Грають всі!

Віце-президент УЄФА, почесний президент ФФУ Григорій Суркіс в інтерв’ю порушив актуальне питання: чи має право клуб заборонити відданому в оренду футболісту грати проти нього?

В нашому чемпіонаті така практика існує, але вступає в протиріччя з позицією Європейського футбольного союзу.

У своєму виступі Суркіс навів досить свіжий європейський приклад: навесні 2014 року «Челсі», якому волею турнірних доль належало зустрітися в півфіналі Ліги чемпіонів з «Атлетіко», спробував було заборонити грати бельгійському воротареві Тібо Куртуа, який виступав за «матрацників» на правах оренди.

УЄФА з відповіддю не забарився. 14 квітня вийшла заява «Про чистоту конкуренції», у якому нагадувалося, що «жоден клуб ні в якому разі не може чинити тиск – або робити таку спробу змусити інший клуб випускати чи не випускати на поле будь-якого футболіста.

Отже, будь-який пункт в приватному контракті між клубами, який обумовлює вихід того чи іншого футболіста на полі, недійсний і не має ніякої сили в турнірах УЄФА. Більш того, будь-яка спроба реалізувати таку умову контракту буде вважатися прямим порушенням дисциплінарного регламенту УЄФА і Ліги чемпіонів – і каратиметься відповідними санкціями».

***

Слово «нагадувалося» тут не випадково. Адже це був не перший приклад. І не останній. Класика жанру – історія Фернандо Морієнтеса, влітку 2003-го відданого «Реалом» в оренду «Монако», теж виступав у Лізі чемпіонів. Клуби перетнулися в чвертьфіналі. У першому матчі в Мадриді «Реал» веде 4:1, але гол Морієнтеса на 83-й хвилині залишає монегаскам шанси. У повторному поєдинку на стадіоні «Луї II» на рахунку Морієнтеса гол плюс пас. «Монако» перемагає – 3:1 – і йде далі.

Зрозуміло, що після такого шлях у рідну команду Морьентесу був замовлений – влітку його «з кінцями» продали в «Ліверпуль».

Інша справа – Альваро Мората, який забивав «Реалу» і в першому, і в другому півфінальних матчах «Ювентуса» в минулому розіграші Ліги чемпіонів. Але він був не орендований, а проданий в Турин, нехай і з правом зворотного викупу. Але цей випадок – так, до слова. Все вже було сказано попередніми двома пунктами. Так що вже в останньому розіграші «Ювентус» навіть не подумав підняти питання про заборону грати проти нього в 1/8 фіналу вінгера «Баварії» Кінгслі Коману, який, до речі, й донині належить «Старій синьйорі».

Ви будете сміятися, але і він забив у Мюнхені в додатковий час, а перед цим віддав гольовий пас на першій доданій хвилині, завдяки чому гра перейшла в овертайм…

Для повноти картини додам гол бразильця Талиски «Бенфіці» за «Бешикташ» у компенсований час (90+3-а хвилина!) матчі першого туру «динамівської» групи вже у поточній Лізі чемпіонів. А адже він позбавив лісабонців перемоги…

Ви скажете: ось так прімери! Вони ж, навпаки, доводять доцільність заборон на гру проти «материнських» клубів орендованих гравців. Ні і ще раз ні! Вони підтверджують торжество законів, перед якими всі рівні, і чесну конкуренцію.

***

Так, не скрізь так. Наприклад, в Англії футболістам заборонено грати проти клубів, яким вони належать (тільки в чемпіонаті, в той час як в Кубку можна). Але це закріплено законодавчо, і закон єдиний для всіх, не допускаючи ніяких пересудів. І на Туманному Альбіоні – в напханій зірками найбагатшою лізі світу. У прем’єр-лізі вистачить хороших гравців і без цього.

Незадоволені, звичайно, були, але майже як у нас, де вічно висовується один чоловічок і скаржиться в Facebook або на відомому каналі, що його клуб, то сусідів, не чують. В Англії теж такий знайшовся. Тренер «Арсеналу» Арсен Венгер був незадоволений, що Ромелу Лукаку не може зіграти за «Евертон» проти «Челсі», якому належить, адже він – конкурент «канонірів». На щастя, «іриски» вже викупили права на бельгійця, і питання виявився вичерпаний.

У нас класних гравців не так вже й багато. Здавати їх в оренду можуть собі дозволити лише два клуби – «Шахтар» і «Динамо». Кращі донецькі позикові кадри знаходяться в «Зорі», і саме навколо них зараз найбільше розмов, нехай вони часом і нагадують спектакль. Керівники луганського клубу то поскаржаться на те, що використовувати шістку орендованих заборонено, то кілька здають позиції, уточнюючи, що все-таки можна, але за умови сплати певної неустойки.

Цікаво – який? Креативні Петряк і Караваєв, напевно, стоять одні гроші, основний лівий захисник збірної Соболь – інші, але схожі. Гречишкін та Кулач подешевше будуть, Безбородько, мабуть, зовсім вже смішну суму обійдеться.

***

Втім, це я жартую, а генеральний директор «Зорі» Сергій Рафаїлов, мабуть, трохи лукавить. Його слова повністю спростовуються словами головного тренера «Шахтаря» Паулу Фонсеки, вже встиг заявити, що належать гірникам гравці проти нього грати не будуть. І ні слова про умови, на яких це нібито могло статися. Стало бути, заборона тотальний.

Цікаво, як далеко поширюється влада «Шахтаря» над луганським клубом? Що буде, якщо тренер або адміністратор «оранжево-чорних» перед матчем (не обов’язково з «Зорею», до речі) побачить в протоколі «заборонені» прізвища? Поліцію викличе? Поскаржиться в КДК? Втім, не будемо перебільшувати. Швидше за все, це закінчиться тим, що зі складу неслуха провинилися відкличуть при першому зручному випадку. В кращому випадку – в найближче міжсезоння. А потім клуб, наважився порушити заборону, буде покараний відлученням від поставок молодих і перспективних.

Хтось переживе, комусь, можливо, доведеться стримати медальні апетити. А може, й ні. Запам’яталися слова Фонсеки про те, що тільки завдяки орендованим гравцям «Зоря» сягнула нинішніх висот. В чомусь він правий, але здебільшого дещо перебільшує, плутає причину з наслідком.

Соболь в «Зорі» лише з літа. Караваєв і Малишев на рівень гравців, доросших до підступів до збірної, а стало бути, і до «Шахтаря» вийшли, погравши далеко від донецького клубу не один рік. Ну а Петряк взагалі до «Шахтарю» ніякого відношення не має. І ризикну припустити, що саме матч 21 вересня 2014 року, в якому «Зоря» за участю Малишева (автор єдиного м’яча) і Караваєва, а також Руслана Малиновського, Пилипа Будківського і Микити Шевченка обіграла «Шахтар», і стала відправною точкою, після якої на цих гравців поглянули всерйоз.

Не факт, звичайно, що зіграй вони проти гірників і в інших матчах після цього, то і в збірній котирувалися б вище, проте чомусь здається, що це так. І інтерес до таких матчів, а отже, і до всього чемпіонату, був би вищим.

***

Зрозуміло, що навряд чи хтось зважиться припинити порочну практику за власною ініціативою, особливо коли в хід йде залізна відмовка про те, що нелогічно давати грати проти себе футболісту, який у нас же отримує зарплату. Хіба що результат зустрічі не буде мати значення. Отже необхідні реформи зверху – те, про що і говорив Григорій Суркіс. Англійська заборонений варіант нам навряд чи підходить – не справа це не дозволяти грати в окремих матчах нічим не винних класним гравцям.

Заборона заборон імені УЄФА куди цікавіше. Але от чи буде він дієвим в наших умовах? Всі готові брати гравців в оренду і платити їм зі своєї кишені? Та й джентльменські угоди, не вносяться до протоколу (вибачте, орендний контракт), адже ніхто не відміняв. Вони і в Європі діють, але не таким відверто дискримінує чином, і про них просто не прийнято говорити вголос.

Навіть не так: скажеш – нарвешся на санкції. А якщо вже футболіст перейшов в інший клуб на правах оренди і отримує зарплату, то офіційний заборону йому грати проти материнського клубу виглядає просто нонсенсом. Не далі як у неділю в матчі 13-го туру чемпіонату Італії боснійський захисник Ервін Зуканович доклав руку до перемоги «Аталанти» над «Ромою», якій належить. На початку жовтня та ж «Рома» з допомогою бразильського захисника Жуана Жесуса обіграла «Інтер», власністю якого він є. І так далі. І нікому не приходить в голову метати в пресі громи і блискавки.

***

Боюся тільки, що вмовляння у нас не допоможуть. Мабуть, дійсно, варто законодавчо скасувати всі заборони, а заодно і обмежити кількість гравців, яких клуб бере в оренду. Ясна річ, що при бажанні можна обійти який завгодно заборона. Особливо, якщо в цьому зацікавлені обидві сторони, тільки на словах декларують прихильність принципам фейр-плей. Можна ж належить тобі гравця оголосити травмованим, а то і зовсім – вільним агентом. Адже були прецеденти. Напевно, це краще, ніж влаштовувати вистави, але на цей випадок є комітет з етики та чесної гри.

Ось тільки тоді, коли всі будуть знати, що ніякої заборона футболісту грати не має законної сили, керівники клубів навряд чи наважаться на ризиковані заяви про підступи контрагентів. Прийняв умови орендодавця – мовчи в ганчірочку і не корч із себе несправедливо скривдженого. Не взяв, пішов наперекір – протестуй, і тоді вже, якщо претензії обґрунтовані, за законом відповість вже «узурпатор».

Так, це загрожує тим, що тобі перестануть давати кращих. Але і тоді ти будеш позбавлений від принизливого обмеження принаймні у двох матчах чемпіонату (а при нинішній системі – навіть у чотирьох). Вибирайте, який варіант вас більше влаштовує.

sport-express.ua