Від господарів, восени ще не котрі здобували перемоги в чемпіонаті країни, мало хто чекав сенсації. Настрій, морально-вольові, додаткова злість після зняття з клубу 6 очок – важливі компоненти, проте аж надто важко нині виглядає команда Дмитра Михайленка. Чомусь всі ми знаємо, про причини не будемо.
Так що «Динамо» прибуло в Дніпро безумовним фаворитом. Незважаючи на всі складнощі, про яких також останнім часом сказано чимало. Видужавши, Андрій Ярмоленко, Денис Гармаш, Жуніор Мораеш, що залишилися на «банці», – вже показовий штришок, що вказує на наявність на полі суперників з двох різних вагових категорій.
У неділю Сергій Ребров, треба думати, без серйозних вагань віддав місце в «основі» правому захиснику Саші Тымчику, який заявив про себе у матчах Юнацькій лізі УЄФА. І вже тим більше не було у тренера приводу не дати ще один шанс 20-річному форварду Артему Бесєдіну, тиждень тому дав хороший м’яч у ворота «Карпат».
«Дніпро», чиїм наставнику також довелося піти на певні вимушені експерименти, оборонявся нервово, не без пожеж. І пропустив якось вже зовсім несолідно: 188-сантиметровий Бесєдін залишився в центрі штрафного абсолютно без нагляду і відкрив рахунок вивіреної атакою з другого поверху. Втім, подачу зі стандарту Віктора Циганкова – звично сильну і гостру – також варто відзначити обов’язково.
Мабуть, думка про те, що гра зроблена, промайнула не тільки в головах більшості глядачів, але і зрадницьким пошепки на мить завмерла дрімоту деяких футболістів гостей. Як результат – помилка в центрі поля, і ось уже Руслан Ротань виводить на побачення з голкіпером Артема Довбыка. М’яч в «будиночок» Артур Рудько не пустив, однак небезпека остаточно не ліквідував, і епізод у підсумку завершився призначенням пенальті.
Угледіти в боротьбі двох Сергіїв – Сидорчука та Політило – фол з боку динамівця було дуже складно. Навіть, чув, з допомогою повторів. Однак Катерина Монзуль проявила незавидні сміливість і рішучість. Не знала, напевно, що всі українські арбітри завжди допомагають «Динамо». Ротань пробив з «точки» нещадно, по центру.
І ось вже на табло – рівновага, яка до перерви так і не було порушено, незважаючи на всі старання киян. Останні володіли незаперечною територіальною перевагою, проте в моменти, традиційно іменуються гольовими, воно вперто не трансформувалося. Якщо, звичайно, я чогось не проґавив з-за серії димових завіс, споруджених заявилися на футбол веселунами.
Початок другого тайму показав, що без радикальних ходів оживити гру підопічних Реброву не вдасться. І після того, як господарі ненадовго перевели гру на чужу половину, в бій було кинуто важка артилерія у вигляді дуету Ярмоленко – Гармаш.
Маятник досить скоро хитнувся в потрібну «біло-синім» сторону, але не завдяки їх «джокерам». Це дав прикурити скептикам Сидорчук, метрів з 25-30 відчайдушно-лихим «пострілом» з правої вогнавший м’яч у праву від Андрія Луніна «дев’ять». Дуже вже сильно і дуже вже точно – до воротаря претензій бути не може, незважаючи на відстань до відбивача.
По накату «Динамо» йшло вперед, намагаючись подвоїти перевагу, щоб захистити себе від фінальної нервування і фатальних випадковостей. Забити втретє не змогла, однак і супернику внести перелом не дозволило. Хоча Михайленко свій шанс шукав, випускаючи гораздых на сюрпризи Ігоря Когута і Андрія Близниченко.
Не показавши нічого більш яскравого, чемпіон взяв необхідні йому три очки, наздогнав притормозившую в Одесі «Зорю» і вийшов на друге місце завдяки додатковим показникам.
На черзі – уїк-енд європейських збірних. Хороша можливість для лідерів «Динамо» відволіктися від клубних справ.
Дніпро – Динамо – 1:2
Гол: Ротань (24, з пенальті) – Бесєдін (21), Сидорчук (69).
Дніпро: Лунін, Адамюк, Переймів, Лопыренок, Влад, Кравченко, Ротань, Вакулко, Політило (Когут, 68), Луньов (Близниченко, 78), Довбик (Кожушко, 57).
Динамо: Рудько, Тымчик, Хачеріді, Виду, Антунеш, Риболовля, Сидорчук, Буяльський (Гармаш, 59), Циганков (Мораеш, 75), Гонсалес (Ярмоленко, 59), Бесєдін.
Попередження: Ротань (63), Лунін (72), Близниченко (84).
