРСР все ми, «червоні» походженням, вихованням і духом, бандитство від нестачі розуму, нерідко ж – непереможних обставин, – всі ми сиділи пліч-о-пліч щільними рядами. Бо ціни на квитки встановлювалися органами влади, а не жадібними до втрати розуму родовими буржуїнамі. Чого-чого, а щирих симпатій до робочого люду у сталінській когорти було хоч відбавляй.
Нинішня раптово гримнула збитковість ліплення футбольного видовища відлякує тих багатіїв, хто займався цією справою без якого б то не було фанатизму. Але футбол тим і знаменитий, що бере в полон індивідуумів, відданих цьому своєму захопленню до гробової дошки. Благо серед чоловічої статі завжди вистачало однолюбів.
Зібратися б таким людям разом та намітити шляхи виходу з положення, що загрожує на десятиліття відкинути назад професійний футбол України. Отрута у вигляді напівпорожніх стадіонів в змозі знищити ціле покоління потенційних «футбольних болел».
