Реакція «Шахтаря» на інтерв’ю Миколи Несенюка лише підтверджує системність агресивної політики донецького клубу по відношенню до «Динамо», в основі якої лежать постійні провокації і тролінг.
Днями «Шахтар» вустами юриста Андрія Харитончука висловив претензії з приводу інтерв’ю Миколи Несенюка, в якому той дозволив собі порушити тему непатріотичного поведінки донецького клубу у зв’язку з подіями на Донбасі. І хоча на веб-конференції сайту sport.ua Несенюк виступав як журналіст, а не співробітник київського клубу (це підтверджується офіційною заявою «Динамо»), в таборі «Шахтаря» інтерпретували ситуацію як сплановану акцію проти гірників.
«Шахтар» подав скаргу в Комітет ФФУ з етики та чесної гри з вимогою усунути Несенюка від роботи у ФК «Динамо» Київ. Динамівські вболівальники в соцмережах називають це спробою ввести заборону на висловлювання журналістами думок, неугодних керівництву донеччан.
Якщо ж копнути глибше і перегорнути недавню історію відносин двох провідних клубів країни, стане очевидним, що оціночні судження Несенюка про «Шахтар» – це відповідна захисна реакція вболівальника на постійні провокації і тролінг по відношенню до «Динамо». До речі, поширенням чорного піару офіційні особи донецького клубу займалися давно і цілеспрямовано. Ще задовго до того, як їх співробітники Сергій Морозов та Олексій Чередник публічно образили лідера киян Андрія Ярмоленка, назвавши його бидлом і порадивши звернутися до психіатра.
Тому, дуже важливо не плутати реальні причини з наслідком, на якому вибірково і однобоко акцентує юрист «Шахтаря». У цьому зв’язку матеріал, що вийшов рік тому на сторінках «Футбольного клубу», напевно буде корисний для вивчення членами Комітету з етики та чесної гри.
Отже…
***
…Схоже, у тренера «Шахтаря» Мірчі Луческу – легке дежавю. Фактично перше, що він зробив, спілкуючись зі ЗМІ перед матчем чемпіонату України з «Говерлою» – кивнув у бік… Києва. Намагався розібрати дії своєї команди у програному поєдинку Ліги чемпіонів з «Реалом» – так, ніхто не сперечається, навіть покритикував бразильців (прогрес!), але в підсумку в своїх кращих традиціях перевів тему на «Динамо».
Відбувається це – так всі вже, напевно, звернули увагу! – з дивовижною регулярністю і саме в тих випадках, коли у «Шахтаря» десь щось не ладиться. І добре б, тільки Луческу. Адже «Динамо» всюди ввижається і генеральному директору донецького клубу Сергія Палкіна.
Прислухаєшся часом, що говорить цей топ-менеджер, давно вважалися майстром вчити життя, і виникає дивне відчуття: йому б займатися глобальними проблемами «Шахтаря» – а як же він все-таки зациклений на дрібних шпильках на адресу головного конкурента, якого постійно звинувачує у всіх мислимих і немислимих гріхах. Чого варта тільки його серпневе вислів: «Усе ноги ростуть від «Динамо»…
Загалом, діагноз очевидний – формений динамофобия, історію якої не так давно простежив «Футбольний клуб», взявши приклади лише за останній рік. Причому, в список потрапили далеко не всі випади, тому що деякі закиди глашатаї донецького клубу повторюють при кожному зручному випадку. Немов мантру.
Мірча ЛУЧЕСКУ, 5 жовтня 2014 р.:
«Ми грали досить впевнено, навіть вдесятьох у нас були моменти та проблеми у «Динамо»… Не думаю, що їм була потрібна допомога. Осад залишився негативний від цієї допомоги».
Сергій ПАЛКІН, 5 жовтня 2014 р.:
«Сьогодні на полі суддя був головною дійовою особою, а шкода…. Ми були явно сильніші за «Динамо».
Головними дійовими особами в календарному матчі першого кола чемпіонату-2014/15 «Динамо» – «Шахтар» були Каніболоцький і Луїс Адріано! Саме з їх надзвичайно безглуздими діями на лінії своїх воріт, які призвели до єдиного голу, і асоціюється та гра.
А дві жовті картки Шевчука ні у кого сумнівів не викликали: спочатку захисник підіграв собі рукою, потім грубо в’їхав у Ярмоленка.
Мірча ЛУЧЕСКУ, 9 березня 2015 р:
«…Українська преса, яка підтримує київське «Динамо», звичайно, розкритикувала нас».
Це після 0:0 в першому матчі з «Баварією» його критикували?! Тоді тільки сліпий міг не відзначити дуже злагоджені, дисципліновані і вивірені дії гірників, так і не дали мюнхенської машині набрати повний хід.
Інша справа, що всі звернули увагу, як, граючи півтайму домашнього матчу в більшості, підопічні Луческу толком і не спробували забити. Так це ж теж було абсолютною правдою. Як і 0:7 в поєдинку на «Альянц Арені».
Мірча ЛУЧЕСКУ, 9 квітня 2015 р.:
«Абсолютно не здивований жеребом. Знав, що нам попадеться «Дніпро»… Але хочу знову звернути увагу на нерівні умови, в яких перебувають команди, що беруть участь в півфіналі Кубка. У другій парі, «Динамо» – «Олімпік», обидва поєдинки відбудуться на полі киян…»
Натяк, зроблений після жеребкування півфінальної стадії Кубка України-2014/15, зрозумілий… Цікаво, а дивувався Луческу, коли в розіграші-2013/14 «Шахтар» отримав у суперники по чвертьфіналу та півфіналу низшелиговские «Десну» і «Славутич»?
«Динамо», нагадаємо, на тих стадіях рубилось з «Металістом» і «Чорноморцем». І ніхто в Києві ні на що не натякав… Просто виходили і грали. Сліпий жереб – така штука: сьогодні пощастило з суперником тобі, інший раз – конкуренту. Навіщо шукати чорну кішку в темній кімнаті, де її немає?
Сергій ПАЛКІН, 16 квітня 2015 р.:
«21 вересня ми проводили матч з «Зорею», перед цим луганський клуб звернувся до нас, щоб ми дозволили нашим орендованим футболістам зіграти з «Шахтарем». Ми погодилися, гравці вийшли на поле, ми поступилися в тій зустрічі. Потім майже через місяць відбулася зустріч «Говерла» – «Динамо», де кияни заборонили грати за ужгородців вісьмом своїм футболістам. У підсумку ми зі своєю правдивістю, чесністю і принципами на другому місці, а «Динамо» на першому…»
По-перше, хто гірникам, вибачте, доктор, що восени минулого року вони не змогли виграти у «Зорі», яку перемагали протягом 20 з гаком років. Кияни вже точно тут ні при чому. А луганчанам – ще раз величезний комплімент за той ідеальний матч, після якого Луческу явно став побоюватися «Зорю». У цьому сезоні орендовані луганським клубом гірники до матчу першого кола проти «Шахтаря» допуску не отримали, а гра завершилася просто з непристойним рахунком 7:1 на користь підопічних Луческу. Мабуть, коментарі тут зайві…
І ще момент. У чому гендиректор «Шахтаря» був тоді прав – так це в необхідності вводити єдині правила для орендних договорів. Тільки чому він не говорив про це, коли «Шахтар» відправляв численні десанти на стажування в «Іллічівець»?..
Мірча ЛУЧЕСКУ, 26 квітня 2015 р.:
«Не можу не торкнутися суддівства. Раніше я говорив, що переможці в матчах іноді напевно будуть визначатися суддями. Ось і сьогодні не був призначений пенальті у ворота «Динамо» після того, як Рибалка зіграв рукою. Може, ми не заслуговували сьогодні на перемогу – гра була рівна, але, тим не менш, це був чистий пенальті, і його треба було призначити».
Це було сказано після матчу «Шахтар» – «Динамо» в рамках 21-го туру минулого чемпіонату (результат – нічия 0:0). Ви здивуєтеся, але в ті ж дні з’ясувалося, що знаменитий тренер просто погано орієнтується у правилах, на що звернув увагу легендарний рефері Мирослав Ступар (до речі, колишній арбітр ФІФА):
«Коли м’яч відлітає в руку від якої-небудь іншої частини фігури людини – будь то голова, нога або плече, то це не є порушенням. Подібне прийнято називати «випадковий м’яч». Стало бути, Жабченко абсолютно правильно оцінив ситуацію».
Сергій ПАЛКІН, 30 квітня 2015 р.:
«Якщо скасувати картку не можна, але «Динамо» дуже хочеться, то можна скасувати».
Згадали, мабуть? Мова – про абсолютно несправедливою жовтій картці Ярмоленко в грі минулого чемпіонату з «Волинню», яка повинна була спричинити за собою дискваліфікацію лідера «Динамо» на матч з «Шахтарем». Кияни подали апеляцію, і КДК ФФУ в результаті гірчичник скасував.
Це не стало прецедентом для нашого футболу, регламент подібні речі допускає. Й у провідних закордонних чемпіонатах таке теж трапляється.
Згодом, до речі, КДК ФФУ скасував і несправедливі жовті картки провідних гравців «Шахтаря». Ніякого божевілля при цьому не виникло. Просто була відновлена справедливість.
Мірча ЛУЧЕСКУ, 10 червня 2015 р.:
«Ребров в київському «Динамо» не є головним тренером, всіма справами в команді займається іспанець (Рауль Рианчо – Прим.). Ребров ж потрібен просто для картинки».
До цього давно всі звикли: у разі невдачі Луческу валить все на арбітрів, погані поля, які грають у «антифутбол» суперників, деколи може дістатися навіть хлопчикам, які недостатньо швидко подають м’ячі…
Але навіщо ображати молодого колегу, робота якого якраз заслуговує виключно позитивних відгуків, що також очевидно всім? Можна тільки здогадуватися…
Мірча ЛУЧЕСКУ, 29 червня 2015 р.:
«…Впевнений, що в цьому чемпіонаті буде важко. Все так організовано, щоб максимальні шанси мав тільки один клуб. Звичайно, я кажу про київське «Динамо», яке 80 відсотків матчів проводить вдома, за підтримки своїх уболівальників. В таких умовах дуже складно конкурувати».
Коронна фішка тренера гірників. Її він використовує практично кожен раз, коли виявляється біля мікрофонів.
Ну, звичайно ж, це «Динамо» все підлаштувало так, щоб «Шахтар» не міг грати в Донецьку і змушений був жити, як говориться, на валізах. А хто ще?.. Ті, хто більше 20 років грабував Донбас і встановлював там свої порядки, тут абсолютно ні при справах.
Сергій ПАЛКІН, 1 липня 2015 р.:
«…Напрошується висновок, що «Динамо» боїться грати з «Шахтарем» багато матчів у чемпіонаті. І це при тому, що кияни і так більшість своїх матчів проводять вдома».
Представникам «Шахтаря» давно не дає спокою регламент чемпіонату. Влітку, нагадаємо, вони наполягали на тому, щоб після двохкругового турніру учасники чемпіонату розбивалися на групи, і, зокрема, команди, що зайняли перші чотири місця, грали свій микротурнир за медалі. Ідею з таким поділом, між іншим, тоді не підтримав ніхто з представників УПЛ, крім «Зорі», але чомусь шишки знову полетіли виключно в динамівський город.
І, до речі, ще питання: з чого б це Києву боятися матчів у квартеті, якщо останнім часом проти найближчих конкурентів вони відіграють досить вдало? Скажімо, в минулому чемпіонаті «Динамо» набрало в іграх з представниками першої четвірки 12 очок, тоді як у «Шахтаря» набігло всього 5.
Сергій ПАЛКІН, 13 серпня 2015 р.:
«…Кому треба все це обговорювати? Коли ми сідаємо і починаємо аналізувати… Всі ноги ростуть від київського «Динамо».
І зовсім фантастичний поворот! Варто було засобам масової інформації, та всім, окрім явно прошахтеровских, задатися питанням, чи має право донецький клуб проводити календарний матч в Одесі, якщо його домашнім стадіоном у заявці прописана «Арена Львів», як Палкін і тут обчислив підступи «Динамо».
А навздогін, після поразки від «Дніпра» в тій самій Одесі, було виступ Луческу. Тренер знову не упустив можливості пройтися по головному конкуренту: мовляв, сьогодні була допомога арбітра на користь дніпрян, а от в минулому турі, коли грали «Дніпро» і «Динамо», рефері явно симпатизував киянам.
Ну і що це, якщо не банальна фобія? Ну чого ти, програвши одній команді, раптом починаєш згадувати про іншого, тим більше, що по суддівству поєдинку «Дніпро» – «Динамо» навіть у Маркевича претензій не було?
Сергій ПАЛКІН, 14 жовтня 2015 р.:
«…З боку «Динамо» Київ надійшла пропозиція: щоб зробити перший крок, ми його заграємо за збірну України, а потім ведемо подальші переговори. За допомогою національної збірної, за допомогою серйозного матчу, за допомогою тренерського штабу вони завели Зінченко, щоб спростити собі шлях отримання цього футболіста».
Мова про дебют у складі збірної України юного півзахисника Олександра Зінченка з «Уфи», який вийшов на кілька хвилин у матчі відбірного турніру Євро-2016 проти Іспанії.
У свій час цей талановитий хлопець грав у «Шахтарі», але пішов, відмовившись підписувати кабальний контракт. Він, до речі, не перший за останній час юніор, покинув донецький клуб. Розуміють хлопці, що при Луческу пробитися крізь стрій бразильців майже нереально.
Навіщо Палкін вирішив роздути скандал з дебюту Зінченко в національній збірній, нескладно здогадатися – справа була напередодні дербі «Динамо» – «Шахтар», ось він і вирішив пограти на нервах у конкурентів, які навіть і не здогадувалися про свої плани роздобути лідера «Уфи». І над цими звинуваченнями можна було б лише іронічно посміятися, якби, чіпляючи київський клуб, Палкін не зробив крайнім Михайла Фоменка, який, в даній ситуації був абсолютно чесний і думав, насамперед, про інтереси українського футболу. Для донецького гендиректора вони, очевидно, не дуже важливі…
І, знаєте що…
За останні пару років ми встигли дізнатися, як спритно пропагандистські ЗМІ маніпулюють свідомістю людей в окремо взятій країні. У тій самій, де киселевы різного штибу щодня видають біле за чорне і навпаки. Багато хто вірить – навіть коли провокатори несуть нісенітницю. Начебто жахів про розіп’ятих немовлят та іншу неймовірну нісенітницю.
Мимоволі напрошується паралель. Адже Палкін з Луческу взяли на озброєння аналогічну пропагандистську практику. Вони вкидають відповідні месиджі в натовп і таким чином намагаються створити в підсвідомості вболівальників образ ворожого Києва.
Збіг? Не думаю…
