7 листопада 30 років виповнюється одному з найвідоміших українських футболістів Дмитру Чигринському. Він вигравав Кубок УЄФА з «Шахтарем», і став єдиним українцем, якого запросила «Барселона». Причому каталонці зробили Чигринського найдорожчим футболістом України, заплативши за нього 25 мільйонів євро.
Сьогодні досвідчений захисник, який впорався з низкою травм, виступає за грецький АЕК, для нього це новий виток у кар’єрі, він сповнений сил і бажання грати на високому рівні, і хоче повернутися у збірну України.
– 30 років? Якщо відштовхуватися від відчуттів, то це просто мій черговий день народження. Я просто став на рік старшим. Нічого особливого. Я ніколи не збирав великі компанії на свій день народження. Я людина, яка любить тишу, і великі вечірки – це не мій формат. Та й друзів у мене не так багато, і якщо цього разу вийде, то я, звичайно, зберу хороших знайомих, але це точно не було б у такому форматі, ніби мені 30 років, вітання, тости. Ні, це буде просто вечеря і спілкування з близькими мені людьми.
– Як ви обжилися в Греції?
– Спочатку було не зовсім комфортно, я довгий час жив у готелі не міг знайти житло. Афіни влітку були просто перенасичені людьми, приїжджає дуже багато туристів, і люди, як правило знімають житло на три-чотири місяці, а то буває і на півроку-рік, коли просто залишають собі житло тут і їдуть далі подорожувати. Ось такий був дискомфорт з житлом, але в іншому все було відмінно. Мене дуже швидко взяли в команду, тут хороший колектив. Та й взагалі мені в Греції з першого дня здалося дуже комфортно, греки дуже доброзичливий народ, практично всі розмовляють по-англійськи, так що не доводиться спеціально вчити грецьку. Так що у мене проблем з адаптацією практично не було.
– Ви стабільно граєте, чи означає це, що тренер задоволений вами?
– Ми починали сезон з одним тренером (Темурі Кецбая, – авт.), але потім керівництво клубу прийняло рішення, що команда повинна грати в більш атакуючий футбол і запросило іншого фахівця Хосе Мораеса. Але особисто для мене по великому рахунку нічого не змінилося. Мені потрібно працювати максимально на тренуваннях і показувати свій рівень, бути дисциплінованим.
– Чи означає зміна тренера, що змінилися і амбіції команди в чемпіонаті?
– Я б так не сказав. Завдання перед нами із самого початку ставилися амбітні. Просто спочатку б зіграли внічию з «Ираклисом» в матчі, який зобов’язані були вигравати, а тому поступилися в найважливішому дербі «Олімпіакосом». Той матч ми програли за всіма статтями, і виглядали, чесно кажучи, безпорадно. І от саме після цього матчу було прийнято рішення поміняти тренера. В Греції багато рішень приймаються емоційно. Хоча я розумію, що вболівальники були незадоволені тією грою, яку ми показували. Але хто б не був, якою б не була його філософія, бачення гри, ми повинні її реалізовувати і віддавати всі свої сили для досягнення цілей.
– Як ви для себе оцінюєте гру в чемпіонаті Греції?
– Для мене це точно не можливість підтримувати форму. Фактично тільки в останній рік я почав грати після величезної паузи, навіть, напевно, прірви для мене. Рік у «Дніпрі» для мене був хороший. Не все було добре з точки зору фінансів, керівництво клубу від нас відвернулося, але це був неймовірний колектив, фантастичне час. І для мене приємно, що після хорошого сезону я отримав пропозицію від одного з провідних клубів Греції. Так, в останні 8-9 років тут триває гегемонія «Олімпіакоса», але амбіції в АЕКа найвищі. Сюди приходять такі футболісти, як Уго Алмейда, як Джолеон Лескотт, футболісти топ-рівня. Так, вони не в розквіті сил, але вони точно не їдуть сюди просто догравати. Вони ставлять перед собою максимальні завдання, і по їх відношенню до справи, я бачу, що вони дійсно налаштовані серйозно. Мене дійсно вражає рівень чемпіонату Греції, в тому плані, що всі команди дуже сильні. Я не хочу нікого ображати, але я переконуюся, що чемпіонат Греції сильніше УПЛ. Можливо зараз, коли скоротили кількість команд в УПЛ, ситуація трохи стабілізувалася, але я все одно розумію, що ситуація не краща, багато гравців поїхали в пошуках кращого життя, клуби роблять ставку на власних вихованців, розуміючи, що найближчим часом вони не будуть ставити високих завдань, купувати хороших легіонерів. У Греції теж вистачає проблем, але таких великих я не помітив. Тут є 5-6 команд дуже хорошого рівня. І мені це подобається. У нас поки не було не однієї прохідної гри.
– Зарплату вам вчасно платять?
– У АЕКа все стабільно. За останні 10 років в Греції багато клубів збанкрутували, багатьом довелося все починати з початку. І ось ті клуби, які збанкрутували, або ті, які зуміли залишитися на плаву, намагаються триматися стабільно. Можливо не у всіх є якісь неймовірні умови, але те, що є, все стабільно, і вони платять. Ніхто не хоче повторювати долю тих клубів, які зникли з-за боргів.
– А «Дніпро» розрахувався з вами?
– Хотілося б все цивілізовано вирішити. Я підписав папір про реструктуризацію боргу, яку мені клуб запропонував, тому я сподіваюся, що зі мною розрахуються. Я сподіваюся, що гроші мені повернуть, але мені «Дніпро» дав дуже багато, і за це я вдячний всім хлопцям, тренерам, всім працівникам клубу, з якими я мав справу. Це був прекрасний час для мене. Якщо все буде зовсім погано, і не повернуть гроші, я турбуватимуся, але я не буду тримати на клуб зла. Тим більше, що команда не має прямого відношення до тих людей, які платять гроші, до керівництва.
– Ви не один переїхали з «Дніпра» в Грецію, Євген Шахов грає за ПАОК, вдається вам бачиться?
– Між Афінами і Салоніками майже 500 км, тому бачилися ми лише один раз, перетнулися в аеропорту, поспілкувалися. Приємно було, звичайно, але частіше бачиться немає можливості. Можемо, звичайно, списатися, щось обговорити. Але тут досить щільний графік, щоб витратити півдня на те, щоб подолати таку відстань.
